Ухвала

від 03.03.2023 по справі 465/6232/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6232/22

1-кс/465/316/23

У Х В А Л А

Іменем України

03.03.2023 року м. Львів

Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 з участю

секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

слідчого: ОСОБА_4 ,

підозрюваної: ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваної

адвоката: ОСОБА_6 ,

розглянувши скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 24.02.2023 року у межах кримінального провадження №12022141410000807 про відмову у задоволенні клопотання,

встановив:

Адвокат ОСОБА_6 у межах кримінального провадження №12022141410000807 звернувся до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 24.02.2023 року. Зазначеною постановою відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_5 , поданого до слідчого 22.02.2023 року, про відібрання зразків підпису в умовах, максимально наближених до тих, які описані у протоколі одночасного допиту осіб від 05.01.2023 року, та призначення додаткової почеркознавчої експертизи. Скаржник вважає оскаржуване рішення слідчого необґрунтованим та таким, що суперечить завданням всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин справи. При цьому, вказує на те, що 05.01.2023 року слідчим було проведено одночасний допит підозрюваної ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_7 , під час якого потерпіла вказала, що 18.10.2013 року поблизу будинку №26 на вул. Драгана у м. Львові передала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 250 тис. доларів США, а остання власноручно написала розписку про здійснення позики на аркуші паперу, під який було покладено журнал, в салоні легкового автомобіля. Водночас підозрювана заперечила будь-яке отримання коштів від потерпілої ОСОБА_7 , якій, як зазначила, ніяких розписок, в тому числі в автомобілі, не писала. При цьому, зазначила, що розписка на суму 250 тис. доларів США в дійсності була написана 18.10.2013 року в приміщенні Львівського апеляційного адміністративного суду, а саме за столом в службовому кабінеті ОСОБА_8 на вимогу останнього, який наполягав на документальному підтвердженні отриманих у нього раніше коштів в національній валюті України. Таким чином, між показаннями потерпілої ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_5 наявні істотні суперечності щодо обставин написання боргової розписки, які потребують перевірки та підтвердження (або спростування) в ході проведення досудового розслідування. Натомість слідчим при призначенні 16.01.2023 року почеркознавчої експертизи документа не надано експерту дійсних вихідних даних, зокрема щодо обставин та умов написання розписки, з урахуванням наявних розбіжностей в показаннях потерпілої та підозрюваної. На переконання захисника, перевірити версію потерпілої про здійснення позики коштів біля будинку з написанням розписки підозрюваною в салоні автомобіля на аркуші паперу, під який покладено журнал, а також доводи підозрюваної про написання такої розписки на столі, тобто твердій поверхні у службовому кабінеті свідка ОСОБА_8 , можливо лише за умов призначення додаткової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої слід поставити питання щодо типу поверхні, на якій виконано документ. Захисник наголошує, що, відмовляючи у задоволенні відповідного клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про проведення додаткової експертизи, слідчим проігноровано вимоги процесуального закону щодо необхідності перевірки як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрювану. Наведене, на переконання сторони захисту, свідчить про однобічність досудового розслідування, яке провадиться, і здійснення такого виключно з обвинувальним ухилом. А тому, захисник у своїй скарзі просить визнати незаконною бездіяльність слідчого, яка полягає у відмові в задоволенні клопотання підозрюваної про призначення почеркознавчої експертизи, скасувати постанову слідчого від 24.02.2023 року про відмову у задоволенні даного клопотання, а також зобов`язати слідчого призначити додаткову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: «Чи можна встановити тип поверхні, на якій було написано розписку від 18.10.2013 року?», «Чи має розписка від 18.10.2013 року ознаки написання рукописного тексту на поверхні журналу (періодичне текстове зброшуроване видання у вигляді блоку скріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу, без наявності твердої обкладинки)?». Крім цього, адвокат ОСОБА_6 порушує перед слідчим суддею питання про зобов`язання слідчого для вирішення питань, які пропонуються для проведення додаткової почеркознавчої експертизи, відібрати у ОСОБА_5 зразків рукописного тексту, виконані в салоні автомобіля на аркуші паперу, розмішеному на поверхні журналу.

В судовому засіданні захисник подану ним скаргу підтримав, наголосивши на тому, що проведення додаткової експертизи є необхідним для з`ясування дійсних обставин написання боргової розписки підозрюваною. Якщо експертиза підтвердить неспроможність версії потерпілої про написання боргового документу в салоні автомобіля на підкладеному під аркуш паперу журналі, і, водночас, визнає спроможною версію підозрюваної про написання розписки на твердій поверхні столі, то це означатиме, що показання потерпілої, як і обставини, покладені в основу повідомленої ОСОБА_5 підозри, не відповідають дійсності. При цьому, скаржник зазначив, що підозрювана звернулась до слідчого із клопотанням про проведення додаткової почеркознавчої експертизи, оскільки самостійно замовити таку сторона захисту не може з огляду на те, що оригінал розписки від 18.10.2013 року перебуває безпосередньо у розпорядженні слідчого. Тому захисник наполягає на проведенні такої експертизи, адже в іншому випадку сторона захисту буде позбавлена можливості доведення невинуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Підозрювана ОСОБА_5 позицію свого захисника підтримала, зазначивши, що жодних грошей безпосередньо у ОСОБА_7 не брала та боргової розписки останній не писала, тому наполягає на перевірці в ході досудового розслідування власної версії обставин події, яка викладена у протоколі одночасного допиту з потерпілою.

Прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення скарги захисника заперечив, зазначивши, що у кримінальному провадженні №12022141410000807 проведено почеркознавчу експертизу, яка підтвердила виконання боргової розписки від 18.10.2013 року підозрюваною ОСОБА_5 . Пи цьому, на час призначення експертизи стороною захисту не ставилися питання, дослідження яких на даний час вимагають захисник та підозрювана. Вважає, що призначення додаткової експертизи призведе до невиправданого затягування досудового розслідування у кримінальному провадженні, а тому, просив у задоволенні скарги відмовити.

Слідча ОСОБА_4 висловила свою позицію, відповідно до якої наполягає на необґрунтованості поданої скарги. Зазначила, що нею мотивовано відмовлено в задоволенні клопотання підозрюваної, оскільки методик проведення експертиз з питань, які порушені захистом, немає. Більш того, на даний час завершено виконання призначеної почеркознавчої експертизи, у висновку якої вказано, що розписка від 18.10.2013 року написана ОСОБА_5 без ознак незвичного виконання. З урахуванням наведеного слідча просила у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши скаржника, підозрювану, прокурора та слідчого, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

Як встановлено в ході судового розгляду, слідчим відділом ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141410000807 від 28.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. В межах даного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

Підозрюваній інкримінується те, що вона, будучи станом на вересень-жовтень 2013 року керівником та співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю «Ялиця», юридична адреса: 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, будинок 28, керуючись корисливим мотивом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, в середині вересня 2013 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи поблизу будинку №26, що по вул. Драгана в м. Львові, під приводом отримання позики та подальшого її повернення, користуючись дружніми стосунками із потерпілою ОСОБА_7 та її довірою, вводячи ОСОБА_7 в оману, не маючи на меті та не плануючи повертати кошти, отримала від неї грошові кошти в сумі 100 000 доларів США (станом на вересень 2013 згідно офіційного курсу НБУ становило 799 300 грн.) В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, 18.10.2013, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи поблизу будинку №26, що по вул. Драгана в м. Львові, під приводом отримання позики та подальшого її повернення, користуючись дружніми стосунками із потерпілою ОСОБА_7 та її довірою, вводячи ОСОБА_9 в оману щодо обставин здійснення нею підприємницької діяльності та власних доходів, не маючи на меті та не плануючи повертати кошти, отримала від неї грошові кошти в сумі 150 000 доларів США (станом на 18.10.2013 згідно офіційного курсу НБУ становило 1 198 950,00 грн.), отримавши при цьому письмову розписку від ОСОБА_5 , в якій остання зобов`язувалась повернути кошти потерпілій до 18.10.2014 в загальній сумі 250 000 доларів (станом на 18.10.2013 згідно офіційного курсу НБУ становило 1 998 250,00 грн.), остання заволоділа грошовими коштами, розпорядилася ними на власний розсуд, заподіявши тим самим потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток в особливо великому розмірі. Зокрема, на підставі протоколу зборів учасників ТзОВ «Ялиця», 22.10.2013, ОСОБА_5 , володіючи часткою у розмірі 94,61%, одразу після заволодіння коштами, прийняла рішення про збільшення Статутного капіталу (Статутного фонду) даного товариства до розміру 2 000 000,00 гривень, що еквівалентне сумі грошових коштів, якими остання заволоділа. У подальшому, з метою унеможливлення звернення стягнення на належну ОСОБА_5 частку в статутному капіталі ТзОВ «Ялиця», остання 15.09.2017 вийшла із складу учасників вказаного товариства у зв`язку із відчуженням своєї частки у розмірі 94,61%, що становила 1 892 200,00 грн., своєму сину ОСОБА_10 , який внаслідок цього став єдиним учасником ТзОВ «Ялиця».

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022141410000807 від 28.09.2022 року слідчим 16.01.2023 року призначено почеркознавчу експертизу для встановлення особи, яка виконала розписку від імені ОСОБА_5 про здійснення позики коштів.

За результатами виконаної експертизи складено висновок експерта №СЕ-19/114-23/1039-ПЧ від 02.02.2023 року, згідно якого розписка від 18.10.2013 року виконана ОСОБА_5 за відсутності ознак незвичного виконання (виконання в незвичних умовах, під дією різноманітних збиваючих факторів).

22.02.2023 року підозрювана ОСОБА_5 подала слідчому лопотання про відібрання зразків підпису в умовах, максимально наближених до тих, які описані у протоколі одночасного допиту осіб від 05.01.2023 року, та призначення додаткової почеркознавчої експертизи. Таке клопотання мотивоване тим, що в автомобілі на журналі, як про це стверджує потерпіла ОСОБА_7 , підозрювана ніколи розписки не писала, в дійсності така виконана на столі за інших обставин, ніж про це вказує потерпіла. А тому, просила відібрати в неї зразки почерку за умов написання документа в салоні автомобіля на підкладеному під аркуш паперу журналі та призначити додаткову почеркознавчу експертизу для встановлення дійсної поверхні, на якій написана розписка, адже щодо цих умов та обставин існують істотні суперечності в показаннях потерпілої і підозрюваної, які викладені в протоколі одночасного допиту від 05.01.2023 року.

Постановою слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 24.02.2023 року у задоволенні вищевказаного клопотання підозрюваної відмовлено. Таке рішення обґрунтоване тим, що при проведенні почеркознавчої експертизи експертом дано чіткі відповіді на поставлені перед експертизою питання, встановлено, що розписка від 18.10.2013 року виконана ОСОБА_5 та для потреб проведення експертизи експертом не заявлялось клопотань про надання будь-яких додаткових матеріалів. Крім цього, висновком експертизи констатовано, що ознак незвичного виконання підпису від імені ОСОБА_5 та рукописного літерно-цифрового тексту на борговій розписці не виявлено. Посилаючись на вказані обставини, слідчим зроблено висновок про те, що проведення додаткової експертизи з постановкою на вирішення такої питань про умови, які впливали на письмо, втрачає свій зміст.

Сторона захисту, звертаючись до слідчого судді зі скаргою, вказує на те, що власне висновок проведеної експертизи, на їхню думку, підтверджує відсутність будь-яких незвичних умов виконання письма, що відповідає версії підозрюваної про написання розписки за зовсім інших обставин та умов, ніж ті, на які посилається потерпіла, а саме в кабінеті на столі, а не в автомобілі на журналі. З урахуванням цього захист наполягає на проведенні додаткової експертизи з метою перевірки спроможності версії потерпілої про обставини вчинення злочину, вважаючи, що такі, покладені в основу повідомленої підозри, є недостовірними.

З наявного протоколу одночасного допиту осіб від 05.01.2023 року слідує, що в показаннях підозрюваної ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_7 дійсно наявні істотні суперечності щодо обставин події. При цьому, підозрювана заперечує написання будь-яких розписок потерпілій та безпосереднє отримання від останньої грошових коштів.

Слідчий суддя вважає, що заявлення за таких обставин стороною захисту клопотання про проведення додаткової почеркознавчої експертизи з моделюванням умов, вказаних потерпілою, відповідає вимогам процесуального закону та здійснено в межах наданих стороні захисту процесуальних прав. При цьому, відмова слідчого у задоволенні такого клопотання не містить обґрунтування, яке б заперечувало потребу у перевірці доводів сторони захисту.

При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання захисника на те, що відповідно до ст.9 КПК України слідчий, зокрема, зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Крім цього, врахуванню підлягає те, що відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є, з-поміж іншого, забезпечення повного та неупередженого розслідування.

Відтак, відмова у задоволенні клопотання сторони захисту, яке спрямоване на встановлення дійсних обставин справи, повинна бути обґрунтована з чітким посиланням на те, чому така відмова не може негативно позначитися на повноті та всебічності проведення досудового розслідування. Відповідно, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, та в такій повинні бути дані відповіді на всі поставлені питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).

Як вбачається з оскаржуваної постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання підозрюваної, така зазначеним вище критеріям та вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню із зобов`язанням слідчого повторно розглянути клопотання з прийняттям за результатами такого розгляду законного й обґрунтованого рішення.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що вимоги скарги про визнання незаконною бездіяльності слідчого та зобов`язання останнього призначити експертизу з постановкою на вирішення такої сформульованих стороною захисту питань не може бути задоволено, адже визнання протиправною бездіяльності слідчого не передбачено ч.2 ст.307 КПК України як можливий варіант рішення слідчого судді за результатами розгляду скарги учасника кримінального провадження, а призначення експертизи та визначення кола конкретних питань, які підлягають постановці для її вирішення, відноситься процесуальним законом до дискреційних повноважень слідчого, який є самостійним процесуальним суб`єктом. За таких обставин скарга захисника підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.303-309, 376 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання задоволити частково.

Постанову слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 24.02.2023 року про відмову у задоволенні клопотання, винесену в раках кримінального провадження №12022141410000807 від 28.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, - скасувати.

Зобов`язати слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у триденний строк з часу отримання копії ухвали слідчого судді повторно розглянути клопотання підозрюваної ОСОБА_5 про відібрання зразків підпису в умовах, максимально наближених до тих, які описані у протоколі одночасного допиту осіб від 05.01.2023 року, та призначення додаткової почеркознавчої експертизи, яке подане слідчому 22.02.2023 року, і прийняти за результатами такого розгляду законне й обґрунтоване рішення.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з часу її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1