Рішення

від 14.12.2022 по справі 752/11888/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11888/20

Провадження № 2/752/1187/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 грудня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.

за участі представника позивача ПрАТ «Марс - адвоката Гербеди Г.Г.

за участі представника відповідача - адвоката Невмержицького С.І.

розглянувши у місті Києві в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства «МАРС» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації), товариства з обмеженою відповідальністю «СТАФЕД» про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ПрАТ «Марс» 22.06.2020 року звернулося до суду з позовом про визнання права, зобов`язання вчинити дії, яким позивалося до ОСОБА_1 , треті особи : Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ «Стафед» .

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що з 01.11.1993 року ПрАТ «Марс» колишнє найменування АТ ВТ «Марс» є власником цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1 , що підтверджується інвентаризаційними відомостями до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу виданих заступником голови Фонду державного майна України 01.11.1993 року. Об`єкти нерухомості, які перебувають у власності ПрАТ «Марс» зареєстровані у встановленому законом порядку.

З 15.09.1998 року ПрАТ «Марс» є постійним землекористувачем земельних ділянок по АДРЕСА_1 , загальною площею 4, 0593 га із кадастровими номерами 8000000000:79:013:0011, площею 3,8750 га. та 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га., на яких розташований зазначений цілісний майновий комплекс ПрАТ «Марс» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №003941 від 15.09.1998 року. Право користування зареєстровано у встановленому законом порядку, що відображено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державному земельному кадастрі.

На цій же земельній ділянці розташовані: нежилий будинок загальною площею 843,3 кв.м. із адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., зареєстровано в реєстрі за №3251, нежитлова будівля (гаражі) загальною площею 128,1 кв.м. та нежитлова будівля площею 264 кв.м., які належать на праві приватної власності ПрАТ «Марс». Будь-які інші споруди на вказаній земельній ділянці відсутні.

Відповідно до даних Реєстру 28.07.2017 року державний реєстратор КП «Спецжитлофонд» Кучма Л.В. на підставі рішення від 28.07.2017 року №36367797 здійснила реєстрацію змін розділу ОНМ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1021413180000, нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 843,3 кв.м. та додала до опису складову частину - нежитлову будівлю «Б» площею 118,1 кв.м.. Це рішення державним реєстратором було прийнято на підставі заяви ОСОБА_1 до якої було додано: 1) договір купівлі-продажу нежилого будинку від 08.09.2016 року зареєстрованого в реєстрі за №3251; 2) довідку ТОВ «Прогрес ЖКГ» від 21.07.2017 року; 3) довідку ТОВ «Прогрес ЖКГ» від 21.07.2017 року аналогічного змісту із додатковим повідомленням про те, що літ. А та Б знаходяться на одній земельній ділянці загальною площею 0,145 га , код земельної ділянки 90:013:0028; 4) технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , літ. Б виготовлений ТОВ «Прогрес».

Таке рішення №36367797 від 28.07.2017 року було прийняте державним реєстратором КП «Спецжитлофонд» Кучмою Л.В. з порушенням п.п.1,2 ч. 3 ст. 10, ст.ст. 18,23,24, ч.2 п. 1 ст.ст. 26,27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки державний реєстратор здійснила реєстраційні дії всупереч невідповідності заявлених прав і поданих документів, під час прийняття рішення належним чином не перевірила документи та наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зареєструвала зміни до записів Реєстру - запис №36367779 та додала складову частину нерухомого майна (нежитлову будівлю «Б» площею 181,1 кв.м.) без правовстановлюючого документу в той час, як із договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 08.09.2016 року №3251, доданого до заяви ОСОБА_1 чітко вбачається, що будинок має загальну площу 843,3 кв.м., а не 961, 4 кв.м., як зазначено у довідці ТОВ «Прогрес ЖКГ» від 21.07.2017 року. Згідно з актом приймання-передачі нежилого будинку за договором від 08.09.2016 року ОСОБА_1 не приймав жодних інших споруд, окрім нежилого будинку площею 843,3 кв.м... Окремо розташована будівля, право власності на яку за заявою ОСОБА_1 зареєстровано у вигляді складової частини придбаного ним нежилого будинку збудована набагато раніше. Навіть подана ОСОБА_1 довідка ТОВ «Прогрес ЖКГ» містить інформацію, що будівля з умовною позначкою «Б» зведена до 1992 року, в той час , як ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю у 2016 році, яка була введена в експлуатацію у 1998 році., що свідчить, що ця будівля жодним чином не може мати відношення до права власності на об`єкт нерухомості площею 181,1 кв.м.. Зміни в ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про обє`кт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення будь-яких технічних помилок в записах чи документах , як підстави для внесення змін до записів Реєстру, передбачених ст. 26 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не було.

Відповідно стверджував позивач, що державний реєстратор Кучма Л.В. всупереч вимогам п. 4 ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не використала відомості Державного земельного кадастру , не перевірила існування земельної ділянки, вказаної у довідці ТОВ «Престиж ЖКГ» та не пересвідчилась, що окрема земельна ділянка для обслуговування нежилого будинку площею 843,3 кв.м. у встановленому законом порядку не визначена та не оформлена у користування або власність ОСОБА_1 , що унеможливлює будь-які дії із нерухомістю, в той час, як ПрАТ «Марс» є користувачем земельної ділянки, площею 0, 1843 га із кадастровим номером 8000000000:79:013;0112, на якій розташоване нерухоме майно підприємства, яке привласнив ОСОБА_1 за допомогою державного реєстратора.

У подальшому в продовження свого умислу на заволодіння майном ПрАТ «МАРС» та документальну «легалізацію» вже вчинених незаконних дій ОСОБА_1 , використовуючи отримані результати на підставі оскаржуваного рішення №36367797 у грудні 2019 року подав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О. заяву з доданими до неї документами: 1) технічним паспортом від 13.08.2019 року на виробничий будинок з господарськими *допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , виготовлений ТОВ «Прогрес ЖКГ»; 2)висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №130819-5 від 13.08.2019 року, виготовлений ;

ТОВ «Престиж ЖКГ», на підставі яких приватний нотаріус 17.12.2019 року прийняла рішення №50270850 та здійснила реєстрацію змін ОНМ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1021413180000, нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 843,3 кв.м. та відкрила новий розділ, реєстрація ОНМ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1989632280000.

За результатами дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О. із Реєстру був вилучений запис про право власності ОСОБА_1 на неіснуючу складову частину нерухомого майна - нежитлову будівлю «Б», площею 118,1 кв.м. та внесений запис про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «Б», виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами.

Такі дії приватний нотаріус Тригуб Є.О. вчинила, керуючись положеннями п.54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, які регламентують державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна зі складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів.

Під час вчинення зазначених вище дій приватний нотаріус Тригуб Є.О. достовірно була обізнана, що відповідно до правовстановлюючих документів на нежилий будинок, загальною площею 843,3 кв.м., який перебував у власності ОСОБА_1 жодних складових частин площею 118,1 кв. м. не існувало. За даними Державних реєстрів жодних зареєстрованих прав на земельну ділянку ОСОБА_1 не має, при цьому техпаспорт наданий на окремо розташовану будівлю, яка фізично не пов`язана із нежилим будинком площею 843,3 кв.м.. Використаний висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №130819-5 від 13.08.2019 року суперечив Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 10.06.2007 року №55 не містить інформації про правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою. В порушення п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 відсутній документ, що підтверджує присвоєння поштової адреси.

Стверджував, що всупереч вимогам п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватний нотаріус Тригуб Є.О. не використала відомості Державного земельного кадастру, не перевірила відсутність права користування ОСОБА_1 на відповідну земельну ділянку в той час, як необхідність внесення до Реєстру кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна прямо встановлено ч. 2 п.29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141.

03.03.2020 року ПрАТ «Марс» звернулося до антирейдерської Колегії Міністерства юстиції України зі скаргою , за результатами розгляду якої Міністерством юстиції України 13 05.2020 року було видано наказ №1642/5 та скасовано незаконні рішення про безпідставну реєстрацію нерухомого майна ПрАТ «Марс» на ім`я ОСОБА_1 на земельній ділянці постійним користувачем якої з 15.09.1998 року є ПрАТ «Марс», що крім іншого також підтверджується довідкою ПП «Архітектурно -правового центру» від 23.01.2020 року.

Крім того, позивачу стало відомо, що на замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Стафед» з численними порушеннями чинного законодавства України з метою протиправного отримання права користування земельною ділянкою 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га. розробило та передало для погодження і затвердження згідно ст. 186-1 ЗК України Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради та Київською міською радою проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки.

ОСОБА_1 не визнає права ПрАТ «Марс» самостійно господарювати на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га. та не бажає добровільно відновлювати стан земельної ділянки який існував до порушення прав ПрАТ «Марс» скасованими антирейдерською Колегією Міністерства юстиції України реєстраційними діями внаслідок яких у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тимчасово були внесені записи з приводу того, що ОСОБА_1 був власником неіснуючої складової частини нерухомого майна - нежитлової будівлі «Б» площею 118,1 кв.м., як виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами і під час дії яких ОСОБА_1 почав господарювати на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га. Постійним землекористувачем якої є ПрАТ «Марс» - встановив паркан, різноманітні конструкції, змінив ландшафт, тощо.

Також позивач послався на те, що укладений 08.09.2016 року ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежилого будинку і акт прийому-передачі нежилого будинку до нього, містять посилання на земельну ділянку всупереч вимогам ст. 120 ЗК України і ст.ст. 182,377,638 ЦК України без зазначення кадастрового номеру, відповідно договір є неукладеним, а у ОСОБА_1 не виникло жодних прав та обов`язків за цим же договором.

Просить: визнати право ПрАТ «Марс», як постійного землекористувача самостійно господарювати на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; зобов`язати ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , шляхом демонтажу встановленого на його замовлення паркану та конструкцій, а також відновлення ландшафту станом, який існував до 28.07.2017 року; вирішити питання про розподіл судових витрат.

26.06.2020 року суддею Голосіївського районного суду Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про повернення позовної заяви ПрАТ «Марс» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, ТОВ «Стафед» про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2020 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26.06.2020 року про повернення позовної заяви ПрАТ «Марс» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, ТОВ «Стафед» про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

09.10.2020 року відкрито провадження у справі, з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.

21.12.2020 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов, відповідно до якого відповідач не визнає позов ПрАТ «Марс» з огляду на наступне.

Представник відповідача стверджує, що твердження позивача, що він з 1993 року є власником цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1 та постійним землекористувачем земельних ділянок, розташованих за цією ж адресою, загальною площею 4, 0593 га із кадастровими номерами 8000000000:79:013:0011 та 8000000000:79:013:0112 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 15.09.1998 року №79-4-00018 (серія І-КВ №003941) не підтверджуються належними та допустимими доказами. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року у справі №752/16038/19 зазначений державний акт на право постійного користування землею визнано недійсним. Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2010 року, що набрало законної сили, постановленим у господарській справі №36/286 припинено право постійного користування АТВТ «Марс» (правонаступником якого є ПрАТ «Марс») частиною земельної ділянки, наданої розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1354 від 26.06.1998 року, кадастровий номер 79:013:112, розташованої у АДРЕСА_2 в межах визначених технічною документацією із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «Атем» для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі по АДРЕСА_2 . Окрім цього, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:013:0112 знаходиться нежитловий будинок загальною площею 843,30 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку укладеного 08.09.2016 року між ТОВ «РМ-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці, загальною площею 01045 га, код земельної ділянки 90:013:0028.

Заперечив твердження позивача про начеб то неукладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від 08 вересня 2016 року за реєстровим №3251, оскільки за результатами розгляду скарги ПрАТ «Марс» на рішення від 08.09.2016 року №31300549 прийняте державним реєстратором щодо державної реєстрації права власності на нежилий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 наказом Міністерства юстиції України від 13.03.2020 №646/7 було відмовлено у задоволенні скарги ПрАТ «Марс». Отже доводи позивача, що ОСОБА_1 не набув право власності на зазначений нежитловий будинок є безпідставними, а відтак відповідач має право користування земельною ділянкою на якій він розташований на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що було у попереднього власника. За зазначених обставин та у відповідності до правил ст.141 ЗК України, перехід до ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно є підставою для припинення у тому числі й права постійного користування земельною ділянкою. Крім того ПрАТ «Марс», як підприємство приватної форми власності, яке відповідно до приписів ст. 92 ЗК України не може бути суб`єктом землекористування на праві постійного користування, фактично користується земельною ділянкою, яка не відповідає площі, зазначеній у державному акті, виданому у 1998 році АТВТ «Марс», яке на момент видачі документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою , було підприємством з державною часткою у статутному фонді. Стверджує, що реєстрація права постійного користування земельною ділянкою 0,1843 га - кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 на якій розташована будівля, яка з 2016 року належить на праві приватної власності ОСОБА_4 є порушенням чинного земельного законодавства України.

Саме ПрАТ «Марс» порушує права ОСОБА_1 та перешкоджає своїми діями в оформленні останньому права оренди на земельну ділянку на якій знаходиться його нерухомість. ОСОБА_1 оскаржено рішення про державну реєстрацію права користування ПрАТ «Марс» на спірну земельну ділянку, площею 0,1843 га кадастровий номер 8000000000:79:013:0112.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 категорично заперечив, що останній замовляв та встановлював на спірній земельній ділянці паркан та змінював ландшафт.

Просив відмовити у задоволенні позову ПрАТ «Марс», понесені відповідачем судові витрати, які за попереднім розрахунком склали 30 000 гривень покласти на позивача. . Зазначений позивачем розмір судових витрат вважав завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг та не підтверджений належними доказами здійснення таких витрат.

Представник третьої особи Київської міської ради подав до суду пояснення на позов ПрАТ «Марс», відповідно до змісту яких, Київська міська рада підтвердила, що на підставі рішення Київради №209/1186 від 01.03.2001 року ПрАТ «Марс» і на даний час є землекористувачем земельної ділянки площею 0,1843 га під кадастровим номером 79:013:112, що належить позивачу на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею від 15.09.1998 року. На час розгляду справи, державний акт на право постійного користування землею від 15.09.1998 року, що виданий позивачу, не скасований та є чиним.

Підготовче провадження у справі закрито 01 жовтня 2021 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений ПрАТ «Марс» позов про визнання позивачем права самостійно господарювати на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843га за адресою АДРЕСА_3 та зобов`язати ОСОБА_1 відновити стан цієї ж земельної ділянки шляхом демонтажу встановленого на його замовлення паркану та конструкцій, а також відновити ландшафт, який мав місце до 28.07.2017 року з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 просив, з підстав викладених у відзиві ОСОБА_1 на позов ПрАТ «Марс» відмовити у задоволені заявленого позову. Стверджував про відсутність у позивача підстав для самостійного господарювання на спірній земельній ділянці, а також не причетність ОСОБА_3 до зведення на цій же земельній ділянці паркану.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, про часткове задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

За даними Статуту ПрАТ «Марс» в редакції 2019 року, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів 17.04.2019 року, протокол №1/2019, ПрАТ «Марс» є повним правонаступником всіх прав та обов`язків публічного акціонерного товариства «Марс», яке в свою чергу є повним правонаступником всіх прав та обов`язків акціонерного товариства відкритого типу «Марс». Акціонерне товариство відкритого типу «Марс», засноване 23.12.1993 року відповідно до рішення Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України від 17.12.1993 року №742 шляхом перетворення Державного підприємства науково-дослідного Інституту «Марс» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств від 15.06.1993 року №210/93. АТ відкритого типу «Марс» є повним правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства науково-дослідного Інституту «Марс». (а.с.38-57).

Крім того, зі змісту Статуту ПрАТ «Марс», останнє в повній мірі володіє, користується та розпоряджається і є повним правонаступником всіх прав та обов`язків , що надають і передбачені ліцензіями, дозволами, свідоцтвами, іншими документами дозвільного характеру, виданими ПАТ «Марс», його попереднику АТ відкритого типу «Марс», а також документами, що підтверджують права на майно, земельні ділянки, інші матеріальні та нематеріальні цінності, виданими і оформленими на ПАТ «Марс», його попередника АТ відкритого типу «Марс» та всіх його попередників.

Відповідно до правил статті 15 ЦК України, статей 3, 15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Звертаючись до суду з позовом, ПрАТ «Марс» стверджувало, що ОСОБА_1 у незаконний спосіб вчиняє дії щодо реєстрації за ним права власності на неіснуючу складову частину нерухомого майна - нежитлову будівлю «Б» площею 118, 1 кв.м. на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га за адресою АДРЕСА_3 , відповідно у такий спосіб, порушує права товариства щодо самостійного господарювання на цій же земельній ділянці. Просило визнати за ПрАТ «Марс» право самостійно господарювати на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га за адресою АДРЕСА_3 , а також зобов`язати відповідача ОСОБА_1 відновити стан цієї ж земельної ділянки, шляхом демонтажу встановленого на його замовлення паркану та конструкції, відновлення ландшафту станом який існував до 28.07.2017 року.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову ПрАТ «Марс» з підстав викладених у відзиві на позов. Також стверджував, що ОСОБА_1 не визнає право ПрАТ «Марс» на самостійне господарювання на зазначеній земельній ділянці та зведення ОСОБА_3 паркану на цій же земельній ділянці, порушення її благоустрою. Послався на те, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, котре розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га за адресою АДРЕСА_3 і з набуттям цього права має право на користування цією ж земельною ділянкою.

За даними витягу з Державного земельного кадастру,№НВ-8000989012019, сформованого 30.08.2019 року, ЗВ-9912421782019 земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:013:0112, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вид використання - для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд, форма власності комунальна, площею 0,1843, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 18.05.2001 року, перебуває у постійному користуванні приватного акціонерного товариства «Марс» (а.с.58-60 тому №2).

На підставі рішення Київської міської ради від 01.03.2001 року №209/1186 акціонерному товариству відкритого типу «Марс», що знаходиться за адресою - місто Київ, вулиця Володимирська, 101 Київською міською державною адміністрацією видано державний акт на право постійного користування землею площею 0,1843 га для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд на вулиці Володимирській, 101 у Московському районі, відповідно до розпорядження Київської міської держадміністрації від 26.06.1998 року №1354. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №79-4-00018 - 15 вересня 1998 року. (а.с. 56-57 тому №2).

Відповідно до частини 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а частиною 1 статті 95 цього ж Кодексу встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема самостійно господарювати на землі.

Способи захисту прав на земельні ділянки встановлено правилами частини 2 статті 152 ЗК України, зокрема захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Правилами статті 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до правил статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як видно зі змісту договору купівлі-продажу нежилого будинку від 08.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №3251, ТОВ «РМ-ІНВЕСТ» передало у власність (продало), а ОСОБА_1 прийняв у власність (купив) належний продавцю на праві приватної власності нежилий будинок, загальною площею 843,30 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці загальною площею 0,145 га., код земельної ділянки 90:013:0028 (а.с. 134-136 тому №1).

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 31.07.2019 року , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1021413180000, яким є нежитловий будинок , загальною площею 843, 3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , складова частина об`єкта нерухомого майна - нежитлова будівля , «Б», площею 118,1 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу , нежилого будинку, серія та номер 3251, виданого 09.09.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. зареєстровано 08.09.2016 року на праві приватної власності за ОСОБА_1 (а.с.137-139 том №1).

Статтею 141 ЗК України визначено підстави припинення користування земельною ділянкою, серед яких - набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до правил статті 377 ЦК України (у редакції чинній станом на вересень 2016 року): до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності , право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Частиною 1 статті 120 ЗК України (у редакції чинній на час укладення 08.09.2016 року договору купівлі-продажу нежилого будинку АДРЕСА_2 ), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього користувача.

Так, за змістом правил статей 120,141 ЗК України, законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Наразі судом встановлено, що позивач з 15.09.1998 року має право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га за адресою АДРЕСА_3 .

Фактично на цій же земельній ділянці розташований нежитловий будинок загальною площею 843,3 кв.м. із адресою - АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 вчиняв дії щодо державної реєстрації його права власності на нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 843,3 кв.м. з доданням нежитлової будівлі «Б» площею 118,1 кв.м., проте наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2020 року №1642/5 були скасовані рішення від 28.07.2017 року №36367797 прийняте державним реєстратором Кучмою Л.В. та від 17.12.2019 року №50270850, прийняте приватним нотаріусом Тригуб Є.О. щодо нежилого будинку загальною площею 843,3 кв.м. та нежитлової будівлі літера «Б» загальною площею 118,1 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.64-67 тому №2).

Щодо права позивача ПрАТ «Марс» постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га за адресою АДРЕСА_3 у судовому порядку вирішувався спір за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Марс», треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею за результатами розгляду якої судом апеляційної інстанції 15.04.2021 року було прийнято постанову про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Марс» та скасування рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.11.2020 року, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с.14-27 том №2).

Постанова Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Марс», треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею була переглянута Верховним Судом 19.11.2021 року. Прийнятою Верховним Судом постановою за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , постанову Київського апеляційного суду від 15.04.2021 року залишено без змін. При цьому Верховний Суд виходив з того, що судом апеляційної інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, а доводи викладені у касаційній скарзі , не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено правило відповідно до якого, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судовими рішеннями у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Марс», про визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею, зокрема в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 року зазначено:

- що до нового власника нежилого будинку ОСОБА_1 , в силу положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, не перейшло право користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 чи частиною цієї ділянки, оскільки попередній власник будинку на момент укладення цього договору купівлі-продажу не мав належно оформленого права на земельну ділянку;

- що право постійного користування земельною ділянкою набуте ПрАТ «Марс» у встановленому законодавством порядку , відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Крім того, у зазначеній вище постанові Верховний Суд зауважив, що апеляційний суд не знайшов належних правових підстав, котрі б підтверджували, що для обслуговування нежитлового будинку по АДРЕСА_2 необхідна земельна ділянка площею 0,1843 га, яка знаходиться у користуванні іншої юридичної особи.

Отже, судовими рішеннями у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Марс», про визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею, встановлено та підтверджено право ПрАТ «Марс» постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га за адресою АДРЕСА_3 , а також встановлено відсутність підстав для захисту права ОСОБА_1 на користування цією ж земельною ділянкою для обслуговування належного йому нежитлового будинку по АДРЕСА_2 через відсутність належних правових підстав, котрі б підтверджували, що для обслуговування будинку необхідна земельна ділянка площею 0,1843 га, яка знаходиться у користуванні ПрАТ «Марс».

ПрАТ «Марс» оскаржувало до Міністерства юстиції України прийняте 08.09.2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. рішення №31300549 щодо державної реєстрації права власності на нежилий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої 13.02.2020 року було видано наказ №646/7 про відмову у задоволенні скарги ПрАТ «Марс» від 06.12.2019 року (а.с.132-133 том №1).

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває на вирішенні спір заявлений ПрАТ «Марс» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 08.09.2016 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «РМ Інвест».

Так, незважаючи на висновки суду апеляційної інстанції, зроблені за результатами розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Марс» на рішення суду, яким було задоволено позов та визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею від 15.09.1998 року №79-4-00018 з приводу того, що при укладенні договору купівлі-продажу нежилого будинку від 08.09.2016 року сторонами договору не дотримано вимог статті 120 ЗК України, оскільки його укладенню не передувало виділення частини земельної ділянки, яку безпосередньо займає відчужуваний за договором нежилий будинок, в окрему земельну ділянку, та не зазначено у договорі кадастровий номер земельної ділянки, при цьому у ньому зазначено код земельної ділянки, якої не існує, тому до нового власника нежилого будинку ОСОБА_1 , в силу положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, не перейшло право користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 чи частиною цієї ділянки, оскільки попередній власник будинку на момент укладення договору купівлі-продажу від 08.09.2016 року не мав належно оформленого речового права на цю земельну ділянку, проте станом на час вирішення судом спору про визнання права позивача як постійного землекористувача самостійно господарювати на земельній ділянці з приводу якої заявлено спір договір купівлі-продажу на підставі якого ОСОБА_1 набув права власності на зазначений нежитловий будинок є чинним.

Переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд зауважив, що апеляційний суд не знайшов належних правових підстав , котрі б підтверджували, що для обслуговування нежитлового будинку по АДРЕСА_2 необхідна земельна ділянка площею 0,1843 га, яка знаходиться у користуванні позивача.

При вирішенні заявленого спору, суд не може залишити без уваги те, що відповідно до обставин, встановлених рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2010 року у справі за позовом ТОВ «Атем» до АТВТ «Марс», Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» про припинення права користування земельною ділянкою, судом було встановлено, що на земельній ділянці площею 0,1843 га розташований будинок АДРЕСА_2 , право власності на цей будинок на підставі договору міни від 6.06.07 перейшло до ТОВ «Атем», про що було видане реєстраційне посвідчення №032368 від 12.06.07. Експлуатація та обслуговування будинку АДРЕСА_2 здійснювалася позивачем (ТОВ «Атем»), як власником будинку (а.с.128-131 тому № 1).

Зі змісту акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки складеного 22.01.2021 року №1-ДК/0066/АП/09/01/-2, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві було встановлено, що - частина земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 орієнтовною площею 0,1332 на якій розташовано нерухоме майно ОСОБА_1 площею 843,30 кв.м. та зареєстровано право постійного користування ПрАТ «Марс» використовується з порушенням частини 1 статті 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України. Зазначений акт також містить додаткові пояснення до акту від представника ПрАТ «Марс» де останній зазначає, що площа забудови під будинком, що належить ОСОБА_1 складає орієнтовно 0,03га. (а.с.78-91 тому №2).

На думку суду, встановлені в межах судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 щодо визнання недійсним акту про право ПрАТ «Марс» постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га обставини, що ОСОБА_1 , як власник нежитлового приміщення площею 843,3 кв.м. розташованого на цій же земельній ділянці порушує права її постійного землекористувача, оскільки набувши право власності на майно у порядку встановленому правилами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України не набув права користування зазначеною земельною ділянкою на якій розташоване нежитлове приміщення, не можуть бути підставою для задоволення вимог ПрАТ «Марс» у частині визнання за ним права самостійно господарювати на земельній ділянці з приводу якої заявлено спір.

Підставами для такого висновку суду є встановлені судом обставини, що належне ОСОБА_1 на праві приватної власності нежитлове приміщення - будинок АДРЕСА_2 площею 843,3 кв.м. ще з 2007 року розташоване на земельній ділянці належній на праві постійного користування ПрАТ «Марс» та займає площу цієї ж ділянки приблизно 0,03 га., а питання з приводу того у який спосіб та на яких підставах, попередні власники зазначеного нерухомого майна використовували земельну ділянку на якій розташоване зазначене нерухоме майно та земельну ділянку необхідну для його обслуговування не є предметом перевірки у межах справи, що розглядається судом, оскільки законність набутого ОСОБА_1 права на зазначене нежитлове приміщення, що розміщене на земельній ділянці з приводу якої заявлено спір не є предметом її розгляду.

Крім того, суд звертає увагу, що під час вирішення судом спору, щодо законності акту на підставі якого ПрАТ «Марс» є постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га Верховний Суд зауважив, що апеляційний суд не знайшов належних правових підстав, котрі б підтверджували, що для обслуговування нежитлового будинку по АДРЕСА_2 необхідна земельна ділянка площею 0,1843 га, яка знаходиться у користуванні іншої особи.

Отже, за умови, що на земельній ділянці, про права щодо самостійного використання її для господарювання заявлено спір ПрАТ «Марс» розташоване нерухоме майно, належне відповідачу на праві приватної власності, питання щодо законного його набуття у власність відповідачем у справі не вирішено, відповідно задоволення вимог ПрАТ «Марс» у цій частині порушить право відповідача, як власника нежитлового приміщення, будинку АДРЕСА_2 , щодо використання належного йому на праві приватної власності майна, права на яке він не позбавлений і яке є непорушним відповідно до правил статті 321 ЦК України.

Крім того, за встановлених судом обставини та у заявлений позивачем спосіб не буде вирішено питання щодо захисту порушеного права позивача, самостійно господарювати на земельній ділянці на якій розміщено нерухоме майно належне іншій особі, право якої на таке майно на час вирішення справи судом не скасовано.

Що ж стосується вимог позивача, що відповідач за відсутності встановлених законом підстав, використовуючи земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:013:0112 самовільно встановив паркан, різноманітні конструкції, змінив ландшафт земельної ділянки тощо то суд доходить до висновку, що таке право позивача підлягає захисту відповідно до правил статті 152 ЗК України.

Судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 вживав заходи щодо реєстрації за ним права власності не тільки на придбане ним у власність нерухоме майно - нежитловий будинок, площею 843,3 кв.м. розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:013:0112, а й нежитлову будівлю «Б» площею 118,1 кв.м., що не були предметом договору купівлі-продажу від 08.09.2016 року укладеного ним із ТОВ «РМ-Інвест». Такі дії державних реєстраторів були скасовані Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації.

За даними акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки складеного 22.01.2021 року №1-ДК/0066/АП/09/01/-2, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві виїздом на місцевість, а саме земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що - земельна ділянка огороджена металевим парканом (в`їзд на ділянку з АДРЕСА_2 , на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно - нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 843,3 кв.м., власник ОСОБА_1 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2232559780000), для експлуатації зазначеної споруди власником зазначеної нежитлової споруди огороджено металевим парканом частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:013:0112, орієнтовною площею 0,1460 га., та зазначеним парканом загороджено капітальні гаражні бокси - нежитлові будівлі, що знаходяться у власності ПрАТ «Марс», чим обмежено власнику нерухомого майна доступ (відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - нежитлова будівля літ. «Л» (гараж №19), загальною площею 128,1 кв.м., власник ПрАТ «Марс» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722165980000), на іншій частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:013:0112, розташовано нежитлову будівлю (відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - нежитлова будівля літ. «М» (для обслуговування транспортних засобів ПрАТ «Марс» №19) загальною площею 264 кв.м., власник ПрАТ «Марс» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1832621880000). Територія земельної ділянки заасфальтована, доступ на територію земельної ділянки обмежено. (а.с.78-81 тому №2).

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджений судом акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:013:0112) на думку суду спростовує заперечення представника відповідача, що ОСОБА_1 не є причетним до встановлення металевого паркану на земельній ділянці, що є предметом спору та є належним доказом на підтвердження того, що саме відповідачем ОСОБА_1 , як власником нежитлового будинку АДРЕСА_2 зведено металевий паркан.

З огляду на викладене, суд вважає, що на відповідача у справі ОСОБА_1 має бути покладено обов`язок відновити ландшафт земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , який мав місце станом на 28.07.2017 року шляхом демонтажу встановленого паркану та прибирання будівельних матеріалів після демонтажу паркану.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також висновки суду про часткове задоволення позову, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПрАТ «Марс» підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з позовом у частині позовної вимоги, що задоволена судом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 77, 81, 82,141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позовну заяву приватного акціонерного товариства «МАРС» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації), товариства з обмеженою відповідальністю «СТАФЕД» про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «МАРС» до ОСОБА_1 , про визнання за приватним акціонерним товариством «МАРС» самостійно господарювати на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_4 ) відновити ландшафт земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:013:0112 площею 0,1843 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , який мав місце станом на 28.07.2017 року шляхом демонтажу встановленого паркану та прибирання будівельних матеріалів.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_4 ) на користь приватного акціонерного товариства «МАРС» (Код ЄДРПОУ 14309379, адреса- місто Київ, вулиця Володимирська, будинок №101) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2023 року.

Суддя К.Г. Плахотнюк