Ухвала

від 13.02.2023 по справі 752/2646/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2646/23

Провадження № 2/752/3754/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного виробничого підприємства «Будремсервіс» Національної Академії наук України про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, компенсації за невикористану щорічну відпустку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача та просить суд:

- стягнути з Державного виробничого підприємства «Будремсервіс» Національної Академії наук України на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 11448 грн.;

- стягнути з Державного виробничого підприємства «Будремсервіс» Національної Академії наук України на його користь компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 162633, 12 грн.;

- стягнути з Державного виробничого підприємства «Будремсервіс» Національної Академії наук України на його користь моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.;

-стягнути з Державного виробничого підприємства «Будремсервіс» Національної Академії наук України на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 15 липня 2022 року по дату ухвалення судового рішення.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175 та 177 ЦПК України в наступному.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві позивач зазначив розмір ціни позову - 374081,12 грн, однак доказів сплати судового збору не долучив, посилаючись на те, що є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору в частині трьох вимог.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір судового збору при поданні позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 01 січня 202 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач ставить питання, зокрема, про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 162633,12 грн., середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 15 липня 2022 року по дату ухвалення судового рішення,тощо .

Разом з тим, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 60).

Виходячи з цього, позивач заявляючи вимогу про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку, не вказує конкретний розмір такої виплати, а тому суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану позовну вимогу.

За таких обставин, позивачу слід конкретизувати, який розмір середнього заробітку за період затримки розрахунку він просить стягнути з відповідача та відповідно до даного розміру сплатити судовий збір.

Також, відповідно до п.4 Постанови КМУ від 8.02.1995р. №100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога). При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Крім того, позивач заявляючи вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку, у розмірі 162633,12 грн. не наводить обгрунтованого розрахунку, що не відповідачає вимогам ст.175 ЦПК України.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до пп 5, п.2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за 3 позовні вимоги майнового характеру у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» на рахунок:

ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) 899998 , Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002, Код класифікації доходів бюджету 22030101 . Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) та надати суду квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного виробничого підприємства «Будремсервіс» Національної Академії наук України про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, компенсації за невикористану щорічну відпустку та моральної шкоди- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя: К.В.Машкевич