Постанова

від 02.02.2023 по справі 920/531/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. Справа№ 920/531/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Шапрана В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 02.02.2023:

від позивача: не з`явились

від відповідача: Матішинець В.В.

від третьої особи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1

на рішення Господарського суду Сумської області від 16.11.2022 (повний текст рішення підписано 21.11.2022.)

у справі № 920/531/22 ( суддя - Резніченко О.Ю.)

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еластомер"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова" (ДП "ХКБМ")

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач, скаржник) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еластомер" (далі - відповідач), в якій просить суд зобов`язати відповідача провести заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості, а саме асфальтохідні башмаки 303 АГТ.002сб-55 в кількості 758 штук на загальну суму 2016280 грн. 00 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за результатами процедури закупівлі в електронній системі публічних закупівель між сторонами укладено договори про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) №129 від 29.06.2018 та №167 від 06.08.2018.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.11.2022 у справі № 920/531/22 у позові Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еластомер», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова» (ДП «ХКБМ»), про зобов`язання провести заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості відмовлено повністю. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 30244 грн 20 коп. покладено на позивача.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції встановлено факт порушення позивачем після отримання від відповідача виробів правил їх експлуатації, що дає можливість зробити висновок про відсутність підстав для зобов`язання відповідача провести заміну товару на аналогічний товар протягом дії терміну гарантійного строку, визначеного відповідачем, та відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погождившись з прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Сумської області від 16.11.2022 у справі № 920/531/22, в якій просить суд прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 по справі № 920/531/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еластомер», про заміну неякісного товару на загальну суму 2 016 280,00 грн скасувати повністю. Ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еластомер» замінити Військовій частині НОМЕР_1 неякісний товар на загальну суму 2016280,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує, що основною причиною виходу з ладу башмаків була їх невідповідність вимогам ТУ 38 105 1970-90, а саме: під час здійснення комісією вихідного контролю було виявлено невідповідність болтів 35АГТ.016-55 та кріплення до них заявленим стандартам, а саме діаметр головки не 19мм., а 18,4мм., що не дало змоги встановити асфальтохідні башмаки належним чином. При наданні зусилля 35кгс.м. на болт (згідно документації зусилля повинно бути 50-55кгс.м) під час затяжки башмаків відбувається злам болтів. В результаті ненадійне кріплення призвело до деформації основи асфальтохідних башмаків, що в свою чергу стало причиною передчасного та нерівномірного зносу гумового масиву, а також до з`явлення підвищених знакозмінних навантажень та передчасного руйнування асфальтохідних башмаків.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 13.01.2023, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до що 14.12.2020 Господарським судом Сумської області було прийнято рішення у справі №920/940/20 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еластомер», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_3 , про стягнення 2016280,00 грн. вартості поставленого неякісного товару за договорами про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) від 29.06.2018 № 129 та від 06.08.2018 № 167. У позові було відмовлено у зв`язку із недоведеністю позивачем (Військовою частиною НОМЕР_1 ) обставин поставки відповідачем (ТОВ «Еластомер») позивачу товарів неналежної якості (12 комплектів (2688 шт.) башмаків) за вищезазначеними договорами.

Рішення суду набрало законної сили та не оскаржувалось. Тому, на думку відповідача, встановлені судом у рішенні у справі №920/940/20 факти, у тому числі, щодо якості товару за договорами, є преюдиціальними та не потребують доказування у дані справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 920/531/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Шапран В.В., Гаврилюк О.М.Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 витребувано справу № 910/3038/22 у Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 16.11.2022. Розгляд апеляційної скарги призначено на 02.02.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 02.02.2023 з`явився представник відповідача, який заперечував проти дововід апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач в судове засідання 02.02.2023 представників не направив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлявся належним чином, водночас, 16.01.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без представника останнього

Третя особа в судове засідання 02.02.2023 представників не направила, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлявся належним чином, через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи клопотань та заяв не надходило.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача та третьої особи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як зазначалось колегією суддів вище, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за результатами процедури закупівлі в електронній системі публічних закупівель між сторонами укладено договори про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) №129 від 29.06.2018 та №167 від 06.08.2018.

Предметами договорів визначено асфальтохідні башмаки 303 АГТ.002сб-55 з болтами (далі по тексту «башмаки») у загальній кількості: за договором №129 2830 шт. на суму 7293759,00 грн, за договором №167 2021 шт. на суму 5375860,00 грн.

Відповідач на виконання умов договору передав позивачу за видатковою накладною №25 від 04.07.2018 та №27 від 10.08.2018 башмаки у повному обсязі, а позивач здійснив оплату за отриманий товар згідно з платіжними дорученнями №1172 від 01.08.2018, №1259 від 06.08.2018.

Отримані башмаки були встановлені позивачем на гусениці 352-1240010А2 (ГМ-569) згідно актів якісного (технічного) стану №В3089, №В3090, №В3091 та у подальшому гусениці асфальтохідні з башмаками були передані позивачем до військової частини НОМЕР_2 (наряд №И/1283 від 19.07.2018, акти приймання-передачі №В2979 від 03.08.2018 та №В2979/1 від 07.08.2018).

Під час експлуатації башмаків 758 штук передчасно вийшли з ладу, а саме після 40 км проходу по дорозі з твердим покриттям при гарантії виробника 2000 км, що підтверджується, на думку позивача, актом (претензією) №23/23 від 08.04.2019, який був складений військовою частиною НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що основною причиною виходу з ладу башмаків була їх невідповідність вимогам ТУ 38 105 1970-90, а саме: під час здійснення комісією вихідного контролю було виявлено невідповідність болтів 35АГТ.016-55 та кріплення до них заявленим стандартам, а саме діаметр головки не 19мм., а 18,4мм., що не дало змоги встановити асфальтохідні башмаки належним чином. При наданні зусилля 35кгс.м. на болт (згідно документації зусилля повинно бути 50-55кгс.м) під час затяжки башмаків відбувається злам болтів. В результаті ненадійне кріплення призвело до деформації основи асфальтохідних башмаків, що в свою чергу стало причиною передчасного та нерівномірного зносу гумового масиву, а також до з`явлення підвищених знакозмінних навантажень та передчасного руйнування асфальтохідних башмаків.

При цьому встановити зазначені порушення по якості при їх прийманні від виробника (відповідача) технічно не було можливо.

Таким чином, відповідно до умов договорів щодо гарантійних зобов`язань відповідача, ст. 675 ЦК України, ст. 268 ГК України, позивач звернувся до відповідача із вимогою розглянути акт (претензію) від 08.04.2019 №23/23 (лист від 28.10.2019 №1071).

Відповідач у листі від 30.10.2019 №601 повідомив про незгоду із актом (претензією).

25.06.2020 позивач направив відповідачу претензію з вимогою здійснити заміну 758 шт. башмаків неналежної якості на загальну суму 2016280,00 грн, на що відповідач відповів відмовою (лист від 25.06.2020 №617).

Позивач у зв`язку з відмовою звернувся до суду з даним позовом про зобов`язання відповідача провести заміну товару неналежної якості на якісний товар. Правовою підставою позову позивач визначає ст. ст. 202, 509, 626, 673, 678, 680 ЦК України та ст. ст. 265, 269 ГК України, умови договорів про закупівлю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Правовідносини, що виникли між сторонами за договорами є відносинами з поставки товарів та регулюються главою 84 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Так, відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Пунктом 2.2. договорів № 129 та № 167 визначено, що якість товару, тара, упаковка, маркування повинні відповідати вимогам діючих державних стандартів і в установленому порядку підтверджуватися відповідними документами.

Відповідно до статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Відповідно до статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Статтею 269 ГК України передбачено, що гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.

Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару.

Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 681 ЦК України, до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, (якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Відповідно до п. 3 ст. 680 ЦК України якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Відповідно до п.4 ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Щодо якості переданого за договорами товару, колегія суддів зазначає наступне.

Предметами договорів відповідно до додатків №1 (специфікація поставки) були башмаки асфальтохідні з болтами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем у своїй апеляційній скаргзі, позивач не заперечує той факт, що товар за договорами був прийнятий ним без заперечень щодо якості, про що складено відповідні акти якісного (технічного стану).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом Сумської області 14.12.2020 було винесено рішення у справі №920/940/20, сторонами у якій були: позивач - Військова частина НОМЕР_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еластомер», тобто ті ж особи, які є сторонами у даній справі.

При цьому, предметом позову у справі №920/940/20 було стягнення 2016280,00 грн вартості поставленого за договорами про закупівлю товарів (за кошти Державного бюджету України) від 29.06.2018 № 129 та від 06.08.2018 № 167неякісного товару - 758 шт. башмаків асфальтохідних 303 АГТ.002сб-55 з болтами, тобто предметом дослідження у цій справі є договори, які досліджуються у цій справі, що розглядається.

Рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 у справі №920/940/20 не оскаржувалося та набрало законної сили.

Згідно правового правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 28.01.2020 у справі № 917/1335/18 преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктивний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У рішенні суду у справі №920/940/20 було встановлено, що позивачем не доведено суду обставини поставки відповідачем позивачеві товару неналежної якості за вищезазначеними договорами.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів звертає увагу скаржника, що зазначені обставини є преюдиційними та не потребують доказування.

Щодо строку виявлення дефектів переданого за договорами товару, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач зазначає, що дефекти були зафіксовані у акті (претензії) від 08.04.2019 №23/23, складеному ВЧ НОМЕР_3 , якій позивачем після встановлення башмаків з болтами на гусениці були передані гусениці асфальтохідні. При цьому в акті зазначено, що дефекти були виявлені 03.11.2018, а виникли дефекти при проведенні військового параду у 2018 році.

Відповідно до додатку 3 «Інформаційний лист про товар, що пропонується учасником», який був наданий продавцем при проведенні процедури закупівлі, гарантійний термін складає 60 місяців з дати складання акту приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 2.4. договорів приймання товару за кількістю та якістю оформляється накладною, яка підписується представниками Замовника та Учасника при прийманні товару. Належним чином оформлена видаткова накладна є підтвердженням приймання товару.

Так, за видатковою накладною №25 від 04.07.2018 позивачем було прийнято 2830,00 шт. башмаків з болтами та за видатковою накладною №27 від 10.08.2018 2021,00 шт.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, гарантійний термін складає відповідно з 05.07.2018 по 04.07.2023 та з 11.08.2018 по 10.08.2023, а дефекти, зафіксовані у акті, виявлені у період дії гарантійного терміну.

Водночас, як зазначалося колегією суддів вище та не заперечується скаржником у своїй апеляційній скарзі, за умовами договорів відповідач лише поставляв позивачу башмаки асфальтохідні, а їх встановлення на гусеничну стрічку здійснював сам позивач.

Крім цього, у рішенні Господарського суду Сумської області від 14.12.2020 у справі №920/940/20 встановлені наступні обставини, які є преюдиційними та не потребують доказування: башмаки асфальтохідні встановлювались у військовій частині на гусеничну стрічку з порушеннями умов нормативної документації. Під час встановлення башмаків на гусеничну стрічку, болти кріплення затягувались з надмірним моментом затягування у 35 кгс.м.

Відповідно до наявних в матеріалах справи пояснень наданих третьою особою технічними умовами 303АГТ.002 сб-55 ТУ, які розповсюджуються на вироби башмаки, що поставлялися за договорами, встановлено момент затягування болтів на рівні 8+2 кгс/м (п. 3.2. ТУ). Тому відповідно до розрахунку на міцність, згідно загальної теорії різьбових з`єднань, максимальний момент затягування до появи пластичної деформації для даних болтів не повинен перевищувати 17 кгс/м. Виходячи з цього, застосування моменту затягування 50-55 кгс/м призведе до руйнування болтів.

Перевищення моменту затягування болтів на башмаку асфальтохідному 303 АГТ.002сб-55 призведе до: руйнування стрижня болта або його різьбової частини, руйнування різьбової частини бонки, відрив бонки (руйнування зварного з`єднання) від основи асфальтохідного башмаку і як наслідок втрату асфальтохідного башмаку під час руху. Окрім цього збільшення моменту затягування призведе до деформації основи башмака, що в свою чергу призведе до передчасного та нерівномірного зносу гумового масиву асфальтохідного башмаку, а також до появи підвищених знакозмінних навантажень, які призведуть до передчасного руйнування асфальтохідного башмаку.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про порушення правил експлуатації башмаків асфальтохідних при їх встановленні позивачем на гусеничні стрічки.

Також колегія суддів, відхиляючи як належний та допустимий доказ, наданий позивачем акт (претензія) №23/23 від 08.04.2019, де зазначено про невідповідність виробів ТУ 381051970-90, зазначає, що військовою частиною НОМЕР_3 , яка склала акт, не зазначено, яким саме вимогам ТУ не відповідають вироби та якими способами це встановлено.

Водночас, колегія суддів звертає увагу скаржника, що останнім не обґрунтовано, чому у акті визначена невідповідність виробів ТУ 381051970-90, а не ТУ 303 АТГ.002 сб-55 ТУ, за якими виготовлялися башмаки згідно до умов закупівлі та договору.

Крім цього, як вірно зазначено судом першої інстанціЇ, позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами обставини складення акту (претензії) особою, яка не є стороною договорів, незалучення представників відповідача до складання акту, наявність значного проміжку часу між датою складання акту (08.04.2019) та зверненням до відповідача із претензією про повернення коштів (17.06.2020).

Відповідно до ч.2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів констатує про факт порушення позивачем після отримання від відповідача виробів правил їх експлуатації, що дає можливість зробити висновок про відсутність підстав для зобов`язання відповідача провести заміну товару на аналогічний товар протягом дії терміну гарантійного строку, визначеного відповідачем, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 16.11.2022 у справі № 920/531/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 16.11.2022 у справі № 920/531/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.11.2022 у справі № 920/531/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за військовою частиною НОМЕР_1 .

Матеріали справи №920/531/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 15.02.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Шапран

О.М. Гаврилюк