Ухвала

від 16.02.2023 по справі 903/378/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 903/378/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В`ячеславівни (далі - ФОП Дейнека А. В., скаржник)

на рішення Господарського суду Волинської області від 09.11.2022

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023

у справі №903/378/22

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Ковельської філії

до Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В`ячеславівни

про стягнення 426 770, 88 грн

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В`ячеславівни

до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго»

про визнання незаконним та скасування рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Дейнека А. В. 03.02.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 09.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №903/378/22 та прийняти нове рішення про відмову у первісному позові та задовольнити зустрічний позов. Крім того просить зупинити виконання (дію) рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №903/378/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.

Відповідно до частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі ФОП Дейнека А. В. з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження спірних судових рішень зі справи, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо необхідності обов`язкового призначення / проведення експертизи при встановленні порушення споживачем підпункту 3 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ). До того ж посилається на те, що при розгляді цієї справи попередні судові інстанції не керувалися ПРРЕЕ в частині необхідності чи не обхідності призначення/ проведення експертизи, а фактично поза ПРРЕЕ дійшли висновку. Що такої проводити не потрібно, пославшись виключно на своє суб`єктивне сприйняття ситуації та візуального огляду наданих фотографій.

Враховуючи наведене, касаційна скарга ФОП Дейнека А. В. подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо клопотання скаржника про зупинення дії оскаржуваних судових рішень зі справи, яке обґрунтовано тим, що спірні рішення набрали законної\ сили та підлягають до обов`язкового виконання, тоді як примусове виконання рішення суду приведе до блокування рахунків підприємця й арешту майна, що максимально негативно вплине на можливість здійснення своєї господарської діяльності, а у разі виконанні цих спірних рішень ФОП Дейнека А. В. зазнає значних матеріальних втрат (стягнення понад 430 000 грн) та відповідно буде мати значні труднощі у повороті виконання оскаржуваного судового рішення у разі його скасування.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскаржених судових рішень або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення дії оскаржуваних судових рішень не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх дії, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 294 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №903/378/22 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В`ячеславівни на рішення Господарського суду Волинської області від 09.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №903/378/22.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 30 березня 2023 року о 15:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 06 березня 2023 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через «Електронний суд». Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Дейнеці Аллі В`ячеславівні у задоволенні клопотання про зупинення виконання (дію) рішення Господарського суду Волинської області від 09.11.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №903/378/22.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

7. Витребувати матеріали справи №903/378/22 Господарського суду Волинської області за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Ковельської філії до Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В`ячеславівни про стягнення 426 770, 88 грн та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В`ячеславівни до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії.

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Волинської області та Північно-західного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос