Ухвала

від 15.02.2023 по справі 521/1949/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1949/23

Провадження № 2-з/521/22/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

Суддя Малиновського районного суду м.Одеси Мурзенко М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м.Одеси звернулась з позовом представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення доказів, у якій просить суд:

1)витребувати від Малиновської державної нотаріальної контори м. Одеси, належним чином засвідчену копію спадкової справи № 130/2022 до майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2)Витребувати від Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради відомості про об`єкти нерухомості, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 ; квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

3)Витребувати копії технічного паспорту та копії правовстановлюючих документів на вказані об`єкти нерухомого майна.

Обґрунтовуючи заяву,позивач зазначив,що 16.11.1971року ОСОБА_1 ,зареєстрував шлюбз ОСОБА_6 ,від шлюбуу сторіннародились діти:сина - ОСОБА_2 ,дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька- ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача - ОСОБА_5 , після її смерті залишилося спадкове майно, яке є спільною сумісною власністю. 02.12.2022 року позивач звернувся з заявою до державного нотаріусу Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса - Михальової Л.1. та прохав видати свідоцтво про право власність на частку в спільному майні подружжя на частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Відповіддю на заяву від 02.12.2022 року державний нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса - Михальова Л.І. відмовила у видачі свідоцтва про право власність на частку в спільному майні подружжя на частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належав ОСОБА_5 . Також, позивачу стало відомо, що на його доньку був склений заповіт, але незалежно від нього, позивач має право на обов`язкову долю у спадщині після смерті дружини. Документи, що їх просить витребувати позивач, самостійно отримати не може, у зв`язку з чим, просить суд задовольнити заяву про забезпечення доказів.

Суддя, дослідивши матеріали заяви доходить висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок доказування і подання доказів відповідно до ст.12, 81 ЦПК України покладається на сторони.

Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності, а саме : містити інформацію щодо предмета доказування; бути одержані без порушенням порядку, встановленого законом; на підставі них можна встановити дійсні обставини справи; у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

При цьому, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Таке розуміння вказаних процесуальних норм відповідає висновкам, викладеним в постанові Великої палати Верховного суду від 09.10.2019 р. у справі № 9901/385/19.

Разом з тим, суд, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів, приходить до висновку, що заявник не обґрунтував у своїй заяві підстав необхідності такого забезпечення, не навів підстав на підтвердження того, що отримання зазначених доказів може стати неможливим або ускладненим під час судового провадження за його позовом. Заявником не наведено жодних обставин, що даний засіб доказування може бути втраченим або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Таким чином, заявником не доведено підстав для забезпечення даних доказів в порядкустатей 116-118 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 76, 116-118 187 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 15.02.2023 року.

Суддя М.В.Мурзенко