Рішення

від 07.05.2024 по справі 521/1949/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1949/23

Провадження№ 2/521/315/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року

Малиновський районний суд м.Одеси у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Корнієнко Л. В.

за участі позивача ОСОБА_1

представниці позивача адвокатки Салманової Ф. А.

відповідача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Голосова Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року через представника до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування після смерті його дружини, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 16 листопада 1971 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час перебування в шлюбі було набуто наступне майно: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , квартира за адресою АДРЕСА_2 , дві земельні ділянки площею 6,42 га кожна, що розташовані на території Ширяївського району Одеської області. Від шлюбу у позивача та його дружини є двоє дітей, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповідала все своє майно своїй онуці, відповідачці ОСОБА_3 . Позивач звернувся до нотаріуса з проханням видати йому свідоцтво про право на частку в спільному майні та на обов`язкову частку в спадщині, проте йому було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя вказані об`єкти нерухомого майна, визнати за ним право власності на частку кожного об`єкту як на частку в спільному майні подружжя та на 1/6 частку кожного об`єкту як на обов`язкову частку в спадщині, оскільки позивач є непрацездатним за віком.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 27 січня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2023 року вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони державному нотаріусу Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальовій Л.І. вчиняти дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 до винесення рішення по справі.

Ухвалами Малиновського районного суду м.Одеси від 16 березня 2023 року, 19 вересня 2023 року (протокольною), 26 березня 2024 року (протокольною) вирішено питання про витребування доказів.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 15 листопада 2023 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідачки ОСОБА_3 , адвокатом Голосовим Ю. В. надано відзив на позов, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, посилаючись на відсутність перешкод для позивача для отримання свідоцтва про право на частку в спільному майні на частину спірного будинку та квартири, відсутність права спільної власності на земельні ділянки, оскільки вони були передані спадкодавцеві за життя безоплатно в порядку приватизації, негідну поведінку позивача відносно померлої дружини (застосування до неї фізичного та психологічного насилля), просив зменшити розмір обов`язкової частки позивача до 1/192 частин спірних об`єктів нерухомого майна.

В судовому засіданні позивач, його представниця позовні вимоги підтримали, пояснили суду, що в позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірне майно, які знаходяться у відповідачів, та які не надають їх нотаріусу, у зв`язку із чим позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на частку в спільному майні та свідоцтво про право на спадщину в позасудовому порядку, насилля до дружини позивач не застосовував.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на необхідність поділу спадкового майна в рівних частках між всіма спадкоємцями.

Відповідач ОСОБА_4 проти задоволення позову частково заперечувала, посилаючись на наявність заповіту, придбання спірної квартири за кошти, що належали їй та її першому чоловіку, а також на те, що саме вона доглядала за матір`ю.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на наявність заповіту, пояснила, що мешкає в спірній квартирі, за життя її бабуся хотіла залишити землю саме їй або її матері.

Представник ОСОБА_3 адвокат Голосов Ю. В. просив зменшити обов`язкову частку позивача та відмовити в задоволенні решти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, пояснив, що позивача двічі притягали до адміністративної відповідальності за домашнє насильство відносно його дружини.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 надали суду показання, з яких вбачається, що ОСОБА_5 періодично мала синці на тілі, які пояснювала тим, що її бив позивач, декілька разів уходила з дому та жила окремо через конфлікти з відповідачем.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 надали суду показання, що вони знайомі з відповідачем ОСОБА_4 , подробиці сімейного життя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 їм невідомі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідків, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16 листопада 1971 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_17 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 10, т.1).

Від шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 110, 113, т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 11).

За життя, а саме 13 квітня 2018 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_3 , що підтверджується копією вказаного заповіту (а.с. 29)

За життя ОСОБА_5 було набуто наступне майно:

-житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що належав їй на підставі свідоцтва про право особистої власності на будинок, виданого Виконавчим комітетом Іллічівської районної ради народних депутатів м.Одеси від 12 жовтня 1991 року (а.с. 12, т.1);

-квартира за адресою АДРЕСА_2 , що належала їй на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1/2000-00144, укладеного на Регіональній товарній біржі 02 серпня 2000 року, який було визнано дійсним рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 22.08.2008 р. по справі № 2-4618 (а.с. 189-195, т.2);

-земельна ділянка площею 6,4216 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0563, що підтверджується копією державного акту на право власності на землю серії ЯД № 966114, виданого 23.06.2008 р. (а.с. 19, т.1) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.10.2022 р. (а.с. 227, т.1)

-1/12 частину земельної ділянки площею 6,4215 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0514, що підтверджується копією державного акту на право власності на землю серії ЯБ № 439874, виданого 08.12.2005 р. (а.с. 20, т.1) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.10.2022р. (а.с. 230, т.1).

Відповідно до ст. 22 КпШС України, що підлягає застосуванню при визначенні правового режиму спірного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

З копії свідоцтва про право особистої власності на спірний будинок (а.с. 12, т.1) вбачається, що вказане свідоцтво видане на новозбудований будинок. За таких обставин, в силу положень ст. 22 КпШС України, зазначений будинок належав на праві спільної сумісної власності позивачу та його дружині, у зв`язку із чим, виходячи з принципу рівності часток співвласників, суд доходить висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на частину спірного будинку як на частку в спільному майні подружжя.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, що підлягає застосуванню при вирішенні позовних вимог при визначенні правового режиму спірної квартири та спірних земельних ділянок, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України (що діяла на час придбання спірної квартири та спірних земельних ділянок), особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що спірна квартира належала на праві спільної сумісної власності позивачу та його дружині, як така, що придбана ними за спільні кошти, у зв`язку із чим, виходячи з принципу рівності часток співвласників, суд доходить висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на частину спірної квартири як на частку в спільному майні подружжя.

Доводи сторони відповідача ОСОБА_4 відносно належності їй спірної квартири з огляду на те, що вона була придбана на її кошти та її першого чоловіка, відхиляються судом з огляду на зміст договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1/2000-00144, укладеного на Регіональній товарній біржі 02 серпня 2000 року, який було визнано дійсним рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 22.08.2008 р. по справі № 2-4618 (а.с. 189-195, т.2), відповідно до якого покупцем за вказаним договором зазначено ОСОБА_5 , яка зареєструвала право власності на вказану квартиру за собою, звернулась до суду з позовом про визнання його дійсним, встановлення факту належності їй зазначеного договору як правовстановлюючого документу на квартиру (а.с. 142, т.1.), тобто вчиняла юридично значимі дії як власник спірної квартири.

З зазначених підстав суд також не бере до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 щодо надання коштів на придбання зазначеної квартири за кошти ОСОБА_4 .

Водночас, суд не вбачає правових підстав для поширення режиму спільної сумісної власності подружжя на спірні земельні ділянки, й доходить висновку про те, що вони належали ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_18 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай у землі, який перебував у колективній власності КСП «Авангард», нині СТОВ «Нікомарівське», що знаходиться в с. Саханське Ширяївського району Одеської області розміром 9,93 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_19 ,, державним нотаріусом Іванівської державної нотаріальної контори 14.12.2004 р., реєстр. № 2554 (а.с. 16, т.1).

Розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області № 554 від 15 серпня 2005 року із земель колективної власності КСП «Авангард» ОСОБА_5 та ОСОБА_20 було передано у власність земельну ділянку загальною площею 15,28 га. (а.с. 132, т.2). На підставі вказаного розпорядження 08.12.2005 р. ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на землю серії ЯБ № 439874 (а.с. 20, т.1).

Розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області № 340 від 23 липня 2007 року із земель колективної власності КСП «Авангард» ОСОБА_5 було передано у власність земельну ділянку загальною площею 5,59 га. (а.с. 133, т.2). На підставі вказаного розпорядження 23.06.2008 р. ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на землю серії ЯД № 966114 (а.с. 19, т.1).

Враховуючи викладене, спірні земельні ділянки були набуті ОСОБА_5 шляхом реалізації успадкованого після смерті її матері права на земельну частку (пай) та були особистою приватної власністю ОСОБА_5 .

Суд зауважує, що позовна вимога про визнання майна спільною сумісною власністю сторін неє ефективним способом захисту цивільного права, оскільки не призводить до усунення порушення прав позивача, належність спірного майна на праві спільної власності є лише обставиною, що підлягає доведенню при розгляді справи. Належним способом захисту права позивача на частку в спільному майні подружжя є вимога про визнання права власності на неї.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання спірного майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, до спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_5 , входить частина спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 , частина квартири за адресою АДРЕСА_2 , земельна ділянка площею 6,4216 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0563, земельна ділянка площею 6,4215 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0514.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач 10.03.1952 р.н. має право на обов`язкову частку в спадщині після смерті своєї дружини ОСОБА_5 як непрацездатний вдівець. Позивач вважається непрацездатним в розумінні ст. 1241 ЦК України як такий, що набув право на пенсію за віком (ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). При цьому та обставина, що позивач фактично працював в АТ «Укрзалізниця» на час відкриття спадщини, що підтверджується копією довідки з місця роботи (а.с. 100, т.2) не має правового значення для вирішення питання щодо наявності у позивача права на обов`язкову частку в спадщині.

Враховуючи, що окрім позивача, наявні інші спадкоємці першої черги спадкування за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України, до яких відносяться діти ОСОБА_5 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , розмір обов`язкової частки позивача в спадщині після смерті його дружини ОСОБА_5 складає 1/6 частину спадкового майна.

Водночас суд частково погоджується з доводами сторони відповідача ОСОБА_3 щодо зменшення розміру обов`язкової частки у спадщини позивача з урахуванням відносин між позивачем та спадковдавцем з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивача неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно його дружини ОСОБА_5 , що підтверджується копіями постанов Малиновського районного суду м.Одеси від 11 травня 2018 року по справі № 521/7815/18 (а.с. 86, т.2.), від 12 липня 2018 року по справі № 521/11696/18 (а.с. 89, т.2), ОСОБА_5 за життя двічі зверталась з позовом про розірвання шлюбу, що підтверджується копіями ухвал Малиновського районного суду м.Одеси від 02 липня 2008 року по справі № 2-5625/2008 (а.с. 94, т.2), від 10 липня 2018 року по справі № 521/11315/18 (а.с. 93, т.2), посилаючись в т.ч. на насильство з боку чоловіка, що підтверджується копією позовної заяви (а.с. 92). Факт систематичного вчинення фізичного насильства відносно своєї дружини підтверджено також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зменшення обов`язкової частки позивача в спадщині після смерті його дружини ОСОБА_5 вдвічі, тобто до 1/12 частки.

Враховуючи викладене, за позивачем підлягає визнанню право власності на обов`язкову частку в спадщині після смерті ОСОБА_5 на:

-1/12 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 :

-1/12 частину квартири за адресою АДРЕСА_2 ;

-1/12 частину земельної ділянки площею 6,4216 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0563;

-1/12 частину земельної ділянки площею 6,4215 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0514.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати стягуються з відповідачів пропорційно до задоволеної частини вимог.

Так, позивачем самостійно було визначено суму позову 3000000 грн. (а.с. 54, т.1). з наданих стороною позивача копій звітів про оцінку нерухомого майна, вбачається, що вартість спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 , складає 743468 грн. 03 коп. (а.с. 177, т.1), вартість спірної квартири за адресою АДРЕСА_2 , складає 855357 грн. 67 коп. (а.с. 185, т.1). Документів на підтвердження вартості спірних земельних ділянок суду не надано.

Враховуючи викладене, суд виходить з того, що вартість 2/3 частин спірного житлового будинку, право власності на які просив визнати за ним позивач (на частку в спільному майні та на 1/6 частку як на обов`язкову частку в спадщині) складає 495 645 грн. 35 коп. (743468 грн. 03 коп.* 2/3), вартість 2/3 частин спірної квартири за адресою АДРЕСА_2 складає 570238 грн. 45 коп. (855357 грн. 67 коп.*2/3), вартість 2/3 часток кожної земельної ділянки, враховуючи їх ідентичні характеристика, складає 967058 грн. 10 коп. ((3000000 грн. - 495 645 грн. 40 коп. - 570238 грн. 40 коп.)/2).

За позивачем було визнано право власності на 7/12 часток спірного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (на частку будинку як на частку в спільному майні подружжя та на 1/12 частину будинку як на обов`язкову частку в спадщині), на 7/12 часток спірної квартири за адресою АДРЕСА_2 (на частку квартири як на частку в спільному майні подружжя та на 1/12 частину квартири як на обов`язкову частку в спадщині), на 1/12 частину земельної ділянки площею 6,4216 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0563 (обов`язкова частка в спадщині); на 1/12 частину земельної ділянки площею 6,4215 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0514 (обов`язкова частка в спадщині).

Таким чином, загальна вартість майна, право власності на яке визнано за позивачем, становить 1174 412 грн. 85 коп., в т.ч.

-вартість 7/12 частин спірного будинку складає 433689 грн. 68 коп. (743468 грн. 03 коп.* 7/12);

-вартість 7/12 частин спірної квартири складає 498958 грн. 64 коп. (855357 грн. 67 коп.*7/12);

-вартість 1/12 частини кожної земельної ділянки складає 120 882 грн. 26 коп. (967058 грн. 10 коп./2*3/12).

За розгляд судом позовних вимог майнового характеру позивачем був сплачений судовий збір в сумі 13420 грн. 00 коп. (а.с. 59, т.1).

Таким чином, пропорційно до задоволеної частини вимог з відповідачів в рівних частках з кожного на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5253 грн. 54 коп. (13 420 грн. 00 коп./3 000 000грн. 00 коп.*1174 412 грн. 22 коп.).

Також з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 536 грн. 80 коп. (а.с. 60, т.1).

Судовий збір, сплачений позивачем за розгляд позовної вимоги про визнання спірного майна об`єктом спільної сумісної власності в сумі 1073 грн. 60 коп. та за подання заяви про забезпечення доказів в сумі 536 грн. 80 коп. відноситься за рахунок позивача, оскільки судом було відмовлено в задоволенні позову в частині вимог про визнання спірного майна об`єктом спільної сумісної власності, та відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Таким чином, загальна сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідачів складає 5790 грн. 34 коп. (5253 грн. 54 коп. +536 грн. 80 коп.).

Також, підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2023 року по цивільній справі № 521/1949/23 шляхом заборони державному нотаріусу Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальовій Л.І. вчиняти дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 до винесення рішення по справі.

Керуючись ст.ст.4,5,12,13,81,89,92,141, 158, 258-259,263-265,268,ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в спільному майні подружжя:

-на 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

-на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (право на обов`язкову частку у спадщині) на:

-1/12 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 :

-1/12 частину квартири за адресою АДРЕСА_2 ;

-1/12 частину земельної ділянки площею 6,4216 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0563;

-1/12 частину земельної ділянки площею 6,4215 га, що розташована на території Саханської сільської ради Ширяївського району Одеської області, цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер ділянки: 5125485200:01:001:0514.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в рівних частках з кожного на користь ОСОБА_1 судовий збір в загальній сумі 5790 грн. 34 коп.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2023 року по цивільній справі № 521/1949/23:

-скасувати заборону державному нотаріусу Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальовій Л.І. вчиняти дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 до винесення рішення по справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повний текст рішення складено 17 травня 2024 року.

Головуючий: