Рішення

від 15.02.2023 по справі 300/4977/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. справа № 300/4977/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " від 30.06.2022 № 1482 та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач), 06.12.2022 звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуської міської ради (надалі, також відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Калуської міської ради від 30.06.2022 за № 1482 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Калуську міську раду прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені позовні вимоги щодо предмету спору обґрунтовані тим, що відповідачем необґрунтовано та протиправно, з порушенням строку розгляду заяви, відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порушення норм Земельного кодексу України (надалі, також ЗК України), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами (а. с. 22-23).

02.01.2023 третя особа ОСОБА_2 скерував суду заву про підтримання позовних вимог (а. с. 28-30).

Ухвалою суду від 05.01.2023 виправлено допущені описки в ухвалі про відкриття провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 3004977/22 (а. с. 33-34).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 03.01.2023 № 5879/02-32/04, реєстрацію якого в канцелярії суду здійснено 06.01.2023 (а. с. 37-41). У відзиві на позов відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, з підстав та мотивів викладених у такій заяві по суті спору. Просив відмовити в задоволенні позову.

23.01.2023 ОСОБА_1 подав суду заперечення на відзив, в якому зазначає, що з доводами відповідача не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов у повному обсязі (а . с. 69-73).

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтею 262 КАС України дану адміністративну справу, вивчивши адміністративний позов, зміст відзиву на позов, заперечення на відзив, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 , згідно договору дарування від 06.10.2016, є власником об`єкта нерухомого майна, а саме: незавершеного будівництва (торгового павільйону), літера "А", готовністю 94%, загальною площею 43,6 кв.м, розташовена за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13-14, 55-56).

Об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010 (цільове призначення для роздрібної торгівлі та комерційних послуг), яка перебувала у строковому платному користуванні дарувальника ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки серії 040529600036 від 10.02.2005, укладеного з Калуською міською радою.

20.06.2020 Калуська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0084 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом знесення тимчасової споруди та приведення земельної ділянки в первинний придатний для використання стан.

Відтак, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2020 відкрито провадження у справі № 909/520/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90387278).

20.04.2021, за результатами проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва та встановлення порушення (будівництво громадської будівлі без набуття права на викоанння будівельних робіт (самочинне будівництво)), головний спеціаліст інспектор відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Пітулей Михайло Ігорович склав щодо позивача припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

04.06.2021 Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області направлено голові Калуської міської ради лист № 9208/59/02-2021, який надійшов до відповідача 23.06.2021, яким повідомлено що слідчим відділенням Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР № 12020090170000674 від 26.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 197-1 КК України ОСОБА_2 (а. с. 46).

21.04.2021 начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоров Анатолій Вікторович виніс щодо ОСОБА_1 постанову № 02-10/01 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень (відсутність документально підтверджених прав на володіння чи користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомого майна), пунктом 3 зобов`язано отримати документ на право володіння або користування земельною ділянкою.

Згодом Господарський судІвано Франківськоїобласті від 19.08.2021 у справі № 909/520/20 ОСОБА_1 залучено до справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99085365).

20.09.2021 ОСОБА_1 подано заяву про надання дозволу на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки для обслуговування нежитловго приміщення, площею 0,0063 га, за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 16, 52, 54).

Відповідач, в свою чергу, 02.11.2021 направив лист Калуському РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, в яокму просив повідомити Калуську міську раду про стан розгляду кримінального порушення, у зв`язку з метою підготовки та винесення на розгляд сесії заяви ОСОБА_3 (а. с. 47).

Не отримвши відповіді на зазначений вище лист, 25.11.2021 відповідачем виснесно питання стосовно надання дозволу на розробку проєкту землеустрою на розгляд сесії, однак проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_4 " не набарв достатньої кількості голосів (а. с. 42), про що повідомлено позивача листом від 07.12.2021 (а. с. 48).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2021 за клопотанням Калуської міської ради, провадження у справі № 909/520/20 закрито (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101752558).

27.01.2022 відповідачем вдруге виснесно питання стосовно надання дозволу на розробку проєкту землеустрою на розгляд сесії, однак проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " не набарв достатньої кількості голосів (а. с. 43).

На лист від 16.02.2022 №103/01-29 про надання інформації щодо проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою АДРЕСА_1 , стосовно дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства, відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради надано відповідь від 17.02.2022 № 02-29/16 (а. с. 58).

Відтак, ОСОБА_1 12.05.2022 направив заяву відповідачу, в якій повідомив, що кримінальне провадження щодо позивача закрите (а. с. 51).

25.05.2022 постійною комісією Калуської міської ради з питань будівництва та землеустрою розглянуто проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 " та запропоновано підготувати проект рішення "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 " (а. с. 59-61).

26.05.2022 відповідачем втретє виснесно питання стосовно надання дозволу на розробку проєкту землеустрою на розгляд сесії, однак проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " не набарв достатньої кількості голосів (а. с. 44).

06.06.2022 головним спеціалістом-юрисконсультом управління земельних відносин сформовано службову записку щодо відповідності проєкту рішення міської ради нормам законодавства, зазначивши, що запропонований проєкт рішення не відповідає вимогам статтей 12, 93, 120, частини 3 статті 123 Земельного кодексу України у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам закону, а саме статтей 29, 34 Закону україни "Про регулювання містобудівної діяльності" (докази направлення/ознайомлення відсутні (а. с. 49).

22.06.2022 постійною комісією Калуської міської ради з питань будівництва та землеустрою розглянуто проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 " згідно протоколу № 56 (а. с. 62-63).

30.06.2022 Калуською міською радою, за результатами розгляд узаяви ОСОБА_1 від 20.09.2021 прийнято рішення № 1482 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " (а. с. 10 зворотня сторона, ).

Позивач, вважаючи незаконним рішення Калуської міської ради "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянкив оренду гр. ОСОБА_1 " № 1482 від 30.06.2022 від 30.09.2021, що суперечить нормам Земельного кодексу України, звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (наалі, також Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частин 1-3 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб

Згідно з частиною 1 статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За правилами частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 3 статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених вище правових норм, надає суду підстави для висновку, що передача земельних ділянок у користування передбачає виготовлення проєкту землеустрою, його погодження компетентними органами, а відтак, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки у користування. За результатами розгляду заяви громадянина, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, або надати відмову у наданні такого дозволу.

Разом з цим, суд звертає увагу, що така відмова повинна бути мотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених частиною 3 статті 123 ЗК України, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою визначений частиною 3 статті 123 ЗК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням Калуської міської ради за № 1482 від 30.06.2022 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,0063 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , для обсолуговування нежитлового прииміщення на підставі частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, а саме статтей 29, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а. с. 64).

Суд зауважує, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний обґрунтовувати рішення, які він приймає, зобов`язаний навести/вказати його належне обґрунтування. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 200/2260/19-а.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача, що Калуською міською радою протиправно, в порушення визначеного законом строку розгляду такої заяви, термін прийняття відповідного рішення порушено. Так, з матеріалів справи вбачається, що на пленарних засіданнях від 25.11.2021 та 27.01.2022 пропозицій та зауважень не виносилось. Критично суд ставиться й до службової записки від 06.06.2022, позаяк проект оспорюваного рішення розроблено ще 04.11.2021 (двічі розглянуто та один раз знято без ремарок на відповідних сесіях міської ради). Слід зауважити, що доказів опублікування на офіційному сайті Калуської міської ради проекту оскаржуваного рішення не долучено. Щодо покликання відповідача, що згідно графічних матеріалів земельна ділянка про яку йдеться в розглядуваному рішенні, відмінна від ділянки, якій присвоєно кадастровий номер та яка була вилучена із користування попереднього власника нерухомого майна (начебто земельна ділянка площею 0,0063 га є суміжною до земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010 площею 0,0084 га), останнім не спростовано належними та допустимими документальними доказами у справі. Відтак, судом встановлено, що при розгляді заяви позивача та при прийнятті рішення від 30.06.2022 з боку відповідача допущено ряд порушень, протиправну бездіяльність. Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є немотивованими, не обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Калуську міську раду прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Відповідно до пунктіва 2, 4 та 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд, при вирішення позовної вимоги про зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою, враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 1340/5638/18, згідно якої зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки, перебуває поза компетенцією адміністративного суду. Оскільки, до юрисдикції суду в широкому розумінні не входить зобов`язання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, так як відповідно до чинного законодавства суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції, зокрема, органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов висновку, що у цій частині позов необхідно задовольнити шляхом зобов`язання Калуську міську раду Івано-Франківської області, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2021 щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно.

Принцип добросовісності - загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржене рішення діяв у супереч закону, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким що підлягає до часткового задоволення.

Згідно із частинами 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а позивач згідно квитанції від 06.12.2022 підтвердив сплату судового збору у сумі 1 984,80 грн, суд робить висновок про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору.

Доказів понесення інших судових витрат сторонами суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Калуської міської ради від 30.06.2022 № 1482 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Калуську міську раду (код ЄДРПОУ 33578261, вул. І. Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) від 20.09.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуської міської ради (код ЄДРПОУ 33578261, вул. І. Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

відповідач Калуська міська рада (код ЄДРПОУ 33578261, вул. І. Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301);

третя особа - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).

Суддя /підпис/ Главач І.А.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя Главач І.А.

"15" лютого 2023 року

М.П.