Ухвала

від 09.02.2023 по справі 755/1469/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1469/23

Провадження №: 1-кс/755/264/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2023 р. слідча суддяДніпровського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,секретар судовогозасідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,розглянувши клопотанняпрокурора Дніпровськоїокружної прокуратуриміста Києва ОСОБА_4 про арештмайна укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань № 42022102040000093 від 30 вересня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и л а :

прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчої судді з клопотанням про накладення арешту на нежитлову будівлю літ. «А» буд. АДРЕСА_1 загальною площею 20 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2545668380000), шляхом заборони розпорядження, в тому числі, заборони укладання будь-яких договорів купівлі-продажу, міни, дарування, іпотеки, застави, тощо.

Мотивуючи клопотання,прокурор посилається на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 прийнято рішення (з відкриттям розділу) за індексним номером 62579242, яким за ОСОБА_7 , зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літери «А» загальною площею 20 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкту нерухомого майна 2552200780000.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прави на нерухоме майно, як підставу для проведення реєстрації, використано технічний паспорт ТОВ «БТІ ПІВДЕНЬ», реєстраційний номер ТІ01:7684-3687-5454-2396 від 13.12.2022, Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу ТІО1-7684-3687-5454-2394), довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 094734/1221 від 11.12.2022, а також інформацію Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № НЖ-2021 № 2184 від 23.12.2021.

У подальшому, рішенням учасника № 5 товариства з обмеженою відповідальністю «Будстілл груп» ідентифікаційний код 36173756 від 30.12.2021, вирішено збільшити розмір статутного капіталу товариства шляхом залучення додаткових вкладів у вигляді, в тому числі, об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літери «А» загальною площею 20 кв.м. розташованої за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-Д.

Справжність підписів у рішенні засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 8554, 8555.

Надалі, приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 , 24.01.2022 посвідчено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що укладений між ТОВ «Будстілл-Груп» та Громадською організацією «Київська міська спілка автомобілістів», предметом якого стала нежитлова будівля літера «А» загальною площею 20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-Д (номер об`єкту нерухомого майна 2552200780000).

Договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за № 147, та перехід права власності відображено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, на підставі технічної документації із землеустрою розробленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 , земельній ділянці на якій розміщена нежитлова будівля літера «А» площею 20 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 (номер об`єкту нерухомого майна 2545668380000) присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:140:0129.

Відповідно до пояснювальної записки на земельній ділянці розміщена нежитлова будівля, право власності на яку зареєстровано за Громадською організацією «Київська міська спілка автомобілістів» відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 24 січня 2022 року за реєстраційним номером № 147.

Наступним абзацом пояснювальної записки вказано, що фактично ГО «Київська міська спілка автомобілістів» використовує земельну ділянку площею 14,5764 га (145764 кв.м).

При цьому, площа об`єкту нерухомого майна, зареєстрованого за ГО «Київська міська спілка автомобілів» та площа земельної ділянки, яка ніби то використовується під його розміщення/використання у 7288,2 рази перевищує площу об`єкту майна, що на ній розміщено.

Таким чином, вказані реєстраційні дії здійснено з метою створення уявної законності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, що розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:0129, з метою подальшого заволодіння земельною ділянкою шляхом створення позаконкурентних засад для прийняття Київською міською радою рішення про її надання в користування.

Вказане стало можливим в результаті порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, що допущені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , під час прийняття рішення за індексним номером 62579242, (з відкриттям розділу), яким за ОСОБА_7 , зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літери «А» загальною площею 20 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (номер об`єкту нерухомого майна 2545668380000).

Так, статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також їх внесення до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону, одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей із Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

За ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі Порядок № 1127), передбачено, що він визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 п. 77 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

При цьому, згідно ч. 5 п. 77 Порядку № 1127, підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.

Пунктом 78 Порядку № 1127, передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта.

Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Крім того, пунктом 79 Порядку № 1127, передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси.

Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

При цьому, частиною 3 п. 78 Порядку № 1127 визначено, що документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Відповідно до п. 80 Порядку № 1127, у випадку закінчення будівництва до 5 серпня 1992 року, державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, може проводитися на підставі документів, передбачених статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч. 2 та ч. 3 п. 80 Порядку № 1127, якщо у відомостях про адресу завершеного будівництвом об`єкта, передбаченого цим пунктом, відсутні необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, застосовуються пункти 77 або 79 цього Порядку.

Якщо у відомостях про завершений будівництвом об`єкт, передбачений цим пунктом, відсутні необхідні відомості про нерухоме майно, передбачені пунктом 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145; 2018 р., № 52, ст. 1827), застосовується пункт 77 цього Порядку в частині відомостей про технічну інвентаризацію завершеного будівництвом об`єкта.

Частиною 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчих органам районних в місті рад.

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Як було зазначено, при проведенні первинної державної реєстрації, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 використано, технічний паспорт ТОВ «БТІ ПІВДЕНЬ», реєстраційний номер ТІ01:7684-3687-5454-2396 від 13 грудня 2022 року, Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу ТІО1-7684-3687-5454-2394), довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 094734/1221 від 11.12.2022, а також інформацію Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № НЖ-2021 № 2184 від 23 грудня 2021 року.

При цьому, згідно відомостей отриманих у ході проведеного досудового розслідування від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), адреса об`єкту нерухомого майна вул. Березняківська, 17-Д літ. «А» у м. Києві не присвоювалася.

Так, пунктом 1 ч. 1 ст. 23 цього Закону визначені підстави для зупинення розгляду заяв, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Абзацом 1 п. 14 Порядку визначено, що у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Отже, передбачені законом відомості, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси в матеріалах вищевказаної реєстраційної справи відсутні.

Крім того, відповідно до інформації Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Департамент не видавав та не реєстрував документів, що надають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність об`єкта - нежитлової будівлі літери «А» загальною площею 20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-Д.

Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

При цьому, матеріали реєстраційної справи містять відповідь Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» НЖ-2021 № 2184 від 23.12.2021 відповідно до якої нежитлова будівля літ «А» за № 17-Д загальною площею 20 кв.м. на вул. Березняківська в м. Києві на праві власності не реєструвалась.

Однак, відповідно до Довідки про показники об`єкта нерухомого майна № 094734/1221 від 11 грудня 2021 року, яка також була підставою для проведення державної реєстрації, нежитлова будівля «А», загальною площею 20,0 кв.м. побудована у 1984 році.

Аналогічна інформація надана Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на запит прокурора, відповідно до якої нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 20,0 кв.м. буд. 17-Д по вул. Березняківська в м. Києві на праві приватної власності не реєструвалися.

Крім того, слід зазначити, що довідка на підставі якої проведена первина державна реєстрація права власності № 094734/1221 від 11 грудня 2021 року за ОСОБА_7 , не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомості, а технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта і свідчить можливу наявність об`єкту та встановлює фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо) та не може слугувати підставою для здійснення державної реєстрації.

Таким чином, встановлено, що державна реєстрація права власності та обтяжень на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 20,0 кв.м. буд. 17-Д по вул. Березняківська в м. Києві, проведена у порушення вимог законодавства з виключною метою створення позаконкурентних засад для прийняття Київською міською радою рішення про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:140:0129 в подальше користування.

Постановою прокурора від 03 січня 2023 року, об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля літ. «А» буд. 17-Д по вул. Березняківській в м. Києві (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2545668380000), загальною площею 20 кв.м., що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:0129 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження № 42022102040000093 від 30 вересня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав у ньому наведених та просив задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, крім того, прокурором зазначаються ризики того, що майно, яке є предметом вчинення злочину, можуть відчужити підконтрольним суб`єктам господарської діяльності до завершення розгляду клопотання, тому розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідча суддя, вивчивши клопотання,дослідивши матеріали додані до клопотання, заслухавши прокурора, дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої вказаної статті КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Постановою прокурора від 03 січня 2023 року об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля літ. «А» буд. 17-Д по вул. Березняківській в м. Києві (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2545668380000), загальною площею 20 кв.м., що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:0129 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні слідчою суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна, тому підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідча суддя враховує ту обставину, що органом досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом реєстрації права власності на самочинно збудоване майно на підставі підроблених документів з метою створення позаконкурентних засад для прийняття Київською міською радою про її відведення, а тому є обґрунтованою вимога прокурора в частині позбавлення права розпорядженнявказаним майном.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.

Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

У своєму рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited»проти України» заява № 19336/04 п. 168, Європейський суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. The United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Взявши до уваги вищевикладене, кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175,309, 372, 392, 532 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а :

клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю літ. «А» буд. АДРЕСА_1 загальною площею 20 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2545668380000), шляхом заборони розпорядження, в тому числі, заборони укладання будь-яких договорів купівлі-продажу, міни, дарування, іпотеки, застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя: ОСОБА_1