Ухвала

від 17.02.2023 по справі 753/11614/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11614/22

провадження № 2/753/1825/23

У Х В А Л А

"17" лютого 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Котвицького В.Л., за участі секретаря Яценко Ю.О., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПОЕТИЧНЕ" до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільним майном та захисту права власності,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа.

Від відповідача за основним позовом надійшов зустрічний позов до ОСББ "ПОЕТИЧНЕ" про визнання недійсним результату голосування, оформлений Протоколом Загальних зборів співвласників ОСББ "ПОЕТИЧНЕ", встановлення факту результатів голосування, який представник відповідача - адвокат Санамян О.О. у судовому засіданні просила прийняти до спільного розгляду з первісним позовом. Вважає, що вимоги за позовами пов`язані та їх спільний розгляд є доцільним.

У наданих в судовому засіданні поясненнях представник позивача вважає зустрічну позовну заяву такою, що повинна бути повернута заявнику, оскільки зустрічний позов не пов`язаний з первісним, його задоволення ні в якому разі не вплине на предмет та підстави первісного позову. Крім того, згідно практики Верховного Суду спори щодо рішень загальних зборів ОСББ повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Вислухавши думки сторін, ознайомившись зі змістом зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Статтею 193 ЦПК України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч.2 цієї норми зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

За правилами ч.3 ст.193 ЦПК вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Суд наголошує, що прийняття зустрічного позову дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Однак, вирішуючи питання про прийняття до розгляду зустрічного позову, слід виходити з такого.

Зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що відповідач за первісним позовом просить суд визнати недійсним результат голосування, оформлений Протоколом № 8 Загальних зборів співвласників ОСББ "ПОЕТИЧНЕ" (відкриті 01.07.2021, закриті 16.07.2021) за третім питанням порядку денного 3 розділу "розгляд питань порядку денного зборів" щодо розгляду питання надання згоди ОСОБА_1 на реконструкцію фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 із облаштуванням вхідних груп у відповідності до наданого правлінню проєкту, в частині зазначення -"рішення не прийнято"; встановити факт що за результатами голосування за третім питанням порядку денного 3 розділу "розгляд питань порядку денного зборів" Протоколу № 8 Загальних зборів співвласників ОСББ "ПОЕТИЧНЕ" (відкриті 01.07.2021, закриті 16.07.2021) в частині надання згоди ОСОБА_1 на реконструкцію фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 із облаштуванням вхідних груп у відповідності до наданого правлінню проєкту -"рішення прийнято".

У судовому засіданні встановлено, що загальними зборами ОСББ "ПОЕТИЧНЕ" від 01.07.2021, закриті 16.07.2021 вирішувалися питання, які стосуються діяльності юридичної особи ОСББ "ПОЕТИЧНЕ", зокрема: надання згоди ОСОБА_1 на реконструкцію фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

За обставинами зустрічної позовної заяви, позивачка оспорює процедуру проведення загальних зборів, як управлінського органу ОСББ.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

До того ж, слід зазначити, що у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) від 06.02.2019 про визнання протиправної та скасування реєстраційної дії з державної реєстрації ОСББ, позивачем є власник квартири у багатоквартирному житловому будинку, у якому створене ОСББ, державна реєстрація якого оспорювалася. У цій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, від 02.10.2019 у справі № 501/1571/16, від 26.02.2020 у справі № 473/2005/19 та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 13.03.2019 у справі № 127/14625/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 758/8634/17, від 02.02.2021 у справі № 755/21681/15-ц

Разом із тим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

До таких висновків прийшов Верховний Суд, враховуючи постанову Великої Палати Верхового Суду від 26.02.2020 у справі №473/2005/19 (провадження №14-634цс19).

У своїй постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСББ "ПОЕТИЧНЕ" про визнання недійсним результату голосування, оформлений Протоколом Загальних зборів співвласників ОСББ "ПОЕТИЧНЕ", встановлення факту результатів голосування, не підлягає розгляду місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Статтями 4 та 5 ГПК України передбачено право особи на звернення до господарського суду та способи судового захисту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як визначено ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 статті 186 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, у відкритті провадження по даній цивільній справі слід відмовити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Також необхідно роз`яснити позивачці, що дана справа віднесена до розгляду господарським судом, відповідно до положень ГПК України. Слід зазначити, що підстав у суду передавати до розгляду цю справу до господарського суду, немає, оскільки такий процесуальний порядок не визначений нормами національного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 193, 194, 197 суд,-

УХВАЛИВ:

У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСББ "ПОЕТИЧНЕ" про визнання недійсним результату голосування, оформлений Протоколом Загальних зборів співвласників ОСББ "ПОЕТИЧНЕ", встановлення факту результатів голосування - відмовити та повернути позов позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Л.Котвицький