Постанова

від 26.01.2023 по справі 906/702/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року Справа № 906/702/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Манжаюка Д.Л.

позивача Державної екологічної інспекції Поліського округу - не з`явився

позивача Іршанської селищної ради - не з`явився

відповідача - адв. Пилипенко О.С.

перевіривши матеріали апеляційні скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, Приватного підприємства "Моноліт"

на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р.

ухвалене у м. Житомирі, повний текст складено 08.09.2022 р.

у справі № 906/702/21 (суддя Шніт А.В.)

за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу, Іршанської селищної ради

до відповідача Приватного підприємства "Моноліт"

про стягнення 7648921,91 грн.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р. у справі № 906/702/21 заяву Приватного підприємства "Моноліт" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Державної екологічної інспекції Поліського округу на користь Приватного підприємства "Моноліт" 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У частині стягнення 150733,83 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач Приватне підприємство "Моноліт" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29 серпня 2022 року у справі № 906/702/21 в частині відмови в задоволенні вимог ПП Моноліт про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150733,83 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги ПП Моноліт про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Вважає, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у відшкодуванні витрат на оплату таких правових послуг як підготовка клопотання про повернення позовної заяви, підготовка клопотання про закриття провадження, підготовка клопотання про залишення позовної заяви без руху, за результатами розгляду яких відповідачу судом було відмовлено в їх задоволенні, про що свідчить ухвала суду від 20.12.2021 р. Оскільки, відмова в задоволенні цих клопотань не відміняє сам факт їх підготовки та подання, що є наслідком виконано роботи. Крім того, вищевказані клопотання лягли в основу рішення про відмову в задоволенні позову.

Також доводить, що не відповідає дійсності зазначене судом першої інстанції в рішенні, що адвокат Пилипенко О.С. не ознайомлювався з матеріалами справи, а ознайомлювався керівник ПП «Моноліт». Звертає увагу, що Пилипенко О.С. також ознайомлювався з матеріалами справи, що підтверджено заявою про ознайомлення від 14.02.2022 р. та відміткою про ознайомлення з матеріалами справи.

Зазначає, що судом не враховано ту обставину, що при поданні Приватним підприємством «Моноліт» відзиву на позовну заяву був поданий попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, і вказана сума була зазначена орієнтовною, оскільки вартість послуг за годину роботи адвоката не змінювалася в процесі розгляду справи/надання правої допомоги, тоді як змінилася кількість годин, витрачених адвокатом при наданні послуг.

Доводить, що судом безпідставно відмовлено у стягненні з позивача гонорару успіху в сумі 114733,83 грн., що складає всього 1,5% від ціни позову. Вважає, що в даному випадку судом не було враховано, що розмір гонорару успіху зазначено у фіксованому розмірі в договорі про надання правової допомоги від 12.07.2021 р. шляхом внесення до нього змін додаткової угодою від 01.09.2021 р. Отже, гонорар успіху є фіксованим. При цьому закінченню розгляду справи, що мало б бути в кінці лютого 2022 року, завадила військова агресія Російської Федерації проти України та початок військових дій. Отже, розгляд справи був перенесений на тривалий термін.

Стверджує, що співмірність заявленим витратам та складності розгляду даної справи є абсолютною, оскільки відповідач був в нерівних умовах перед органами державної влади, контролюючими органами та правоохоронними органами. Тривалість, об`єм та розгляду даної справи, робить її аж ніяк не такою що відноситься до незначної складності.

На підставі викладеного просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.2022 р. у справі № 906/702/21 в частині відмови в задоволенні вимог ПП «Моноліт» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150733,83 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги ПП «Моноліт» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Коростишівська окружна прокуратура подала до суду заперечення на апеляційну скаргу Приватного підприємства «Моноліт» на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р.

Вважає, що наведені доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Посилається на ст. 129 ГПК України, постанову Верховного Суду від 30.11.2020 р. у справі № 922/2869/19 і вказує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. При цьому висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вважає, що у ході апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р. адвокатом Пилипенком О.С. не надано доказів виняткової складності справи № 906/702/21.

Щодо зазначеного в апеляційній скарзі про факт підготовки та подання клопотань про повернення позовної заяви, про закриття провадження та про залишення позовної заяви без руху, які були відхилені, звертає увагу, що суд враховує не лише факт виконання робіт, але й чи відповідають вони критерію необхідності, тобто чи було їх вчинення обов`язковим, чи було доцільним їх виконання та чи вплинули вони на перебіг розгляду справи.

Також звертає увагу, що гонорар адвоката за успішний розгляд судової справи не є визначальною та обов`язковою умовою надання адвокатських послуг у вказаній справі.

В ході розгляду справи адвокатом Пилипенком О.С. не надано суду та позивачам доказів сплати Приватним підприємством «Моноліт» гонорару успіху. Незважаючи на відсутність будь-яких перешкод, адвокатом або ПП «Моноліт» не надано доказів реального перерахунку коштів, зокрема платіжних квитанцій із зазначенням цільового призначення здійсненого платежу за кожну послугу правової допомоги, перелік яких наведений у наданих адвокатом Пилипенком О.С. розрахунках.

На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги адвоката Пилипенка О.С. на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 № 906/702/21 про часткове задоволення заяви представника ПП «Моноліт» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури також подав до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р. у справі № 906/702/21.

Доводи апеляційної скарги прокуратури на додаткове рішення обґрунтовані лише тією обставиною, що рішення Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022 р. у справі № 906/702/21 є незаконним, а тому скасуванню підлягає також і додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р. у справі № 906/702/21, яке є похідним від основного.

Державна екологічна інспекція Поліського округу, Іршанська селищна рада відзивів на апеляційні скарги не подали.

В судовому засіданні представник приватного підприємства «Моноліт» підтримав доводи апеляційної скарги відповідача. Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги прокуратури.

Державна екологічна інспекція Поліського округу, Іршанська селищна рада не забезпечили явку представників у судове засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено реєстром відправки електронної кореспонденції /а.с.180 у т.3/.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення позивачів Державної екологічної інспекції Поліського округу, Іршанської селищної ради про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників Державної екологічної інспекції Поліського округу, Іршанської селищної ради за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційні скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги Приватного підприємства "Моноліт" та заступника керівника Житомирської обласної прокуратури не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу, Іршанської селищної ради з позовом до Приватного підприємства "Моноліт" про стягнення 7648921,91 грн. збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву першій заяві сторони по суті спору - зазначено про укладення договору про надання правової допомоги Приватним підприємством "Моноліт" та адвокатом Пилипенком О.С. та про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; суду поданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Приватного підприємства "Моноліт" від 03.08.2021 р. в сумі 22500,00 грн. /а.с. 237-238 у т.1/.

16.08.2022 р. відповідачем ПП "Моноліт подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. У заяві позивач просить стягнути з Державної екологічної інспекції Поліського округу та Іршанської селищної ради на користь ПП "Моноліт" понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи в сумі 170733,83 грн. /а.с.7-8 у т.3/.

До заяви відповідачем доданий договір про надання правничої (правової) від 12.07.2021 р. укладений адвокатом Пилипенко О.С. та Приватним підприємством "Моноліт" /а.с. 9-11 у т.3/, у додатку 1 якого визначено перелік та вартість правової допомоги, які адвокат надає клієнту /а.с.12 у т.3/; додаткову угоду № 1 від 01.09.2021 р. до договору про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 р. /а.с.13 у т.3/, додаткову угоду № 2 від 12.07.2022 р. до договору про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 р. /а.с.32 у т.3/, акт № 1 наданих послуг від 15.03.2022 р., акт № 2 наданих послуг від 30.04.2022 р., акт № 3 наданих послуг від 12.07.2022 р. /а.с. 14, 15, 16 у т.3/, рахунок на оплату № 1/12 від 12.07.2022 р. на суму 56000 грн., а також платіжне доручення № 1091 від 11.08.2022 р. про сплату ПП "Моноліт" на користь адвоката Пилипенко О.С. правової допомоги у розмірі 56000 грн. /а.с.17, 18 у т.3/.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022 р. відмовлено в задоволенні позову керівника прокурора Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Іршанської селищної ради про стягнення з Приватного підприємства "Моноліт" 7648921,91 грн. збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами.

22.08.2022 р. представник ПП "Моноліт" адвокат Пилипенко О.С. подав до суду уточнену заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просить заявлені до стягнення 170733,83 грн. витрати на правничу допомогу стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Поліського округу та Іршанської селищної ради /а.с. 30-31 у т.3/.

26.08.2022 р. Іршанська селищна рада на електронну пошту суду надіслала заперечення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що заявлений розмір адвокатських послуг є неспівмірним зі складністю справи та несправедливим /а.с. 34 у т.3/.

29.08.2022 р. керівник Коростишівської окружної прокуратури надіслав на електронну адресу суду заперечення на заяву представника ПП "Моноліт" адвоката Пилипенка О.С. про стягнення витрат із позивача, пославшись на норми ГПК України та судову практику з розгляду питання про розподіл судових витрат /а.с. 35-37 у т.3/.

Відповідно до додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р. у справі № 906/702/21 заяву Приватного підприємства "Моноліт" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Державної екологічної інспекції Поліського округу на користь Приватного підприємства "Моноліт" 20000 грн. витрат на професійну правову допомогу. У частині стягнення 150733,83 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовлено /а.с.41-44 у т.3/.

Суд першої інстанції врахував, що обсяг робіт, який здійснив адвокат Пилипенко О.С. за договором про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 р., в поєднанні з витраченим часом, кількістю поданих документів та їх змістом не відповідає вимогам розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, заявником у перелік наданих послуг безпідставно включено послуги з "підготовки клопотання про повернення позовної заяви"; "підготовки клопотання про закриття провадження"; "підготовки клопотання про залишення позовної заяви без руху", оскільки судом було відмовлено в задоволенні таких клопотань ухвалою суду від 20.12.2021 р.

Також суд відмовив у відшкодуванні відповідачу "гонорару успіху" в розмірі 114733,83 грн., зазначивши, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Окремо суд першої інстанції послався на п. 1, пп. 3, 8 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України і зазначив, що оскільки саме Державна екологічна інспекція Поліського округу є органом, наділеним відповідними повноваженнями щодо контролю за захистом природоохоронного законодавства, зокрема, з питань користування надрами, що є предметом розгляду в даній справі, тому судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20000 грн. слід покласти саме на Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та враховує наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанові від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів наданих позивачем.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.07.2021 р. адвокатом Пилипенко О.С. та Приватним підприємством "Моноліт" укладений договір про надання професійної правничої допомоги /а.с. 9-11 у т.3/, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання: надавати необхідну правничу допомогу з представництва інтересів клієнта у судах усіх інстанцій, органах ДВС та інших державних органах; в наданні консультацій і роз`яснень з правових питань, складання усіх процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору гонорар складається з суми вартості послуг, які узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до договору. Згідно з п. 3.3. договору розмір винагороди не залежить від досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

За умовами пп..3.6., 3.7. договору сторони погодили, що факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг, а підставою для оплати винагороди є рахунок на оплату.

У додатку 1 до договору визначено перелік та вартість правової допомоги, які адвокат надає клієнту /а.с.12 у т.3/.

До матеріалів справи наданий ордер від 12.07.2021 р. серії АМ №1012173, виданий адвокатом Пилипенко О.С., на надання правової допомоги ПП "Моноліт" на підставі договору про надання правової допомоги від 12.07.2021 р. у Господарському суді Житомирської області /а.с.166 у т.1/.

01.09.2021 р. адвокат Пилипенко О.С. та Приватне підприємство "Моноліт" підписали додаткову угоду № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 р. /а.с.13 у т.3/, в якій сторони за взаємною домовленістю та відповідно до договору дійшли згоди внести зміни до п. 3.3. договору та викласти у такій редакції: "5.1. За надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди за домовленістю сторін може в т.ч. залежати від досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Визначений угодою гонорар може бути змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даної угоди. Визначений сторонами гонорар не може бути меншим за мінімальний розмір гонорару, встановлений відповідно до Рекомендацій. Остаточна сума винагороди (гонорару) відображається в акті наданих послуг".

Крім того, сторони внесли зміни до договору, доповнивши його п.3. у такій редакції: "3.8. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (гонорар успіху, премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення в розмірі 1,5% від ціни позову. Позитивним результатом вважається не стягнення з клієнта збитків у справі № 906/702/21".

Додатковою угодою № 2 від 12.07.2022 р. адвокат Пилипенко О.С. та Приватне підприємство "Моноліт" змінили строк дії договору про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 р., виклавши п. 4.1 договору в наступній редакції: « 4.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 24 наступних календарних місяців.» /а.с.32 у т.3/.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач подав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, відповідно до акту № 1 наданих послуг від 15.03.2022 р. сторони договору про надання професійної правничої допомоги погодили виконання адвокатом послуг на суму 54000 грн., в т.ч. погодили вартість 1 години роботи адвоката в сумі 1000 грн. за такі види послуг: робота клієнта з приводу надання необхідних документів по справі, обговорення позовних вимог, надання консультацій щодо супроводу судової справи; правовий аналіз наданих клієнтом документів; пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства в аналогічних спорах; підготовка позовної заяви, відзиву, заперечення на відзив, пояснення до відповіді на відзив; підготовка друк, копіювання та засвідчення додатків до позовної заяви. Також сторони погодили вартість участі адвоката в 1-му судовому засіданні - 1000 грн. /а.с.14 у т.1/.

Відповідно до акту № 2 наданих послуг від 30.04.2022 р. сторони договору погодили визначення гонорару успіху за позитивне рішення у сумі 114733,83 грн. (7648921,91 х 1,5%), і відповідно до акту № 3 наданих послуг від 12.07.2022 р. погоджено вартість участі адвоката в судових засіданнях 2000 грн. /а.с. 15-16 у т.3/.

На підстав рахунка на оплату № 1/12 від 12.07.2022 р. Приватне підприємство "Моноліт" платіжним дорученням № 1091 від 11.08.2022 р. сплатило на користь адвоката Пилипенко О.С. 56000 грн. /а.с.17, 18 у т.3/.

Вищезазначені докази були подані разом із заявою в межах строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України, з дотриманням необхідних вимог наведеної норми.

Колегія суддів враховує, що Коростишівською окружною прокуратурою та позивачем Іршанською селищною радою до суду першої інстанції було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України із доводами щодо неспівмірності оплати послуг адвоката часу та обсягу наданих послуг. Такі доводи частково знайшли підтвердження матеріалами справи.

Досліджуючи надані відповідачем докази та керуючись нормами ст.126 ГПК України, колегія суддів при визначенні суми належних до відшкодування витрат на правову допомогу враховує критерій реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру відповідно до конкретних обставин справи.

Так, судом першої інстанції правомірно враховано, що такі послуги як "підготовка клопотання про повернення позовної заяви", "підготовка клопотання про закриття провадження", "підготовка клопотання про залишення позовної заяви без руху", які включені до переліку наданих послуг у акті наданих послуг № 1 від 15.03.2022 р. /а.с. 14 у т.3/, мали результатом відхилення їх згідно з ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.12.2021 р. /а.с. 148-150 у т.2/. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконання таких послуг та, відповідно, оплата їх вартості не відповідає критерію реальності понесення адвокатських витрат як необхідних, враховуючи при цьому результат.

Дослідивши обсяг робіт, який фактично виконаний адвокатом та включений до переліку наданих послуг за актом № 1 від 15.03.2022 р. /а.с. 14 у т.3/, колегія суддів також вважає, що не мають значення доводи скаржника, що суд першої інстанції помилково вказав у додатковому рішенні, що "ознайомлення з матеріалами справи" виконувалось виконавчим директором ПП "Моноліт" Семенюком А.О., а не адвокатом Пилипенко О.С. Колегія суддів вважає, що ознайомлення з матеріалами справи в кожному випадку охоплено послугою представництва в суді, так само як участь в судових засіданнях і підготовка додаткових пояснень і клопотань. Так само як друк, копіювання, засвідчення додатків до відзиву , заперечення (п.4 у акті № 1 від 15.03.2022 р.) охоплюється підготовкою відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив за відсутності належного обґрунтування додаткового часу на таке 4 години і, відповідно, відшкодування іншою стороною вартості 4000 грн.

Також апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат ПП "Моноліт" від 03.08.2021 р. в сумі 22500 грн. /а.с. 237-238 у т.1/.

Разом з тим, у заяві ПП "Моноліт" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу розмір адвокатських послуг заявлених до стягнення становить 170733,83 грн., в т.ч. гонорар успіху 114733,83 грн. /а.с.7-8, 15 у т.3/

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до норм ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" розмір гонорару встановлюється по погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі його змінювати чи втручатись у правовідносини адвоката та його клієнта. Разом з тим, в кожному випадку не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склались між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху".

У постанові від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду врахувала, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, юридично дійсні, можуть підтверджувати, що у заявника виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Тому, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд, незважаючи на укладену сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, визначив зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За наведених обставин, суд першої інстанції правомірно взяв до уваги, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склались між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху". Враховано при цьому, що така заявлена до відшкодування іншою стороною у справі сума витрат на правничу допомогу як "гонорар успіху" не були заявлені у попередньому розрахунку ПП "Моноліт", і заявлена до відшкодування сума 56000 грн. витрат на оплату наданих послуг разом із сумою "гонорару успіху" 114733,83 грн. істотно перевищує суму орієнтовного розрахунку суми судових витрат 22500 грн. /а.с. 237-238 у т.1/. При цьому не доведено, що таке перевищення є наслідком значної кількості судових засідань та тривалого в часі розгляду справи, як зазначає про це а апеляційній скарзі ПП "Моноліт".

Отже, з огляду на принцип співмірності щодо відшкодування вартості правничих послуг іншою стороною колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення судових витрат в сумі 20000 грн.

При цьому твердження скаржника в апеляційній скарзі, що співмірність заявленим витратам та складності розгляду даної справи є абсолютною, оскільки відповідач був в нерівних умовах перед органами державної влади, контролюючими органами та правоохоронними органами, - колегія суддів оцінює як безпідставні з огляду на забезпечення принципу рівності сторін в процесі.

Також, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції, що судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20000 грн. слід покласти саме на позивача Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

Згідно з п.п. 3-4 ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони під час розгляду справи та у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Так, суд має врахувати зокрема, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, дії сторони позивача на стадіі досудового вирішення спору під час розгляду справи.

Керуючись п.п. 3-4 ч.5 ст.129 ГПК України, колегія суддів бере до уваги таке.

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 р. № 275 (з відповідним змінами), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом пп.3, 8 п.4 вказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Отже, саме Державна екологічна інспекція Поліського округу є органом, наділеним відповідними повноваженнями щодо контролю за захистом природоохоронного законодавства, зокрема, з питань користування надрами, що є предметом розгляду в даній справі.

Разом з тим, Державна екологічна інспекція Поліського округу як до звернення прокурором з позовом на стадіі вчинення прокурором заходів, передбачених ст..23 Закону «Про прокуратуру», а також під час судового розгляду займала пасивну позицію, в межах компетенції не надала як прокурору, так і суду повну та достовірну інформацію щодо предмета спору.

Про таке свідчать, зокрема, повідомлення Коростишівської окружної прокуратури №53-82-544вих21 від 22.04.2021 р. і №53-82-1354вих21 від 18.06.2021 р. про намір звернення до суду, адресовані Держекоінспекції /а.с. 76-77, 85-86 у т.1/. Згідно з відповіддю Державної екологічної інспекції Поліського округу № 9-07/2021 від 06.05.2021 р. /а.с. 78-79 у т.1/ встановлено, що остання самостійно не зверталась до суду з відповідною позовною заявою з підстав відсутності фінансування з метою сплати судового збору та значною завантаженістю працівників інспекції. Водночас, вбачається згода останньої на звернення прокурора до суду з відповідною позовною заявою в інтересах держави без належного повідомлення щодо фактичних обставин.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Державна екологічна інспекція Поліського округу відзиву на позов не подавала, представників в судове засідання не направляла. Разом з тим, оскільки жодних доказів незгоди останньої з позовною заявою прокурора матеріали справи не містять, Господарським судом Житомирської області правомірно покладено судові витрати на Держекоінспекцію.

Також, колегія суддів враховує, що додаткове рішення в частині покладення витрат на професійну правничу допомогу на Держекоінспекцію не оскаржується сторонами у справі - відповідних доводів, які могли б враховуватись апеляційним судом відповідно до ст. 269 ГПК України, не містять апеляційні скарги ПП «Моноліт» чи органу прокуратури.

Доводи апеляційної скарги прокуратури на додаткове рішення обґрунтовуються фактично лише тією обставиною, що рішення Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022 р. у справі № 906/702/21 є незаконним, а тому скасуванню підлягає також і додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р. у справі № 906/702/21, яке є похідним від основного.

Разом з тим, відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 р. апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022 р. у справі № 906/702/21 залишено без змін.

За змістом ст. 244 ГПК України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на додаткове рішення.

За результатом перегляду додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р. у справі № 906/702/21 відповідає матеріалам справи, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування за ст. 277 ГПК України.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційних скарг покладаються на скаржників згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, Приватного підприємства "Моноліт" залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2022 р. у справі № 906/702/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 906/702/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 15.02.2023 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.