Постанова

від 28.03.2023 по справі 906/702/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/702/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Жуков С. В.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022

та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022

у справі за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Іршанської селищної ради

до Приватного підприємства "Моноліт"

про стягнення 7 648 921,91 грн

Учасники справи:

Прокуратура: Галезник О. І.;

Державна екологічна інспекція: не з`явився;

Іршанська селищна рада: не з`явився;

ПП "Моноліт": Пилипенко О. С.;

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. Керівник Коростишівської окружної прокуратури (далі - прокуратура) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - екологічна інспекція, позивач-1), Іршанської селищної ради (далі - позивач-2) з позовом до Приватного підприємства "Моноліт" (далі - ПП "Моноліт", відповідач) про стягнення 7648921,91 грн збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено самовільний видобуток корисних копалин на Володимирському - І родовищі, яке розташоване біля села Добринь Хорошівського району Житомирської області, в період зупинення дії спецдозволу на користування надрами №2861 від 29.11.2002, з 01.11.2017 по 29.04.2019, чим порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022, в позові відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані відсутністю у діях відповідача складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, вини, шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3.1. 29.11.2002 відповідачем отримано спеціальний дозвіл №2861 на користування надрами (видобування незміненого габро, придатного для виробництва блоків та облицювальних виробів із них, інтенсивно тріщинуватого габро, придатного для виробництва щебеню) на Володимирському-І родовищі, яке розташоване у 3км на північний схід від с.Добринь Хорошівського (у минулому - Володарськ-Волинського) району Житомирської області. У даному спецдозволі, зокрема, зазначено строк його дії - до 29.11.2032.

3.2. Наказом Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) №382 від 28.08.2017 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр №373 від 18.11.2015, №5 від 11.01.2017, №50 від 01.02.2017 та №172 від 19.04.2017" (з врахуванням Додатку №1 до нього) відповідачу встановлено дату зупинення наявного в нього спеціального дозволу на користування надрами №2861 від 29.11.2002, а саме - з 01.11.2017, у зв`язку з не проведенням повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин у порушення п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865.

3.3. Листом №20120/03/14-17 від 06.09.2017 Держгеонадра України повідомила відповідача про прийняття зазначеного вище наказу, про що свідчить відповідна відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

3.4. 16.08.2019 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України за результатами перевірки дотримання ПП "Моноліт" вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічних руд, неметалічних корисних копалин, горючих твердих корисних копалин) складено акт №06-02/23/2019-60/п (189), в якому зазначено, що:

- в порушення п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (з відповідними змінами), ПП "Моноліт" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №2861 від 29.11.2002;

- дія дозволу зупинена з 01.11.2017 відповідно до наказів Держгеонадр №50 від 01.02.2017 і №172 від 19.04.2017 та поновлена наказом Держгеонадр №125 від 23.04.2019;

- відповідно до довідки ПП "Моноліт" №28 від 07.08.2019 видобуток у період з 01.11.2017 по 23.04.2019 склав 2879м.куб., у т.ч. 2017 - 0м.куб., 2018 - 2622м.куб., 2019 - 257м.куб.

3.5. В матеріалах справи міститься копія висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №1355/19-25 від 07.10.2019, здійснена в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2018 за №12018060140000459, згідно з яким розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - габро, на земельній ділянці родовища - Володимирське 1, що знаходиться на відстані 3 км на північний схід від с. Добринь Хорошівського району Житомирської області, наданої у спеціальне користування ПП "Моноліт", за період з 01.11.2017 по 23.04.2019, становить 7648921,91 грн.

3.6. З метою проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин 18.05.2017 між ПП "Моноліт" та Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) укладено договір на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин №184, предметом якого є виконання робіт з державної експертизи матеріалів повторної геолого-економічної оцінки запасів Володимирського-1 родовища габро в Хорошівському районі Житомирської області.

3.7. На виконання умов вищевказаного договору ДКЗ передано відповідачу Протокол №4006 від 18.07.2017, за яким комісією повністю виконано передбачений обсяг робіт. Пунктом 3.14 даного протоколу постановлено, що він підлягає розгляду та введенню в дію Державною службою геології та надр України.

3.8. Листом №25 від 01.09.2017 відповідач повідомив Держгеонадра про повне усунення порушень законодавства про надра, а саме:

1) виконана повторна геолого-економічна оцінка Володимирського-1 родовища габро, що експлуатується ПП "Моноліт" на підставі спеціального дозволу на користування надрами №2861 від 29.11.2002;

2) запаси корисних копалин затверджені 20.07.2017 Протоколом №4013 Державної комісії України по запасах корисних копалин.

3.9. Вказаний лист Держгеонадра отримала 04.09.2017 за вх.№14832/02/14-17, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції на даному листі.

3.10. Тобто, станом на 06.09.2019, коли Держгеонадра направила відповідачу лист з повідомлення про встановлення дати зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2861 від 29.11.2002, Держгеонадра була ознайомлена з фактом усунення порушень законодавства про надра, які стали підставою для прийняття рішення про зупинення дії вказаного спецдозволу.

3.11. У подальшому, не отримавши відповіді від Держгеонадра, відповідач повторно направив лист про усунення порушень вимог законодавства про надра №32 від 23.11.2017, який отримано 24.11.2017 за вх.№199/02/14-17, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на даному листі.

3.12. У зв`язку з відсутністю відповіді від Держгеонадра, відповідачем надіслано чергового листа №15 від 10.09.2018 (вх.№17755/02/14-18 від 10.09.2018), яким повідомлено Держгеонадра про необхідність введення в дію протоколу ДКЗ №4006 від 18.07.2017 (а.с. 158, т.1). Також, ПП "Моноліт" повторно просило Держгеонадра надати інформацію щодо врахування нею факту усунення порушення вимог законодавства про надра.

3.13. Державна служба геології та надр України залишила без відповіді та без задоволення вказані вище звернення відповідача, про що свідчать матеріали справи та що не заперечується учасниками судового процесу в даній справі.

3.14. Відповідно до пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (з відповідними змінами), про порушення якої зазначено в акті перевірки №06-02/23/2019-60/п (189) від 16.08.2019, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України "Про нафту і газ" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Тобто, спірні правовідносини регулюються, у тому числі, нормами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

3.15. За змістом статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", за наслідками розгляду заяви заінтересованої особи обов`язковим є прийняття органом, який надає відповідний дозвіл, рішення (позитивного чи негативного). Неприйняття компетентним суб`єктом владних повноважень відповідного рішення не може бути підставою для позбавлення суб`єкта, що звернувся у встановленому законом порядку із заявою щодо його прийняття, права здійснювати відповідну діяльність, в тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №826/15869/17, від 28.11.2019 у справі №826/2440/18).

3.16. Внаслідок допущеної Держгеонадра бездіяльності щодо неприйняття протягом тривалого часу рішення щодо поновлення відповідачу дії спеціального дозволу №2861 від 29.11.2002, створено невизначеність для відповідача та позбавлено його законної можливості реалізувати своє право на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Відтак судом встановлено відсутність вини відповідача в своєчасному непоновленні спеціального дозволу на користування надрами, а також факту неправомірної поведінки останнього щодо користування надрами на підставі спеціального дозволу №2861 від 29.11.2002 у період 01.11.2017-23.04.2019.

3.17. В матеріалах даної справи відсутні розрахунки спірної суми завданої навколишньому природному середовищу шкоди, здійснені безпосередньо на місці Державною екологічною інспекцією Поліського округу (1-ий позивач).

3.18. У березні 2018 року територіальним органом екологічної інспекції проведено захід державного нагляду контролю, за результатами якого виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, серед яких відсутнє порушення, яке стосується самовільного користування надрами, про що 30.03.2018 складено акт №96 за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та припис №40/2 від 30.03.2018.

3.19. Розмір шкоди у даній справі прокурор обґрунтовує висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №1355/19-25 від 07.10.2019, здійсненої в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2018 за №12018060140000459.

3.19.1. Місцевий господарський суд зазначив про те, що за результатами вказаного кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, обвинувальний вирок судом не винесено, а тому вищезгаданий висновок судової експертизи не може розцінюватися судом як належний доказ доведення обґрунтованості розміру збитків, спричинених навколишньому природному середовищу.

3.19.2. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що кримінальне провадження № 12018060140000459 було закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, і кримінальне правопорушення не встановлено, що виключає можливість дослідження преюдиційних обставин.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. 06.01.2023 Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. Судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права: статтю 65 Кодексу України про надра, статті 1, 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 № 303, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, а також допущено порушення норм процесуального права, оскільки не досліджено належним чином висновок експерта від 07.10.2019 № 1355/19-25 у кримінальному провадженні № 120018060140000459 від 25.09.2019.

5.2. Наразі відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування статей 1, 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та принципу мовчазної згоди щодо правовідносин, пов`язаних із поновленням дії зупиненого спеціального дозволу на користування надрами, а також щодо можливості розрахунку на підставі Методики збитків, завданих самовільним використанням надр не лише особами, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр, а також і іншими особами, зокрема експертом при проведенні експертизи, та допустимості висновку експерту, як доказу на підтвердження розміру завданої шкоди.

6. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги

6.1. ПП "Моноліт" у відзиві просило Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі що ухвалені з повним та всебічним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2023 касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: уточнити судові рішення, які є предметом касаційного оскарження та виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

7.2. 06.02.2023 на адресу Верховного Суду від Рівненської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої було додано платіжне доручення про сплату судового збору.

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2023 - 14:45.

7.4. В судовому засіданні 28.03.2023 представник скаржника підтримала касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити. Представник відповідача заперечував проти касаційної скарги та просив Суд залишити скаргу без задоволення з мотивів, наведених у відзиві на касаційну скаргу.

7.5. Позивачі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 28.03.2023.

7.6. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

7.7. Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників позивачів.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Предметом розгляду у цій справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме самовільного (в період зупинення дії спеціального дозволу) користування надрами.

8.2. Суди попередніх інстанцій у позові відмовили, встановивши відсутність всіх складових правопорушення, з якими законодавство пов`язує настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків (шкоди).

8.3. Аргументи касаційної скарги зводяться до невірного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (розділ 5 цієї постанови).

8.4. Врахувавши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

8.5. Згідно із частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

8.6. Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

8.7. Відповідно до статті 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.

8.8. За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

8.9. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

8.10. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди наведено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

8.11. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

8.12. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

8.13. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

8.14. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій:

- відповідач отримав спеціальний дозвіл №2861 від 29.11.2002 на користування надрами (видобування незміненого габро, придатного для виробництва блоків та облицювальних виробів із них, інтенсивно тріщинуватого габро, придатного для виробництва щебеню) зі строком його дії - до 29.11.2032;

- у зв`язку з не проведенням повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, наказом Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) №382 від 28.08.2017 відповідачу встановлено дату зупинення спеціального дозволу на користування надрами №2861 від 29.11.2002 - з 01.11.2017, про що відповідача повідомлено листом №20120/03/14-17 від 06.09.2017;

- з метою проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин 18.05.2017 між ПП "Моноліт" та Державною комісією України по запасах корисних копалин було укладено договір №184, предметом якого є виконання робіт з державної експертизи матеріалів повторної геолого-економічної оцінки запасів Володимирського-1 родовища габро в Хорошівському районі Житомирської області. На виконання умов вищевказаного договору Державною комісією було передано відповідачу Протокол №4006 від 18.07.2017, згідно з яким комісією повністю виконано передбачений обсяг робіт. Протокол підлягав розгляду та введенню в дію Державною службою геології та надр України;

- позивач неодноразово повідомляв Державну службу геології та надр України про повне усунення порушень законодавства, які слугували підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2861 від 29.11.2002 (листи №25 від 01.09.2017, №32 від 23.11.2017, №15 від 10.09.2018). Державна служба геології та надр України, отримавши вказані звернення відповідача, залишила їх без відповіді та без задоволення;

- дія спеціального дозволу відповідача на користування надрами №2861 від 29.11.2002 поновлена наказом Державної служби геології та надр України №125 від 23.04.2019;

- у серпні 2019 року Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було проведено перевірку дотримання ПП "Моноліт" вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічних руд, неметалічних корисних копалин, горючих твердих корисних копалин), про що складено акт №06-02/23/2019-60/п (189) від 16.08.2019, в ході якої встановлено, що ПП "Моноліт" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені таким дозволом, що є порушенням пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (з відповідними змінами);

- прокуратурою заявлено до стягнення з відповідача 7 648 921,91 грн збитків, зокрема з посиланням на висновок судової інженерно-екологічної експертизи №1355/19-25 від 07.10.2019, здійсненої в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2018 за №12018060140000459, з змістом якої розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - габро, на земельній ділянці родовища - Володимирське 1, наданої у спеціальне користування ПП "Моноліт", за період з 01.11.2017 по 23.04.2019, становить 7 648 921,91 грн видобутку.

8.15. З`ясовуючи питання чи мала місце неправомірна поведінка відповідача, яка в подальшому призвела до завдання збитків державі, про що стверджують прокуратура та позивачі, судами попередніх інстанцій було враховано, що Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011. Згідно з пунктом 22 вказаного Порядку, про порушення вимог якого зазначалося в акті перевірки від 16.08.2019, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України "Про нафту і газ" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

8.16. Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", серед іншого, встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру.

8.17. Основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру наведені у статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", згідно з якою:

- строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом (частина перша);

- у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом (частина п`ята);

- у разі, якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу (частина шоста).

8.18. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи станом на 06.09.2017 (дата надіслання на адресу відповідача листа з повідомленням про встановлення дати зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2861 від 29.11.2002), Державна служба геології та надр України була повідомлена про усунення відповідачем порушень законодавства про надра, які стали підставою для прийняття рішення про зупинення дії вищевказаного спецдозволу.

8.19. Не дивлячись на неодноразові звернення відповідача з цього приводу, а також встановлені строки розгляду таких звернень, рішення про поновлення дії спеціального дозволу відповідача було прийнято 23.04.2019, тобто більш ніж через півтора року з дати отримання першого листа (звернення) відповідача №25 від 01.09.2017.

8.20. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, відповідач мав правомірні сподівання на безперешкодне проведення господарської діяльності з користування надрами, не сподіваючись на існування заборони для проведення цих робіт.

8.21. Заперечення скаржника з цього приводу відхиляються колегією суддів, оскільки відповідач повідомляв про усунення порушень, які зумовили прийняття рішення про зупинення дії спеціального дозволу ще 06.09.2017, тобто за два місяці до дати такого зупинення (01.11.2017). Прийняття в подальшому рішення про поновлення дії спеціального дозволу відповідача свідчить на користь дотримання відповідачем встановлених законодавством вимог. Натомість затримка у прийнятті рішення щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами створила невизначеність для відповідача та позбавила його законної можливості реалізувати своє право на продовження користування надрами.

8.22. Крім того, пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яким було передбачено проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, скасовано з 18.12.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1108 "Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин". Тобто, з 01.11.2017 відбулося зупинення дії спеціального дозволу відповідача, а з 18.12.2017 відмінено норму законодавства, на підставі якої було зупинено дію дозволу.

8.23. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність вини відповідача в своєчасному непоновленні спеціального дозволу на користування надрами та неправомірної поведінки останнього щодо користування надрами на підставі спеціального дозволу №2861 від 29.11.2002 у період з 01.11.2017 по 23.04.2019, та відхиляє протилежні доводи скаржника як такі, що не знайшли свого підтвердження.

8.24. Відносно аргументів скаржника про те, що судами не досліджено належним чином висновок експерта від 07.10.2019 №1355/19-25 у кримінальному провадженні №120018060140000459 від 25.09.2019, чим порушено норми процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

8.25. Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.26. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 ГПК України).

8.27. Як вбачається з матеріалів справи, прокуратура посилалася на висновок судової інженерно-екологічної експертизи №1355/19-25 від 07.10.2019, обґрунтовуючи розмір заявленої до стягнення з відповідача шкоди.

8.28. За змістом статті 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

8.29. Разом з цим, відповідно до положень статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

8.30. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях у цій справі зазначали про відсутність розрахунків спірної суми завданої навколишньому природному середовищу шкоди, здійснених безпосередньо на місці екологічною інспекцією за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки не відповідає вимогам щодо порядку визначення заподіяних збитків, посилаючись зокрема на Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 303 від 29.08.2011, згідно з якою:

- Методика встановлює основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і застосовується при визначенні відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (пункт 1.3);

- збитки розраховуються особами, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр (пункт 3.1);

- для визначення обсягу самовільно видобутих надр безпосередньо на місці видобування виконують прямі вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини та висоти, розраховують об`єм через добуток лінійних розмірів за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що має метрологічне підтвердження (пункт 3.1).

8.31. Також відносно поданого прокуратурою висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 1355/19-25 від 07.10.2019 у кримінальному провадженні № 120018060140000459 від 25.09.2019, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказане кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 240 Кримінального кодексу України (порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення) було закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування і кримінальне правопорушення не встановлено, що виключає можливість дослідження преюдиційних обставин.

8.32. Твердження прокуратури в касаційній скарзі про те, що положення вищезгаданої Методики не забороняє її використання при визначенні розміру шкоди іншими особами, зокрема експертом в межах кримінального провадження, не відміняє встановленого статтею 86 ГПК України порядку надання оцінки доказів, згідно з яким жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

8.33. Крім того, здійснення переоцінки або надання нової оцінки висновку експерта від 07.10.2019 № 1355/19-25 в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

8.34. Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій встановили, а скаржником не спростовано обставини відсутності вини та протиправної поведінки відповідача, належність обґрунтування розміру шкоди в даному випадку не має вирішального значення для вирішення спору по суті заявлених вимог, оскільки відсутність хоча б однієї зі складових правопорушення (неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою) виключає відповідальність.

8.35. З огляду на сукупність встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у цій справі, аргументи скаржника щодо незгоди з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність у діях відповідача складу правопорушення (протиправної поведінки, вини, шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою), з яким законодавство пов`язує відшкодування шкоди фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.

8.36. Зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статей 1, 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (без посилань на конкретні пункти наведених норм), та щодо можливості розрахунку на підставі Методики збитків, завданих самовільним використанням надр не лише особами, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр, а також і іншими особами, зокрема експертом при проведенні експертизи, та допустимості висновку експерту, як доказу на підтвердження розміру завданої шкоди (пункт 5.2 цієї постанови), скаржник у тексті касаційної скарги наводить фактичні обставини справи та висловлює свою незгоду зі здійсненою судами оцінкою зібраних у справі доказів, спонукаючи Верховний Суд втрутитися у фактичну складову судових рішень шляхом надання додаткової оцінки та переоцінки обставинам справи та наявним у ній доказам, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу положень статті 300 ГПК України.

8.37. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.38. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.39. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.3. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, а також межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних у цій справі рішень і відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

10. Судові витрати

10.1. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.08.2022 у справі №906/702/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

С. В. Жуков