Ухвала

від 16.02.2023 по справі 910/10903/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.02.2023Справа № 910/10903/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі:

1. Східного офісу Держаудитслужби

2. Кіровоградської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 741710,50 грн

за участю представників:

від прокуратури: Синюк І.А.

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби, Кіровоградської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" про визнання недійсними додаткових угод, а саме: №1 від 15.04.2021, №2 від 20.04.2021, №3 від 21.05.2021, №4 від 10.09.2021, №5 від 12.10.2021, №6 від 01.11.2021, №7 від 04.11.2021, №8 від 10.11.2021, №9 від 15.11.2021, №10 від 08.12.2021, №12 від 23.12.2021, №14 від 19.01.2022, №15 від 28.01.2022, №16 від 07.02.2021 до договору №15/Т про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021 та стягнення 741710,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

11.11.2022 через відділі діловодства суду від прокурора надійшли документи на виконання ухвали суду від 26.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.12.2022.

Протокольною ухвалою від 15.12.2022 відкладено підготовче судове засідання на 18.01.2023.

17.01.2023 через систему "Електроний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд: поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву, врахувати його при вирішенні справи.

У судовому засіданні 18.01.2023 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та залишення без розгляду відзиву на позовну заяву від 17.01.2023.

Протокольною ухвалою від 18.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 18.01.2023 відкладено підготовче судове засідання на 02.02.2023.

20.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив від 17.01.2023.

31.01.2023 через систему "Електроний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, у яких відповідач наводить пояснення щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовних вимог Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури.

02.02.2022 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли пояснення по справі та заява про зміну (уточнення) позовних вимог.

У судовому засіданні 02.02.2023 представник відповідача заявив про залишення без розгляду відзиву на позов від 17.01.2023.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення без розгляду відзиву, враховуючи, що відзив відповідача, який надійшов до суду 02.02.2023 є аналогічним за змістом відзиву від 17.01.2023 питання щодо прийняття якого судом вирішено ухвалою від 18.01.2023, суд постановив протокольну ухвалу від 02.02.2023 про залишення без розгляду відзиву на позов від 17.01.2023.

Також у судовому засіданні 02.02.2023, розглянувши заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Так, у своїй заяві прокурор просить суд викласти пункт 14 прохальної частини позову в наступній редакції: визнати недійсною додаткову угоду №16 від 07.02.2022 до договору №15т про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021, укладеного між КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" та ТОВ "ЕРНЕРІНГ".

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З урахуванням наведеного, за результатом розгляду заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, що по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що прокурор дотримався вимог частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим прийняв до розгляду заяву про зміну (уточнення) позовних вимог (про зміну предмету позову), про що постановлено протокольну ухвалу від 02.02.2022.

У судовому засіданні 02.02.2023 суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення без розгляду позову у частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 позов заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (позивача 3) - залишено без розгляду.

Протокольною ухвалою від 02.02.2023 відкладено підготовче судове засідання на 16.02.2023.

У судове засідання 16.02.2023 прибув прокурор. Представники позивачів та відповідача у судове засідання 16.02.2023 не з`явилися.

У судовому засіданні 16.02.2023 суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення без розгляду позову у частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради, з огляду на таке.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У пункті 35 постанови Великої Палати Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 наведено висновок: "держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді ".

У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, Велика Палата Верховного Суду зазначила: "Відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу".

За певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Аналогічні висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (пункти 77-83)).

Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор посилався на порушення законодавства про публічні закупівлі. При обґрунтуванні представницьких функцій, прокурор зазначав, що Кіровоградська обласна рада є суб`єктом владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету, є засновником закладу охорони здоров`я, а також зобов`язана забезпечити раціональне виконання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування заподіяної державі шкоди. Прокурор зазначив, що Кіровоградська обласна прокуратура листом № 24-255вих-22 від 07.09.2022 в повідомила Кіровоградську обласну раду про порушення законодавства під час укладення додаткових угод до договору та про намір звернутися до суду з позовною заявою на захист інтересів держави. Однак, жодних заходів для усунення порушення вимог законодавства про публічні закупівлі міською радою не вжито.

Отже, на переконання прокурора, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, рада не вживала заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при внесенні змін до договору про постачання електричної електроенергії.

Суд зазначає, що за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 83)).

При цьому, в контексті спірних правовідносин, суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №903/865/20, від 14.12.2021 у справі № 917/565/21 та від 21.12.2021 у справі №917/764/21, відповідно до якої наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.

Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Отже, держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади, а не через державні чи комунальні підприємства.

У справі, що розглядається, Кіровоградська обласна рада не є стороною договору №15/Т про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021. Позовна заява містить вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору №15/Т про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021 та стягнення на користь Комунального некомерційного підприємства "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 741710,50 грн, втім, прокурором не заявлено вимог про стягнення грошових коштів до державного бюджету, що свідчить про те, що прокурором визначено порушення прав комунального підприємства, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора фактично спрямовані на захист порушених прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №924/996/21.

Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним (пункт 91 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21).

Подібні висновки щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства/закладу, яке не є суб`єктом владних повноважень, але є самостійним суб`єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №917/562/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20.

Окрім того, в пунктах 83- 85 постанови Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3337/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила таке: "На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18, у разі якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

У зв`язку із наведеним, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позову прокурора в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Також у судовому засіданні 16.02.2023 суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі Кіровоградську обласну раду та Комунальне некомерційне підприємство "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Так, у відповідності до ч.2 ст.50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

Виходячи зі характеру спірних правовідносин, враховуючи зміст предмету та підстав позовних вимог, з огляду на те, що прокурором заявлені вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору №15/Т про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021, укладених між ТОВ "ЕРНЕРІНГ" та КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ", а також про стягнення на користь КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 741710,50 грн, враховуючи, що КНП "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" є комунальним підприємством, джерелом фінансування якого є кошти місцевого бюджету, керуючись ст.50 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що прийняте рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Кіровоградської обласної ради та Комунального некомерційного підприємства "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ".

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне залучити Кіровоградську обласну раду та Комунальне некомерційне підприємство "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні позивача.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.

З урахуванням обставин справи, суд вирішив за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.50, 183, п.5 ч.1 ст.226, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради (позивача 2) - залишити без розгляду.

2. Залучити до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Кіровоградську обласну раду (25022, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ПЛОЩА ГЕРОЇВ МАЙДАНУ, будинок 1).

3. Залучити до участі у справі третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ВУЛИЦЯ ПРЕОБРАЖЕНСЬКА, будинок 79/35).

4. Відкласти підготовче засідання у справі № 910/10903/22 на 09.03.2023 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- В (корпус "Б"), зал №8.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 16.02.2023 та в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 17.02.2023.

Суддя С. О. Турчин