Постанова

від 17.02.2023 по справі 495/1706/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1180/23

Справа № 495/1706/16-ц

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Цюри Т.В.,

суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А.,

За участю секретаря судового засідання: Дерезюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 листопада 2018 року по цивільній справі за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності (т.1, а.с.3).

11 січня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з уточненою позовною заявою відповідно до якої просив суд:

- виділити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в натурі належну йому частину житлового будинку АДРЕСА_1 , у складі з житлового будинку літ. «А»: 1-1 коридор площею 5,5 м?; 1-2 житлова площею 25,6 м?; 1-3 житлова площею 11,7 м?; літ. «а1» ганок, літ. «К» гараж площею 24,7 м?; літ «к» оглядова яма гаражна площею 1,6 м?; літ. «к1» погріб площею 7,9 м?; частина огорожі №4 площею 15 м?; частина споруд загального користування (огорожі №1, воріт №2, хвіртки №3, огорожі №5, замощення І), загальною площею по літ. «А» - 42,8 м?, вартістю 121 336 грн., що складає 11/20 фактичної частки;

- виділити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в натурі належну йому частину земельної ділянки № 1 площею 172 м?, яка складається із земельної ділянки №1-1 площею 93 м?, земельної ділянки №1-2 площею 26 м?; земельної ділянки №1-3 площею 53 м?; що розташована у АДРЕСА_1 ;

- припинити право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право особистої приватної власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , у складі : з житлового будинку літ. «А»: 1-1 коридор площею 5,5 м?; 1-2 житлова площею 25,6 м?; 1-3 житлова площею 11,7 м?; літ. «а1» ганок, літ. «К» гараж площею 24,7 м?; літ «к» оглядова яма гаражна площею 1,6 м?; літ. «к1» погріб площею 7,9 м?, частина огорожі №4 площею 15 м?; частина споруд загального користування (огорожі №1, воріт №2, хвіртки №3, огорожі №5, замощення І), загальною площею по літ. «А» - 42,8 м?, вартістю 121 336 грн., що складає 11/20 фактичної частки та частину земельної ділянки № 1 площею 172 м?; яка складається із земельної ділянки №1-1 площею 93 м?, земельної ділянки №1-2 площею 26 м?, земельної ділянки №1-3 площею 53 м?, що розташована у АДРЕСА_1 ; а також стягнути з відповідача понесені судові витрати у загальному розмірі 19 865,00 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 21 копійки (т.1, а.с.145-200).

12 листопада 2018 року рішенням Білгород-Дністровського районного суду Одеської області уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності задоволено.

Виділено ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в натурі належну йому частину житлового будинку АДРЕСА_1 у складі з житлового будинку літ. «А»: 1-1 коридор площею 5,5 м?; 1-2 житлова площею 25,6 м?; 1-3 житлова площею 11,7 м?; літ. «а1» ганок, літ. «К» гараж пл. 24,7 м?; літ «к» оглядова яма гаражна площею 1,6 м?; літ. «к1» погріб площею 7,9 м?; частина огорожі №4 площею 15 м?, частина споруд загального користування (огорожі №1, воріт №2, хвіртки №3, огорожі №5, замощення І), загальною площею по літ. «А» - 42,8 м?, вартістю 121 336 грн., що складає 11/20 фактичної частки. (Вхід в квартиру зберегти існуючий в приміщенні 1-1 житлового будинку літ. «А»).

Виділено ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в натурі належну йому частину земельної ділянки № 1 площею 172 м?, яка складається із земельної ділянки №1-1 площею 93 м?, земельної ділянки №1-2 площею 26 м?, земельної ділянки №1-3 площею 53 м?, що розташована у АДРЕСА_1 .

Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право особистої приватної власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 у складі з житлового будинку літ. «А»: 1-1 коридор площею 5,5 м?; 1-2 житлова площею 25,6 м?; 1-3 житлова площею 11,7 м?; літ. «а1» ганок, літ. «К» гараж площею 24,7 м?; літ «к» оглядова яма гаражна площею 1,6 м?, літ. «к1» погріб площею 7,9 м?; частина огорожі №4 площею 15 м?, частина споруд загального користування (огорожі №1, воріт №2, хвіртки №3, огорожі №5, замощення І), загальною площею по літ. «А» - 42,8 м?, вартістю 121 336,00 грн., що складає 11/20 фактичної частки

Визнано за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на частину земельної ділянки № 1 площею 172 м?, яка складається із земельної ділянки №1-1 площею 93 м?, земельної ділянки №1-2 площею 26 м?, земельної ділянки №1-3 площею 53 м?, що розташована у АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у загальному розмірі 19 865 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 21 коп (т.1, а.с.243-250).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.11.2018 року скасувати та у задоволенні позовної заяви про виділення в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності ОСОБА_2 відмовити (т.2, а.с.1-6).

04 лютого 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 листопада 2018 року повернуто апелянту у зв`язку із тим, що апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги (т.2, а.с.21-22).

07 квітня 2021 року постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (а.с.63-67).

01 грудня 2021 року Одеським апеляційним судом отримано письмові пояснення ОСОБА_2 (позивача по справі) в яких він вказує, що вимоги апеляційної скарги не визнає, вважає їх незаконними та необґрунтованими. Позивач наголошує на тому, що відповідачем по справі, під час розгляду справи в суді першої інстанції, не було заявлено клопотань та заяв в яких би ОСОБА_1 зазначав про незгоду поділу житлового будинку та земельної ділянки. Також, позивач звертає увагу на те, що варіант, виділений апелянту є ліпшим у сенсі умов проживання та обсягу необхідних ремонтних робіт та вказує, що позивачем вже виконано ряд дій на виконання рішення суду, а саме демонтаж та переобладнання виділеної судом частини житлового будинку, укладено договори надання комунальних послуг та присвоєно відповідну адресу. З огляду на вказане, позивач просить суд в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 листопада 2018 року залишити без змін (т.2, а.с.95-102).

Судове засідання призначено на 09 лютого 2023 о 13 год 30 хв.

Клопотань або заяв про перенесення судового засідання до суду не надходило.

09 лютого 2023 року Одеським апеляційним судом отримано клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками, наявними в матеріалах справи.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, ненадання жодних доказів щодо існування підстав для відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутності сторін.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Позивач є власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2015 року, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним управлінням юстиції Одеської області (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.12.2015 року, індексний номер: 50482909). Також позивачу на праві власності належить частина земельної ділянки площею 0,0423 га, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:01:003:0113, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.04.2013 року №514, на якій і розташовані належні йому частини вищевказаного житлового будинку.

Співвласником іншої частини даного житлового будинку та земельної ділянки є відповідач - рідний брат позивача - ОСОБА_1 .

Згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 25.11.2015 рік, інвентаризаційна справа 3216, спірний житловий будинок складається у цілому із житлового будинку літ. «А», житловою площею 51,5 кв.м., загальною площею 85,3 кв.м., прибудов літ. а, а2, а3, гаражу літ. «К», оглядової ями гаражної літ. «к», погрібу літ. «к1», сараїв літ. «Л», «М», «О», вбиральні літ. «Н», ганку літ «а1», огорож №1, 4, 5, воріт №2, хвіртки №3, водопроводу №6, каналізації №7, замощення літ. «І».

Під час розгляду справи, за клопотанням позивача, була проведена судова будівельно-технічна експертиза. Відповідно до висновку №19/07 від 16.08.2017 року вказаної експертизи, експертом запропоновано найбільш доцільні та технічно можливі варіанти поділу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з відхиленням від ідеальних часток співвласників по частині:

І варіант поділу житлового будинку

1-му співвласнику (1/2 частка) виділити:

-літ."А" житловий будинок в складі приміщень:

1-1 коридор пл. 5,5 м2 - 7 954 грн.,

1-2житлова пл. 25,6 м2 - 37 023 грн.,

1-3житлова пл. 11,7 м2 - 16 920 грн.,

-літ."а1" ганок - 335 грн.,

-літ."К" гараж пл. 24,7 м2- 34 323 грн.,

-літ."к" оглядова яма гаражна пл. 1,6 м2- 1 297 грн.,

-літ."к1" погріб пл. 7,9 м2- 9 856 грн.,

-частина огорожі № 4 площею 15 м2 - 2 133 грн.,

- частка споруд загального користування (огорожі № 1, воріт № 2, хвіртки № 3, огорожі № 5, замощення І) - 11 495 грн.

Загальною площею по літ. «А» - 42,8 м2, вартістю 121 336 грн., що складає 11/20 фактичної частки, більше ідеальної частки на 9 572 грн. у нині чинних цінах на будівельні матеріали і послуги.

Вхід в квартиру 1-го співвласника зберегти існуючий в приміщенні 1-1 житлового будинку літ.«А» (див. додатки №№ 3, 4 до висновку № 19/07).

2-му співвласнику (1/2 частка) виділити:

-літ."а" прибудова в складі приміщень:

1-4 коридор пл. 8,7 м2 - 13 365 грн.,

1-5кухня пл. 10,0 м2 - 15 362 грн.,

-літ."а2" прибудова в складі приміщень:

1-6 коридор пл. 3,2 м2 - 6 559 грн.,

1-7 санвузол пл. 4,9 м2 - 10 044 грн.,

1-8котельня пл. 1,5 м2- 3 075 грн.,

-літ."а3" прибудова в складі приміщення:

1-9житлова пл. 14,2 м2 - 18 927 грн.,

-літ."Л" сарай пл. 15,5 м2- 11416 грн.,

-літ."М" сарай пл. 1,32 м2- 2 619 грн.,

-літ."Н" вбиральня - 2 515 грн.,

-літ."О" сарай пл. 7,7 м2- 2 574 грн.,

частина огорожі № 4 площею 11 м2 - 1 564 грн.,

№ 6 водопровід - 1 200 грн.,

-№ 7 каналізація - 1 477 грн.,

- частка споруд загального користування (огорожі № 1, воріт №2, хвіртки №3, огорожі № 5, замощення І) - 11 495 грн.

Загальною площею по літ. «А» - 42,5 м2, вартістю 102 192 грн., що складає 9/20 фактичної частки, менше ідеальної частки на 9 572 грн. у нині чинних цінах на будівельні матеріали і послуги.

Вхід в квартиру 2-го співвласника зберегти існуючий в приміщенні 1-6 прибудови літ. «а?» (див. додатки №№ 3, 4 до висновку № 19/07).

II варіант поділу житлового будинку

1-му співвласнику (1/2 частка) виділити:

- літ."А" житловий будинок в складі приміщень: 1-1 коридор пл. 5,5 м2 - 7 954 грн.,

1-2житлова пл. 25,6 м2 - 37 023 грн.,

1-3житлова пл. 11,7 м2 - 16 920 грн.,

-літ."а?' ганок - 335 грн.,

-літ."Л" сарай пл. 15,5 м2 - 11416 грн.,

-літ."М" сарай пл. 1,32 м2- 2 619 грн.,

-літ."Н" вбиральня - 2 515 грн.,

-літ."О" сарай пл. 7,7 м2- 2 574 грн.,

-частина огорожі № 4 площею 11,34 м2 - 1 612 грн.,

- частка споруд загального користування (огорожі №1, воріт № 2, хвіртки № 3, огорожі № 5, замощення І) - 11 495 грн.

Загальною площею по літ. «А» - 42,8 м2, вартістю 94 463 грн., що складає 41/100 фактичної частки, менше ідеальної частки на 17 301 грн. у нині чинних цінах на будівельні матеріали і послуги.

Вхід в квартиру 1-го співвласника зберегти існуючий в приміщенні 1-1 житлового будинку літ.«А» (див. додатки №№ 3, 5 до висновку № 19/07).

2-му співвласнику (1/2 частка) виділити;

-літ."а" прибудова в складі приміщень:

1-4 коридор пл. 8,7 м2 - 13 365 грн.,

1-4кухня пл. 10,0 м2 - 15 362 грн.,

-літ."а2" прибудова в складі приміщень:

1-6 коридор пл. 3,2 м2 - 6 559 грн.,

1-7 санвузол пл. 4,9 м2 - 10 044 грн.,

1-8котельня пл. 1,5 м2- 3 075 грн.,

-літ."а3" прибудова в складі приміщення:

1-9житлова пл. 14,2 м2 - 18 927 грн.,

-літ."К" гараж пл. 24,7 м2 - 34 323 грн.,

-літ."к" оглядова яма гаражна пл. 1,6 м2- 1 297 грн.,

-літ."к?' погріб пл. 7,9 м2- 9 856 грн.,

-частина огорожі № 4 площею 14,66 м2- 2 085 грн.,

-№ 6 водопровід - 1 200 грн.,

-№ 7 каналізація - 1 477 грн.,

- частка споруд загального користування (огорожі №1, воріт № 2, хвіртки № 3, огорожі № 5, замощення І) - 11 495 грн.

Загальною площею по літ. «А» - 42,5 м2, вартістю 129 065 грн., що складає 59/100 фактичної частки, більше ідеальної частки на 17 301 грн. у нині чинних цінах на будівельні матеріали і послуги.

Вхід в квартиру 2-го співвласника зберегти існуючий в приміщенні 1-6 прибудови літ. «а?» (див. додатки №№ 3, 5 до висновку № 19/07).

Згідно копії технічного паспорту, виготовленого станом на 25.11.2015 року на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , самочинно збудований будівель не існує (аркуш № 12-16 цивільної справи № 495/1706/16-ц).

При запропонованих варіантах поділу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно зробити наступні ремонтно-будівельні роботи по переобладнанню та переплануванню приміщень:

при 1-ому варіанті поділу житлового будинку:

1-му співвласнику:

- демонтаж дверного блоку та замурування дверного отвору в стіні між приміщеннями

1-1 житлового будинку літ. «А» та 1-4 прибудови літ. «а».

Вартість робіт по переплануванню приміщень згідно звідного кошторисного розрахунку вартості та локального кошторису № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи складає 2 107 грн. (див. додаток № 6 до висновку № 19/07).

Крім цього, 1-му співвласнику необхідно в своїй квартирі:

- приміщення 1-3 житлової переобладнати в кухню у відповідності з п. 2.24, 2.30, 3.4 ДБН В.2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», п. 12.3.5 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція, ремонт, реставрація об`єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», п. 6.28 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання»;

- прибудова санвузолу у відповідності з п. 2.27 ДБН В.2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», п. 8.10 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція, ремонт, реставрація об`єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт»;

- підведення мереж водопостачання, каналізації з розробленням всіх проектів і отриманням необхідних дозволів у відповідних інстанціях;

- переобладнання опалення від місцевого котлу або обладнання електроопалення згідно із завданням на проектування за відповідним техніко-економічним обґрунтуванням і за наявності дозволу енергопостачальної організації у відповідності п. 5.24. ДБН В.2.2.-15- 2005 « Житлові будівлі. Основні положення».

2-му співвласнику:

-переобладнання опалення від місцевого котлу або обладнання електроопалення згідно із завданням на проектування за відповідним техніко-економічним обґрунтуванням і за наявності дозволу енергопостачальної організації у відповідності п. 5.24. ДБН В.2.2.-15- 2005 «Житлові будівлі. Основні положення».

при ІІ-ому варіанті поділу житлового будинку:

1-му співвласнику:

- приміщення 1-3 житлової переобладнати в кухню у відповідності з п. 2.24, 2.30, 3.4 ДБН В.2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», п. 12.3.5 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція, ремонт, реставрація об`єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», п. 6.28 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання»;

- прибудова санвузолу у відповідності з п. 2.27 ДБН В.2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», п. 8.10 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція, ремонт, реставрація об`єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт»;

- підведення мереж водопостачання, каналізації з розробленням всіх проектів і отриманням необхідних дозволів у відповідних інстанціях;

- переобладнання опалення від місцевого котлу або обладнання електроопалення згідно із завданням на проектування за відповідним техніко-економічним обгрунтуванням і за наявності дозволу енергопостачальної організації у відповідності п. 5.24. ДБН В.2.2.-15- 2005 « Житлові будівлі. Основні положення».

2-му співвласнику:

-демонтаж дверного блоку та замурування дверного отвору в стіні між приміщеннями

1-1житлового будинку літ. «А» та 1-4 прибудови літ. «а».

Вартість робіт по переплануванню приміщень згідно звідного кошторисного розрахунку вартості та локального кошторису № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи складає 2 107 грн. (див. додаток № 6 до висновку № 19/07).

Рекомендовано обом співвласникам вирішити питання по відокремленню електричних лічильників з розробкою проекту і отримання необхідних дозволів у відповідній інстанції; та узгодити вказані переобладнання з Білгород-Дністровською міською радою в установленому порядку.

Згідно із запропонованими варіантами поділу житлового будинку, експертом запропоновані наступні варіанти порядку користування земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , фактичною площею 423 м?, з врахуванням часток співвласників на житловий будинок по частки.

І варіант порядку користування земельною ділянкою

Для в`їзду, входу та проходу до своїх частин житлового будинку в користування співвласників виділити земельну ділянку загального користування І площею 79 м?.

Опис меж земельної ділянки загального користування І викладеного у дослідницькій частині та зображено на схемі в додатку №4 до висновку №19/07 червоною лінією, земельна ділянка загального користування І зображена помаранчевим кольором.

1-му співвласнику (1/2 частка) виділити в особисте користування земельну ділянку № 1 площею 172 м?, яка складається із:

-земельної ділянки №1-1 площею 93 м?,

-- земельної ділянки №1-2 площею 26 м?,

-- земельної ділянки №1-3 площею 53 м?.

Опис меж земельної ділянки №1 викладено у дослідницькій частині та зображено на схемі в додатку №4 до висновку №19/07 червоною лінією, земельна ділянка № 1 зображена жовтим кольором.

2-му співвласнику (1/2 частка) виділити в особисте користування земельну ділянку № 2 площею 172 м?, яка складається із:

-земельної ділянки №2-1 площею 94 м?,

- земельної ділянки №2-2 площею 78 м?.

Опис меж земельної ділянки №2 викладено у дослідницькій частині та зображено на схемі в додатку №4 до висновку №19/07 червоною лінією, земельна ділянка № 2 зображена зеленим кольором.

ІІ варіант порядку користування земельною ділянкою

Для в`їзду, входу та проходу до своїх частин житлового будинку в користування співвласників виділити земельну ділянку загального користування І площею 79 м?.

Опис меж земельної ділянки загального користування І викладено у дослідницькій частині та зображено на схемі в додатку №5 до висновку №19/07 червоною лінією, земельна ділянка загального користування І зображена помаранчевим кольором.

1-му співвласнику (1/2 частка) виділити в особисте користування земельну ділянку № 1 площею 172 м?, яка складається із:

-земельної ділянки №1-1 площею 93 м?,

-земельної ділянки №2-2 площею 79 м?,

Опис меж земельної ділянки №1 викладено у дослідницькій частині та зображено на схемі в додатку №5 до висновку №19/07 червоною лінією, земельна ділянка № 1 зображена жовтим кольором.

2-му співвласнику (1/2 частка) виділити в особисте користування земельну ділянку № 2 площею 172 м?, яка складається із:

-земельної ділянки №2-1 площею 146 м?,

- земельної ділянки №2-2 площею 26 м?.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, на момент розгляду справи, позбавлений можливості володіти та користуватися належним йому майном, а також того, що відповідач обґрунтованих заперечень щодо уточненого позову не надав і варіант поділу будинку та земельної ділянки, який вказаний в уточненій позовній заяві, передбачає проведення облаштувань та ремонтних робіт саме зі сторони позивача, а не відповідача.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає вказані висновки суду першої інстанції вірними та такими, що відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до непогодження з жодним варіантом експертного висновку, оскільки, як зазначено апелянтом , експертом не враховано самовільні споруди, які розміщені на спірній земельній ділянці, не враховано водопровідних мереж, включаючи вигрібні та розподільчі колектори.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у висновку експерта досліджено питання щодо водопроводу та каналізації, а в додатках містяться схематичні зображення відповідних розрахунків, також, експертом зазначено, що згідно копії технічного паспорту, виготовленого станом на 25.11.2015 року на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , самочинно збудований будівель не існує (аркуш № 12-16 цивільної справи № 495/1706/16-ц).

Доводи апеляційної скарги щодо незаконного збільшення судом частки позивача, яка склала 11/20 , що більше на 9572 грн. від ідеальної частки, є неспроможними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

У той же час, згідно ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У відповідності до вимог ст. 89 ч. 4 ЗК України співвласники ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

У відповідності до абзацу 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04 жовтня 1991 року №7 ( з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири.

Також, у відповідності до абзацу 2 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Колегія суддів звертає увагу на те, що експертом при складанні експертного висновку вказано всі можливі варіанти поділу житлового приміщення із зазначенням про врахування положень Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна. Також, у висновку експерта вказано, що розрахунок часток житлового будинку проводиться виходячи із вартості житлового будинку та господарських будівель та визначення у відсотковому відношенні частки кожного співвласника в основній частині житлового будинку. Відповідно до вищевказаної інструкції експертом розрахована вартість кожного приміщення у додатку №2 до висновку.

Експертом передбачено зміна житлових приміщень та проведення відповідних ремонтних робіт з демонтажу, тощо. Також зазначено, що вказані зміни та ремонтні роботи з перепланування, демонтажу слід узгоджувати із відповідними державними органами.

Отже, суд, обираючи 1 варіант поділу будинку , вірно виходив з того, що при зазначеному варіанті передбачено, що проведення всіх перепланувань, прибудов, облаштувань та ремонтних робіт, підведення мереж водопостачання та каналізації, переобладнання опалення з розробкою відповідних проектів та отриманням дозволів покладається саме на сторону позивача.

Також, звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 вказує на те, що в одному з приміщень, виділених позивачу, проживає малолітня дитина - син відповідача 2008 р.н., що, на думку апелянта порушує права як малолітньої дитини так і її батьків, адже інших ізольованих приміщень в будинку немає.

Апеляційний суд, дослідивши обставини справи, відхиляє вказані доводи з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі - ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції, інформація щодо проживання у житловому будинку малолітньої дитини, не повідомлялась, жодних доказів про вказані обставини матеріали справи не містять, не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта відмовою суду в прийнятті його зустрічного позову, є необгрунтованими з огляду на те, що останній не позбавлений був права на оскарження ухвали суду від 12 листопада 2018 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач на момент розгляду справи проживає не в орендованій квартирі, як ним повідомлено, а у житловому будинку з адресою АДРЕСА_2 . є безпідставними, оскільки жодним чином не спростовують права власності останнього на частини спірного будинку та земельної ділянки.

Також, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо неприйняття до уваги судом клопотання ОСОБА_1 про дослідження висновку експерта, що по суті є клопотанням про виклик експерта в судове засідання з огляду на те, що всі питання, які поставлені ОСОБА_1 , у поданому клопотанні були досліджені експертом та висвітлені у висновку експерта, копія якого наявна у апелянта, про що ним самим підтверджено в судовому засіданні 12 листопада 2018 року та досліджувався в судовому засіданні про що свідчить протокол судового засідання.

Апеляційний суд наголошує, що відповідач, під час розгляду справи в суді першої інстанції, приймав активну участь у її розгляді та, в разі непогодження з висновком експертизи, мав можливість надати свої заперечення на нього або заявити клопотання про проведення додаткової будівельно-технічної експертизи, або надати у відповідності до вимог ч.3 ст.102 ЦПК України свій висновок експертизи. При цьому, в суді апеляційної інстанції апелянтом зазначені клопотання, також, не заявлялись.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказі в їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи та надані сторонами відомості, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 листопада 2018 року.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 листопада 2018 року по цивільній справі за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 17.02.2023 року.

Головуючий суддя Цюра Т.В.

Судді: Сегеда С.М.

Гірняк Л.А.