Рішення

від 15.02.2023 по справі 539/2689/22

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2689/22

Провадження № 2/539/65/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Ковтун І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та заробітної плати,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та заробітної плати.

Позов мотивований тим, що з 01.04.1996 року по 30.03.2022 року, позивач ОСОБА_1 знаходилася в трудових відносинах з ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» на посаді головного бухгалтера. На підставі наказу №7 від 30.03.2022 року була звільнена за власним бажанням, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . В день звільнення позивача 30.03.2022 року відповідач письмово не повідомив про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів. У зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 48572 грн 32 коп, заборгованість по заробітній платі 7179 грн 45 коп, а також судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 27 жовтня 2022 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, а також було надано відповідачу строк на подання відзиву на позов та позивачу строк на подання відповіді на відзив.

Відповідач своїм правом про надання відзиву на позов не скористувався.

19.12.2022 року ухвалою суду було витребувано документи у ТОВ Фірми «Сердолік ЛТД, а саме витребувано наказ про звільнення та довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1

04.01.2023 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» на її користь заробітну плату в сумі 7 179,45 грн та середній заробіток за 6 місяців в сумі 51 872,07 грн.

09.01.2023 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, в яких вказано, що позивач, ОСОБА_1 , працювала на посаді головного бухгалтера в ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД». Головний бухгалтер ОСОБА_1 без пояснень покинула за власним бажанням своє робоче місце, при цьому не закінчивши оформлення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за лютий 2022 року, у тому числі не здійснила нарахування та виплату собі особисто заробітної плати та компенсації за дні невикористаної відпустки згідно наказу про звільнення, оскільки відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера, вона повинна особисто нарахувати заробітну плату та компенсацію та виплатити її. Крім того, ОСОБА_1 мала доступ до печатки товариства та при покиданні свого робочого місця забрала свою трудову книжку без відома адміністрації.

Окрім того, представником відповідача на виконання ухвали суду від 19.12.2022 року, було надано до суду довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 , відповідно до якої заборгованість по заробітній платі відсутня, та надано копію наказу про звільнення з роботи головного бухгалтера ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» ОСОБА_1 від 23.02.2022 року.

10.01.2023 року за клопотанням позивача ухвалою суду було витребувано у ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» оригінал книги наказів за 2022 рік та протоколи нарахування заробітної плати за лютий і березень 2022 року і відомості про виплату заробітної плати за лютий і березень 2022 року ОСОБА_1 та у АТ «Полтава-банк» належним чином завірену копію наказу про звільнення ОСОБА_1 , який був наданий ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» до Відділення «Лубенське управління АТ «Полтава-банк».

24.01.2023 року на виконання ухвали суду від 10.01.2023 року відділення «Лубенське управління АТ «Полтава-банк» надало до суду завірену копію наказу №7 від 30.03.2022 року про звільнення з роботи з посади головного бухгалтера ТОВ Фірми «Сердолік ЛТД» ОСОБА_1 згідно поданої заяви від 17.03.2022 року за власним бажанням.

25.01.2023 року на виконання ухвали суду від 10.01.2023 року представник ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» надіслав лист до суду, в якому повідомив, що документи, а саме: оригінал книги наказів за 2022 рік та протоколи нарахування заробітної плати за лютий і березень 2022 року і відомості про виплату заробітної плати за лютий і березень 2022 року ОСОБА_1 , відповідно до договору №30С від 28.09.2022 року знаходяться в ТОВ «Естіма», яке в свою чергу виконує послуги по упорядкуванню і науково-технічній обробці документів ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» за 1995-2022 роки та передає їх до архівної установи.

30.01.2023 року до суду надійшло клопотання від відповідача про витребування доказів та про проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Окрім того, 31.01.2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування в ТОВ «Естіма» документи зазначені в ухвалі суду від 10.01.2023 року.

31.01.2023 року ухвалою суду було відмовлено у задоволені клопотання відповідача про витребування доказів та про проведення судово-почеркознавчої експертизи та задоволено клопотання позивача про витребування в ТОВ «Естіма» документи зазначені в ухвалі суду від 10.01.2023 року.

На виконання ухвали суду від 31.01.2023 року представник ТОВ «Естіма» 09.02.2023 року надав письмові пояснення, відповідно до яких вказав, що відповідно до договору №30С від 28.09.2022 року ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» надала окремі документи для виконання послуг по упорядкуванню і науково-технічній обробці документів замовника за 1995-2022 року ТОВ «Естіма». Впорядкування документів проводилося впродовж вересня-жовтня 2022 року. Після завершення впорядкування документи та довідковий апарат в повному обсязі були передані замовнику - ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД». Передачі впорядкованих документів на архівне зберігання до відповідної установи здійснюється виключно замовником і в умовах договору не передбачена. У зв`язку з чим, ТОВ «Естіма» не може надати витребувані документи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Надала заяву до суду про розгляд справи без її участі. Свою позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити. Окрім того, позивач в заяві вказала, що оскільки відповідач ухиляється від виконання ухвал суду про витребування документів та у зв`язку з тим, що трудовий спір розглядається досить тривалий час, просить ухвалити рішення за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача ТОВ Фірми «Сердолік ЛТД» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в позовних вимогах відмовити.(а.с.78, 105)

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно достатті 94 КЗпП Українизаробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема, що позивач ОСОБА_1 з 01.04.1996 по 30.03.2022 працювала на посаді головного бухгалтера в ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД», що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 24.10.1975 (а.с.6-7).

Відповідно до копії наказу про звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), який був наданий ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» до Відділення Лубенське управління АТ Полтава-банк, вбачається, що ОСОБА_1 була звільнена відповідно до наказу №7 від 30 березня 2022 року згідно поданої заяви від 17 березня 2022 року за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію.(а.с.96)

Звертаючись до суду з даним позовом та в подальшому з уточненою позовною заявою про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 надала уточнений розрахунок розміру середнього заробітку за період затримки зарплати, відповідно до якого просить стягнути з ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» на її користь середній заробіток за 6 місяців у сумі 51 872, 07 грн за період з квітня 2022 року по вересень 2022 року та невиплачену заробітну плату у розмірі 7179,45 грн, що у сумі становить 59 051,52 грн (а.с.75-76).

З матеріалів вбачається, що позивач ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД», Державної служби України з питань праці у Полтавській області, Лубенської окружної прокуратури з заявами про проведення остаточного розрахунку та виплати заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (а.с.9-17).

Водночас відповідно до наданої 25.01.2023 року копії наказу про звільнення ОСОБА_1 , який був наданий представником відповідача, вбачається, що ОСОБА_1 була звільнена відповідно до наказу №6 від 23 лютого 2022 року за власним бажанням, при цьому не вказуючи від якого числа була подана заяви ОСОБА_1 про її звільнення, а також не надаючи суду таку заяву (а.с.96).

Одночасно в своїх поясненнях голова ліквідаційної комісії ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» зазначає, що ОСОБА_1 23 лютого 2022 року покинула своє робоче місце і більше не з`являлася чим порушила трудову дисципліну, правила трудового розпорядку, але поряд з цим надає наказ про звільнення позивача за власним бажанням.(а.с.102)

Представником відповідача надано суду довідку про заробітну плату від 04.01.2023 року виданої головою ліквідаційної комісії ОСОБА_2 , де зазначено, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 , яка звільнена 23.02.2022 року відсутня, не зазначаючи при цьому станом на яку дату (а.с.79).

Крім тогопредставником відповідача25.01.2023року наданокопію наказу про звільнення ОСОБА_1 №7 від 30 березня 2022 року та зазначено, що наказ №7 від 30 березня 2022 року вважати недійсним, при цьому не зазначаючи, яким наказом це було прийнято і не надаючи на це докази.(а.с.99) Також з копії наказу вбачається, що 24 січня 2023 року до АТ Полтава-банк було надано дійсний наказ про звільнення позивача від 23.02.2022.

На неодноразові ухвали суду про витребування оригіналів книг наказів за 2022 рік та протоколи нарахування заробітної плати за лютий і березень 2022 року і відомості про виплату заробітної плати за лютий і березень 2022 року ОСОБА_1 , для перевірки вказаних доводів як позивача так і відповідача, представник відповідача ухилявся від їх виконання та надання їх до суду.

Позивачем на спростування тверджень відповідача про її звільнення саме 23.02.2022 року, надано копії наказів ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» де ОСОБА_1 було переведено на двох годинний робочий день з 22 лютого по 31 березня 2022, з яким вона ознайомилась 16.03.2022 року та була не згодна.( 87-88) Також позивач, повідомила, що 02 березня 2022 року нею здано звіт по формі 1-КБ до управління статистики та в березні 2022 року нею було повернуто з їхніми підписами та печаткою документи за використану електроенергію про що подала відповідні документи. (а.с. 87, 88, 89-91)

Крім того, позивач надала відповідь на її звернення до Державної служби України з питань праці у Полтавській області від 14.04.2022, де зазначено, що в телефонному режимі керівництво ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» повідомило, що позивачка станом на 13.04.2022 року перебуває в трудових відносинах з даним товариством, виплата за лютий 2022 року та березень 2022 року буде виплачена позивачу найближчим часом.(а.с.11-12)

Окрім того, позивач на підтвердження не виплати їй всіх виплат надала до суду форму ОК-7 ПФУ від 28.09.2022 року. (а.с. 49-50)

Таким чином враховуючи вище викладене, беручи до уваги надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду з даним позовом відповідачем не проведено повний розрахунок з ОСОБА_1 та не виплачено їй усі належні суми при її звільненні саме 30 березня 2022 року, що не спростовано належними та допустимими доказами відповідачем ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД».

Таким чином, враховуючи вище викладене, дані вимоги позивача в частині стягнення заборгованості заробітної плати суд вважає обґрунтованими, та вважає за можливе їх задовільнити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього заробітку у зв`язку з невиплатою позивачу заробітної плати, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення, а згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинні сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішений на користь працівника.

Середня заробітна плата розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Позивачем надано суду розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд, перевіривши розрахунок позивача, погоджується з даним розрахунком, оскільки розмір компенсації середнього заробітку за період, коли з вини відповідача з позивачем не було здійснено розрахунок при звільненні, а саме, за період з квітня 2022 року по вересень 2022 року, включно, становить51 872,07 гривень (131 робочих днів х 395,97 гривень = 51872,07 гривень), що не було спростовано відповідачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають до задоволення, оскільки внаслідок не проведення розрахунку при звільненні порушені права позивача на оплату праці.

При цьому, вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію викладену у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц, у якій зазначається, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц): розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлені судом фактичні обставини справи, зокрема розмір нарахованої позивачу на момент звільнення суми заробітної плати, суд приходить до висновку про очевидну неспівмірність сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, а тому вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам справи, визначити розмір відповідальності відповідача за прострочення належних при звільненні позивача виплат у сумі 10 000,00 гривень.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, які повинні бути враховані роботодавцем при виплаті сум за рішенням суду, що узгоджується в висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.07.2018 по справі №359/10023/16-ц.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» (код ЄДРПОУ 23561289) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 7178,45 грн.

Стягнути з ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» (код ЄДРПОУ 23561289) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку заробітної плати у сумі 10 000,00 гривень.

Стягнути з відповідача ТОВ Фірма «Сердолік ЛТД» (код ЄДРПОУ 23561289) на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Я.В. Просіна