ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 грудня 2022 року
м. Чернівці
справа № 723/3636/21
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів Одинака О.О., Перепелюк І.Б.
учасники справи:
позивач Сільськогосподарський кооператив «Колос»
відповідач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», Державний реєстратор Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області Сташеску Крістіна Георгіївна
за заявою Сільськогосподарського кооперативу «Колос» про забезпечення позову
ВСТАНОВИВ
Сільськогосподарський кооператив «Колос» у серпні 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», державного реєстратора Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області Сташеску К.Г. про визнання правовстановлюючих документів на нерухоме майно недійсними та скасування, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, державної реєстрації права власності на нерухоме майно, припинення права власності на частку у нерухомому майні, спонукання до виконання мирової угоди.
Просив визнати акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 31 жовтня 2018 року без номера, що виданий ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 31 жовтня 2018 року без номера, що виданий ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» недійсними та скасувати.
Припинити право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 90/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 10/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 номер запису про право власності 28922078, дата державної реєстрації 14 листопада 2020 року.
Скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 80/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 номер запису про право власності 28921958, дата державної реєстрації 14 листопада 2020 року.
Скасувати рішення державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Сташеску К.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44049752 від 15 листопада 2018 року.
Скасувати рішення державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Сташеску К.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44049612 від 15 листопада 2018 року.
Скасувати запис про державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_3 на частку 10/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Скасувати запис про державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_1 на частку 80/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Спонукати до виконання мирової угоди про закінчення виконавчого провадження від 29 липня 2016 року і зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за рахунок власних коштів завершити будівництво заводу об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 відсотків, що розташований по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 січня 2022 року позовну заяву Сільськогосподарського кооперативу «Колос» залишено без розгляду.
Сільськогосподарським кооперативом «Колос» оскаржено ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 листопада 2021 року.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 23 березня 2022 року здійснено звернення до компетентного органу Румунії із судовим дорученням.
Зупинено провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу Румунії про виконання доручення.
Сільськогосподарський кооператив «Колос» у червні 2022 року звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
Зазначав про порушення права сільськогосподарського кооперативу «Колос» на виконання умов мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, визнаної ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 липня 2016 року, відчуженням на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», яке не є стороною мирової угоди, 90/100 частин об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 відсотків, що розташований по АДРЕСА_1 .
Посилався на можливість вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» обтяження або відчуження, поділу в натурі 80/100 частин об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 відсотків, що розташований по АДРЕСА_1 , що зробить неможливим у разі задоволення позову виконання рішення суду у майбутньому або ускладнить поновлення порушених прав.
Просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на частку 80/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», номер запису про право власності 28921958, дата державної реєстрації 14 листопада 2020 року.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року поновлено провадження у справі.
На підставі ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частина 2 ст.149 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За змістом пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці першому п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України: "З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 жовтня 2018 по справі №183/5864/17-ц.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
На обґрунтування виду забезпечення позову Сільськогосподарський кооператив «Колос» посилався на можливість вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» обтяження або відчуження 80/100 частин об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 відсотків, що розташований по АДРЕСА_1 , що зробить неможливим у разі задоволення позову виконання рішення суду у майбутньому або ускладнить поновлення порушених прав.
Предметом позову Сільськогосподарського кооперативу «Колос», тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 31 жовтня 2018 року без номера, що виданий ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 31 жовтня 2018 року без номера, що виданий ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» недійсними та скасування; припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 90/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 10/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 номер запису про право власності 28922078, дата державної реєстрації 14 листопада 2020 року; скасування державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 80/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 номер запису про право власності 28921958, дата державної реєстрації 14 листопада 2020 року; скасування рішення державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Сташеску К.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; запису про державну реєстрацію припинення права власності; спонукання до виконання мирової угоди про закінчення виконавчого провадження від 29 липня 2016 року і зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за рахунок власних коштів завершити будівництво заводу об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 відсотків, що розташований по АДРЕСА_1 .
Отже, Сільськогосподарським кооперативом «Колос» заявлено вимогу майнового характеру припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 90/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 та вимоги немайнового характеру визнання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі недійсними та скасування, скасування державної реєстрації права власності, рішення державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Сташеску К.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; запису про державну реєстрацію припинення права власності; спонукання до виконання мирової угоди і зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за рахунок власних коштів завершити будівництво.
Сільськогосподарський кооператив «Колос» у заяві про забезпечення позову вказує на порушення права Сільськогосподарського кооперативу «Колос» відчуженням ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес», яке не є стороною мирової угоди, 90/100 частин об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований по АДРЕСА_1 , що унеможливило виконання мирової угоди.
З матеріалів справи вбачається наявність спору між Сільськогосподарським кооперативом «Колос» та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» щодо виконання умов мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, визнаної ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 липня 2016 року, відчуження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» 90/100 частин об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований по АДРЕСА_1 .
Натомість, за змістом мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження боржником Сільськогосподарським кооперативом «Колос» та стягувачами ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , по виконанню виконавчого листа № 723/1125/16-ц, виданого Сторожинецьким районним судом Чернівецької області 19 травня 2016 року, кожен із співвласників заводу має право продажу своєї частки або її частини про що повідомляє інших співвласників.
Обраний Сільськогосподарським кооперативом «Колос» вид забезпечення позову спрямований на запобігання розпорядження Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» 80/100 частин об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований по АДРЕСА_1 .
Однак, забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку 80/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » будівельною готовністю 35 %, який знаходиться по АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам визнання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі недійсними та скасування, припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 90/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; скасування державної реєстрації права власності, рішення державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Сташеску К.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; запису про державну реєстрацію припинення права власності; спонукання до виконання мирової угоди і зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за рахунок власних коштів завершити будівництво, на забезпечення яких він вживається.
Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (подібний за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).
Заява Сільськогосподарського кооперативу «Колос» про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях щодо істотно ускладнення чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів у разі задоволення позову.
У матеріалах справи відсутні докази, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Сільськогосподарського кооперативу «Колос» з визнання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі недійсними та скасування, припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Тайрес» на частку 90/100 об`єкту незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; скасування державної реєстрації права власності, рішення державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Сташеску К.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; запису про державну реєстрацію припинення права власності; спонукання до виконання мирової угоди і зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за рахунок власних коштів завершити будівництво, за захистом яких він звернувся до суду.
Невжиття заявленого заходу забезпечення позову не призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав або інтересів Сільськогосподарського кооперативу «Колос», оскільки Сільськогосподарський кооператив «Колос» зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Керуючись ч.1, 2 ст.149, п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви Сільськогосподарського кооперативу «Колос» про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді О. О. Одинак
І. Б. Перепелюк
Суд | Чернівецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2022 |
Оприлюднено | 20.02.2023 |
Номер документу | 109053201 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Чернівецький апеляційний суд
Половінкіна Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні