Ухвала

від 17.02.2023 по справі 420/1177/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1177/23

У Х В А Л А

17 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (далі позивач, Інститут) з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач, ГУДПС в Одеській області), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 05.10.2022 року № 6685/15-32-07-08;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 05.10.2022 року № 6686/15-32-07-08;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 05.10.2022 року №6687/15-32-07-08;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 05.10.2022 року №00066702407;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 05.10.2022 року №00066692407;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 05.10.2022 року №00066672407;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 12356/15-32-07-08 від 27.12.2022 на суму 89720,50 грн.

Ухвалою від 27.01.2023 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.02.2023 до суду від представника Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України надійшло клопотання, у якому позивач просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування свого клопотання зазначає, що дану справу не можна відносити до справ незначної складності, враховуючи значення справи для позивача, складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі наявність замовленої експертизи.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

За приписами частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, якою передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідні норми містить також частина четверта статті 12 КАС України, згідно з якою виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Як вбачається з позовної заяви предметом розглядом даної справи є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2022 року № 6685/15-32-07-08, від 05.10.2022 року № 6686/15-32-07-08, від 05.10.2022 року №6687/15-32-07-08, від 05.10.2022 року №00066702407, від 05.10.2022 року №00066692407, від 05.10.2022 року №00066672407, від 27.12.2022 № 12356/15-32-07-08 на суму 89720,50 грн.

Дані позовні вимоги є вимогами майнового характеру на загальну суму 950810,57 грн, тобто не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, вивчивши матеріали справи, судом встановлена відсутність великої кількості обставин та фактів, які підлягають встановленню.

Отже, обставини даної справи та докази не є складними, не потребують додаткових пояснень чи спеціальних знать, тому не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 159 КАС України).

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.ч.7,8 ст.44 КАС України).

З наведеного убачається, що процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи, пояснення і заперечення незалежно від форми судочинства та виду провадження (письмове чи судове засідання з викликом сторін). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства встановлений порядок, форма і строки надання сторонами доказів, пояснень та інших аргументів.

Суд звертає увагу учасників справи, що згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи незалежно від форми судочинства та виду провадження (спрощене чи загальне провадження).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Вказане право сторін не залежить від форми судочинства, тобто як у загальному так і у спрощеному провадженні сторони мають право обґрунтувати належність та переконливість доказів.

Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями частин 1-3 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Вказане також не залежить від форми судочинства.

Крім того, відповідно до положень ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами письмові та електронні докази, повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи незалежно від виду провадження (спрощене чи загальне провадження).

Крім того, суд звертає увагу сторін, що їх правова позиція щодо предмету спору має бути викладена у позові, відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив та запереченнях.

Таким чином, станом на день постановлення даної ухвали, суд не убачає підстав та необхідності призначати дану справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 243, 248, 257, 260 КАС України,

ухвалив:

Клопотання Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України про розгляд справи №420/1177/23 за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний