Ухвала

від 31.01.2024 по справі 420/1177/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1177/23

УХВАЛА

31 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву Державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» про заміну сторони у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Рішення Одеського окружного адміністративному суду від 13.06.2023 у справі № 420/1177/23 адміністративний позов Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 форми «Р» №6685/15-32-07-08 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2019 року в сумі 251755,00 грн та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25175,00 грн, а всього в загальному розмірі 276930,00 грн.

Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 05.10.2022 форми «Р» № 6686/15-32-07-08 та від 27.12.2022 № 12356/15-32-07-08.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 05.10.2022 форми «ПН» №6687/15-32-07-08 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 125878,00 грн за не складення і не реєстрацію у березні 2019 року податкової накладної на суму ПДВ 251755,00 грн та в частині застосування штрафних санкцій за період березень грудень 2019, січень травень 2020 в загальній сумі 1111,00 грн, а всього в частині застосування штрафних санкцій в загальному розмірі 126989,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 03.02.2023 форми «Д» №0016522406.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 03.02.2023 форми «Д» №0016512406.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 05.10.2022 №00066692407.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 14022 (чотирнадцять тисяч двадцять дві) грн 80 (вісімдесят) коп.

05.01.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.01.2024) державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» (далі заявник,), в інтересах якої діє адвокат Черкасова Олена Олексіївна, звернулася до суду із заявою в порядку ст. 379 КАС України, в якій просить замінити сторону (стягувача) у виконавчому листі №420/1177/23, виданому Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України судового збору у сумі 14022,80 грн, з Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (код ЄДРПОУ 05539991) на правонаступника державну установу «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» (код ЄДРПОУ 01209765). В обґрунтування заяви зазначає, що згідно п. 1.2. Статуту, затвердженого розпорядженням Президії НАН України від 27.02.2023 №97, державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» є правонаступником Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України після його реорганізації шляхом приєднання відповідно до постанови Президії НАН України від 13.10.2021 №306. Отже, відбулося правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 05539991), що є позивачем у справі, до державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» (код ЄДРПОУ 01209765).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2024 головуючим суддею визначено суддю Пекного А.С.

Ухвалою суду від 08.01.2024 заяву про заміну стягувача у виконавчому листі призначено до розгляду на 15.01.2024 о 11:00 год.

15.01.2024 судове засідання відкладено на 31.01.2024 о 11:00 год. у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, заявником подано клопотання про розгляд питання щодо заміни стягувача без його участі.

За правилами статті 379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вирішуючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, суд враховує наступне.

Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Крім того, згідно із приписами частин 1, 4 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як встановлено судом, 13.10.2021 Президією Національної академії наук України прийнято постанову № 306 «Про припинення Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень Національної академії наук України», відповідно до якої постановлено припинити Інститут проблем ринка та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України шляхом реорганізації, приєднавши його до державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України».

Відповідно до пункту 2 постанови Президією Національної академії наук України від 13.10.2021 № 306 державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» є правонаступником Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень Національної академії наук України.

Згідно пункту 1.2 Статуту ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України», затвердженого розпорядженням Президії НАН України від 27.02.2023 № 97, державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» є правонаступником Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України після його реорганізації шляхом приєднання відповідно до постанови Президії НАН України від 13.10.2021 №306.

15.11.2023 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 420/1177/23, відповідно до якого стягувачем зазначено Інститут проблем ринку та економічно-екологічних досліджень Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 05539991).

Державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» звернулася до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області із заявою щодо виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 по справі № 420/1177/23 стосовно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень Національної академії наук України судових витрат зі сплати судового збору у сумі 14022,80 грн.

За результатами розгляду заяви Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області листом від 20.12.2023 повідомило, що у разі заміни судом сторони виконавчого провадження по вищевказаній справі, безспірне списання суми сплаченого судового збору буде здійснюватися на користь державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 та 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Суд ураховує, що згідно постанови Президії Національної академії наук України від 13.10.2021 № 306 державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» є правонаступником Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень Національної академії наук України та виникнення правонаступництва не пов`язується безпосередньо з державною реєстрацією припинення Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень Національної академії наук України.

Крім того, слід звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

«Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

Протягом періоду, що розглядається, стягненню присуджених виплат перешкоджали скоріше законодавчі заходи, ніж неправомірна поведінка ДВС. З цього приводу Суд нагадує свою усталену практику, відповідно до якої позов про відшкодування шкоди до ДВС не може вважатися ефективним засобом правового захисту, якщо затримка виконання судових рішень виникла з причин, що виходять за межі повноважень ДВС (SOLOVYEVA v. UKRAINE, № 32547/03,§ 17, ЄСПЛ, від 13 грудня 2005 року).

У постанові від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

Таким чином, Державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» є правонаступником Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень Національної академії наук України.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 379 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність заміни стягувача у виконавчому листі, виданого 15.11.2023 Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/1177/23 на державну установу «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» (65044, м. Одеса, бульвар Французький, 29, код ЄДРПОУ 01209765).

Керуючись ст. 241, 248, 379 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» про заміну сторони у виконавчому листі в адміністративній справі № 420/1177/23 задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі, виданого 15.11.2023 Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/1177/23 з Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень Національної академії наук України на державну установу «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України» (65044, м. Одеса, бульвар Французький, 29, код ЄДРПОУ 01209765).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний