Постанова

від 16.02.2023 по справі 292/1094/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №292/1094/21 Головуючий у 1-й інст. Лотуга В. Ф.

Категорія 77 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Шевчук А.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 292/1094/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о начальника Департаменту Осипович Наталії Євгенівни, голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею - Максимчука В`ячеслава Володимировича, Пулинського професійного ліцею та Головинського вищого професійного училища нерудних технологій про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за апеляційними скаргами голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею Максимчука В`ячеслава Володимировича, Департаменту освітиі наукиЖитомирської обласноїдержавної адміністрації на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Лотуги В.Ф. у смт Пулини,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з названим позовом та з урахуванням збільшених та змінених позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації від 07 жовтня 2021 року №93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади в.о. директора Пулинського професійного ліцею на підставі частини 1 статті 40 КЗпП України та поновити його на роботі; стягнути з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 жовтня 2021 року по дату прийняття рішення у даній справі (12.10.2022) в сумі 195727, 10 грн. Також просив поновити місячний строк звернення до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з 26.10.1988 до 02.07.2019 обіймав посаду директора Червоноармійського професійного ліцею Житомирської області згідно укладених з ним контрактів. 17.08.2017 Міністерством освіти і науки України змінено назву закладу на Пулинський професійний ліцей. Розпорядженням голови Житомирської ОДА від 13.06.2019 був призначений тимчасово виконуючим обов`язки директора Пулинського професійного ліцею з 03.07.2019 і до призначення керівника в установленому порядку. 21.01.2021 Міністерство освіти і науки України видало наказ № 74 "Про реорганізацію Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, створивши на їх базі територіальні спеціалізовані відділення за існуючими адресами.

23.02.2021 на виконання вказаного наказу, відповідач в особі начальника Управління освіти і науки Житомирської ОДА видав наказ № 24 "Про реорганізацію ДПТНЗ "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею та створено комісію з припинення закладів, яку очолив ОСОБА_2 , як керівник Головинського вищого професійного училища нерудних технологій.

В подальшому, наказом т.в.о. начальника Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. від 07.10.2021 № 93-к його звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вказав, що звільнення є незаконним, оскільки відбулось із порушенням трудового законодавства, а саме: без попередньої згоди профспілки, без врахування переважного права на залишення на роботі, як працівника та керівника з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. Зазначив, що при звільненні йому взагалі не запропоновано іншу вакантну посаду на підприємстві або іншу роботу у системі освіти, в тому числі у новоствореному навчальному закладі чи його відокремленому підрозділі, а також не запропоновано укласти строковий договір (контракт).

Зазначив, що дія його трудового договору повинна була бути продовжена шляхом внесення відповідних змін до діючого договору, оскільки ліцей реорганізовано шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, до якого перейшли всі права та обов`язки ліцею, на базі якого створено відокремлене спеціалізоване відділення. Крім того наголосив, що Пулинський професійний ліцей як юридична особа, на даний час не припинилася, оскільки запису про її припинення до єдиного державного реєстру не внесено.

У даному випадку попередження відповідача про наступне вивільнення та скорочення посади директора від 04.06.2021 не відповідає вимогам закону, не містить жодної пропозиції будь-якої посади та взагалі можливості подальшого працевлаштування в системі освіти, йому не запропонували вакантну чи рівнозначну, чи взагалі будь-яку іншу посаду, зокрема керівника новоствореного на базі ліцею відокремленого спеціального відділення, керівником якого відразу було призначено ОСОБА_3 , яка працювала під його керівництвом на посаді заступника директора ліцею.

Крім того вказав, що він мав переважне право на залишення на роботі перед іншими працівниками, оскільки він має великий досвід роботи, працював лише у даному закладі більше 40 років, має 43 роки педагогічного стажу, з них 33 роки безперервно на посаді директора навчального закладу освіти. За період роботи в закладі і на посаді керівника не мав жодного дисциплінарного стягнення, має більше 40 почесних грамот та подяк.

Зазначив, що оскільки оскаржуваний наказ про звільнення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, тому підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 жовтня 2021 року по дату прийняття рішення у даній справі (12.10.2022) в сумі 195727, 10 грн із розрахунку середньоденної заробітної плати в сумі 747, 05 грн.

Виходячи ізнаведеного,просив задовольнитийого позовнівимоги вповному обсязі.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року поновлено пропущенийз поважнихпричин встановленийзаконом процесуальнийстрок зверненнядо судупозивачу ОСОБА_1 з позовомпро визнаннянезаконним таскасування наказупро звільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу. Позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею за п. 1 ст. 40 КЗпП України та поновлено його тимчасово виконуючим обов"язки директора Пулинського професійного ліцею.

Стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в сумі 192 738 (сто дев"яносто дві тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 90 (дев"яносто) коп.

Стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги у розмірі 10 000 грн. (десят тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 908 (дев"ятсот вісім) грн., всього 10 908 (десять тисяч дев"ятсот вісім) грн., у рівних частках по 5 454 (п"ять тисяч чотириста п"ятдесят чотири) грн., з кожного окремо.

Стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь держави судовий збір в сумі 1927 грн. 39 коп., у рівних частках по 963 грн. 70 коп., з кожного окремо.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі голова комісіїз припиненняДержавного професійно-технічногонавчального закладу"Радомишльськийпрофесійний ліцей"та Пулинськогопрофесійного ліцеюМаксимчук В.В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що звільнення позивача відбувалось у встановленому законом порядку. Вказує, що призначення працівника в.о. керівника не означає, що саме його буде в подальшому призначено керівником, особливо якщо в.о. керівника не виконує вимоги, що передбачені процедурою відбору на посаду керівника. Позивач був попереджений про звільнення 16.06.2021, отже роботодавець дотримався вимог ч.1 ст. 49-2КЗпП України. Вказує, що жодних порушень з боку роботодавця стосовно того, що позивачу не пропонували роботу не було, що пов`язано із тим, що Управління освіти і науки Житомирської ОДА мало претензії до виконання ним своїх обов`язків керівника. Також зазначає, що профспілкова організація з 2010 року припинила своє існування, а реорганізована юридична особа з находиться в стані припинення. Вказує, що визнання голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею Максимчука В.В. відповідачем у справі є порушенням процесуальних норм.

Крім того наголошує, що суд першої інстанції безпідставно поновив пропущений позивачем місячний строк звернення до суду.

В апеляційній скарзі Департамент освітиінаукиЖитомирської обласноїдержавноїадміністрації, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Пулинський професійний ліцей не може виступати відповідачем по заявлених вимогах, оскільки його діяльність фактично припинена, правонаступником є Головинське професійне училище нерудних технологій.

Вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема щодо прав та обов`язків Пулинського професійного ліцею як співвідповідача, а саме звужено його цивільні та процесуальні права, його процесуальну правоздатність та дієздатність, щодо належної участі під час розгляду справи та право відповідача виступати як рівний учасник справи, окрім того судом першої інстанції не враховано факт, що хоча Пулинський професійний ліцей і знаходитеся в процесі реорганізації, проте не припинений та продовжує здійснювати свою діяльність, відповідні акти та баланси, на момент розгляду справи судом першої інстанції так і не були передані правонаступнику. Окрім того у резолютивній частині рішення суду не конкретизовано, хто саме повинен виконувати рішення, щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Наголошує, що відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказує, що оспорюваний наказ про звільнення є законним, так як звільнення ОСОБА_1 відбулося із дотримання передбаченої трудовим законодавством процедури.

Крім того зазначає, що застосовані судом першої інстанції висновки Верховного Суду не є аналогічними з предметом спору та правовим статусом сторін у оскаржуваному рішенні, а тому не підлягали використанню у рішенні суду.

Відзив на апеляційні скарги не надходив.

В суді апеляційної інстанції голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею Максимчук В.В. доводи апеляційних скарг підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційних скаргах.

ОСОБА_1 проти апеляційних скарг заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному в рішенні суду першої інстанції.

Інші учасники справи до апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно наказів Міністерства освіти і науки України від 08.06.2015 № 218-к та від 03.07.2017 № 166-к, з ОСОБА_1 , укладено контракти на обіймання посади директора Червоноармійського професійного ліцею з 01.07.2015 по 01.07.2017, з 03.07.2017 по 02.07.2019 (т.1 а.с.64-65).

Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 13.06.2019 №164-к, ОСОБА_1 призначено тимчасово виконуючим обов`язки директора Пулинського професійного ліцею з 03.07.2019 до призначення керівника в установленому порядку (т.1 а.с.56).

Наказом Міністерства освіти і науки України № 74 від 21.01.2021, згідно із додатком до нього та наказом №24 від 23.02.2021 Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, припинено Державний професійно-технічний навчальний заклад "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, та створено на їх базі територіальні відокремлені спеціалізовані відділення, а також утворено комісію з їх припинення (т.1 а.с.57-60, 86-88).

04.06.2022, ОСОБА_1 попереджено про наступне скорочення з посади директора Пулинського професійного ліцею, по закінченню двох місяців з моменту вручення попередження № 49-1/3-21, з яким він ознайомлений 16.06.2021 (т.2 а.с. 10).

Із протоколу комісії № 2 від 16.06.2021 вбачається, що на основі наявних документів в особових справах працівників та у зв`язку з можливим наступним вивільненням, запропоновано перейти на посади завідуючих відділень ТВСВ м. Радомишль - ОСОБА_4 , ТВСВ смт. Пулини - ОСОБА_3 (том 2 а.с. 90).

Наказом від 07.10.2021 №93-к Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о. начальника Осипович Н.Є., ОСОБА_1 звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с.72).

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 вказав, що звільнення є незаконним, так як після попередження про наступне вивільнення йому не запропоновано вакантні посади, а при призначенні на посаду директора ТВСВ смт.Пулини - ОСОБА_3 не враховано його переважне право на залишення на роботі з огляду на його стаж роботи, відзнаки за зразкову роботу, освіту тощо.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що наказ т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 , є незаконним, оскільки звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП Українивідбулося з порушенням трудового законодавства, а тому позивач підлягає поновленню на роботі, а спірний наказ визнанню незаконним та скасуванню.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У частині шостій статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений також статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених, зокрема у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у Пулинському професійному ліцеї мали місце зміни в організації виробництва і праці із скороченням штату працівників.

Як уже зазначалось, 04.06.2021 т.в.о. директора Департаменту освіти та науки Житомирської ОДА ОСОБА_5 видано попередження, згідно якого ОСОБА_1 попереджено про наступне його вивільнення та скорочення посади директора Пулинського професійного ліцею, з яким ОСОБА_1 ознайомлений 16.06.2021, у зв`язку із чим у подальшому 07.10.2021 його звільнено з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021 за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив і це зазначено в його апеляційній скарзі, що ОСОБА_1 не пропонувалась робота керівника у зв`язку з претензіями до виконання ним своїх обов`язків.

Встановлено, що 16.06.2021 на засіданні комісії (прокол № 2) вирішено у зв`язку із можливим наступним вивільненням, запропонувати перейти на посади завідувача ТВСВ м. Радомишль ОСОБА_4 , ТВСВ смт. Пулини ОСОБА_3 , яка до цього обіймала посаду заступника директора Пулинського професійного ліцею, посада якої також скорочена. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що призначення на посаду завідувача відділень ОСОБА_1 на засіданні навіть не розглядалось і причин не зазначено.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 не пропонувались будь-які вакантні посади, які були або з`явились з дня попередження про вивільнення і які існували на день його звільнення.

Згідно повідомлень Черняхівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості №169 від 16.09.2022, №181 від 10.10.2022, 27 липня 2021 року Головинським вищим професійним училищем нерудних технологій було подано 1 вакансію на посаду "електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування", яка закрита 02.12.2021. Інших вакансій в період з 16.06.2021 по 08.10.2021, зареєстровано не було (т.2 а.с.71).

Із довідки Головинського вищого професійного училища нерудних технологій №372 від 12.10.2022, вбачається, що в період з 16.06.2021 по 08.10.2021 була вакантною лише 1 посада електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Суд першої інстанції ці докази не врахував, з чим погоджується колегія суддів.

Так, відповідно до інформації про підсумки роботи Головинського вищого професійного училища нерудних технологій в 2020-2021 навчальному році (станом на 01.09.2021), в розділі ІХ. Педагогічні кадри (викладачі) зазначено, що кількість викладачів професійно-теоретичної підготовки за штатом - 12, фактично - 11, викладачі загальноосвітньої підготовки за штатом - 14, фактично - 12, сумісники за штатом - 0, фактично 9( т.2 а.с. 88-89).

Відповідно до узагальненої відомості про якісний склад педагогічних працівників Головинського вищого професійного училища нерудних технологій від 02.09.2021, яка міститься в матеріалах справи, зазначено такі категорії педагогічних працівників - директор, заступник директора, завідуючий відділенням, старший майстер, викладачі (всіх), викладачі (ПТП), викладачі (ЗО), майстри в/н, методисти, практичний психолог, соціальний психолог, вихователі, керівники гуртків, інші категорії педагогічних працівників (керівник ф/в).З наданоївідомості вбачається,що невсі посадивикладачів тамайстрів поштату заповнені (т. 2 а.с. 92).

Під час апеляційного розгляду справи голова комісії з припинення ОСОБА_2 пояснив, що у період із 16 червня 2021 року по 08 жовтня 2021 року у закладі були відсутні вільні вакансії, які можна було запропонувати ОСОБА_1 та звернув увагу суду, що штатний розпис формується, зокрема, і на підставі Типових штатних нормативів професійно-технічних навчальних закладів, затверджених Наказом МОН № 1204 від 06.12.2010.

Вказав, що відповідно до п. З вказаних Типових штатних нормативів професійно- технічних навчальних закладів, при затвердженні штатного розпису навчального закладу враховується контингент учнів, слухачів за списковим складом на 1 січня року, що планується і зазначив, що для формування штатного розпису передбачено встановлення кількості штатних одиниць в залежності від кількості учнів у закладі. Затвердження штатного розпису відбувається на початку календарного року.

ОСОБА_2 вказав, що 16 червня - це завершення навчального року і всі педагогічні години розподілені і вичитані. Також з Пулинського професійного ліцею у червні було відраховано 53 учні, які в порушення чинного законодавства (повторне навчання за бюджетні кошти, відсутність учнів на уроках протягом семестру) злочинно були зараховані т. в. о. директора ОСОБА_1 .

Водночас, колегія суддів зазначає, що зменшення кількості учнів, що тягне за собою зменшення кількості викладачів є істотною зміною умов праці.

Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Згідно вимог статті 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Обгрунтовуючи свої доводи, ОСОБА_2 не надав доказів того, що у закладі відбулася зміна організації виробництва в установленому законом порядку (наказ про внесення змін в навчальне навантаження, попередження працівників за 2 місяці, та відповідно зміна оплати праці працівників чи звільнення у зв`язку із наведеними обставинами), що призвело відсутності вакантних посад, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу, а з урахуванням того, що штатний розпис Головинського вищого професійного училища нерудних технологій сформовано 01.09.2021, коли почався навчальний рік і було відомо про відрахованих 53 учнів, доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Доказів того, що викладачі були повідомлені про скорочення чисельності або штату працівників матеріали справи також не містять.

Виходячи із наведеного, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що у досліджених судом наданими сторонами документах відсутні дані і відповідачами на підтвердження дотримання ч.2 ст.40 КЗпП України, не надано доказів того, що ОСОБА_1 пропонувались будь-які вакантні посади, які були або з`явились з дня попередження про вивільнення і які існували на день його звільнення, крім того така пропозиція відсутня і у самому попередженні.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що роботодавцем не дотримано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, а саме не запропоновано вакантні посади на підприємстві при звільненні, вважає, що звільнення ОСОБА_1 за п.1 ч.1ст. 40 КЗпП Українибуло здійснено з порушенням вимог ст.49-2 КЗпП України, оскільки позивачу не були запропоновані вакантні посади (інша робота), які були в установі, з`явилися з дня попередження про вивільнення або які існували на день звільнення ОСОБА_1 , а тому наказ т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею за п. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції також вказав, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 мав меншу кваліфікацію і продуктивність праці, ніж ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які призначені на посади завідувача відділення, з огляду на те, що ОСОБА_1 в системі освіти працює близько 40 років, зокрема, на посаді директора з 1988 року та має багато нагороджень за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у вихованні підростаючого покоління, підготовку кадрів сільськогосподарського виробництва, нагороджений знаком " ОСОБА_6 ". При цьому суд оцінював докази на підставі їх наявності у справі.

До апеляційної скарги голова комісії з припинення ДПТНЗ "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей Максимчук В.В. подав докази допущення недоліків у роботі ОСОБА_1 , а саме копії наказів Управління освіти і науки Житомирської ОДА щодо підсумків роботи проведення оглядів-конкурсів аматорських колективів, проведення обласного конкурсу на кращу освітню програму підготовки кваліфікованих робітників, доповідну записку щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері освіти Пулинським професійним ліцеєм, у яких вказано на недоліки в роботі т.в.о директора Пулинського професійного ліцею Опанащука М.А. (т.3 а.с.11-20).

В силу положень ч.3 ст. 367 ЦПК України зазначені докази не можуть бути враховані, оскільки учасником справи не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від його волі.

До того ж зазначені докази не мають вирішального значення, оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідачем кандидатура ОСОБА_1 на зайняття посади завідувача відділення в смт. Пулини навіть не обговорювалась, а отже не доведено, що ОСОБА_1 не мігбути призначенийна посадузавідувача відділення.

Частинами першою та п`ятоюстатті 104 ЦК Українипередбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Поняття реорганізація означає припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов`язків до правонаступника у порядку загального правонаступництва, тоді як правонаступником є юридична особа, до якої переходять всі права та обов`язки реорганізованої юридичної особи. Отже, в результаті реорганізації юридичної особи суб`єктивні права та обов`язки, котрі належали їй, стають правами та обов`язками нових чи оновлених утворень, котрі продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі, тобто наступає повне (універсальне) правонаступництво.

Отже, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) є не тільки однією з форм припинення господарської діяльності, а також однією із форм утворення суб`єкта господарювання. Це зумовлено тим, що внаслідок реорганізації, на відміну від ліквідації, припиняється лише сама юридична особа як така, а її діяльність триває, але вже не в колишній, яка існувала до реорганізації, а в новій організаційно-правовій формі юридичної особи.

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 107 ЦК Українипісля закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що устаттях104та107 ЦК Українине визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Такі висновки викладеніВерховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 зазначила, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20)Велика Палата Верховного Суду зазначила, що інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Із копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що запис про припинення Пулинського професійного ліцею шляхом приєднання не внесено та передавальний акт на державну реєстрацію не переданий (том 2 а.с. 163-164).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що наказом Міністерства освіти і науки України № 74 від 21.01.2021 та наказом №24 від 23.02.2021 Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, припинено Державний професійно-технічний навчальний заклад "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, створивши на їх базі територіальні відокремлені спеціалізовані відділення та створено комісію з їх припинення. До комісії перейшли повноваження щодо управління справами закладів, а повноваження керівників припинені. Доручено Управлінню освіти і науки Житомирської обласної адміністрації здійснити заходи щодо звільнення керівників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Крім того, п. 2 вказаного Наказу визначено, що училище є правонаступником всього майна, прав і обов`язків закладів (Державний професійно-технічний навчальний заклад "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей), водночас припинення його діяльностіне пов`язується з такою державною реєстрацією, тому датою виникнення універсального правонаступництва Головинського вищого професійного училища нерудних технологій щодо Державний професійно-технічний навчальний заклад "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей, є дата видання наказу Міністерства освіти і науки України № 74 від 21.01.2021, та саме із цієї дати Головинське вище професійне училища нерудних технологій є правонаступником, зокрема, Пулинського професійного ліцею.

Отже,суд першоїінстанції,врахувавши висновкиВеликої ПалатиВерховного Суду,викладені упостановах від16червня 2020року усправі №910/5953/17,від 30червня 2020року усправі №264/5957/17,у постановіОб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судуу складіВерховного Судувід 14вересня 2020року усправі №296/443/16щодо наслідківприпинення юридичноїособи шляхомїї приєднаннядо іншоїюридичної особи,дійшов обґрунтованоговисновку,що Головинське вищепрофесійне училищенерудних технологійє правонаступникомреорганізованого Пулинськогопрофесійного ліцею.

Згідно частини першої статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівникповинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 721/910/19 (провадження № 61-4490св21) зазначено, що: «у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Доводи в апеляційній скарзі Департаменту освітиі наукиЖитомирської обласноїдержавної адміністрації, про те, що при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не можуть бути враховані з огляду на наведені вище мотиви та встановлені фактичні обставини справи.

А тому доводи Департаменту освітиі наукиЖитомирської обласноїдержавної адміністрації про те, що Пулинський професійний ліцей може виступати відповідачем у справі є безпідставними.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що у справі, що переглядається, інший відповідач- правонаступник Пулинського професійного ліцею - Головинське вище професійне училище нерудних технологій, не скористалось своїм правом подачі апеляційної скарги, приєднання до апеляційної скарги. Така процесуальна поведінка свідчить про згоду з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що комісія з припинення ДПТНЗ "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею, головою якого призначено Максимчука В.В., не є юридичною особою, а є уповноваженим органом управління справами навчальних закладів, які перебувають в стадії припинення, відповідно, не є учасником цивільних відносин, тому не може бути відповідачем у справі. Належним відповідачем у справі, де вимоги позову скеровані до юридичної особи, завжди є юридична особа, а не її орган управління.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18), зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача».

В апеляційнійскарзі голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського профісійного ліцею Максимчук В.В. зазначає, що визнанняйого відповідачем у справі є порушенням процесуальних норм.

З матеріалів справи вбачається, що голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею Максимчук В.В. був залучений позивачем до розгляду справи як відповідач, проте при ухваленні судового рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що він не може бути відповідачем у справі і не поклав на нього жодних обов`язків.

Зазначена обставина не призвела до ухвалення помилкового рішення та не може бути підставою для скасування судового рішення.

Частиною другоюстатті 235 КЗпП Українипередбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до положеньст. 27 Закону України «Про оплату праці»порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженоїПостановою КМУ № 100 від 08.02.1995.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021, що є останнім робочим, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу має стягуватись та обраховуватись з 09.10.2021 з урахуванням робочих днів і по дату прийняття судом першої інстанції рішення 12.10.2022, що з урахуванням вимог Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 становить 258 робочих днів.

Із довідки-розрахунку середнього заробітку Головинського вищого порфесійного училища нерудних технологій від 07.09.2022 вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_7 за період серпень-вересень 2021 року становить 747 грн. 05 коп. (том 2 а.с. 80).

Виходячи із наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що з Головинське вище професійне училище нерудних технологій, яке є правонаступником прав та обов`язків Пулинського професійного ліцею, підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в розмірі 192 738 грн. 90 коп. (258 (робочих днів) х 747 грн. 05 коп. (середньоденна заробітна плата.

Доводи вапеляційній скарзіДепартаменту освітиінаукиЖитомирської обласноїдержавної адміністрації щодо застосування судом першої інстанції нерелевантної судової практики не заслуговують на увагу, оскільки, застосовуючи правові позиції Верховного Суду при вирішенні спору, суд виходив не тільки із подібності правовідносин по справах в їх ідентичному варіанті, а й з позиції застосування того чи іншого правового висновку щодо правових питань, які підлягали з`ясуванню при розгляді справи.

Суд першої інстанції обгрунтовано поновив строки, встановлені ст. 233 КЗпП України, врахувавши, що позивач вперше в місячний строк звернувся до суду з указаним позовом, проте його позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу, що є поважною причиною для поновлення строків звернення до суду з цим позовом, а тому доводи в апеляційній скарзі щодо незаконного поновлення строків, встановлених у ст. 233 КЗпП України не заслуговують на увагу.

Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли в застосуванні норм матеріального та процесуального законодавства до спірних правовідносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею Максимчука Вячеслава Володимировича, Департаменту освітиі наукиЖитомирської обласноїдержавної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.02.2023.

Головуючий Судді