Рішення

від 17.02.2023 по справі 360/2111/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/2111/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Малого приватного підприємства ВЄГА до Головного управління ДПС України у Луганській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Малого приватного підприємства ВЄГА (далі позивач, МПП «ВЄГА») до Головного управління ДПС України у Луганській області (далі відповідач І, ГУ ДПС у Луганській області), Державної податкової служби України (далі відповідач ІІ, ДПС України), Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач ІІІ, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача І від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 14.07.2022.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 04.01.2022 між Приватним підприємством «ЗОЛОТЕ РУНО», в особі директора Волошина Андрія Борисовича, та позивачем, в особі директора Курохтіна Володимира Анатолійовича, укладений Договір складування № 0104 від 04.01.2022.

28.02.2022 після надання послуг (виконання робіт) за лютий 2022 року сторони підписали Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ХВГ00000014 на загальну суму 1451183,37 грн, в т.ч. ПДВ 241863,90 грн.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі підписаного сторонами 28.02.2022 Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ХВГ00000014 на суму 1451183,37 грн, позивач, з урахуванням зареєстрованих ПН з попередньої оплати у сумі 307225,45 грн, склав (за першою подією) податкову накладну від 28.02.2022 № 9 на суму 1143957,92 грн та направив її на реєстрацію до ЄРПН.

Реєстрація ПН від 28.02.2022 № 9 була зупинена, що підтверджується отриманою позивачем 14.07.22 квитанцією № 1, в якій зазначено, що реєстрація зазначеної накладної зупинена відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Позивач вважає незаконним та необґрунтованим зупинення реєстрації ПН від 28.02.2022 № 9, оскільки:

по-перше, відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі Порядок № 1165), платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. Отже, відсутність якогось коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг або наявність застарілого коду в таблиці даних платника податку на додану вартість, якщо така таблиця взагалі подавалась позивачем до ДПС, не є безумовною підставою для зупинення реєстрації податкової накладної;

по-друге, аналогічні податкові накладні № 1 від 03.02.22, № 2 від 07.02.22, № 3 від 10.02.22, № 4 від 11.02.22, № 5 від 14.02.22, № 6 від 16.02.22, № 7 від 22.02.22, за тим же самим Договором між Приватним підприємством «ЗОЛОТЕ РУНО» (ЄДРПОУ 30319202) та позивачем, за один і той же розрахунковий період (лютий 2022) були зареєстровані відповідачем в ЄРПН у встановлені законодавством терміни, без зауважень щодо відсутності коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.10. в таблиці даних платника податку на додану вартість, а також відсутності претензій щодо відповідності залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що підтверджується копіями квитанцій № 1.

Крім того, на підставі такої ж самої господарської операції за січень 2022 року згідно того ж самого Договору, з такою ж самою послугою «Послуги складування» та Кодом УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.10 Платником було складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 31.01.2022 р. №7, яка вдало пройшла реєстрацію в ЄРПН, що підтверджується відповідною квитанцією. Також додаються акт здачі- приймання робіт та банківська виписка на сплату послуг складування за попередній період, для підтвердження повної тотожності цих операцій.

По-третє, сам зміст рішення відповідача про підстави зупинення реєстрації є незрозумілим, не чітким, дозволяє припускати декілька тлумачень.

Вважає, що вказаний відповідачем неоднозначний зміст рішення стає незрозумілим, який саме обсяг документів є достатнім для спростування сумнівів контролюючого органу та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, якщо раніше зареєстровані податкові накладні вказують на безумовну послідовність та реальність господарських взаємовідносин позивача з контрагентом. Позивач вважає, що його упереджено позбавлено можливості надати необхідний обсяг достовірної інформації для найбільш повного висвітлення для відповідача обставин «ризиковості здійснення операції».

При такій невизначеності та суперечності законодавству змісту рішення про зупинення реєстрації ПН, 19.08.2022 позивач, виходячи з положень п.7 Порядку № 1165, направив на адресу контролюючого органу у електронному вигляді пояснення та необхідні копії документів щодо спростування щодо відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які повністю розкривають зміст господарської операції та підтверджують документальне оформлення укладеної господарської операції. Вказане підтверджується Повідомленням про надання пояснень та копій документів №0202 від 19.08.2022 та квитанцією № 2 від 19.08.2022 щодо прийняття повідомлення до розгляду.

Надані позивачем документи та пояснення, їх обсяг та зміст є достатніми для прийняття рішення комісією регіонального рівня про реєстрацію ПН.

23.08.2022 позивач отримав від відповідача рішення 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022.

05.09.2022 з метою оскарження рішення про відмову у реєстрації ПН від 28.02.2022 № 9 позивач направив контролюючому органу скаргу № 20 від 02.09.22 на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН з додаванням пояснень та документів, що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття документу.

19.09.2022 позивач отримав рішення за результатами розгляду скарги № 45011/23483024/2 від ДПС України, з якого платнику податків стало відомо, що скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН від 28.02.2022 № 9 залишена без задоволення.

Позивач вважає рішення від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.02.2022 № 9 протиправним та таким, що підлягає скасуванню із зобов`язанням ДПС України реєстрації податкової накладної датою її подання на реєстрацію, оскільки воно не узгоджується з підставами та мотивацією відповідача, викладеними у квитанції про зупинення реєстрації ПН. Тобто, логіка та взаємозв`язок рішень, їх належна та об`єднуюча мотивація підстав і причин віднесення відповідачем реалізації послуги, пов`язаної з складським зберіганням, до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутня взагалі.

Позивач вказує, що надані ним документи підтверджували здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Вважає, що документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставини, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - відсутні.

З огляду на зазначене, позивач просить задовольнити вимоги в повному обсязі.

Головне управління ДПС у Луганській області подало відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти його задоволення з таких підстав.

Комісія ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не приймала рішення від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з доданим до позовної заяви рішенням комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, його підписано Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Наталією Зіркатою, яка не є посадовою особою ГУ ДПС у Луганській області.

При цьому, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року» №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану та встановленого простою в роботі деяких територіальних органів ДПС, відповідно до п.1-1 положень про територіальні органи ДПС, затверджених наказом ДПС від 12.11.2020 №643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (зі змінами), абзацем 13 пункту 1 наказу Державної податкової служби України від 28 березня 2022 року №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами), виконання повноважень, передбачених положеннями про головні управління ДПС в областях, затвердженими наказом ДПС від 12.11.2020 №643, зокрема визначених підпунктом 38 (проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів податкового контролю, у частині організації роботи територіальних органів ДПС щодо здійснення моніторингу фінансово господарських операцій платників податків на наявність податкових ризиків та організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) пункту 4 положень, - за територіальними органами ДПС згідно з додатком 1, - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області виконує повноваження в зазначеній частині повноваження Головного управління ДПС у Луганській області.

Отже, позовна вимога до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області та Державна податкова служба України подали відзив на адміністративний позов, в якому заперечують проти його задоволення з таких підстав.

МПП «ВЄГА» є суб`єктом господарювання. Основний вид діяльності 52.10 Складське господарство (основний), 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

МПП «ВЄГА» сформовано податкову накладну № 9 від 28.02.2022 та подано на реєстрацію в ЄРПН, однак підприємству надіслано квитанцію, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платнику податку, яким подано для реєстрації ПН/РК, було надано відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

МПП «ВЄГА» на розгляд Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області направлено повідомлення №0202 про надання пояснень та копій документів в кількості 14 додатків (кількість зазначено в повідомленні).

Комісією ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про Реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (надалі - Комісія), проведено аналіз поданих документів та виявлено, що платником податку не надано копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин (постанова ВС 14.02.2020 справа №804/249/16).

До позовної заяви позивачем надано аналогічний пакет документів, які також не вплинули на результат при прийнятті спірних рішень. Таким чином позивачем надано до суду документи, які також не несуть чітких аргументів або вимог Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Вважають, що комісією ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийнято вірне рішення, оскільки платником не надані копiї документів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 21.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (уу письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 06.01.2023 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.

Ухвалою суду від 24.01.2023 повторно зобов`язано Державну податкову службу України та Головне управління ДПС в Івано-Франківській області надати витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 24.01.2023 клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд в порядку загального позовного провадження справи № повернуто заявнику без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

МПП «ВЄГА» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 12-Ж, код за ЄДРПОУ 23483024) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: 52.10 Складське господарство, інші: 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області та є платником податку на додану вартість.

04 січня 2022 року між ПП «ЗОЛОТЕ РУНО», що називається надалі «Замовник», з одного боку, та МПП «ВЄГА», що називається надалі «Підрядник», з іншого боку, укладений договір складування № 0104.

Згідно до відомостей, відображених у податковій накладній від 28.02.2022 № 9, вбачається таке: постачальник (продавець) МПП «ВЄГА», отримувач (покупець) ПП «ЗОЛОТ РУНО», опис (номенклатура) товарів/послуг продавця послуга складування, код послуги з ДКПП 52.10, ознака виміру товару/послуги умовне позначення послуга, кількість 1, ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість 953298,26, код ставки 20, обсяг постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 953298,26, сма податку на додану вартість 190659,652.

Відповідно до квитанції від 14.07.2022 податкову накладну від 28.02.2022 № 9 прийнято, реєстрація зупинена: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 28.02.2022 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до протоколу засідання Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.08.2022 № 128, обговорено, що МПП «ВЄГА» по ПН №9 не представлено документів щодо прийняття майна на зберігання та видачі із зберігання, та прийнято рішення від 23.08.2022 № 7242255/23483024 щодо відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних МПП «ВЄГА» від 28.02.202 № 9.

За результатами розгляду скарги МПП «ВЄГА» від 05.09.2022 № 9173543979 ДПС України прийнято рішення від 19.09.2022 № 45011/23483024/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Господарського та Цивільного кодексів, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі Порядок № 520).

Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно статті 5 Податкового кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу (п.5.1.).

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п.5.3.).

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 16.1.2 та 16.1.3 п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків «зобов`язаний» вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп.16.1.2.), а також подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп.16.1.3.).

Статтею 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац третій пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацом п`ятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, абзацом першим та десятим пункту 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункти 13, 14 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1165, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС;

комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС;

таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктом 5 Порядку № 1165 регламентовано, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (абз. 9 пункту 6).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (пункт 9 Порядку № 1165).

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до Порядку № 1165, визначено такий критерій - обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 1165 закріплено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1156 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року» №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану та встановленого простою в роботі деяких територіальних органів ДПС, відповідно до п.1-1 положень про територіальні органи ДПС, затверджених наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (зі змінами), абзацем 13 пункту 1 наказу Державної податкової служби України від 28 березня 2022 року №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами), виконання повноважень, передбачених положеннями про головні управління ДПС в областях, затвердженими наказом ДПС від 12.11.2020 № 643, зокрема, визначених підпунктом 38 (проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів податкового контролю, у частині організації роботи територіальних органів ДПС щодо здійснення моніторингу фінансово господарських операцій платників податків на наявність податкових ризиків та організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) пункту 4 положень, - за територіальними органами ДПС згідно з додатком 1, - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області виконує повноваження в зазначеній частині повноваження Головного управління ДПС у Луганській області.

Таким чином, у ГУ ДПС в Івано-Франківській області наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо позивача.

При цьому, надання контролюючому органу відповідних повноважень є лише передумовою подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом якої у даній справі є прийняття рішення, законність та обґрунтованість якого повинна бути перевірена.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Судом встановлено, що 04 січня 2022 року між ПП «ЗОЛОТЕ РУНО», що називається надалі «Замовник», з одного боку, та МПП «ВЄГА», що називається надалі «Підрядник», з іншого боку, укладений договір складування № 0104, зокрема про таке:

1.1.Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати для Замовника з використанням своїх приміщень, обладнання, робочої сили послуги з приймання, зберігання та видачі товарно-матеріальних цінностей будівельно-господарського асортименту Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити ці послуги.

2.1. Ціна договору визначається на основі фактичних обсягів складування за погодженням сторін, про що щомісяця складається двосторонній акт.

4.1. Приймання майна Замовника здійснюється Підрядником на місцях зберігання майна.

4.2. Зберігання майна здійснюється Підрядником виключно на підставі вимоги встановленої форми і лише особі, зазначеній у вимогі. Вимога складається у 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони. Вимогу виписує Замовник, підписує повноважний представник Замовника. Перелік повноважних представників Замовника із зразками їх підписів доводиться підряднику письмово.

Такі терміни як «договір», «господарський договір» або «істотні умови господарського договору» не визначені Податковим кодексом України.

Як наслідок, в силу приписів п.5.3. ст. 5 Податкового кодексу України такий порядок повинен використовуватися у значенні, встановленому іншими законами, в даному випадку Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 179 Господарського кодексу України (далі також ГК України) визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 вказаної статті).

Статтею 180 Господарського кодексу України визначені істотні умови господарського договору.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 вказаної статті).

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг (ч. 4 вказаної статті).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (частина 7 вказаної статті).

Статтею 15 Господарського кодексу України передбачено, що у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.

Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов`язковим для:

- суб`єктів господарювання, якщо обов`язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами;

- учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики;

- виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів.

Так, згідно частини 1 вказаної статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Такі терміни, як «порядок обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів» або «облік доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів» не визначені Податковим кодексом України.

Як наслідок, в силу приписів п.5.3. ст. 5 Податкового кодексу України такий порядок повинен використовуватися у значенні, встановленому іншим законом, в даному випадку - Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, податкова накладна позивача № 9 від 28.02.2022 сформована по операціях з контрагентом ПП «ЗОЛОТЕ РУНО» на підставі договору складування № 0104.

Представником позивача була надана суду первинна документація, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність, за результатами якої була складена податкова накладна № 9 від 28.02.2022.

Додаткових документів, окрім долучених до матеріалів справи, позивачем не надавалося та не повідомлялося про наявність інших додаткових первинних документів щодо господарської діяльності із зазначеним вище контрагентом.

Судом встановлено, що між позивачем та зазначеним контрагентом був укладений договір складування № 0104.

Укладений договір зовсім не містив таких істотних умов як вимоги до якості товаро-матеріальних цінностей будівельно-господарського асортименту. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Зазначене питання має значення, оскільки вказані умови є істотними при укладанні та виконанні господарських договорів, зокрема, щодо складування.

З наданих до позову документів вбачається, що позивачем не належним чином оформлено операцію за договором складування від 04.01.2022 № 0104, оскільки ним не надано передбачені цим договором документи, а саме: акти звіряння, акти складування, документи щодо наявності приміщень, обладнання та робочої сили (п.1.1 Договору), щомісячний двосторонній акт щодо фактичних обсягів складування для визначення ціни договору (п.2.1 Договору), вимоги щодо видачі майна Замовнику та перелік повноважних представників Замовника із зразками їх підписів для підпису такої вимоги (п.4.1 та 4.2 Договору).

Таким чином, надані відомості щодо складування майна визнаються судом неналежними доказами по справі на підтвердження виконання саме договору складування від 04.01.2022 № 0104, укладеного між позивачем та ПП «ЗОЛОТЕ РУНО».

Таким чином, встановлено, що позивач в порушення вимог ст.15, ч. 4 ст. 180 ГК України, ст. ст. 626-629 ЦК України, ст. ст. 4, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідних пунктів укладеного договору складування від 04.01.2022 № 0104 неналежним чином оформлював результати господарської діяльності щодо складування відповідного майна.

З урахуванням того, що позивачем не надано належних доказів складування майна товаро-матеріальних цінностей будівельно-господарського асортименту «саме за договором складування від 04.01.2022 № 0104, укладеного між позивачем та ПП «ЗОЛОТЕ РУНО», в наявності підстави визнати неналежним доказом по справі податкову накладну № 9 від 28.02.2022, заявлену до реєстрації, оскільки вона складена на підставі неналежним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, в недостатньому необхідному обсязі та не відображають господарських операцій з вказаним виконавцем за зазначеним позивачем договором про складування у визначеному діючим законодавством порядку.

З урахуванням встановлених та вище зазначених порушень з боку позивача суд дійшов висновку про те, що позивач порушив положення пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України стосовно свого обов`язку як платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

В даному випадку мала місце протиправна бездіяльність платника податків, що призвела до неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством (Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (порушення вимог ст. 15, ч. 4 ст. 180 ГК України, ст. ст. 626-629 ЦК України, пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 ПК України, ст. ст. 4, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Як наслідок, позивачем було вчинене податкове правопорушення, поняття якого визначене п. 109.1 ст. 109 ПК України, що тягне за собою відповідальність відповідно до положень п. 109.2 ст. 109 ПК України (за встановлених обставин відмова у реєстрації податкової накладної).

З урахуванням встановлених по справі обставин та допущених позивачем порушень та не доведення виконання ним обов`язкових умов згідно вказаного договору про складування від 04.01.2022 № 0104 по спірним правовідносинам відповідачем ІІІ правильно відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022, оскільки згідно наданих позивачем до перевірки документів неможливо у визначеному податковим та іншим законодавством порядку визначити договірну (контрактну) вартість послуг, які були надані за вказаним договором складування.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що дійсно за наявних та наданих до перевірки та до суду документів позивач відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням вимог, визначених іншим законодавством, не мав права заявляти до реєстрації податкову накладну № 9 від 28.02.2022 по спірним господарським операціям з контрагентом та ПП «ЗОЛОТЕ РУНО».

У зв`язку з вищезазначеним по вказаному договору від 04.01.2022 відсутні події, передбачені абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, які б на підставі положень пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зобов`язували позивача в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки в судовому засіданні позивачем не надано, а судом не виявлено доказів списання коштів саме за послуги, зазначені в наданому позивачем договорі про складування від 04.01.2022, та встановлено, що позивач склав документи на складування без дотримання обов`язкових умов, визначених в цьому договорі та передбачених діючим законодавством.

Однак при цьому судом встановлена наявність у позивача документів на підтвердження складування, які не відображають повної інформації фактичного надання послуг зі складування саме відповідно до договору від 04.01.2022 №0104. Ці факти вказують на наявність того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у позивача мали місце господарські операції як дії, які потягли за собою зміни в структурі активів. При цьому в порушення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем не зазначено та не надано належним чином складених первинних документів, які б фіксували факти здійснення цих господарських операцій відповідно до договору, який зазначив сам позивач як підставу для надання таких послуг. Факт надання послуг зі складування без належних підтверджуючих бухгалтерських документів щодо їх надання конкретним виконавцем вказує на порушення ведення бухгалтерського обліку посадовими особами позивача, а не на фактичне виконання зазначеного договору.

При цьому судом встановлено, що відповідач невірно до наявних фактичних обставин зробив висновки про відсутність операцій з надання послуг. Згідно наданих матеріалів встановлено неналежне оформлення бухгалтерських документів стосовно процедури надання послуг. Ці факти вказують на передчасність висновку податкового органу щодо нездійснення операцій з надання послуг за відповідним договором. Однак, станом на момент реєстрації податкової накладної відповідно до наданих податківцям документів, зміст та повнота яких була перевірена в ході судового розгляду справи, позивач внаслідок неналежного дотримання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині повного відображення необхідних відомостей в первинних документах дійсно не мав права на підставі наданого ним договору складування на реєстрацію податкової накладної.

Посилання позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на реєстрацію інших податкових накладних за одним договором складування є незмістовним, оскільки по даній адміністративній справі судом досліджується безпосередньо первинна документація, яка надана самим позивачем для реєстрації саме податкової накладної № 9 від 28.02.2022, інші податкові накладні не досліджувалися та не є предметом дослідження та оцінювання по цій адміністративній справі.

Водночас, відповідно до п.п. 17.1.8. п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Згідно п.п. 17.1.14. п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право реалізовувати через електронний кабінет права та обов`язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Підпункт 17.1.16. п. 17.1 ст. 17 ПК України визначає, що платник податків має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Саме на підставі документів, які надані безпосередньо позивачем по даній адміністративній справі, судом зроблений висновок, що позивачем порушені обов`язки, визначені пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 ПК України, та вчинене податкове правопорушення, поняття якого визначене п.1 ст. 109 ПК України, що тягне за собою відповідальність відповідно до положень п.2 ст. 109 ПК України.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на правомірність винесення відповідачем ІІІ оскаржуваного рішення від 23.08.2022 № 7242255/23483024 та відсутність підстав для його скасування.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскарженого рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Малого приватного підприємства ВЄГА до Головного управління ДПС України у Луганській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішення від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 та зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 9 від 28.02.2022 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця