Постанова

від 17.01.2024 по справі 360/2111/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року справа №360/2111/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Вєга" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 р. у справі № 360/2111/22 (головуючий І інстанції С.В. Борзаниця) за позовом Малого приватного підприємства «Вєга» до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України , Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Вєга» (далі позивач, МПП «Вєга») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, Державна податкова служба України, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 14.07.2022.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю, стягнути судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги до суду та суму витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному оскарженні судового рішення першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що реєстрація ПН була зупинена на підставі рішення відповідача, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області суду надав пояснення, що неможливо надати суду таблицю даних платника податку на додану вартість - Малого приватного підприємства «ВЄГА», оскільки така таблиця не надавалась платником податків до контролюючого органу.

З викладеного беззаперечно встановлюється протиправність дій та рішення відповідача щодо зупинення реєстрації ПН від 28.02.2022 р. № 9 та подальшого рішення щодо відмови в реєстрації.

Суд у рішенні і не з`ясував і не встановив обставини зупинення реєстрації ПН, а представник відповідачів уникнув від спроби доведення законності рішення відповідача, яке викладене у Квитанції, щодо зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Надані позивачем документи та пояснення, їх обсяг, зміст та податкова інформація яка наявна у відповідачів щодо позивача - є достатніми для прийняття рішення комісією регіонального рівня про реєстрацію ПН.

Докази щодо дослідження відповідачами документів та пояснень позивача в матеріалах справи відсутні.

Оскаржене рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних не узгоджується з підставами та мотивацією відповідача викладеними у Квитанції про зупинення реєстрації ПН. Тобто логіка та взаємозв`язок рішень, їх належна та об`єднуюча мотивація підстав і причин віднесення відповідачем реалізації послуги, пов`язаної з складським зберіганням, до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій - відсутня взагалі.

Від Головного управління ДПС у Луганській області надійшов відзив в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

В обґрунтування зазначено, що комісія ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не приймала рішення від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з доданим до позовної заяви рішенням комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, його підписано Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Наталією Зіркатою, яка не є посадовою особою ГУ ДПС у Луганській області.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області виконує повноваження в зазначеній частині повноваження Головного управління ДПС у Луганській області.

Отже, позовна вимога до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Від Державної податкової служби України , Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшов відзив в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

В обґрунтування зазначено, що Комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН проведено аналіз поданих документів та виявлено, що платником податку не надано копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Тобто, не представлено документи щодо прийняття майна на зберігання та видачі із зберігання.

З наданих до позову документів вбачається, що позивачем не належним чином оформлено операцію за договором складування від 04.01.2022 № 0104, оскільки ним не надано передбачені цим договором документи, а саме: акти звіряння, акти складування, документи щодо наявності приміщень, обладнання та робочої сили (п.1.1 Договору), щомісячний двосторонній акт щодо фактичних обсягів складування для визначення ціпи договору (п.2.1 Договору), вимоги щодо видачі майна Замовнику та перелік повноважних представників Замовника із зразками їх підписів для підпису такої вимоги (п.4.1 та 4.2 Договору).

Таким чином, надані відомості щодо складування майна визнаються судом неналежними доказами по справі на підтвердження виконання саме договору складування від 04.01.2022 № 0104, укладеного між позивачем та ПП «ЗОЛОТЕ РУНО».

По договору від 04.01.2022 відсутні події, що зобов`язували позивача в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки в позові позивачем не надано, а також судом не виявлено доказів списання коштів саме за послуги, зазначені в наданому позивачем договорі про складування від 04.01,2022, та встановлено, що позивач склав документи на складування без дотримання обов`язкових умов, визначених в цьому договорі та передбачених діючим законодавством.

Наявність у позивача документів на підтвердження складування, які не відображають повної інформації фактичного надання послуг зі складування саме відповідно до договору від 04.01.2022 №0104. Виходячи з наданих матеріалів, встановлено неналежне оформлення бухгалтерських документів стосовно процедури надання послуг. Однак, станом на момент реєстрації податкової накладної відповідно до наданих податківцям документів, зміст та повнота яких була перевірена в ході розгляду справи судом першої інстанції, позивач внаслідок неналежного дотримання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині повного відображення необхідних відомостей в первинних документах дійсно не мав права на підставі наданого ним договору складування на реєстрацію податкової накладної.

Саме на підставі документів, які надані безпосередньо позивачем по даній адміністративній справі, судом зроблений висновок, що позивачем порушені обов`язки, визначені пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 ПК України, та вчинене податкове правопорушення, поняття якого визначене п.1 ст. 109 ПК України, що тягне за собою відповідальність відповідно до положень п.2 ст. 109 ПК України.

Верховний Суд висловив правову позицію щодо відсутності ідентифікації особи, яка без посередньо брала участь у господарській операції, а саме: відсутність в документі посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, як обов`язкового реквізиту (елементу) первинного документу, не може кваліфікуватися як незначний (неістотний) недолік. При цьому відсутність можливості ідентифікації особи- підписанта первинного документа з боку сторін договору об`єктивно ставить під сумнів реальність спірних господарських операцій.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин (постанова ВС 14.02.2020 справа №804/249/16).

Неможливість надання оцінки спірному рішенню на підставі документів, які не були надані на розгляд комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області підтверджується вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

МПП ВЄГА (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 12-Ж, код за ЄДРПОУ 23483024) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: 52.10 Складське господарство, інші: 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області та є платником податку на додану вартість.

04 січня 2022 року між ПП ЗОЛОТЕ РУНО, надалі Замовник, з одного боку, та МПП ВЄГА, надалі Підрядник, з іншого боку, укладений договір складування № 0104.

Згідно до відомостей, відображених у податковій накладній від 28.02.2022 № 9, вбачається: постачальник (продавець) МПП ВЄГА, отримувач (покупець) ПП ЗОЛОТ РУНО, опис (номенклатура) товарів/послуг продавця послуга складування, код послуги з ДКПП 52.10, ознака виміру товару/послуги умовне позначення послуга, кількість 1, ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість 953 298,26, код ставки 20, обсяг постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 953 298,26, сума податку на додану вартість 190 659,652.

Відповідно до квитанції від 14.07.2022 податкову накладну від 28.02.2022 № 9 прийнято, реєстрація зупинена: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 28.02.2022 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем надані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН (договір, акт складування, виписка банку, оборотно-сальдові відомості, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2022 тощо).

Відповідно до протоколу засідання Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.08.2022 № 128, обговорено, що МПП ВЄГА по ПН №9 не представлено документів щодо прийняття майна на зберігання та видачі із зберігання, та прийнято рішення від 23.08.2022 № 7242255/23483024 щодо відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних МПП ВЄГА від 28.02.202 № 9.

За результатами розгляду скарги МПП ВЄГА від 05.09.2022 № 9173543979 ДПС України прийнято рішення від 19.09.2022 № 45011/23483024/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За положенням пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За приписами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладната/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надісланіподаткові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбаченихпунктом 201.1цієї статті та/абопунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно допункту 201.16цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначенихпунктом 201.1цієї статті (крім коду товару згідно зУКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняттяподаткових накладниху електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладнихвстановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних), податкова накладна- електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. (п.4 Порядку).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів УкраїниПро електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообігта Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. (п.5 Порядку).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги,Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. (п.12 Порядку).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція). (п.13 Порядку).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладноїта/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. (п.14 Порядку).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізитиподаткової накладноїта/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо уподатковій накладнійта/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначенихпунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. (п.15 Порядку).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (п.17 Порядку).

За п.18 Порядку, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначеніпунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстраціюподаткової накладноїта/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена впорядкута на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, реєстрація податкової накладної може бути зупинена виключно в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020, затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС;

комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням нормпідпункту аабобпункту 185.1 статті 185,підпункту аабобпункту 187.1 статті 187,абзацу першого пунктів 201.1,201.7,201.10статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку;

таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно зКласифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно зУКТЗЕДта/або кодів послуг згідно зДержавним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстріподаткову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6, 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або поданоподаткову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингуподаткової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або 2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

Реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена з посиланням на п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з яким таким критерієм є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної вподатковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Позивачем було сформовано та направлено до реєстрації податкова накладна, реєстрація якої зупинена, оскільки Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Контролюючим органом не доведено наявність підстав для перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій.

Так, матеріали справи свідчать, що відповідачами не надано таблицю даних платника податку на додану вартість - Малого приватного підприємства «ВЄГА», за її відсутністю у відповідача, тобто відповідачами не підтверджено наявність підстави для зупинення ПН.

Отже, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації ПН вимоги правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Суд зазначає, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості рішення про зупинення реєстрації ПН/РК призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком і призводить до протиправності такого рішення.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Правилами п. 5 Порядку окреслено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За змістом п. 6 та 9 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених упункті 5цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з п. 3 та 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно здодаткомдо цього Порядку.

Пунктом 11 вказаного Порядку встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно допункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 вказаного Порядку).

Суд зазначає, що п. 5 Порядку окреслено перелік документів які можуть подавати платник платків, тобто, вказаний перелік не встановлює обов`язок щодо подання всіх наведених у ньому документів. Положення законодавства передбачають лише подання платником податків достатніх для прийняття Комісією відповідного рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації ПН позивачем, як платником податків, в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подано повідомлення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій.

Отже, позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій надані первинні документи: письмові пояснення та документи які необхідний для реєстрації ПН в ЄРПН.

За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем ПН прийняте рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, рішення прийнято з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надають, підкреслити).

Суд зазначає, що форма рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути визначені та підкреслені.

У рішенні не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали би бути представлені платником податку щодо господарської операції

В рішенні міститься лише посилання на ненадання платником податку копій документів без зазначенням конкретного переліку документів, які, на думку відповідача, складені із порушенням законодавства.

З рішення вбачається, що воно не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальне посилання.

Тобто, в рішенні викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Фактично спірним рішенням не встановлення не подання позивачем документів визначених п.5 Порядку № 520.

Зазначене свідчить на визнання відповідачем факту дотримання позивачем вимог п.5 Порядку в частині подання документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача до позивача з питання надання зазначених документів, та обґрунтування в їх необхідності для підтвердження господарських операцій та реєстрації податкової накладної.

Таким чином податковий орган не навів конкретного переліку документів, які має надати товариство для підтвердження операції, і позбавив позивача можливості самостійно визначити обсяг необхідних документів, виходячи з конкретного критерію ризиковості.

Суд наголошує, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Натомість, рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у даному випадку не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність та невмотивованість оскаржуваних рішень податкового органу, оскільки вони не містять чіткої підстави його прийняття, та підкреслень необхідних до надання документів або взагалі зазначення категорії (виду) документів які не надані, що свідчить про його необґрунтованість, та невідповідність встановленій формі. Позивачем фактично на власний розсуд були надані первинні документи підтвердження операцій.

Посилання відповідача у рішенні комісії в графі «додаткової інформації», що позивачем не представлено документи щодо прийняття майна на зберігання та видачі із зберігання, суд не приймає оскільки, висновки відповідача фактично ґрунтуються на припущеннях та не свідчать про не здійснення господарських операцій позивачем.

Отже, зазначене не свідчить на не дотримання позивачем вимог п.5 Порядку в частині подання документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі.

Суд вважає помилковими посилання суду та відповідачів на те, що укладений договір не містив обов`язкових та істотних умов як вимоги до якості товаро-матеріальних цінностей будівельно-господарського асортименту, та неналежне оформлення результатів господарської діяльності щодо складування відповідного майна, оскільки у межах справи щодо зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної суд не може надавати оцінку змісту договору та реальності або не реальності господарських операцій.

Висновки суду та відповідача на порушення позивачем обов`язки, визначені пп. 16.1.2 п.16.1. ст. 16 ПК України, та вчинене податкове правопорушення, поняття якого визначене п.1 ст. 109 ПК України, що тягне за собою відповідальність відповідно до положень п.2 ст. 109 ПК України, здійсненні поза межами визначеного Податковим кодексом України порядку. Як зазначалось предметом розгляду не є реальність господарських операцій, наявність або відсутність у діях позивача ознак порушень чинного податкового законодавства.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що наявні у позивача документи на підтвердження складування не відображають повної інформації фактичного надання послуг зі складування, а саме відповідно до договору від 04.01.2022 №0104, суд вважає помилковими, оскільки надані позивачем документи у розумінні законодавства є достатніми для реєстрації ПН.

Так, суд враховує висновок Верховного Суду, висловлений в постанові від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22, від 13 грудня 2023 року у справа № 500/4191/22, , в яких суд наголосив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Щодо надання позивачем до суду апеляційної інстанції доказів, а саме первинної документації відповідно до договору від 04.01.2022 №0104, суд зазначає наступне.

За частиною 4статті 296 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

Відповідно до частини 4статті 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник).

Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Позивач посилається на втрату доступу позивача до бухгалтерських та інших документів підприємства, внаслідок військової агресії рф та окупації території Луганської області, що позбавило його можливості надати ці документи. Так, у подальшому позивачем отримана згода ПП «ЗОЛОТЕ РУНО» на часткове відновлення та надіслання первинних документів по Договору складування, які отримані від вказаного підприємства та підтверджується супровідним листом № 7 від 27.02.2023 р. (поштове відправлення № 8060004074990) , які не надавались позивачем з незалежних від нього причин і не розглядалась судом першої інстанції при прийнятті рішення від 17.02.2023 року по справі.

Отже, апелянт відповідне клопотання заявляє та докази неможливості подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, надає.

Оскільки скаржник обґрунтував поважність причин неподання такого доказу до суду першої інстанції, тому суд апеляційної інстанцій у відповідності до ст.308КАС України, має права досліджувати нові докази.

Позивачем суду апеляційної інстанції були надані документи по договору № 0104 від 04.01.2022: Щодо розрахунків за послуги складування: Акт звіряння взаємних рахунків за договором № 0104 від 04.01.2022 р. станом на 01.01.2023 р. від 06.02.2023 р. №ХВГ00000001; Платіжні доручення, що підтверджують повну сплату отриманих у лютому 2022 р. послуг за договором № 0104 від 04.01.2022 р. Щодо прийняття товару на зберігання: Акт прийняття-передачі товару на зберігання №1 від 04.01.2022 р. за договором № 0104 від 04.01.2022 р.; Опис технологічної операції «Передача товару на зберігання» за договором № 0104 від 04.01.2022 р.; Перелік (реєстр) Прибуткових накладних та відповідних Прибуткових ордерів на товар на передачу Замовником товару на зберігання за договором № 0104 від 04.01.2022 р. (249 рядків) - далі Перелік 1; Пакет документів на передачу товару на зберігання (рядки 1-2 Переліку 1 з п.5., який складає 249 рядків).; Накладна № 150073934 від 01.02.2022 р. ТОВ "КНАУФ ГІПС КИЇВ" на постачання товару ПП «Золоте Руно» (Замовник за договором № 0104 від 04.01.2022 р.) - 4 рядка товарних позицій; Друкована форма електронного документу «Надходження товарів та послуг» (Прибуткова накладна) №ХЗР00000683 від 01.02.2022 р., створена у інформаційній системі ПП «Золоте Руно» (Замовник за договором № 0104 від 04.01.2022 р.) - 4 рядка товарних позицій; Друкована форма електронного документу «Прибутковий ордер на товари» №СЗР00000188 від 02.02.2022 р., що відображає приймання товару на зберігання на «Склад № 1. ЦКС ЖДС МЧП "ВЕГА "» - 3 рядка товарних позицій (будівельні суміші, рядки 2-4 з прибуткових документів та зворотна тара (піддони); Друкована форма електронного документу «Прибутковий ордер на товари» №СЗР00000189 від 02.02.2022 р., що відображає приймання товару на зберігання на «Склад № 3. ЦКС СОХ МЧП "ВЕГА "» 1 рядок товарних позицій (плити гіпсокартонні, рядки 2-4 з прибуткових документів та зворотна тара (плита гіпсокартонна); Скріншот журналу реєстрації електронних документів «Надходження товарів на послуги» єдиної інформаційної системи обліку, якою користуються Замовник та Виконавець за договором № 0104 від 04.01.2022 р.; Скріншот журналу реєстрації електронних документів «Прибутковий ордер на товари» єдиної інформаційної системи обліку, якою користуються Замовник та Виконавець за договором № 0104 від 04.01.2022 р. Щодо видачі товару зі зберігання: Перелік повноважних представників Замовника із зразками їх підписів за договором №0104 від 04.01.2022 р.; Опис технологічної операції «Отримання товару зі зберігання» за договором № 0104 від 04.01.2022 р.; Перелік (реєстр) Видаткових накладних та відповідних Вимог на видачу товару зі зберігання за договором № 0104 від 04.01.2022 р. (1147 рядків) - далі Перелік 2; Пакет документів на отримання Замовником товару зі зберігання (рядки 1-3 Переліку 2, який складає 1147 рядків).; Друкована форма електронного документу «Реалізація товарів та послуг» (Видаткова накладна) №ХЗР00021812 від 01.02.2022 р. на продаж товару ФОП ОСОБА_1 , створена у інформаційній системі ПП «Золоте Руно» (Замовник за договором № 0104 від 04.01.2022 р.) - 11 рядків товарних позицій.; Друкована форма електронного документу «Рахунок на оплату покупцю» - Вимога на склад № ХЗР00000617 від 01.02.2022 р., що відображає отримання Замовником товару зі зберігання на «.Склад № 2. ЦКС СК МПП "ВЄГА », створена у інформаційній системі ПП «Золоте Руно» (Замовник за договором № 0104 від 04.01.2022 р.) - 1 рядок товарних позицій (рідка грунтовка, рядок 1 з Видаткової накладної).; Друкована форма електронного документу «Вимога на склад» № ХЗР00000618 від 01.02.2022 р., що відображає отримання Замовником товару зі зберігання на «Склад № 1. ЦКС ЖДС МЧП "ВЕГА "», створена у інформаційній системі ПП «Золоте Руно» (Замовник за договором № 0104 від 04.01.2022 р.) - б рядків товарних позицій (будівельні суміші, блок газобітонний, пінополісмтирол, - рядки 2-4 з Видаткової накладної.; Друкована форма електронного документу «Вимога на склад» № ХЗР00000621 від 01.02.2022 р., що відображає отримання Замовником товару зі зберігання на «Склад № 3. ЦКС СОХ МЧП "ВЕГА "», створена у інформаційній системі ПП «Золоте Руно» (Замовник за договором № 0104 від 04.01.2022 р.) - 4 рядки товарних позицій (плита гіпсокартонна, металеві профілі та підвіс, - рядки 4-7 з Видаткової накладної.; Скріншот журналу реєстрації електронних документів «Реалізація товарів та послуг» єдиної інформаційної системи обліку, якою користувались Замовник та Виконавець за договором № 0104 від 04.01.2022 р.; Скріншот журналу реєстрації електронних документів «Рахунок на оплату покупцю» (Вимога на склад) єдиної інформаційної системи обліку, якою користуються Замовник та Виконавець за договором № 0104 від 04.01.2022 р. Щодо погодження ціни: Акт погодження договірної ціни за лютий 2022 р. по Договору № 0104 від 04.01.2022 р. Інша облікова інформація: Бухгалтерський звіт «Аналіз рахунку 281» за лютий 2022 року. Додаткова інформація по виконанню умов Договору № 0104 від 04.01.2022 р.: Запити МПП «ВЄГА» № 20.10/ЗР від 20.10.22 р., № 15.12/ЗР від 15.12.2022 року та № 06.02/ЗР від 06.02.2023 року щодо відновлення та передачі в розпорядження МПП «ВЄГА» дублікатів ' наявної та/або відновленої первинної бухгалтерської документації щодо виконання нашими підприємствами умов Договору складування № 0104 від 04.01.2022 р.; Супровідний лист ПП «ЗОЛОТЕ РУНО» щодо передачі відновленої первинної бухгалтерської документації стосовно виконання сторонами умов Договору складування №0104 від 04.01.2022 р.

Отже, додатково надані позивачем документи у розумінні законодавства також дають право для реєстрації ПН.

Крім того, неможливо залишити поза увагою, те що відповідач під час зупинення реєстрації ПН та у подальшому під час розгляду поданих позивачем документів не надавав їм оцінку в сукупності та не витребував додаткові документи.

Таким чином, висновки відповідача спростовуються матеріалами справи, а також у відповідача в наявності вказані докази, на підставі яких останній міг перевірити первинну документацію щодо господарської операції по якій позивачу було зупинено реєстрацію ПН/РК.

Суд наголошує, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів, у тому числі як посилається податковий орган на відсутність підтверджень здійснення господарських операцій, контролюючий орган, у передбачених ПК України випадках, має право здійснювати відповідні перевірки. При цьому, вищезазначені дії контролюючого органу щодо зупинення реєстрації ПН та відмова в її реєстрації не можуть підміняти спосіб податкового контролю як перевірка.

Суд наголошує, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій. Разом з тим, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 16.04.2019 у справі №826/10649/17), від 28.10.2019 у справа №640/983/19.

Таким чином, жодних доводів та доказів стосовно невідповідності представлених позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - відповідачами суду не представлено.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданої позивачем ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріали справи не містять.

Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, суд зазначає наступне.

Як зазначалось, позивачем було надано пояснення та всі документи необхідні для реєстрації податкової накладної.

За вимогами пункту 19-20 Порядку № 1246, податкова накладната/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимогиабзацу десятогопункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Практика Європейського суду свідчить, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Суд зазначає, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень.

Суд зазначає, що відмова в задоволені позовних вимог щодо зобов`язання прийняти та зареєструвати зазначений електронний документ у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх фактичного отримання, може призвести до порушення строків їх реєстрації та необґрунтованого застосування до позивача штрафу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що задля належного захисту порушеного права позивача, необхідно задовольнити позовні вимоги, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 14.07.2022.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням того, що рішення суду першої інстанції прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та витрати із сплати судового збору сплачені за подання апеляційної скарги до суду.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами пп.2 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен був сплатити судовий збір в розмірі 3721,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частини 9 цієї статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

В підтвердження понесених витрат матеріали справи містять: Договір про надання правничої допомоги № 16 від 25.08.2022 р.; Акт №1 від 09.02.2023 р.; Платіжне доручення № 10 від 03.03.2023 р. на суму 7818,00 грн.; Довідку МПП «ВЄГА» щодо відсутності у штаті посади юриста.; Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.; Витяг з реєстру платників єдиного податку; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2970 від 30.07.2008 року; Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат позивача; Договір про надання правничої допомоги № 16/а від 22.02.2023 р.; Акт №2 від 07.03.2023 р.; Платіжну інструкцію № 15 від 12.03.2023на суму 7647,20 грн.

Суд зазначає, що законодавство вимагає документального підтвердження та доведення витрат, при цьому не встановлює вичерпного чи обов`язкового переліку документів які необхідні надати, вказаний доказ не обов`язковим для підтвердження понесених судових витрат.

Відповідач проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечував, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу є безпідставно завищеними, необґрунтованими, непропорційними та неспіввісними в розрізі предмету спору та складності справи стосовно наданих юридичних послуг адвокатом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат із сплати судового збору у суді апеляційної інстанції у сумі 3721,50 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 7647,20 грн.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Вєга" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 р. у справі № 360/2111/22 задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 р. у справі № 360/2111/22 скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Позовні вимоги Малого приватного підприємства "Вєга" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 23.08.2022 № 7242255/23483024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 28.02.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 14.07.2022.

Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Малого приватного підприємства "Вєга" (код ЄДРПОУ 23483024) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у суді апеляційної інстанції в розмірі 3721 грн 50 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 7647 грн. 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 17 січня 2024 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.В. Геращенко

А.А. Блохін