Рішення

від 17.02.2023 по справі 420/12532/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12532/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41041279, адреса: вул. Транспортна, 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку (код ЄДРПОУ ВП 44104032, адреса: проспект Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА») до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 19.08.2022 року №09734000701.

Також позивач просить суд розподілити судові витрати в порядку ст.139 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт №74/34-00-07-01/41041279 від 26.07.2022, за висновками якого Товариство порушило п.п. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на моменту подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню(рядок 20.2.1. рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) на рахунок платника у банку», податкової декларації з ПДВ на грудень 2021 року на суму 75879 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.08.2022 року №09734000701, яким встановлено завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 75879 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 37940 грн.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а ППР, винесене на його підставі є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

20.01.2022 ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» подало податкову декларацію з ПДВ №9422807233.

В період з 21.02.2022 по 20.02.2022 відповідачем проводилась камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ, що підтверджується відомостями з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

У випадку виявлення завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 75879 грн. за результатами камеральної перевірки контролюючий орган повинен був на виконання п.86.2. ст.86 ПК України скласти акт перевірки та на виконання п.200.14 ст.200 ПК України надіслати позивачу податкове повідомлення-рішення, в якому зазначити суму такого перевищення та підстави для її вирахування, однак за результатами камеральної перевірки ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» не отримувало акту перевірки та ППР про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, що свідчить про узгодження контролюючим органом заявленої до відшкодування з бюджету суми.

Також позивач зазначає, що висновки, наведені в Акті перевірки ґрунтуються виключно на підставі податкової інформації. В свою чергу податкова інформація не може бути належним доказом у розумінні процесуального закону, оскільки вона не ґрунтується на безпосередньому дослідженні первинних документів по господарських операціях між ТОВ «РАВІНДРА» та автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, позивач посилався на позицію Верховного Суду, викладених у постановах від 31.07.2018 року у справі №817/1339/17, від 22.05.2020 року у справі №815/6475/15, від 08.08.2018 року у справі №820/4428/17, відповідно до яких: «Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону».

Щодо реальності господарських операцій позивача із ТОВ «РАВІНДРА» зазначено, що у періоді, що перевірявся, позивачем було здійснено закупівлю пшениці 2,3 класу, врожаю 2021 насипом українського походження у ТОВ «РАВІНДРА» на підставі договору поставки від 29.09.2021 № Р21-201 на умовах поставки в місці (DAP) ТОВ «СП Рисоіл Термінал», Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28. Кількість товару, що постачалась за Договором складала 70,00 метричних тон при допустимому відхиленні +/-10% від кількості товару у фізичній фазі покупця.

Жодних зауважень до наявної у позивача первинної документації в ході проведення перевірки не було, крім того, її достатність та оформлення належним чином в Акті перевірки не заперечується.

Ухвалою суду від 13.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 03.10.2022 року відмовлено Південному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податку у задоволенні клопотання про розгляд справи №420/12532/22 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

23.09.2022 через систему «Електронний суд`надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідачем на підставі наказу від 17.02.2022 року №14 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з ПДВ за грудень 2021 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків від`ємного значення з ПДВ, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами цієї перевірки складено акт №74/34-00-07-01/41041279 від 26.07.2022, відповідно до якого контролюючим органом було встановлено порушення скаржником вимог п.п. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

На підставі цього акту відповідачем було прийнято ППР від 19.08.2022 року №09734000701 про завищення бюджетного відшкодування на 75879 грн. та штрафні (фінансові) санкції на 37940 грн.

Відповідач зазначив, що згідно наданих позивачем ТТН автомобільним перевізником був ФОП ОСОБА_2 .

Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за ІІІ-IV квартал 2021 чисельність працюючих ТОВ «РАВІНДРА» за 101 ознакою - 1 особа, 157 ознака (дохід, виплачений самозайнятій особі) відсутня.

Відповідно, дохід перевізнику ФОП ОСОБА_1 , який зазначений в товарнотранспортних накладних не виплачувався. Взаємовідносини між перевізником ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «РАВІНДРА» не підтверджено. Згідно декларацій з ПДВ поданої ТОВ «РАВІНДРА» за вересень жовтень 2021 року, відсутнє декларування послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу без ПДВ. ТОВ «РАВІНДРА» в декларації з ПДВ не декларувало придбані послуги перевезення без ПДВ.

Таким чином, відповідач вважає, що надані до перевірки ТТН містять завідомо недостовірну інформацію та не підтверджують реальність здійснення операції з руху с/г продукції від ТОВ «РАВІНДРА».

Через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позову повністю.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» зареєстровано 14.04.2008 року, номер запису 11031020000022765, код юридичної особи 35888900 (а.с.96).

Основним видом економічної діяльності є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.97).

Відповідно до Наказу № 3-К від 14.05.2014 року ОСОБА_3 є директором товариства (а.с.98).

Згідно п. 1.5. нової редакції Статуту ТОВ «РАВІНДРА» місцезнаходження Товариства: Україна, 69001, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 7, офіс 9 (а.с.101).

Відповідно договору поставки від 29.09.2021 року №Р21-201, укладеного між ТОВ "РАВІНДРА"та ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА", Продавець (ТОВ "РАВІНДРА") зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА"), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити пшеницю 2,3 класу українського походження врожаю 2021 року (надалі Товар) на умовах поставки в місці (DAP) ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28, згідно з Інкотермс 2010, на виконання умов якого останнім на адресу скаржника були надані видаткові та податкові накладні, суми ПДВ по яким були віднесені скаржником до складу податкового кредиту за грудень 2021 року сумі ПДВ 75 879,27грн (а.с.40-43).

Також скаржником до перевірки було надано наступні документи: видаткові та товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, згідно яких здійснювались розрахунки між підприємствами.

Згідно з наявними в матеріалах справи ТТН автомобільним перевізником був ФОП ОСОБА_2 (а.с.46,49,52).

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу від 17.02.2022 року № 14 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (а.с.37).

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки, складено акт від 26.07.2022 №74/34-00-07-01/41041279. Контролюючим органом було встановлено порушення скаржником вимог п.п. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (а.с.148).

На підставі акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2022 № 09734000701 про завищення бюджетного відшкодування на 75 879 гривень та штрафні (фінансові) санкції на 37 940 гривень (а.с.161).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 ПК України ).

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: пп. 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» подано декларацію з ПДВ за грудень 2021 року з декларуванням від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, що стало підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 17.02.2022 року № 14 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА».

Позивачем оскаржуються підстави та порядок проведення перевірки.

Так, позивач зазначає, що згідно п.78.1.8 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає, що норма, на яку посилається позивач визначає підстави для здійснення документальної позапланової перевірки, серед яких законодавець закріпив, зокрема, підстави, що визначені у розділі V ПК України.

Так, до розділу V цього Кодексу, зокрема, входить п.200.11 ст.200 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Крім того, згідно з положеннями п.78.1.8 ст.78 ПК України законодавець використав мовленнєву конструкцію «та/або», що свідчить про те, що наявність від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень не є обов`язковою умовою для проведення такої перевірки, а є лише одною з підстав її проведення.

Таким чином, наведені доводи позивача щодо незаконності проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом є необґрунтованими та безпідставними.

Окрім цього, позивач не погоджується по суті виявлених порушень в ході перевірки, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Так, в Акті перевірки зазначено, що дохід перевізнику ФОП ОСОБА_1 , який зазначений у ТТН не виплачувався. Взаємовідносини між перевізником ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «РАВІНДРА» не підтверджено. Згідно декларацій ТОВ «РАВІНДРА» за вересень жовтень 2021 року відсутнє декларування послуг пов`язаних з перевезенням вантажу без ПДВ. ТОВ «РАВІНДРА» в рядку 10.3 декларації з ПДВ не декларувало придбані послуги перевезення без ПДВ. Таким чином, перевіркою неможливо підтвердити послуги щодо транспортування с/г продукції (пшениці) від ТОВ «РАВІНДРА» до місця призначення, вказаного в Договорі (а.с.29-30).

Крім того, в Акті перевірки вказано, що придбання та походження товару «пшениця», реалізованого ТОВ «РАВІНДРА» на адресу ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» не встановлено.

З цього приводу позивач зазначає, що ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» не може нести відповідальність за дії третіх осіб, в даному випадку порушення податкового законодавства, які нібито допущені ТОВ «РАВІНДРА».

На підтвердження реальності господарської операції щодо придбання товару ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» у ТОВ «РАВІНДРА» позивач надав копії первинних документів, а саме: договір поставки, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні, платіжні документи з підтвердженням розрахунків.

Надаючи оцінку вказаним доводам та запереченням сторін, суд виходить із застосування таких норм права.

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХIV (далі Закон №996-ХIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України (ч. 2 ст. 9 Закону №996-ХIV).

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд встановив, що між ТОВ «РАВІНДРА» (Продавцем) та ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» (Покупцем) було укладено договір поставки №Р21-201 від 29.09.2021 року

Згідно п.1.1. договору поставки №Р21-201 від 29.09.2021 року продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобовзується прийняти і оплатити пшеницю 2,3 класу, надалі іменований «Товар», (зерно насипом українського походження, врожаю 2021 року) на умовах поставка в місці (DAP) ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28), (надалі «Термінал») згідно з Інкотермс 2010.

Розділом 3 цього Договору визначені умови поставки товару, зокрема, п.3.1. передбачено, що продавець зобов`язаний поставити товар у термін до 05.10.2021 року включно.

Пункт 3.2. Договору визначає, що поставка товару здійснюється продавцем автотранспортним та/або залізничним транспортом.

Таким чином, оскільки обов`язок поставити товар покладений на продавця, суд доходить висновку, що питання оплати послуг перевізника товару також повинно вирішуватись продавцем.

З огляду на викладені норми права та встановлені обставини справи, суд не вбачає обов`язку у позивача декларувати дохід перевізнику ФОП ОСОБА_1 , оскільки обов`язок оплатити послуги перевізника товару був покладений на ТОВ «РАВІНДРА», що виключає відповідальність позивача.

В свою чергу реальність господарської операції щодо поставки товару підтверджено позивачем шляхом надання копій первинних документів, а саме: договір поставки №Р21-201 від 29.09.2022, видаткова накладна №32 від 01.10.2021 та рахунок на оплату №32 від 01.10.2021, товарно-транспортні накладні №25 від 01.10.2021, №4 від 01.10.2021, №1207 від 30.09.2021, платіжні доручення №1823 від 05.10.2021, №2081 від 03.11.2021 та №2159 від 10.11.2021.

Таким чином, враховуючи, що відповідна сума від`ємного значення підтверджена результатами перевірки контролюючого органу, а саме: актом №74/34-00-07-01/41041279 від 26.07.2022 року Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку, суд доходить висновку, що зроблені контролюючим органом висновки є помилковими.

Таким чином, враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку від 19.08.2022 року №09734000701 є правомірними та належать задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, сплачений судовий збір належить стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41041279, адреса: вул. Транспортна, 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку (код ЄДРПОУ ВП 44104032, адреса: проспект Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку від 19.08.2022 року №09734000701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» судовий збір в розмірі 2481 грн. 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса