Ухвала

від 15.02.2023 по справі 953/22222/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/22222/21

н/п 1-кс/953/1261/23

УХВАЛА

"15" лютого 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшої слідчої Харківського РУП №1 капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 42021222010000205 від 24.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2023 року о 10.49 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання слідчої, в якому вона просить накласти арешт, в тому числі шляхом заборони відчуження та заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», вчиняти будь-які дії реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_5 , а саме:

-квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 55, виданий 17.03.2020, видавник: ПН ХМНО Харківської області ОСОБА_6 ;

-житловий будинок літ. «Ю-2» за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу р№1993, 29.04.2008, ОСОБА_7 приватний нотаріус ХМНО;

-квартира за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу р№1528, 23.04.2004, ОСОБА_8 приватний нотаріус ХМНО;

-земельна ділянка кадастровий номер 6325487000:01:000:0757, на підставі наказу, про затвердження документацій із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність, серія та номер: 20392-СГ, виданий 26.11.2020, видавник: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ;

-земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:08:001:0185, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЄ№492613, виданого 30.07.2009, видавник: Управління Держкомзему у м. Харків; акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 310967100253; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-6303358212016, виданий 08.11.2016, видавник: Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області.

В обґрунтування клопотання слідча зазначає, що слідчим відділом Харківського РУП № 1 здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42021222010000205 від 24.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, за фактом того, що до Київської окружної прокуратури міста Харкова надійшли матеріали ЄО № 29010 від 23.09.2021 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області за зверненням ОСОБА_9 щодо самовільного зайняття земельної ділянки певними особами.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що на території Київського району м. Харкова за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,05 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розміщено нежитловий будинок, що належать на праві власності ОСОБА_5 та знаходяться у використанні останньої та її цивільного чоловіка ОСОБА_10 .

Крім того, встановлено, що у 2019 році, точний час в ході досудового розслідування встановлено не було, у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, з метою реалізації якого він вступив в злочинну змову зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_5 .

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_10 діючи в змові з ОСОБА_5 , усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, достовірно знаючи, що вони не мають права на зайняття та використання земельної ділянки комунальної власності, у період часу з грудня 2019 по теперішній час, діючи всупереч встановленому законом порядку, а саме, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, ст. 125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, з корисливих мотивів, при відсутності у останніх правових підстав для використання вказаної земельної ділянки, та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, зареєстрованого в установленому законом порядку, з метою обслуговування житлового будинку, шляхом огородження парканом та будівництва частини житлового будинку, що унеможливлює таким чином доступу до неї іншими особами, здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, розташованої на березі річки «Харків», загальною площею 0,0770 га, з яких 0,0007 га знаходяться під забудовою будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та використовується єдиним масивом з прилеглою земельною ділянкою кадастровий номер 6310136600:08:001:0185, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, чим спричинила шкоду територіальній громаді м. Харкова на загальну суму 59881, 90 грн. Вищезазначена сума спричиненої матеріальної шкоди була розрахована Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання» затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. №963 та підтверджена висновком судово-економічної експертизи ХНДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-22/11681-ЕК від 13.09.2022 року.

За вказаним фактом 11.01.2023 ОСОБА_10 та ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене групою осіб.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на нерухоме майно, що перелічене в прохальній частині клопотання слідчої.

Тому, звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що йдеться в ст. 170 КПК України.

У судове засідання слідча не з`явилась, повідомлена судом у встановленому законом порядку, надала до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання про арешт майна за її відсутності.

Неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Підозрювана ОСОБА_5 як власник майна, у судове засідання не викликалась, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000205 від 24.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.

11.01.2023 повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 26.01.2023 ОСОБА_5 на праві власності належить наступне нерухоме майно:

-квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 55, виданий 17.03.2020, видавник: ПН ХМНО Харківської області ОСОБА_6 ;

-житловий будинок літ. «Ю-2» за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу р№1993, 29.04.2008, ОСОБА_7 приватний нотаріус ХМНО;

-квартира за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу р№1528, 23.04.2004, ОСОБА_8 приватний нотаріус ХМНО;

-земельна ділянка кадастровий номер 6325487000:01:000:0757, на підставі наказу, про затвердження документацій із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність, серія та номер: 20392-СГ, виданий 26.11.2020,

видавник: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ;

-земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:08:001:0185, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЄ№492613, виданого 30.07.2009, видавник: Управління Держкомзему у м. Харків; акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 310967100253; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-6303358212016, виданий 08.11.2016, видавник: Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З наданих слідчою матеріалів встановлено, що прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000205 від 24.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, заявлено цивільний позов до підозрюваної ОСОБА_5 та ОСОБА_10 в порядку ч.3 ст. 128 КПК України, в якому він просить стягнути з підозрюваних солідарно ОСОБА_5 та ОСОБА_10 заподіяну шкоду в розмірі 59881,90 грн.

Отже, враховуючи положення ст. 2, ст. 7, ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що накладання арешту на майно підозрюваної, забезпечить доказову базу у вказаному кримінальному провадженні. На інші підстави застосування обмеження права власності підозрюваної ОСОБА_5 слідча в своєму клопотанні не посилається взагалі, що в даному випадку не відповідає завданням кримінального провадження при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на належне їй майно у вказаній частині.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу

судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

В задоволенні клопотання старшої слідчої Харківського РУП №1 капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 42021222010000205 від 24.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя - ОСОБА_1