Ухвала

від 20.02.2023 по справі 626/306/22

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/306/22

Провадження № 1-кс/626/110/2023

УХВАЛА

20 лютого 2023 року м.Красноград

Суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2023 року до Красноградського районного суду Харківської області надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 4 ст.185 КК України.

Судді ОСОБА_6 заявлено відвід з підстав вказаних в ст.75 КПК України. В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_5 зазначено, що суддя, на думку обвинуваченого, допустив висловлювання, що ставлять його неупередженість під сумнів.

Суддя, дослідивши підстави та обставини, зазначені в заяві обвинуваченого в обґрунтування відводу судді ОСОБА_6 , перевіривши доводи заяви про відвід, приходить до наступних висновків.

Положеннями статей 75, 76 КПК України, передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Обставинами, на які посилається обвинувачений ОСОБА_5 у своїй заяві про відвід судді, є передбачені у п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

У ряді рішень Європейський суд з прав людини намагається більш широко підходити до вирішення питання щодо впливу "досудової" діяльності судді на рівень безсторонності суду.

На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10 грудня 2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України", судом було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Таким чином, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Зі змісту ст. 6 Конвенції неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа "Кіпріану проти Кіпру", п. 118; справа "Мікаллеф проти Мальти", п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа "Кіпріану проти Кіпру", п. 118; справа "П`єрсак проти Бельгії, п. 30; справа "Грівз проти Сполученого Королівства", п. 69).

Частина 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 зазначеного Закону суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами. Таким чином, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді за даним кримінальним провадженням, суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Як було встановлено у судовому засіданні, справа № 626/306/22 (провадження № 1-кп/626/43/2023) перебуває у провадженні судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_6 . Робити висновки щодо упередженого ставлення до обвинуваченого у конкретно визначеній справі, саме через призму суб`єктивного критерію безсторонності, не є можливим.

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Клейн та інші проти Нідерландів").

Наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді при розгляді кримінального провадження не можуть бути підставою згідно із ст. 75 КПК України для відводу судді і всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням у справі.

При цьому, слід зазначити, що норми КПК України, які регулюють порядок розгляду суддею відводу іншому судді, не передбачають можливості судді, який розглядає відвід, перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.

Судовим розглядом не встановлено та не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 і унеможливлювали б винесення ним об`єктивного рішення у справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені нормами Кримінального процесуального кодексу України, в зв`язку з чим у задоволені заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. 75, ст. 80, ст.81, ст.82 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст.185 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1