Ухвала

від 20.02.2023 по справі 916/2953/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

20 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2953/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2023, прийняте суддею Смелянець Г.Є., м. Одеса, повний текст складено 16.01.2023,

у справі №916/2953/21

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

-Національної спілки театральних діячів України;

-Оздоровчого комплексу "Люстдорф"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Національної Спілки Театральних діячів України та Оздоровчого комплексу "Люстдорф", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 19.01.2022 (вх.№1605/22 від 19.01.2022) просила визнати незаконним та скасувати рішення засновника Оздоровчого комплексу "Люстдорф" Національної спілки театральних діячів України №4/19 від 12.08.2019; визнати неправомірним та скасувати наказ Національної спілки театральних діячів України №22-1-15 від 12.08.2019 щодо звільнення позивачки з посади генерального директора Оздоровчого комплексу "Люстдорф" Національної спілки театральних діячів України з 13.08.2019; поновити ОСОБА_1 з 13.09.2019 на посаді генерального директора (керівника) Оздоровчого комплексу "Люстдорф" та стягнути з Оздоровчого комплексу "Люстдорф" на користь позивачки середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.08.2019, а також допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення суми грошового утримання за один місяць та поновлення на посаді.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 04.10.2021 відкрито провадження у справі №916/2953/21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2023 у справі №916/2953/21 (суддя Смелянець Г.Є.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2023 у справі №916/2953/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2023 у справі №916/2953/21 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/2953/21 з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи.

13.02.2023 до апеляційного господарського суду з Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/2953/21.

Ознайомившись з матеріалами справи, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 2270 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік").

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є одна вимога майнового характеру (про стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу) та три вимоги немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування рішення, про визнання неправомірним та скасування наказу і про поновлення на роботі).

За умовами пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому колегією суддів враховується, що вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може буди віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не сплачується.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в низці судових рішень останнього, зокрема, в постановах від 06.11.2019 у справі №910/6968/16 та №728/2955/18 від 10.01.2019, а також в ухвалі від 09.06.2021 у справі №127/24523/17.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд зазначає, що позивачка безпосередньо в силу пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору лише за звернення з позовною вимогою про поновлення на роботі, у той час як за решту позовних вимог (вимогу майнового характеру про стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу та дві вимоги немайнового характеру про визнання незаконним та скасування рішення, про визнання неправомірним та скасування наказу) судовий збір мав бути сплачений позивачкою.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду стосовно того, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу мають бути оплачені судовим збором, міститься в ухвалі Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №361/1059/17.

Водночас, суд апеляційної інстанції вбачає, що заявляючи позовну вимогу про стягнення з Оздоровчого комплексу "Люстдорф" на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.08.2019, позивачка не визначила розмір заявлених до стягнення коштів (ціну позову).

У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (частина друга статті 6 Закону України "Про судовий збір").

За таких обставин, керуючись положеннями частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір", Південно-західний апеляційний господарський суд вважає за можливе визначити розмір судового збору за звернення ОСОБА_1 з вимогою про стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу у даній справі в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є мінімальною ставкою судового збору за звернення з вимогою майнового характеру (2270 грн).

Отже, за розгляд вимоги майнового характеру позивачка повинна була сплатити 2270 грн (сума визначена судом на підставі вищенаведеної норми), а за дві вимоги немайнового характеру 4540 грн (2270 грн х 2 = 4540 грн), відтак всього за подання позовної заяви ОСОБА_1 повинна була сплатити 6810 грн.

Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2023 у справі №916/2953/21, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, складає 10215 грн 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За умовами частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №916/2953/21.

Крім того, в силу частини першої статті 258 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається у письмовій формі і за аналогією з частиною другою статті 162 Господарського процесуального кодексу України підписується скаржником або його представником, або іншою особою, якій законом надано відповідне право.

В силу частин першої, третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з приписами частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України представництво у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

У пункті 1 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За умовами пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів визначені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженим рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 (далі Положення).

Відповідно до пункту 10 вищенаведеного Положення ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи. Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.

Згідно з підпунктами 12.11, 12.12 пункту 12 зазначеного вище Положення ордер має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат"), а також підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до пункту 10 цього Положення.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Кравець Інною Григорівною, яка діє на підставі ордеру серії ВН№1222186 від 01.02.2023, копію якого додано до апеляційної скарги.

Між тим, колегія суддів вбачає, що в графі вказаного ордеру "Адвокат" відсутній підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що виявлений колегією суддів недолік в оформленні документа, що посвідчує повноваження представника, повинен бути усунений шляхом надання до суду апеляційної інстанції належним чином оформленого (зокрема, підписаного адвокатом) ордеру на представництво адвокатом Кравець Інною Григорівною інтересів ОСОБА_1 в Південно-західному апеляційному господарському суді.

Положеннями частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 (відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі, а також недоліки в оформленні документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору та надати належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження адвоката Кравець Інни Григорівни на представництво інтересів апелянта у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2023 у справі №916/2953/21 залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків її апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржниці, що якщо нею не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі - апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук