Ухвала

від 21.02.2023 по справі 391/478/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 391/478/20

провадження № 61-1738ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу Фермерського господарства «Савченко О. В.» на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2021 року, додаткове рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у справі за позовом Фермерського господарства «Савченко О. В.» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Компаніївського нотаріального округу Солодова Людмила Анатоліївна, про визнання договорів міни (обміну) земельних ділянок недійсними та захист права користування земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2021 року у задоволенні позову Фермерського господарства «Савченко О. В» (далі - ФГ «Савченко О. В.») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Компаніївського нотаріального округу Солодова Л. А., про визнання договорів міни (обміну) земельних ділянок недійсними та захист права користування земельними ділянками відмовлено.

Додатковим рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2021 року стягнуто з ФГ «Савченко О. В.» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу ФГ «Савченко О. В.» залишено без задоволення, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2021 року та додаткове рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2021 року - без змін.

У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФГ «Савченко О. В.» на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2021 року, додаткове рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 31 січня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

В окремо доданому до касаційної скарги клопотанні ФГ «Савченко О. В.» просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції представник господарства отримав засобами поштового зв`язку 02 січня 2023 року, що підтверджується наданими доказами.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження ФГ «Савченко О. В.» пропущено з поважних причин, його можливо поновити.

Однак, касаційна скарга ФГ «Савченко О. В.» не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2 102 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судові рішення, які оскаржує заявник, свідчать про існування двох вимог немайнового характеру.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду складала 4 204 грн (2 102 грн * 2 = 4 204 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 8 408 грн (4 204 грн * 200% = 8 408 грн)

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Отже, ФГ «Савченко О. В.» необхідно надати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 8 408 грн.

Крім того, касаційна скарга ФГ «Савченко О. В.» не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Як на підстави касаційного оскарження зазначених судових рішень ФГ «Савченко О. В.» посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та узагальнено зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України (частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України), що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України, з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У разі оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі слід зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Отже, ФГ «Савченко О. В.» необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

До касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, у порушення пункту 2частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі не зазначено повну адресу місця проживання чи перебування відповідача - ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, з обов`язковим зазначенням у ній місця проживання чи місця перебування усіх учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Фермерського господарства «Савченко О. В.» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити Фермерському господарству «Савченко О. В.» строк на касаційне оскарження судового рішення.

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Савченко О. В.» на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2021 року, додаткове рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець