Рішення

від 30.01.2023 по справі 291/299/22

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/299/22

2/291/59/23

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2023 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Митюк О.В.,

секретаря судових засідань Герасимчук Н.П.,

за участю: прокурора Афійчука Ю.М.,

представника відповідача Лівака А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ружині цивільну справу за позовом

Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради

до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Ленд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр»

про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Ленд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Бердичівською окружною прокуратурою за результатами опрацювання відомостей, які містяться в Публічній кадастровій карті України та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, встановлено факт протиправного набуття фізичною особою у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Ружинської селищної територіальної громади. Так, наказом виконувача обов`язків начальника ГУ Держегеокадастру в Житомирській області №6-1202/14-18-СГ від 24.04.2018 ОСОБА_1 передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 1820381600:04:000:0262, що знаходиться на території Волицької сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.05.2018 за №40967582.

Тобто, ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.121 ЗК України використав своє право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому ОСОБА_1 вказану земельну ділянку продав на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2018 року ОСОБА_2 , яка 01.06.2018 року на підставі договору оренди передала її в користування ТОВ «Житомир-Агро-Інвест».

Крім того, наказом виконувача обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 14.05.2020 №6-5091/14-20-СГ ОСОБА_1 передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 1825281800:02:000:0132, що розташована за межами населених пунктів Верхівнянської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.05.2020 за №52316037.

В подальшому земельну ділянку відчуджено на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2020 ОСОБА_3 ,який в свою чергу відчужив вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2020 року ТОВ «СІГНЕТ-ЛЕНД».

04.01.2021 року між ТОВ «СІГНЕТ-ЛЕНД» та ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» укладено договір

оренди земельної ділянки на строк 10 років.

Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.05.2020 №6-5091/14-20-СГ прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а земельна ділянка, яка передана вказаним наказом ОСОБА_1 витребуванню на користь Ружинської селищної ради.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтувавши викладеними в позовній заяві обставинами та відповіддями на відзиви відповідачів (а.с. 88-93, 120-128).

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився , про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позов суду не подав.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру в Житомирській області в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи ий належним чином, про причини неявки суд не повідомив, направив на адресу суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву та про розгляд справи у їх відсутність (а.с.88-93).

Представник відповідача ТОВ «СІГНЕТ ЛЕНД» Лівак А.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в позові відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.80-82).

Представник відповідача ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов суду не подав.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що наказом виконувача обов`язків начальника ГУ Держегеокадастру в Житомирській області №6-1202/14-18-СГ від 24.04.2018 ОСОБА_1 передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 1820381600:04:000:0262, що знаходиться на території Волицької сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.05.2018 за №40967582 (а.с.16-19).

Тобто, ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.121 ЗК України використав своє право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому ОСОБА_1 вказану земельну ділянку продав на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2018 року ОСОБА_2 , яка 01.06.2018 року на підставі договору оренди передала її в користування ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» (а.с.24-25).

Крім того, наказом виконувача обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 14.05.2020 №6-5091/14-20-СГ ОСОБА_1 передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 1825281800:02:000:0132, що розташована за межами населених пунктів Верхівнянської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.05.2020 за №52316037 (а.с.26-32).

В подальшому земельну ділянку відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2020 ОСОБА_3 ,який в свою чергу відчужив вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2020 року ТОВ «СІГНЕТ-ЛЕНД» (а.с.33-38).

04.01.2022 року між ТОВ «СІГНЕТ-ЛЕНД» та ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» укладено договір

оренди земельної ділянки на строк 10 років (а.с.39-41).

Відповідно до ч. 1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектар.

Водночас, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.05.2020 №6-509/14-20-СГ повторно отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 1825281800:02:000:0132 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Верхівнянської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявою ОСОБА_1 приховав той факт, що раніше він отримав наказ ГУ Держгеокадастру в Житомирській області №6-1202/14-18-СГ від 24.04.2018 та фактично використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та не повідомив про це орган Держгеокадастру.

У свою чергу, розглядаючи заяву ОСОБА_1 по суті, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не надало належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заяві, доводам заявника, в тому числі, щодо використання права на безоплатну приватизацію, не перевірило, не врахувало обставини, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, факт використання ним свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого, земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 1825281800:02:000:0132) незаконно вибула із земель державної власності.

Земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 1825281800:02:000:0132 вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області (на час прийняття спірного наказу).

ОСОБА_1 при зверненні до зазначеного органу влади не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку (1825281800:02:000:0132) незаконно та не мав права відчужувати її.

Проте, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 20.06.2020 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 1825281800:02:000:0132 ОСОБА_3 , який в свою чергу відчужив вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі продажу від 01.07.2020 ТОВ «СІГНЕТ-ЛЕНД».

В подальшому 04.01.2021 року між ТОВ «СІГНЕТ-ЛЕНД» та ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» укладено договір оренди земельної ділянки на строк 10 років.

Відповідно до ст.ст. 13,14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 2,3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

При вирішенні спору щодо обґрунтованості звернення до суду прокурора суд керується наступними нормами.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

На необхідність визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи звертав увагу і Верховний Суд України у постанові від 18.10.2013 у справі № 6-92цс13 за позовом прокурора про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її повернення.

Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Відтак, слід зазначити, що, пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму повернення спірної землі із незаконного користування відповідачів.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення державі земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав користувачів. А також з метою відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання вимог законності при передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Спірні правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять "публічний" інтерес, а рішення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, на підставі яких земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідають.

За таких обставин, "публічним" інтересом звернення прокурора до суду з вимогою про витребування спірної земельної ділянки з володіння ТОВ "СІГНЕТ- ЛЕНД" та ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання безоплатної передачі у власність громадян земельних ділянок, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю українського народу. "Суспільний", "публічний" інтерес полягає у відновленні правового порядку та становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та захист такого права шляхом повернення до земель державної власності вказаної земельної ділянки, що незаконно вибула.

Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон набув право власності на неї.

В даній справі прокурор звернувся із вказаною позовною заявою в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради Житомирської області.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 за №1423-IX розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Вказаний пункт набрав чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», тобто з 01.07.2021.

Ружинська селищна територіальна громада утворена відповідно до розпорядження КМУ №711-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області» шляхом об`єднання Ружинської селищної та Березянської, Бистрицької, Білилівської, Вербівської, Верхівнянської, Вишнівської, Вільнопільської, Голубівської, Городоцької, Дерганівської, Зарудинецької, Зорянської, Карабчиївської, Княжиківської, Мовчанівської, Немиринецької, Огіївської, Плосківської, Прибережненської, Рогачівської, Топорівської, Ягнятинської сільських рад ліквідованого Ружинського району Житомирської області.

Спірна земельна ділянка площею 2 га за кадастровий номером 1825281800:02:000:0132 розташована на території Ружинської селищної ради за межами с.Верхівня Бердичівського району.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

19.01.2022 року Бердичівською окружною прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Ружинської селищної ради за №50-90-182 вих.22 направлено повідомлення для вжиття заходів щодо оскарження в судовому порядку набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 1825281800:02:000:0132 з метою повернення її в комунальну власність (а.с.51).

На повідомлення прокурора від 19.01.2022 року №50-90-182вих.22 від Ружинської селищної ради надійшов лист за № 177 в якому вказано, що міська рада не володіє достатньою інформацією про обставини справи, не має доступу до матеріалів, розпорядником яких є Головне Управління Держгеокадастру в Житомирській області, що не дає можливості для підготовки та подання обгрунтованого позову. Зважаючи на викладене, Ружинська селищна рада клопоче перед Бердичівською окружною прокуратурою про захист інтересів держави в особі місцевої ради (а.с.52).

Так, «нездійснення захисту» полягає в тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави за захистом до суду не звертається. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може бути наслідком об`єктивних причин (відсутність коштів на сплату судового збору та відсутність у штатному розписі посади юриста). Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює такий захист.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України (справа №806/1000/17 від 25.04.2018 та справа №926/1111/15 від 26.07.2018), у яких Верховним Судом України надано оцінку поняттю «інтереси держави», закріпленого в Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 та підтверджено підстави звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування. Крім того, Верховним Судом України звернено увагу на те, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до уставленої практики ЄСПЛ підтримка прокуратури однієї з сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, якщо того вимагають захисту інтереси держави (рішення у справі «Корольов проти Російської Федерації»), крім того, поняття «суспільного», «публічного» інтересу ЄСПЛ тлумачить надзвичайно широко: як від інтересу держави загалом до інтересу окремої територіальної громади (рішення у справі «Депаль проти Франції», у справі «Хамер проти Бельгії»).

Належне (законне) розпорядження земельними ділянками державної власності, які відповідно до ст. 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право власності на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу.

Повернення у власність територіальної громади незаконно приватизованої земельної ділянки сприятиме реалізації зазначених конституційних положень є умовою позбавлення безпідставних переваг відповідача ОСОБА_1 , та відновлення можливості справедливого (законного) розподілу такого обмеженого державного ресурсу, що становить державний інтерес (вказане цілком узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, п.п. 70-71 рішення від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», п. 54 рішення від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ ( рішення від 8 липня 1986 року в справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі ст. 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29.06.2016 у справі № 6-1376ц16.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за № 6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

З врахуванням наведеного суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_4 щодо безпідставності звернення прокурора в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради та витребування на користь Ружинської селищної ради у відповідачів спірної земельної ділянки, тому і відсутні правові підстави для залишення без розгляду вимоги про витребування земельної ділянки у відповідачів ТОВ «СІГНЕТ ЛЕНД» та ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» на користь Ружинської селищної ради.

З аналогічних підстав суд також відхиляє доводи відповідача ГУ Держгеокадастру в Житомирстькій області щодо того, що з позовом про оспорювання наказу має право звертатися лише відповідач ОСОБА_1 .

Щодо обґрунтованості вимог про визнання незаконним та скасування спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п «б» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Всупереч положень ст.ст. 116, 121 ЗК України спірна земельна ділянка площею 2,00га., кадастровий номер 1825281800:02:000:0132, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання відповідачем ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника-держави.

ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не повідомив, що вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2,00 га. для ведення особистого селянсько гогосподарства. ОСОБА_1 отримавши наказ, міг оскаржити останній і не реєструвати за собою речове право на земельну ділянку, однак, знаючи про помилку, свідомо замовчував про незаконне рішення ГУ Держгеокадастру.

За таких обставин оскаржуваний наказ суперечить вимогам ст.ст. 116,121 ЗК України, що є підставою для визнання його недійсним та скасування.

З копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.06.2020 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1825281800:02:000:0132 відчужена ОСОБА_3 (а.с.33-35). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна вбачається, що приватним нотаріусом Стражник Т.О. 01.07.2020 року зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,00 га. (кадастровий номер 1825281800:02:000:0132) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Ружинського району, за межами населених пунктів Верхівнянської сільської ради (а.с. 39-41).

Отже, судом встановлено, що відповідач ТОВ «СІГНЕТ-ЛЕНД» придбало земельну ділянку площею 2,00 га. (кадастровий номер 1825281800:02:000:0132) у особи, яка не мала права її відчужувати.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.

Відповідност. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому статтею 346 ЦК Українине передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

Оскільки земельна ділянка, площею 2,00 га. (кадастровий номер 1825281800:02:000:0132) вибула з власності держави, поза її волею та без правової на то підстави, остання підлягає її витребуванню від добросовісного набувача та передачею на користь держави в особі Ружинської селищної ради.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати «суспільний, публічний» інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, суд констатує, що таке втручання у майно відповідача є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідачів підлягають стягненню на користь Житомирської обласної прокуратури понесені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 4962,00 грн., в рівних частках.

Керуючись ст.ст.11-13,76-81,141,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.05.2020 №6-5091/14-20-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 2 га за кадастровим номером 1825281800:02:000:0132, що розташована за межами населеного пункту с. Верхівня Бердичівського району Житомирської області.

Витребувати у Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігнет- Ленд» (код ЄДРПОУ 42643938) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» (код ЄДРПОУ 38180739) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1825281800:02:000:0132 вартістю 57140,54 грн. (п`ятдесят сім тисяч сто сорок гривень п`ятдесят чотири копійки), розташовану за межами населеного пункту с. Верхівця Бердичівського району Житомирської області на користь Ружинської селищної ради.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Ленд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» на користь Житомирської обласної прокуратури по 1240 грн. 50 коп. судового збору з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ружинський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 09.02.2023 року.

Позивач: Бердичівська окружна прокуратура Житомирської області, м. Бердичів, вул. Вінницька, 23, Житомирська область, ЄДРПОУ 02909950.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, м. Житомир, вул. Довженка, 45, ЄДРПОУ 39765513.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , ід. номер- НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Ленд» код ЄДРПОУ -42643938, місцезнаходження: 03222, м.Київ, вул.Козацька, 120/4.

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» код ЄДРПОУ -38180739, місцезнаходження:13543, с.Андрушки, вул.Заводська, буд.№5.

Суддя О. В. Митюк.