Постанова

від 13.02.2023 по справі 456/1569/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/1569/19 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.

Провадження № 22-ц/811/1808/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів:Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.

Секретар Іванова О.О.

З участю: представника позивача ТзОВ «Дібровастрий»- адвоката Поврозник А.П., представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Мокрицького І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 456/1569/19 за апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про скасування реєстраційних записів про право власності та витребування з незаконного володіння нерухомого майна

в с т а н о в и в :

25 квітня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування реєстраційних записів про право власності № 14433011, № 14638662, № 25551656 про реєстрацію прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 311695146112, адреса: АДРЕСА_1 ) та витребувати з незаконного володіння відповідача нерухоме майно нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 червня 2022 року в позові відмовлено.

Рішення суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий».

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, щодо вибуття майна з володіння ТОВ «Дібровастрий» із врахуванням статуту товариства, а також норм Закону України «Про господарські товариства», рішення про заснування інших товариств та передачу до їх статутного фонду нерухомого майна потребує рішення загальних зборів учасників товариства. Враховуючи те, що вартість майна перевищує розмірактивів підприємства,рішення прозаснування іншихтовариств тапередачі майнапотребує кваліфікованоїбільшості голосівв кількості3/4 від загального складу товариства.

Вважає, що протокол №1 загальних зборів ТОВ «Дуратус» від 20.03.2018 року немає жодного правового значення, оскільки не є рішенням зборів ТОВ «Дібровастрий». Жодних рішень загальних зборів ТОВ «Дібровастрий», як єдиного органу, що правомочний прийняти такі рішення щодо відчуження майна товариства не приймалось. Доводи відповідача про добросовісність ним набуття права власності на спірне майно не знаходять свого підтвердження, доказів наявності жодного відплатного договору у розумінні ст.388 ЦК до матеріалів справи не додано. Договір про відчуження частки в статутному капіталі товариства таким не є, оскільки його предметом є частка в статутному капіталі ТОВ «Дуратус», а не спірне майно. Вважає, що відповідач не може посилатися на добросовісність набуття права власності, оскільки відсутній юридичний факт наявності відплатного договору.

Постанова касаційного господарського суду від 12.01.2022 року у справі №914/875/19 не може мати преюдиційного значення у вирішенні зазначеної справи, оскільки зміст наказу №04/05 від 04.05.2016 року, як управлінського документу, не стосується прав та інтересів позивачів внаслідок прийняття директором ТОВ «Дібровастрий» ОСОБА_4 такого.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК) відповідачем по справі ОСОБА_1 надано суду відзив на апеляційну скаргу під заголовком «Пояснення».

У відзиві відповідач по справі ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, встановлені судом першої інстанції обставини є фактичними. Не відповідають обставинам справи доводи апеляційної скарги щодо відсутності оплатного договору, оскільки відповідачем ОСОБА_1 повністю сплачено кошти ОСОБА_5 за придбані корпоративні права в ТОВ «Дуратус».

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1ст.5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Дібровастрий» звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог про скасування реєстраційних записів № 14433011, № 14638662, № 25551656 про право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 311695146112 за адресою АДРЕСА_1 ) та витребування нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 808,2 кв.м, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,1462га за адресою АДРЕСА_1 з незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що вони є власниками ТОВ «Дібровастрий» з внеском до статутного капіталу товариства у розмірі 8000,00 грн., що становить 10 часток та 10666,67 грн. або 13,33 часток.

Третя особа по справі ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Дібровастрий», з метою заволодіння корпоративними правами учасників товариства, без погодження з учасниками товариства, оформляв протоколи загальних зборів засновків ТОВ «Дібровастрий» внаслідок чого відбулося незаконне відчуження майна товариства фізичній особі, відповідачу по справі ОСОБА_1 . З приводу зазначених обставин прийнято рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/1196/12 та рішення господарського суду Харківської області у справі № 914/1947/17 (а.с.

Відповідно до наказу директора ТОВ «Дібровастрий» Максиміва В.І. № 04/05 від 04.05.2016 року ТОВ «Дібровастрий» став учасником ТОВ «Мелман» та передав до статутного капіталу ТОВ «Мелман» нежитлові приміщення, а саме: магазин А-1 площею 667,3кв.м, гараж Б-1 площею 81,8 кв.м, магазин-склад В-1 площею 106,2 кв.м, гараж Г-1 площею 24,9 кв.м, ворота №1, огорожу №2 загальною площею 808,2 кв.м, які розташовані на земельній ділянці площею 0,1462 га та знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного наказу 05.05.2016 року право власності на зазначене нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Мелман».

20.05.2016 року право власності на вище зазначене майно було зареєстрована за ТОВ «Дуратус» на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Мелман» від 18.05.2016 року та акту приймання-передачі нерухомого майна від 20.05.2016 року, а 23.03.2018 року-за ОСОБА_1 на підставі протоколу загальних зборів ТОВ «Дуратус» від 23.03.2018 року та акту приймання-передачі від 28.03.2018 року.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Мелман» отримало спірне майно як внесок до статутного капіталу від ТОВ «Дібровастрий» на підставі наказу директора ОСОБА_4 від 04.05.2016 року.

Позивачі вважають, що наказ директора Максиміва В.І. від 04.05.2016 року є нікчемним, оскільки майно вибуло з володіння власників ТОВ «Дібровастрий» поза їх волею без рішення зборів учасників товариства як і не приймалося рішень щодо створення ТОВ «Мелман» та передачі майна для формування його статутного фонду без мети ведення господарської діяльності.

Зазначена у наказі та акті приймання-передачі вартість переданого майна не відповідає його фактичній вартості та визначена директором ОСОБА_4 не у встановленому порядку.

ТОВ «Мелман» створено та зареєстровано 04 травня 2016 року за участі ОСОБА_6 з внеском до статутного фонду 1954032 грн. та переданим внеском 445968 грн., визначеним одноособово директором ТОВ «Дібровастрий» Максимівим В.І., що становить 2400000,00 грн. Фактична вартість майна ТОВ «Дібровастрий» згідно оцінки проведеної у 2010 році становить 2 733659грн., а відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної експертизи №9705 від 06.05.2021 року дійсна вартість нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 станом на 04.05.2016 року становила 5234400,00 грн. без урахування ПДВ.

Ринкова вартість зазначеного нерухомого майна ТОВ «Дібровастрий» станом на 04.05.2016 року становила більше п`ятдесяти відсотків вартості майна ТОВ «Дібровастрий», а саме 100,48%.

Відповідно до п.8.2.4 статуту ТОВ «Дібровастрий» до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належать, зокрема: внесення змін до статуту товариства, зміна його статутного капіталу; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; затвердження договорів укладених на суму, що перевищує 450000,00 грн.

Враховуючи те, що наказ №04/05 від 04.05.2016 року директора ТОВ «Дібровастрий» ОСОБА_4 було прийнято ним з перевищенням повноважень, тому нерухоме майно вибуло з власності ТОВ «Дібровастрий» незаконно та без рішення загальних зборів.

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати і (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.01.2020 року, справа № 910/1809/18, від 11.02.2020 року, справа № 922/614/19 власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. До такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема, не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, в яких на підставі цих рішень виникли права та були надалі відчужені. Крім того, підстави витребування майна у добросовісного володільця регулюються статтею 388 ЦК України, а не незаконним володільцем, підстави витребування майна від якого унормовано у статті 387 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 року прописала, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстровано на праві власності, відповідає речово-правовому характеру індикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст.387, 388 ЦК, є неефективними.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що власник з дотриманням вимог статтей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції прописав, що позивачами не доведено, що майно ТОВ «Дібровастрий» вибуло з володіння товариства без достатніх правових підстав.

Зазначений висновок суду не повністю відповідає встановленим обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що права учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як окремих фізичних осіб наказом директора ТОВ «Дібровастрий» № 04/05 від 04.05.2016 року не порушуються, однак зазначеним наказом порушені права та законні інтереси товариства, оскільки майно товариства вартістю більше 450000,00 грн. вибуло із його володіння неправомірно, поза волею учасників товариства, тому позовні вимоги ТОВ «Дібровастрий» підлягають до задоволення в частині витребування майна із чужого незаконного володіння.

За змістом ст.ст. 15,16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Отже, прийняття директором ТОВ «Дібровастрий» Максимівим В.І. наказу №04/05 від 04.05.2016 року без згоди загальних зборів цього товариства свідчить про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -учасників товариства, оскільки директор ТОВ «ДІбровастрий» діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Щодо позовної вимоги про скасування реєстраційних записів про право власності, суд апеляційної інстанції зазначає, що прийняття судом рішення про витребування майна з незаконного володіння, є підставою для реєстраційної служби для внесення відповідних змін у реєстр прав власності та узгоджується з п.9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року, справа № 183/1617/16.

Відповідно до ч.1 п.п. 3,4 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що судом першої інстанції неналежно встановлені фактичні обставини справи, що призвело до порушення норм матеріального права, суд апеляційної інстанції вважає доцільним частково задоволити апеляційну скаргу.

Згідно п.13 ст.141 ЦПК якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом ч.1ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сплачений ТОВ «Дібровастрий» судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий» задоволити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 червня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товаритва з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий» задоволити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий» (код ЄДРПОУ 20771142) нерухоме майно позначене у технічній документації літерами, а саме:

-магазин А-1 площею 667,3 кв.м,

-гараж Б-1 площею 81,8 кв.м,

-магазин-склад В-1 площею 106,2 кв.м,

- гараж Г-1 площею 24,9 кв.м,

-ворота №1, огорожа №2

загальною площею 808,2 кв.м, які розташовані на земельній ділянці площею 0,1462 га за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровастрий» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 про скасування реєстраційних записів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20771142) 6721,40 грн. (Шість тисяч сімсот двадцять одна грн.. 40 коп.). сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2023 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк