Ухвала

від 22.02.2023 по справі 530/293/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 530/293/21

провадження № 61-2371ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агроекологія» про визнання неукладеним договору оренди, припинення права оренди та про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП «Агроекологія» про визнання неукладеним договору оренди, припинення права оренди та про повернення земельної ділянки.

Заочним рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2021 року позов задоволено.

Визнано неукладеним договір оренди від 15 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ПП «Агроекологія» стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5321386000:00:003:0007, площею 4,59 га, яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та яка зареєстрована у Зіньківському районному відділі Полтавської РФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 липня 2008 року за № 040855500248.

Припинено право оренди ПП «Агроекологія», земельної ділянки площею 4,59 га з кадастровим номером 321386000:00:003:0007, яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яке 03 липня 2008 року, зареєстроване у Зіньківському районному відділі Полтавської РФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 липня 2008 року за № 040855500248.

Зобов`язано ПП «Агроекологія» повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,59 га з кадастровим номером 5321386000:00:003:0007, яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Зінківського району Полтавської області

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 серпня 2021 року заяву ПП «Агроекологія» про перегляд заочного рішення Гадяцького районного суду від 09 червня 2021 року залишено без задоволення.

У вересні 2021 року ПП «Агроекологія» подало апеляційну скаргу на заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2021 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року апеляційна скарга залишена без руху для сплати судового збору.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу було повернуто особі яка її подала, оскільки станом на час постановлення ухвали, недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

21 січня 2022 року ПП «Агроекологія» засобами поштового зв`язку подало до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2021 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху через неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

18 січня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 06 липня 2022 року, ПП «Агроекологія» направило на адресу апеляційного суду заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, просило визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Зокрема вказувало на ті самі підстави пропуску строку на апеляційне оскарження що і у апеляційній скарзі.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП «Агроекологія» на заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2021 року у вказаній справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відсутні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

14 лютого 2023 року ПП «Агроекологія» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2023 року у вказаній вище справі.

Дослідивши касаційну скаргу заявника колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Приписи пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України є імперативними та зобов`язують суд у разі, якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) при тлумаченні аналогічної норми - пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області прийнято 09 червня 2021 року, повний текст якого складено 14 червня 2021 року та оприлюднено 17 червня 2022 року.

Ухвала Гадяцького районного суду Полтавської області постановлена 16 серпня 2021 року, повний текст якого складено 20 серпня 2021 року та оприлюднено 25 серпня 2022 року.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У вересні 2021 року ПП «Агроекологія» подало апеляційну скаргу на заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2021 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року апеляційна скарга залишена без руху для сплати судового збору.

Апеляційний суд двічі надсилав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу, яку ПП «Агроекологія» вказало в апеляційній скарзі, проте листи поверталися до суду з відміткою: «відмова адресата», «за закінченням терміну зберігання».

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі № 910/1730/22 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу було повернуто особі яка її подала, оскільки станом на час постановлення ухвали, недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

21 січня 2022 року ПП «Агроекологія» засобами поштового зв`язку подало до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2021 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху через неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд виходить з того, що з 04 жовтня 2022 року до 21 січня 2022 року заявником не вживалися заходи щодо усунення недоліків апеляційної скарги, а тому відсутні обставини, які об`єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги з дотриманням встановлених законом строків, так як підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, а залежали від самого заявника.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агроекологія» про визнання неукладеним договору оренди, припинення права оренди та про повернення земельної ділянки - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров