Постанова

від 22.02.2023 по справі 600/4383/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4383/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

22 лютого 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-Інвест» до Державної податкової служби України, треті особи: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головне управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПГ-Інвест" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, треті особи: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головне управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просило: визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу Державної податкової служби України від 21.10.2022 №781 "Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2023 рік" в частині включення ТОВ "УПГ-Інвест" до Реєстру великих платників податків на 2023 рік та закріплення його за Південним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків; визнати протиправними дії ДПС України щодо повідомлення ТОВ "УПГ-Інвест".

Одночасно з позовною заявою ТОВ "УПГ-Інвест" подано заяву про забезпечення позову відповідно до змісту якого представник позивача просить забезпечити позов шляхом:

- зупинити дію пункту 1 Наказу Державної податкової служби України від 21.10.2022 р. №781 "Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2023 рік" в частині включення ТОВ "УПГ-Інвест" до Реєстру великих платників податків на 2023 рік та закріплення його за Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків;

- заборонити Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії щодо зміни основного та неосновного місця обліку ТОВ "УПГ-Інвест" і переведення його на облік в інший орган податкової служби;

- заборонити Південному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо взяття на облік ТОВ "УПГ-Інвест";

- заборонити Головному управлінню ДПС в Чернівецькій області вчиняти будь-які дії щодо зняття з обліку ТОВ "УПГ-Інвест".

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 задоволено заяву ТОВ "УПГ-Інвест" про забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, третя особа - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в забезпеченні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, необґрунтованого рішення забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що сама лише незгода ТОВ "УПГ-Інвест" із діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Застосовуючи у даному випадку заходи забезпечення позову, суд фактично до ухвалення рішення у справі надає правову оцінку спірному рішенню відповідача. ТОВ "УПГ-Інвест" на надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

Інші учасники справи не подали відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Разом із цим, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову позивач зазначає, що за умови дії Наказу №781 в найближчі два тижні відповідач, на підставі цього наказу очевидно прийме рішення про зміну місця обліку позивача і переведення його в інше місце обліку. Головне управління ДПС в Чернівецькій області зніме позивача з обліку, а Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податку візьме позивача на свій облік без жодного волевиявлення останнього.

Як наслідок, навіть у випадку задоволення позову, вже буде унеможливлено захист та поновлення прав і інтересів позивача в силу того, що негативні для нього наслідки вже настануть. Так, скасування Наказу №781 в частині, що стосується відповідача, прямо запобігає неправомірному переведенню позивача до іншого органу обліку. Разом з тим, скасування такого наказу після здійснення такого неправомірного переведення призведе до відновлення прав та інтересів позивача в силу того, що позивач вже потерпатиме від негативних наслідків та не існує нормативного механізму їх припинення, тобто повернення платника податків до органу обліку з якого, його було переведено на підставі неправомірного наказу.

До набранням чинності рішенням у справі, відповідачем вже будуть реалізовані неправомірно нав`язані інші правила податкового обліку і звітності, які встановлені для великих платників податку та змінено регіон місцезнаходження контролюючого орган, що в умовах воєнного стану ускладнює або унеможливлює нормальну комунікацію між платником та органом податкової служби, суттєво збільшує витрати позивача на транспорт, відрядження, оплату праці працівників для потреб такої комунікації, призводить до значного скорочення господарської діяльності через неможливість оперативного оформлення експортних поставок.

Згідно п.64.7 ст. 64 Податкового кодексу України, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.

У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків.

Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов`язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, або його структурних підрозділах, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про зміну основного та неосновного місця обліку таких великих платників податків та переведення їх на облік у територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, або його структурні підрозділи.

У разі прийняття рішення про переведення великого платника податків на облік у територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, відповідні контролюючі органи зобов`язані протягом 20 календарних днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на облік/зняття з обліку такого платника податків.

Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов`язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов`язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.

Згідно п. 10.22 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011, якщо відповідно до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу I, та згідно з пунктом 64.7 статті 64 глави 6 розділу II Податкового кодексу України в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне та неосновне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, з урахуванням таких особливостей:

1) з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр великих платників податків, здійснюється взяття на облік великого платника податків згідно з Порядком формування Реєстру великих платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 911, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2015 року за № 1395/27840;

2) дані про взяття на облік платника податків, якого включено / не включено до Реєстру великих платників податків та відомості щодо якого містяться в Єдиному державному реєстрі, передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцем обліку із зазначенням дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.

Контролюючий орган за попереднім місцем обліку платника податків, включеного / не включеного до Реєстру великих платників податків, здійснює передачу облікової справи платника податків до контролюючого органу за новим місцем обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік за новим місцем обліку.

Згідно п.2 оскаржуваного Наказу №781 відповідач зобов`язав керівників відповідних органів податкової служби забезпечити взяття на облік/зняття з обліку платників, включених до Реєстру у термін по 05.01.2023 року.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, до набранням чинності рішенням у даній справі, на підставі оскаржуваного наказу, відповідачем очевидно буде прийнято рішення про зміну місця обліку позивача і переведення його в інше місце обліку, Головне управління ДПС в Чернівецькій області зніме позивача з обліку, а Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податку візьме позивача на свій облік без жодного волевиявлення останнього. Тобто, навіть у випадку задоволення позову, вже буде унеможливлено захист та поновлення прав і інтересів позивача в силу того, що негативні для нього наслідки вже настануть.

Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що реалізація вказаного наказу не можлива до надання судом оцінки на предмет її правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушені права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладненим. Таким чином, наявні підстави для забезпечення вказаного позову ТОВ "УПГ-Інвест".

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.