Постанова

від 31.05.2023 по справі 600/4383/22-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

справа №600/4383/22-а

адміністративне провадження № К/990/10716/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 (суддя Маренич І.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 (головуючий суддя Залімський І.Г., судді Мацький Є.М., Сушко О.О.) у справі № 600/4383/22-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-Інвест» до Державної податкової служби України, треті особи: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головне управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу в частині, визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УПГ-Інвест» (далі - ТОВ «УПГ-Інвест», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач), треті особи: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Південне міжрегіональне управління ДПС), Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС), у якому просило:

визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу ДПС України від 21.10.2022 № 781 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2023 рік» в частині включення ТОВ «УПГ-Інвест» до Реєстру великих платників податків на 2023 рік та закріплення його за Південним міжрегіональним управлінням ДПС;

визнати протиправними дії ДПС України щодо повідомлення ТОВ «УПГ-Інвест» (за змістом позовної заяви повідомлення № 240650110891789 від 02.12.2022 про включення Товариства до Реєстру великих платників податків на 2023 рік).

ТОВ «УПГ-Інвест» також подало заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 1 наказу ДПС України від 21.10.2022 № 781 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2023 рік» в частині включення ТОВ «УПГ-Інвест» до Реєстру великих платників податків на 2023 рік та закріплення його за Південним міжрегіональним управлінням ДПС; заборони ДПС України вчиняти будь-які дії щодо зміни основного та неосновного місця обліку ТОВ «УПГ-Інвест» та переведення його на облік в інший орган податкової служби; заборони Південному міжрегіональному управлінню ДПС вчиняти будь-які дії щодо взяття на облік ТОВ «УПГ-Інвест»; заборони ГУ ДПС вчиняти будь-які дії щодо зняття з обліку ТОВ «УПГ-Інвест».

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Товариство посилалося на те, що за умови дії наказу ДПС України від 21.10.2022 № 781 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2023 рік» очевидним є прийняття відповідачем у найближчий час рішення про зміну місця обліку Товариства і переведення його в інше місце обліку без його, позивача, волевиявлення. Внаслідок цього, як стверджував позивач, навіть у випадку задоволення його позову буде унеможливлено захист та поновлення його прав і законних інтересів, оскільки негативні для нього наслідки вже настануть, а нормативно встановленого механізму припинення таких наслідків, тобто повернення платника податків до органу обліку, з якого його було переведено на підставі неправомірного наказу, немає. Згідно з доводами позивача, до набрання законної сили рішення суду за результатами розгляду його позову відповідач неправомірно застосує до нього правила податкового обліку і звітності, які встановлені для великих платників податків, змінить регіон місцезнаходження контролюючого органу, що в умовах воєнного стану ускладнить або унеможливить нормальну комунікацію між Товариством та контролюючим органом, суттєво збільшить витрати позивача на транспорт, відрядження, оплату праці працівників для потреб такої комунікації, призведе до значного скорочення господарської діяльності через неможливість оперативного оформлення експортних поставок.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023, заяву ТОВ «УПГ-Інвест» про забезпечення позову задоволено: зупинено дію пункту 1 наказу ДПС України від 21.10.2022 № 781 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2023 рік» в частині включення ТОВ «УПГ-Інвест» до Реєстру великих платників податків на 2023 рік та закріплення його за Південним міжрегіональним управлінням ДПС; заборонено ДПС України вчиняти будь-які дії щодо зміни основного та неосновного місця обліку ТОВ «УПГ-Інвест» і переведення його на облік в інший орган податкової служби; заборонено Південному міжрегіональному управлінню ДПС вчиняти будь-які дії щодо взяття на облік ТОВ «УПГ-Інвест»; заборонено ГУ ДПС вчиняти будь-які дії щодо зняття з обліку ТОВ «УПГ-Інвест».

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову вмотивований тим, що до набранням чинності судовим рішенням у цій справі, відповідачем на підставі зазначеного наказу, очевидно буде прийнято рішення про зміну місця обліку позивача і переведення його в інше місце обліку, ГУ ДПС зніме позивача з обліку, а Південне міжрегіональне управління ДПС візьме позивача на облік без жодного його волевиявлення. Відтак, навіть у випадку задоволення позову, буде унеможливлено захист та поновлення прав і інтересів позивача, оскільки негативні для нього наслідки вже настануть. Суди зазначили, що реалізація спірного наказу неможлива до надання судом йому оцінки на предмет правомірності. В іншому разі при задоволенні позову Товариства поновити порушені права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладненим.

Південне міжрегіональне управління ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи, наведені Південним міжрегіональним управлінням ДПС в касаційній скарзі, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обґрунтовані твердженням, що підстав, передбачених цією статтею для забезпечення позову, у суду не було. Південне міжрегіональне управління ДПС зазначає, що сама лише незгода Товариства із діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. Водночас, суд першої інстанції, виснувавши, що спірний наказ не містить належних обґрунтувань наявності об`єктивних ознак протиправності, фактично до ухвалення рішення в цій адміністративній справі надав оцінку наказу. Позивач не навів достатніх доводів на обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не надав належних доказів очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам чи інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. Південне міжрегіональне управління ДПС доводить, що вжиття судом заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті правового регулювання, встановленого статтею 150 КАС. Визнавши доводи позивача щодо підстав задоволення його заяви обґрунтованими, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, не зазначили, які саме дії, направлені на відновлення прав позивача, слід буде вчинити і чому вони будуть неможливі (істотно ускладнені), а у чому полягатимуть значні зусилля та витрати позивача в разі виконання спірного наказу.

ТОВ «УПГ-Інвест» не реалізувало право подати відзив на касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС ).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових (немайнових) наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом доказування під час розгляду судом справи по суті, який завершується правовою оцінкою судом встановлених обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у контексті певних обставин та чи призведе невжиття таких заходів до негативних і незворотних наслідків для позивача.

Ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 вимогам наведених норм процесуального права не відповідає.

Як вже зазначено вище, задовольняючи заяву Товариства про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із ймовірності факту, що до набрання законної сили рішенням у цій справі відповідач на підставі наказу від 21.10.2022 № 781 прийме рішення про зміну місця обліку позивача, у зв`язку з чим без волевиявлення позивача він буде знятий з податкового обліку в ГУ ДПС та взятий на облік Південним міжрегіональним управлінням ДПС. Суд виснував, що навіть у випадку задоволення позову буде унеможливлено захист та поновлення прав і інтересів позивача в силу того, що негативні для нього наслідки вже настануть.

Однак, такий висновок суд першої інстанції зробив без встановлення конкретних обставин, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення для поновлення порушених прав позивача в разі невжиття заходів забезпечення позову. Фактично, суд першої інстанції обґрунтував наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову настанням для позивача негативних наслідків в разі можливого його переведення на облік в інший контролюючий орган, тоді як норма статті 150 КАС пов`язує підстави забезпечення позову не з негативними наслідками, які настали або можливо настануть для позивача, який оскаржує рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, а з реальною можливістю виникнення таких обставин, які унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд апеляційної інстанції на зазначене порушення судом першої інстанції норм процесуального права увагу не звернув.

Колегія суддів зауважує, що безумовно, рішення, дії та/чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень справляють певний вплив на правовий статус особи, щодо прав, свобод та/чи законних інтересів якої прийнято рішення, вчинена (невчинена) дія. Рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень можуть мати наслідки, які особа оцінює щодо себе негативно. Разом з тим, позивач не навів будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та/або витрат, а також не навів ознак очевидної протиправності оскаржуваного наказу та дій відповідача, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи наведене, ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 підлягають скасуванню, а у задоволенні заяви ТОВ «УПГ-Інвест» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статями 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 про забезпечення позову у справі № 600/4383/22-а скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-Інвест» про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.М. Яковенко ,

Судді Верховного Суду