Постанова

від 22.02.2023 по справі 300/3657/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Кафарський В.В.

22 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 300/3657/22 пров. № А/857/18128/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 300/3657/22 за адміністративним позовом Керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська до Івано-Франківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2022р. позивач, Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська звернувся з позовом до Івано-Франківської міської ради у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльності щодо вчинення дій, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду, а саме: дамбу р. Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ нижче залізничного моста, правий берег с. Микитинці, висотою 3-5 м, довжиною 2,2 км,

- зобов`язати звернутися до органу реєстрації із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на таку гідротехнічну споруду.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2022р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Івано-Франківська міська рада подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2022р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на території Івано-Франківської міської ради на р. Бистриця Надвірнянської, нижче залізничного моста, правий берег с. Микитинці знаходиться гідротехнічна споруда (дамба, протяжність -2,2 км, висотою - 3-5 м.)

30.05.2019р. рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від №631 Про передачу об`єктів на баланс, на підставі акта приймання-передачі основних засобів від 03.06.2019р. №5, вказаний об`єкт передано від КП Муніципальна дорожня компанія на баланс КП Благоустрій.

Із змісту додатку до вказаного рішення, видно, що дамба введена в експлуатацію 1993р, первісна балансова вартість 3 115 640,60 грн.

Актом введення в експлуатацію основних засобів від 03.06.2019р. КП Благоустрій та бухгалтерської довідки встановлено, що споруда обліковується на рахунку (субрахунку) 103 Будинки та споруди за інвентарним номером - 10300042.

Як видно з записів на веб-порталі Прозорро у 2020 році Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області проводив роботи щодо Відновлення дамби та берегоукріплення р. Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ нижче залізничного моста, правий берег с.Микитинці, пошкодженої стихією 12-25 червня 2020 року. Капітальний ремонт. (Перша черга) (ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013) (ДК 021:2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) (ID: UА-2020-09-16-000371-с) (а. с. 136-138).

Згідно інформації Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області від 31.08.2022р. №252 на проведення робіт на вказаному об`єкті розроблено проектно-кошторисну документацію.

ТзОВ УКРТЕХІНЖИШРИНГ виготовив робочий проект Відновлення дамби та берегоукріплення р. Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ нижче залізничного моста, правий берег с.Микитинці, пошкодженої стихією 12-25 червня 2020 року. Капітальний ремонт.

Визначено виконання робіт у дві черги:

- перша черга регулювання русла на довжині 430 м, насип дамби - 308 м, влаштування призми на перемичці з великогабаритного каменю - 1298 куб. м.,

-друга черга влаштування призми - 4302 куб. м., монтаж плит - 521,92 куб. м., упор з габіонних ящиків - 153 куб. м., кріплення берега каменем - 195 куб. м.

Загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 17.08.2020р. складала 19682,311 тис. грн, у тому числі перша черга 8008,523 тис. грн, друга черга 11673,788 тис. грн.

04.09.2020р. Наказом Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області №257-пр Про затвердження проектної документації затверджено проектну документацію по об`єкту Відновлення дамби та берегоукріплення р.Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ нижче залізничного моста, правий берег с. Микитинці, пошкодженої стихією 12-25 червня 2020 року. Капітальний ремонт.

В результаті опрацювання стану використання майна інженерної інфраструктури водних об`єктів на території області та використання бюджетних коштів, Івано-Франківською обласною прокуратурою встановлено, що право власності на гідротехнічну споруду дамбу р. Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ нижче залізничного моста, правий берег с. Микитинці, висотою 3-5 м, довжиною 2,2 км, не зареєстровано

28.12.2020р. Івано-Франківська обласна прокуратура звернулась до Івано-Франківської об`єднаної територіальної громади із листом щодо зареєстрованого права власності на таку споруду.

16.01.2021р Івано-Франківська міська рада листом №09/01-09/4850 зазначила, що дамба перебуває на балансі КП Благоустрій, однак заходи щодо реєстрації права власності на такий об`єкт не вживалися.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст.2 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Із змісту ч.1 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень видно, що у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані (частина 3).

ч.1 ст.10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 16 Закону Про місцеве самоврядування в Україні, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

В ст.25 Закону Про місцеве самоврядування в Україні видно, що міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Зокрема, п.30 ч.1 ст.25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Отже, питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

ст.60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування. Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Тобто, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад.

В п.7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012р. №5245-VI (чинний з 01.01.2013р.) видно, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно п.п. 3, 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах а і б пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

- які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті а пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Таким чином, вказані нормами закону конкретизують яке саме майно залишається у комунальній власності, а яке у державній власності.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що власники земельної ділянки чи водного об`єкта автоматично не являються власниками спірних у справі гідротехнічних споруд, оскільки оформлення права власності передбачає вчинення ряду процедурних дій.

Разом з тим, вчиняти дії з оформлення права власності може відповідний уповноважений орган, у віданні якого перебуває відповідна земельна ділянка чи на праві власності.

ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В абз.1 ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України, видно, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

ст.183 Цивільного кодексу України встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною, відповідно, яку не можна поділити без втрати такого призначення.

Відповідно до ст.186 Цивільного кодексу України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

ч.1 ст187, ч.1 ст.188 Цивільного кодексу України, передбачено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

У випадку, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Державний класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000р. №507, визначено, що під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

В ст.1 Закону України Про аквакультуру від 18.09.2012р. №5293-VI, видно, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до п.1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995р. №252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995р. №466/1002, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Отже, системний аналіз вказаних норм дають підстави для висновків, що дамба на річці Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ нижче залізничного моста, правий берег с. Микитинці, висотою 3-5 м, довжиною 2,2 км, належить до гідротехнічних споруд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що незалежно від того чи є дамба гідротехнічною чи інженерною спорудою, вона є спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів.

Тому, такий об`єкт як дамба є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

В п.2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012р. №3, видно, що до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що право на гідротехнічні споруди, а саме: дамбу на річці Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ нижче залізничного моста, правий берег с. Микитинці, висотою 3-5 м, довжиною 2,2 км, підлягає державній реєстрації.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що із змісту рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.05.2019р. №631 Про передачу об`єктів на баланс, на підставі акта приймання-передачі основних засобів від 03.06.2019р. №5, видно, що вказаний об`єкт передано від КП Муніципальна дорожня компанія на баланс КП Благоустрій.

Комунальне підприємство Благоустрій є юридичною особою, про що 05.02.2019р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації. Засновником даного комунального підприємства є Івано-Франківська міська рада, а форма власності зазначена державна власність / власність територіальних громад.

Враховуючи ту обставину, що Івано-Франківська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном територіальної громади, на території якої розташована спірна гідротехнічна споруда, в саме дамба на річці Бистриці Надвірнянської, м. Івано-Франківськ нижче залізничного моста, правий берег с. Микитинці, висотою 3-5 м, довжиною 2,2 км, що розташована на території міста Івано-Франківськ, то саме на неї покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на для проведення державної реєстрації права власності на вказану гідротехнічну споруду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Івано-Франківської міської ради діяв не в межах повноважень та у спосіб визначений законом та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 300/3657/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 22.02.2023р