Ухвала

від 21.02.2023 по справі 233/8263/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/401/23 Справа № 233/8263/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду кримінальне провадження № 12019050380000825за апеляційними скаргами прокурора, захисника та потерпілого на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року, яким

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 12 травня 2019 року приблизно о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_10 , керуючи автомобілем «BMW-325і», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » рухався по проїжджій частині вул. Білоусова в м. Костянтинівка, Донецької області за напрямком руху з боку вул. Бахмутської у бік вул. Ємельянова м. Костянтинівка.

В цей же час, попереду автомобіля «BMW-325і» під керуванням ОСОБА_10 , в тому ж напрямку по вул. Білоусова м. Костянтинівка, у напрямку з боку вул. Бахмутської у бік вул. Ємельянова, по проїжджій частині вулиці Білоусова, в правій смузі, рухався автомобіль «PEUGEOT», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням водія ОСОБА_8 , який став змінювати напрямок руху з правої смуги руху в ліву смугу руху.

Водій ОСОБА_10 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом - автомобілем «BMW-325 і», діючи з необережності, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті і рухаючись у вказаному напрямку із швидкістю не менш 95.5-100.2 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України, де зазначено:«У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.», атакож п.12.9 «б» Правил дорожнього руху, де зазначено, що: «Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил», порушивши п.2.1 п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, де зазначено, що: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; порушивши п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, де зазначено, що: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; та при виникненні небезпеки для його руху або перешкоди, у вигляді автомобіля «PEUGEOT», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який рухаючись попереду в попутному напрямку став змінювати напрямок руху на ліву смугу, хоч і вжив заходів для зменшення швидкості, але через перевищення максимально дозволеної швидкості руху скоїв зіткнення з вказаним транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_8 .

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_8 були заподіяні тілесних ушкодження СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більше як 21 день).

У розглянутій дорожній обстановці водій автомобіля «BMW-325і», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до нормативних вимог підпункту «б» пункту 12.9, п.12.4, п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації при зазначених обставинах, водій автомобіля «BMW-325і», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » ОСОБА_10 мав технічну можливість уникнути подію шляхом належного виконання підпункту «б» пункту 12.9, п.12.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації, при зазначених обставинах, дії водія автомобіля «BMW 325і» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » ОСОБА_10 , не відповідали вимогам підпункту «б» пункту 12.9, п.12.4, Правил дорожнього руху України, при цьому невідповідності цим пунктам Правил знаходились в причинному зв`язку з подією, яка наступила.

В апеляційний скарзі захисник просить вирок суду змінити, виключивши обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. Встановивши вину кожного з водіїв в дорожньо-транспортній пригоді, а саме обвинуваченого ОСОБА_10 -50%, потерпілого ОСОБА_8 -50%. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальної шкоди у повному обсязі. Зменшити розмір моральної шкоди, що підлягає до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 до 35000 грн.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку в частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм розміром є несправедливим через м`якість. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 визнати винним та призначити останньому покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу 8500 грн. з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї потерпілий просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, призначити покарання обвинуваченому у виді шісті місяців арешту, з позбавленням права керування транспортними засобами, стягнути з ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 300000 гривень, а також вартість оцінки транспортного засобу 1500 грн.

Під час розгляду справи захисником було заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_10 у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Заслухавши доповідача, думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить наступного.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положенням ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Згідно ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Виходячи з положень ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки, диференційовані залежно від виду вчиненого злочину, а щодо злочинів невеликої тяжкості - в залежності від виду передбаченого у санкції статті покарання.

Згідно з приписами п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності незалежно від визнання обвинуваченим вини.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років. Таким чином, передбачене згаданою статтею діяння, у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, за яким обвинувачується ОСОБА_10 , вчинено 12.05.2019 року. Трьох річний термін, передбачений статтею 49 КК України, сплинув 12.05.2022 року. Відомості про зупинення чи переривання строку давності у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Тобто строк притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, вже сплинув.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, тому вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_10 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо нього закриттю у зв`язку із закінченням строків давності.

Вирішення питань, порушених в апеляційних скаргах, не вбачається можливим через закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

При цьому, звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, не перешкоджає повторному зверненню потерпілого ОСОБА_8 до суду в порядку цивільного судочинства задля задоволення його позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника, прокурора та потерпілого залишити без задоволення.

Вирок Костянтинівськогоміськрайонного судуДонецької областівід 11лютого 2021року стосовно ОСОБА_10 ,засудженого зач.1ст.286КК України, скасувати.

Звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження № 12019050380000825 стосовно ОСОБА_10 , закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді