Рішення

від 15.02.2023 по справі 902/957/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2023 р. Cправа № 902/957/22

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.

Представники сторін:

позивача Кислов Ю.А., ордер серії АВ №1047934 від 29.09.2022;

відповідача1 не з`явився;

відповідача2 Андрійчук М.О., ордер серії АВ №1051209 від 27.10.2022;

присутній Дубовий М.А., згідно паспорта,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Антонюк Ярослава Васильовича ( АДРЕСА_1 )

до: Фізичної особи-підприємця Гуменюк Вікторії Мирославівни ( АДРЕСА_2 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАЛА" (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, 21001)

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець Антонюк Ярослав Васильович та ОСОБА_1 звернулись до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Вікторії Мирославівни та до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАЛА" в якому просять зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном позивачів - нежитлове приміщення загальною площею 246 м.кв., яке знаходиться на АДРЕСА_3 та розташоване на несамохідній баржі НОМЕР_1, шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу.

Ухвалою від 05.10.2022 відкрито провадження у справі № 902/957/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.11.2022.

01.11.2022 до суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких останні проти задоволення позову заперечують.

07.11.2022 від представника позивачів надійшли відповіді на відзиви відповідачів.

Ухвалою суду від 07.11.2022 залишено позовну заяву Фізичної особи-підприємця Антонюка Ярослава Васильовича та ОСОБА_1 без руху та встановлено позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

14.11.2022 від Фізичної особи-підприємця Антонюк Ярослава Васильовича надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

14.11.2022 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 15.11.2022 позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 залишено без розгляду, продовжено розгляд справи №902/957/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Антонюк Ярослава Васильовича до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Вікторії Мирославівни та до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАЛА" про усунення перешкод в користуванні майном шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.12.2022.

05.12.2022 до суду від представника відповідача2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У визначену судом дату (19.12.2022) розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Маслія І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 26.12.2022 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого судового засідання на 16.01.2023.

На визначену судом дату в судове засідання 16.01.2023 з`явились представники позивача та відповідача2.

В судовому засіданні представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовної заяви, в якій просить викласти позовні вимоги у наступній редакції зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном позивачів - будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар), яка розташована на самохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на лівому березі річки Південний Буг в м. Вінниця, шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу.

Судом долучено дану заяву до матеріалів справи.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.02.2023.

В зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача2 суд ухвалою від 16.01.2023 повідомив останнього про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.02.2023. Крім того, секретар судового засідання повідомила відповідача2 про дату та час судового засідання з розгляду справи по суті телефонограмою, яка наявна в матеріалах справи.

На визначену судом дату в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача2, відповідач1 правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі доказами.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача2 проти задоволення позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.02.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В позовній заяві позивачем зазначено наступне.

Філія «Пристань «Вінниця» ВАТ Київського річкового порту» в особі директора Чередніченко О.В. (Орендодавець) з однієї сторони та ФОП Антонюк Я.В., ОСОБА_1 , Подолян І.В. (Орендарі) з іншої сторони, уклали Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009, терміном на 49 років. Відповідно до даного договору об`єктом оренди є несамохідна баржа НОМЕР_1.

За твердженням позивача, орендна плата сплачувалась філії «Пристань «Вінниця» ВАТ Київського річкового порту» орендарями вчасно і в повному обсязі.

Відповідно до договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011, укладеного між ФОП Антонюк Я.В. (Замовник) та ФОП Гринь А.В. (Виконавець) Виконавець надав Замовнику наступні послуги: «Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар), яка розташована на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця». Вартість послуг відповідно до договору та Акту надання послуг від 05.09.2011 становить 210 535,00 грн.

Витрати на будівельні матеріали для зведення згаданої вище будівельної конструкції тимчасової споруди здійснювались також ОСОБА_1, що за твердженням позивача підтверджується видатковими накладними ФОП Саблук О.М. № 1640, 1740.

За твердженням позивача, останнім отримано відповідно до вимог чинного законодавства дозвільну документацію з метою експлуатації кафе-бару, який було зведено за погодження директора філії «Пристань «Вінниця» ВАТ Київського річкового порту» на несамохідній баржі НОМЕР_1.

Відповідно до договору суборенди між ОСОБА_1 та Гуменюк В.М. від 07.04.2017 вказане вище нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться на АДРЕСА_3, з метою здійснення комерційної діяльності, передане Гуменюк Вікторії Мирославівні строком на 1 рік.

На переконання позивача, Гуменюк В.М. фактично користується вказаним вище нежитловим приміщенням і на даний час.

Згідно договору купівлі-продажу державного майна від 22.02.2022 № 01/02-703 майнові права на несамохідну баржу НОМЕР_1 (інв. № 264700) перейшли до ТОВ «МАКАЛА», ідентифікатор аукціону в системі Прозорро: ALЕ001-UА-20220119-42199.

Як зазначено позивачем, оскільки правовідносини щодо користування майном (тимчасової споруди, яка знаходиться на несамохідній баржі НОМЕР_1 і розташована на АДРЕСА_3 )) між ФОП Антонюк Я.В., ОСОБА_1 та ТОВ «МАКАЛА» на договірних засадах не врегульовано, позивачем та ОСОБА_1 прийнято рішення про демонтаж згаданого приміщення шляхом його розбирання та вивезення будівельних матеріалів. Однак, неодноразові звернення позивача та ОСОБА_1 до відповідачів, як в усній так і в письмовій формі щодо звільнення тимчасової споруди, яка знаходиться на несамохідній баржі НОМЕР_1 і розташована на АДРЕСА_3 та надання безперешкодного доступу працівникам, які проводитимуть демонтажні роботи відповідачами проігноровано.

За твердженням позивача, за фактом перешкоджання власникам у користуванні майном та не допуску до вказаного вище нежитлового приміщення підрозділом дізнання відділу №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області 06.06.2022 зареєстроване кримінальне провадження №12022025040000155 за ст. 356 КК України. Наразі досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

З огляду на викладене позивач посилаючись на норми ст. 317, 321, 386 та 391 Цивільного кодексу України звернувся до суду з позовною заявою в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном позивача - будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар), яка розташована на самохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на лівому березі річки Південний Буг в м. Вінниця, шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу.

У відзивах на позовну заяву відповідачами зазначено наступне.

Відповідач1 - Фізична особа-підприємець Гуменюк Вікторія Мирославівна не погоджується з обставинами та правовими підставами позову, вважає позовну заяву необґрунтованою, а твердження зазначені в ній такими, що суперечать дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства України.

Зокрема, відповідач1 спростовує твердження, викладене в позовній заяві щодо укладеного між ОСОБА_1 та Гуменюк В.М. договору суборенди від 07.04.2017 відповідно до якого Відповідачу 1 передано нежитлове приміщення загальною площею 246 кв.м., яке знаходиться на АДРЕСА_3, строком на рік з метою здійснення комерційної діяльності, і яка ним користується і на даний час, зазначаючи, що в договорі суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017 року в п.5.1. погодили, що термін дії даного договору складає 1 (один) рік з моменту його підписання сторонами. Враховуючи дану обставину термін дії договору закінчився 07.04.2018 року, додаткова угода на продовження строку його дії чи новий договір не укладалися, а тому відсутні підстави вимагати у Фізичної особи-підприємця Гуменюк Вікторії Мирославівни виконання зобов`язань за даним договором.

Крім того, відповідач1 вважає вищезазначений договір недійсним, оскільки під час укладення договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017 р. ОСОБА_1 вказав, що об`єкт оренди знаходиться в його користуванні на підставі Договору оренди несамохідної баржі від 12.02.2009 р., однак предмет вищезазначених договорів повністю різниться, що є грубим порушенням чинного законодавства та ставить під сумнів справжню дійсність договору. Також ОСОБА_1 не є власником майна, що зазначене в предметі договору, а тому не має належних прав розпоряджатися ним, в тому числі здавати в суборенду.

Також, за твердженням відповідача1 договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню відповідно до норм ст. 798, 799 Цивільного кодексу України. Оскільки договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 нотаріально посвідчений не був він є нікчемним в розумінні ч. 2 ст.215 ЦК України та не міг бути підставою для укладення договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017 р., оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Крім того, на думку відповідача1 з урахуванням предмету та підстав позову, а також з огляду на докази, надані позивачем у цій справі, не доведено приналежність майна позивачу щодо якого останній звернувся за захистом прав, а тому позовна заява про усунення перешкод у користуванні майном шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене відповідач1 просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідач2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКАЛА" заперечує проти всіх викладених в позовній заяві доводів та вважає її безпідставною, необґрунтованою, а твердження викладені в ній такими, що не відповідають нормам законодавства та дійсним обставинам справи.

Зокрема, відповідач2 зазначає, що на позивача покладається обов`язок підтвердження наявності майнових прав на майно зазначене у прохальній частині позовної заяви, однак позивачем не надано жодних допустимих доказів як наявності майнових прав на «нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться на АДРЕСА_3 та розташоване на несамохідній баржі НОМЕР_1», так і документів які б підтверджували сам факт існування, створення та реєстрації майна у вигляді нежитлового приміщення загальною площею 246 м2 на несамохідній баржі НОМЕР_1. В той же час, несамохідна баржа-площадка « НОМЕР_1», інв. № 264700, що перебуває у власності Відповідача2, не являється ні житловим будинком, ні нежитловим приміщенням, а є річковим судном, що посвідчується свідоцтвом про право власності на судно серія та номер АВ 002036.

Також відповідач2 зазначає, що враховуючи відсутність нотаріального посвідчення договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009 року, даний договір є нікчемним, оскільки орендарями за договором від 12.02.2009 року є, в тому числі фізичні особи. Крім того, за наявності правовстановлюючих документів на нежитлове приміщення про яке йде мова в позові договір від 12.02.2009 року, враховуючи його термін дії, також підлягав би нотаріальному посвідченню.

Крім того, відповідач2 звертає увагу суду на те, що пунктом 2.2. договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009 року встановлено, що він вступає в силу з моменту підписання двостороннього акта прийому-передачі несамохідної баржі в оренду, однак позивачем такий акт прийому-передачі ненаданий. Також позивачем зазначається, що орендна плата сплачувалась філії «Пристань «Вінниця» ВАТ Київський річковий порт» орендарями вчасно і в повному обсязі, в той же час не надано жодних документів, які б підтверджували сплату орендної плати.

Також відповідачем2 зазначено, що несамохідна баржа-площадка « НОМЕР_1» інв. № 264700, до викупу її відповідачем2 мала статус державного майна, а тому до нього застосовувались норми передбачені ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», 1992 року. Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди державного майна, в тому числі, є склад і вартість майна з урахуванням її індексації, що відсутнє в наданому позивачем договорі.

Відповідач2 звертає увагу суду на ознаки, які вказують на підроблення договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009 року, так як одним із орендарів за даним договором 2009 року вказаний ФОП Антонюк Ярослав Васильович, який був зареєстрований як ФОП лише 04.03.2010 року, що вказано безпосередньо в договорі, а також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємцем № 802056 серія В03, що міститься в додатках до позову.

Крім того, за твердженням відповідача2, Договором суборенди від 7 квітня 2017 року передбачено підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди (підпункт 1.4.). Даний документ також не надано та відсутні документи які б підтверджували факт розрахунків за даним договором. В підпункті 1.2. даного договору суборенди зазначено: «об`єкт оренди знаходиться у користуванні Орендаря на підставі Договору оренди несамохідної баржи від 12.02.2009 року та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016 р. з Філією «Пристань-Вінниця», тобто, даним договором суборенди підтверджується, що право власності на нежитлове приміщення, станом на 7 квітня 2017 року, позивачу не належить, а тому і поданий ним Договір про надання послуг № 30-07/11 від 30 липня 2011 року, згідно якого фізична особа підприємець Гринь Андрій Володимирович на замовлення ФОП Антонюка Ярослава Васильовича здійснила зведення будівельної конструкції, та інші документи датовані раніше 7 квітня 2017 року не можуть слугувати доказом наявності будь-яких майнових прав на будь-яке майно розташоване на несамохідній баржі-площадці « НОМЕР_1» інв. № 264700.

На переконання відповідача2 відсутність майнових прав у позивача на майно у вигляді «нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться на АДРЕСА_3 та розташоване на несамохідній баржі НОМЕР_1», так само як і відсутність майна у вигляді нежитлового приміщення на несамохідній баржі НОМЕР_1, унеможливлює вчинення відповідачем2 дій у вигляді перешкоджання у користуванні вище зазначеним майном.

Відповідач2 наголошує, що ТОВ «МАКАЛА» не чинить перешкод у користуванні майном позивача, так як на несамохідній баржі НОМЕР_1, що перебуває у власності відровідача2, відсутнє майно що перебуває у власності чи користуванні позивача.

З огляду на викладене, відповідач2 просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

У відповідях на відзиви позивач зокрема зазначає, що відповідно до Акту приймання- передачі майна від 01.04.2010 на виконання вимог п. 2.2. договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009 вимоги вказаного пункту дотримані і на момент вступу в силу вказаного договору Антонюк Я.В. був зареєстрований, як ФОП що і підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. Також відсутня і заборгованість по вказаному договору оренди.

Разом з цим позивач, звертає увагу суду що залишається дивною позиція відповідачів щодо відсутності перешкод у користуванні майном позивача, оскільки на думку відповідача2 на несамохідній баржі НОМЕР_1 що перебуває у власності ТОВ «Макала» відсутнє майно що перебуває у власності чи користуванні Позивача. Так, дійсно, відповідно до матеріалів онлайн-аукціону з приватизації державного майна в системі Прозорро (https://auction.рrozorro.sale/АLЕ001-UА-20220119-42199 - Ідентифікатор аукціону) відповідачем2, відповідно до фото виставленого на аукціон державного майна, придбано баржі без будь-яких приміщень та споруд, що не відповідає дійсності та суттєво занижує вартість лоту.

Однак, за твердженням позивача, будівельна конструкція тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар), зведена відповідно до договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011, укладеного між ФОП Антонюк Я.В. (Замовник) та ФОП Гринь А.В. (Виконавець) на несамохідній баржі НОМЕР_1 і знаходиться на АДРЕСА_3 ), і станом на момент дії договору від 07.04.2017, і станом на момент організації проведення аукціону з приватизації державного майна, і станом на 22.02.2022, і на даний час розташована і використовується для здійснення підприємницької діяльності закладом громадського харчування Паб "Вінницька Реберня", що підтверджується публікаціями в соціальних мережах. В свою чергу, відповідачі у відзивах на позовну заяву не зазначили жодної правової підстави та не надали жодного підтверджуючого документу на право розміщення вказаного вище майна на несамохідній баржі НОМЕР_1 та правових підстав його використання закладом громадського харчування Паб "Вінницька Реберня".

З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач2, зокрема, зазначив, що позивачем не надано жодних допустимих доказів як наявності в нього майнових прав на «нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться на 674 км. Річки Південний Буг (вул. Київська, 3, м.Вінниця) та розташоване на несамохідній баржі НОМЕР_1», так і документів які б підтверджували сам факт існування, створення (будівництва) та реєстрації майна у вигляді пежитлового приміщення загальною площею 246 м2 на несамохідній баржі НОМЕР_1.

Крім того, відповідач2 зазначає, що негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння, а майнові права на нежитлове приміщення підлягають та виникають після державної реєстрації, позивач повинен надати докази Державної реєстрації майнових прав на нежитлове приміщення.

Також, відповідачем2 здійснено припущення, що якщо між попереднім власником несамохідної баржі-площадки «НОМЕР_1», інв. № 264700 та Позивачами або іншими особами існували орендні відносини, предметом яких була несамохідна баржа-площадка « НОМЕР_1», інв. № 264700, в ході існування яких здійснювалось переобладнання плав засобу, реконструкція чи поліпшення, то майнові спори в рамках таких правовідносин повинні вирішуватись між сторонами договору, в тому числі і в судовому порядку.

Однак, за твердженням відповідача2, проаналізувавши договір від 12.02.2009 року, поданий позивачем як доказ по справі, стає зрозумілим, чому останній не заявляє позовних вимог до попереднього власника несамохідної баржі-площадки « НОМЕР_1», інв. № 264700 або його відокремленого підрозділу, з яким, як стверджує позивач, нібито існували договірні відносини, оскільки такий договір є нікчемний та містить явні ознаки підробки.

Крім того, відповідач2 зазначає, що позивачем разом з відповіддю на відзив надано акт прийому-передачі майна від 01.04.2010 року. В той же час, аналіз даного акту приймання-передачі вказує на те, що він жодним чином не стосується Договору від 12.02.2009 року, складений згідно іншого договору оренди від 1 квітня 2010 року та крім того містить інший склад орендарів.

З огляду на викладене відповідач2 просить відмовити у задоволенні позову.

Обставини справи встановлені судом на підставі наявних та досліджених доказів.

Між Філією "Пристані "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" далі "Орендодавець" та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, ОСОБА_1, Подолян Іриною Василівною далі "Орендар" укладено Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 (далі Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. - 1.3. Договору оренди "Орендодавець" передає, а "Орендар" приймає в оренду майно, яке належить орендодавцю на праві власності. Об`єкт оренди є несамохідна баржа НОМЕР_1. Метою передачі майна в оренду є його комерційне використання Орендарем у якості площадки для облаштування кафе на воді.

Договір складено Сторонами строком на 49 (сорок дев`ять) років. Договір вступає в силу з моменту підписання двостороннього акта прийому - передачі несамохідної баржі в оренду. Договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди Сторін. Сторони не мають права відмовитись від виконання умов цього Договору в односторонньому порядку. В разі переходу права власності об`єкта оренди до інших осіб, Договір оренди зберігає чинність для нового власника (п. 2.1. - 2.5. Договору оренди).

Розділом 3 Договору оренди сторони визначили наступне: "Орендодавець": Передає несамохідну орендарю баржу, в повній експлуатаційній готовності на основі складеного акта з описом технічного стану баржі та переліком матеріальних цінностей; Орендодавець має право здійснювати перевірку порядку використання Орендарем та технічного стану баржі відповідно до умов цього Договору. "Орендар": Приймає несамохідну баржу згідно акту приймання - передачі складеного представниками сторін; Своєчасно й у повному обсязі сплачує Орендодавцю орендну плату згідно з розділом 4 цього Договору; Своєчасно здійснює поточний ремонт баржі, а також капітальний ремонт, якщо необхідність у такому ремонті виникла з вини Орендаря; Забезпечує і несе відповідальність за виконання вимог охорони праці і техніки безпеки в процесі орендної діяльності; Додержується і суворо виконує вимоги державних органів у сфері охорони праці, природоохоронних, протипожежних і санітарних норм в процесі оренди баржі; Несе повну матеріальну відповідальність за прийняту в оренду несамохідну баржу та усі передані матеріальні цінності згідно акта приймання-передачі; Надає Орендодавцю, станом на кожне 1 число місяця у 3-денний строк, належним чином оформлені акти виконаних робіт відповідно до умов цього Договору. Звірка розрахунків за цим договором проводиться щорічно станом на 31 грудня на протязі 15 днів. Для цього Орендар з`являється до орендодавця. Звірка може проводитись за ініціативою сторін; Зобов`язується не передавати несамохідну баржу в суборенду без письмової згоди Орендодавця; Дозволяти представнику Орендодавця перевіряти технічний стан баржі; Письмово повідомити Орендодавця не пізніше, ніж за місяць про наступне звільнення Майна, як у зв`язку з закінченням терміну дії цього Договору, та при достроковому його звільнені. У разі припинення дії цього Договору повернути Орендодавцю баржу в термін і на умовах отримання, передбачених цим договором. Призначити відповідальну особу за безпечну та надійну експлуатацію об`єкту оренди.

Орендна плата (з ПДВ включно) за календарний місяць, починаючи з моменту підписання акта прийому-передачі, несамохідної баржі в оренду, складає 2 000,00 грн, у тому числі ПДВ. Розмір орендної плати може бути змінений у разі зміни Орендодавцем тарифів по орендній платі. Зміна розміру орендної плати допускається у випадках зміни витрат на утримання баржі, а також у зв`язку з прийняттям державними органами нових нормативних актів, які впливають на порядок розрахунків і величину орендних ставок, про що Орендодавець повідомляє Орендаря з обґрунтуванням підвищення орендної плати. У випадку зменшення вартості гривні більше як 5% орендна плата, на момент оплати, пропорційно індексується. Сплата орендної плати здійснюється у порядку попередньої оплати до 5-го числа поточного місяця на підставі цього договору чи інших платіжних документів встановлених законодавством. При цьому обов`язок отримати зазначені інші платіжні документи покладається на Орендаря (Розділ 4 Договору оренди).

В розділі 5 Договору оренди сторони визначили відповідальність сторін, а саме: Сторони несуть відповідальність за невиконання або виконання неналежним чином зобов`язань по даному договору у відповідності з нормами діючого законодавства. У випадку не перерахування орендної плати, у встановлені цим договором терміни, Орендар додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день. Облікова ставка визначається на момент платежу. У разі дострокового розірвання договору з ініціативи Орендодавця з підстав не передбачених цим договором чи законом він зобов`язаний відшкодувати Орендарю понесені ним витрати на усі поліпшення в п`ятдесяти кратному розмірі.

Одностороннє припинення дії цього Договору оренди допускається за умови попередження однією із сторін за 30 календарних днів.Орендодавець може достроково розірвати цей Договір оренди, якщо Орендар: Використовує баржу не відповідно до цього договору; Навмисно або через необережність погіршує стан баржі; Своєчасно не вносить орендну плату протягом 30 календарних днів з моменту визначеному у р. 4 цього Договору; У разі не досягнення Сторонами згоди щодо змін тарифів орендної плати. Для розірвання цього договору за ініціативою Орендодавця йому достатньо повідомити Орендаря про виникнення у нього (Орендодавця) права на одностороннє розірвання Договору оренди. Після цього по закінченні 30 днів цей договір вважається розірваним (припиненим). У випадку неможливості повідомлення Орендодавцем Орендаря про розірвання договору у загальному порядку, перший повинен дати об`яву про це у будь-яку газету яка виходить у Вінниці. Односторонні дії Орендаря, щодо виконання порушених обов`язків, невиконання яких привело до ініціації розірвання договору оренди, не є підставою для його автоматичного відновлення, за винятком згоди на це Орендодавця. Орендар може пред`явити вимогу (об`явити право) про дострокове розірвання Договору оренди у визначених цим договором випадках, але при цьому не ініціювати його одностороннє розірвання. Відсутність умови розірвання зазначається у повідомленні (п. 6.1.-6.4. Договору).

Розділом 7 Договору оренди визначені інші умови, а саме: Даний договір складено у двох екземплярах, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони. Страхування транспортного засобу здійснюється Орендарем. Амортизаційні відрахування залишаються у Орендодавця. Відповідальним за чергові технічні огляди (передбачені законом) є Орендодавець. Право власності на баржу НОМЕР_1 залишається у Орендодавця протягом всього строку дії договору. Для забезпечення можливості використання орендованого майна з визначеною метою Орендарю надається право відповідного облаштування баржі без зміни її конструктивних елементів. За здійснене облаштування баржі відповідальність несе Орендар. Під час облаштування Орендар повинен дотриматись усіх дозвільних процедур (отримати дозволи) та, за необхідності, відповідним чином його зареєструвати та повідомити усі (у т.ч. державні) сторони. Орендар вважається повідомлений у випадку повідомлення Антонюка Ярослава Васильовича чи ОСОБА_1 за вибором Орендодавця. У випадку неможливості повідомлення одного орендаря повідомлення іншого орендаря не є обов`язковим і не вимагається. Зміни і доповнення до цього Договору оренди допускаються за взаємною згодою Сторін у формі додаткового договору, який є його невід`ємною частиною.

В розділі 8 Договору оренди визначено адреси і реквізити сторін, а саме зазначено найменування адресу та реквізити Орендодавця, адресу та реквізити Орендаря1, адресу та реквізити Орендаря2.

Даний договір скріплено печаткою та підписом Орендодавця та підписами трьох Орендарів.

18.06.2009 Управлінням розвитку та споживчого ринку та послуг Вінницької міської ради на адресу ФОП Подолян І.В. направлено лист №463 в якому зазначено, що Управління розвитку та споживчого ринку та послуг міської ради не заперечує щодо розташування літнього кафетерію на воді за адресою: вул. Київська, 3 на річці Південний Буг (Пристань), при умові оформлення документів згідно вимог чинного законодавства.

01.04.2010 між Філією "Пристань "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" "Орендодавець" та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, та ФОП ОСОБА_1 "Орендар" укладено Акт приймання-передачі майна згідно договору оренди №б/н від 01.04.2010 відповідно до якого Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове платне користування баржу НОМЕР_1 в повній експлуатаційній готовності. Даний акт скріплено підписом та печаткою Орендодавця та підписами орендарів.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні №1640 від 01.06.2010, №1740 від 06.07.2010 укладені між ФОП Саблук О.М. (постачальник) та ОСОБА_1 (одержувач), згідно яких постачальник передав а одержувач отримав дошку обрізну, вагонку сосна та дошку не обрізнуна загальну суму 82370,00 грн та видаткова накладна №РН-0000045 від 21.06.2010 укладена між ФОП Андрійченко В.А. (постачальник) та Антонюк Я.В. (одержувач) згідно якої постачальник передав а одержувач отримав Піноізол на загальну суму 4800,00 грн.

Відділом Наглядово-Прорфілактичної діяльності м. Вінниця надано Дозвіл №1168 від 01.09.2010 ФОП Антонюк Я.В. на початок роботи приміщення кафе-бару на воді за адресою м. Вінниця, вул. Київська, 3 (на річці Південний Буг) з 01.09.2010 року. Умови дії дозволу - укладання договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди на період до усунення порушень правил пожежної безпеки та виконання запланованих заходів щодо усунення таких порушень згідно термінів вказаних у плані заходів від 01 вересня 2010 р.

Пристань «Вінниця» ВАТ «Київського річкового порту» 07.09.2010 на адресу ФОП Антонюк Я.В. направлено лист , в якому повідомлено про не заперечення на розміщення кафе-бару «Шкіпер» /несамохідна баржа НОМЕР_1/ на річці Південний Буг паралельно вулиці Київська, м. Вінниця.

23.06.2011 ФОП Антонюк Я.В. отримав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 02-04/778 об`єкта експертизи Бар «Шкіпер» розташованого м. Вінниця, 674 км Південного Буга. В якому зазначено, що Бар"Шкіпер" за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути погоджений в заявленій сфері діяльності Висновок дійсний до на термін дії договору оренди. При внесенні змін до нормативного документа щодо сфери застосування, умов застосування об`єкта експертизи даний висновок втрачає силу.

30.07.2011 між Фізичною особою підприємцем Гринь Андрієм Володимировичем (Виконавець) та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем (Замовник) укладено Договір про надання послуг №30-07/11 (далі Договір послуг), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п.2.1. цього договору, власними силами та засобами у строки, обумовлені у цьому договорі, забезпечує необхідну якість робі у відповідності до ДБН (державні будівельні норми) та інших нормативних документів, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги, оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно цього Договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: «Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар «Шкіпер»), яка розташована на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця». Прийняття Замовником послуг оформляється Актом надання послуг. Строк надання послуг в повному обсязі - до 31.12.2011 р (розділ 2 Договору послуг).

Вартість послуг становить 210 535,00 грн. без ПДВ. Акт надання послуг підписується Сторонами до 15-го числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг протягом 10 днів після підписання такого акту на розрахунковий рахунок Виконавця (розділ 3 Договору послуг).

Обов`язки Виконавця: Своєчасно та якісно надати послуги відповідно до дефектного акту. Державних будівельних норм, стандартів і правил; Забезпечити дотримання працівниками Виконавця вимог щодо правил охорони праці, пожежної безпеки, технологічної дисципліни, не допускати пошкодження майна Замовника під час виконання послуг; Своєчасно усунути за свій рахунок виявлені недоліки (дефекти) під час надання послуг та в гарантійний період; При виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно цього Договору, терміново повідомити про це Замовника. Обов`язки Замовника: Забезпечити доступ працівників Виконавця до місця надання послуг; Прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору (розділ 4 Договору послуг).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011 р.. але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1. Договору послуг).

05.09.2011 між Фізичною особою підприємцем Гринь Андрієм Володимировичем та Фізичною особою підприємцем Антонюк Ярославом Васильовичем підписано Акт надання послуг №1 в якому зазначено, наступне «Ми, що нижче підписалися, представник Замовника ФОП Антонюк Ярослав Васильович, з одного боку, і представник Виконавця ФОП Гринь Андрій Володимирович, з іншого боку, склали цей акт про те, що на підставі наведених документів Договір про надання послуг №30-07/11 від 30.07.2011р, Виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар «Шкіпер»), яка розташована на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця на суму 210 535,00 грн. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.»

07.04.2017 р. між ОСОБА_1, діючого на підставі Договору оренди несамохідної баржи від 12.02.2009р. та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016р., надалі «Орендар» та Гуменюк Вікторією Мирославівною надалі «Суборендар» укладено договір Суборенди нежитлового приміщення (далі Договір суборенди), відповідно до предмету якого Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - Об`єкт оренди) площею 50,0 кв.м, з такими характеристиками: Місце знаходження: 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3); Загальна площа 246,0 кв.м. Об`єкт оренди знаходиться в користуванні Орендаря на підставі Договору оренди несамохідної баржи від 12.02.2009р. та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016р. з Філія «Пристань - Вінниця». Орендар підтверджує, що має право передачі Об`єкта оренди в суборенду. Об`єкт оренди передається разом з меблями, побутовою технікою та іншими побутовими речами, перелік і стан яких зазначені в Акті прийому-передачі Об`єкта оренди. Плата за користування таким майном включена в орендну плату (розділ 1 Договору суборенди).

За даний Об`єкт оренди Суборендар щомісяця сплачує Орендареві плату, що становить 16 000.00 грн. Розрахунки між Сторонами за цим договором здійснюються у готівковій формі. Плата за спожиті Суборендарем комунальні послуги (електроенергія), не включена до складу орендної плати і сплачується Суборендарем відповідно рахунків (за показниками лічильника). Дана сума орендної плати підлягає сплаті не пізніше 10 числа поточного місяця. У період з грудня по лютий (включно) орендна плата становить 4 000.00 грн. за місяць; за листопад, березень - орендна плата становить 10 000,00 грн. за місяць. Розмір орендної плати може змінюватись не частіше 1 разу на рік (розділ 2 Договору суборенди).

Орендар зобов`язаний: Надати в користування Суборендарю приміщення на строк, передбачений даним договором; Стежити за використанням приміщення за призначенням; Не втручатися в діяльність Суборендаря з використанням Об`єкта оренди, якщо це не суперечить умовам даного договору (п. 3.1. Договору суборенди).

Суборендар зобов`язаний: Утримувати Об`єкт оренди в справному стані; Не допускати погіршення стану Об`єкту оренди, у встановлений строк повернути Об`єкт оренди в такому ж стані, як на момент передачі його в суборенду; Проводити ремонт Об`єкта оренди за свій рахунок, у разі необхідності; Перепланування та реконструкції Об`єкта оренди здійснювати лише за згодою Орендаря; Не передавати Об`єкт оренди у користування третім особам; Вчасно вносити орендну плату в розмірі і в строки, передбачені даним договором; Вчасно вносити оплату за спожиту електроенергію (згідно показників лічильника) (п. 3.2. Договору суборенди).

Орендар зобов`язаний передати Об`єкт оренди Суборендарю протягом 5 днів з моменту укладання даного договору, а Суборендар зобов`язується прийняти Об`єкт оренди. Суборендар зобов`язаний в останній день дії даного договору повернути Орендарю Об`єкт оренди в такому ж стані як на момент прийняття його в суборенду, за актом прийому- передачі. В разі несплати орендної плати в указаний термін. Орендар має право передчасно розірвати договір оренди в односторонньому порядку. У випадку істотного порушення Суборендарем строків внесення орендної плати Орендар вправі вимагати від нього дострокового внесення орендної плати, але не більш ніж за два строки підряд (розділ 4 Договору суборенди).

Усі суперечки і розбіжності сторони зобов`язуються вирішувати шляхом переговорів. При неможливості вирішення сторонами виниклих розбіжностей спір передається на розгляд господарського суду. Термін дії даного договору складає один рік з моменту його підписання. Даний договір не може перевищувати термін дії договору оренди між Орендарем і Орендодавцем. Договір складений у двох екземплярах, по одному для кожної сторони (розділ 5 Договору суборенди).

22.02.2022 між Державним підприємство «Адміністрація річкових портів» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКАЛА» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна №01/02-703 ( далі Договір купівлі-продажу) відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю державне майне - несамохідна баржа-площадка « НОМЕР_1», інв. № 264600, несамохідна баржа-площадка « НОМЕР_1», інв. № 264700 (далі Майно), а Покупець зобов`язується сплати ціну продажу Майна, прийняти його і виконати визначені в Договорі умови. Місцезнаходження Майна: Вінницька область, м. Вінниця, вуя. Миколи Оводова. 64 (розділ 1 Договору купівлі-продажу).

Ціна продажу Майна становить 918002,00 гривень, без ПДВ. Разом з ПДВ -1 101 602,40 грн, згідно з підписаним та опублікованим в електронній торговій системі протоколом про результати електронного аукціону №АLЕ00І-UА-20220119-42199 від 08.02 2022 та відповідно до вимог Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. № 803 (803-2007-п) (із змінами) (далі - Порядок) (п. 2.1. Договору купівлі-продажу).

Передача Майна Покупцю здійснюється Продавцем протягом 5 робочих днів (крім випадку, визначеного пунктом 5.4 цього Договору) після сплати Покупцем у повному обсязі Ціни Продажу Майна шляхом укладення акту приймання-передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності). Право власності на Майно переходить до покупця лише після сплати в повному обсязі Ціни Продажу Майна відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України (розділ 3 Договору купівлі-продажу).

Усі витрати, пов`язані з укладенням Договору та його виконанням, бере на себе Покупець. Договір у випадках, передбачених законом, або за домовленістю Сторін підлягає нотаріальному посвідченню. Договір набирає чинності з моменту його укладання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами, а у випадках, передбачених законом, з моменту нотаріального посвідчення (п. 11.1 - 11.4. Договору купівлі-продажу).

26.05.2022 ФОП Гуменюк В.М. направила на адресу ОСОБА_1 лист в якому зазначила, що наступне «На Ваш лист від 24.05.2022 року щодо сплати орендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2018 року повідомляємо, що даний договір оренди є недійсним… А тому предмет договору зазначений в договорі суборенди нежитлового приміщення, а саме нежитлове приміщення площею 50 кв.м. з характеристиками : місце знаходження: АДРЕСА_3; загальна площа: 246,0 кв.м, є визначеним не вірно та містить ознаки недостовірних відомостей (підробки), а спроба розпорядження неіснуючим майном виходить за межі правової дієздатності особи….. ФОП Гуменюк В.М. жодні акти прийому-передачі майна не підписувались та жодне майно від ОСОБА_1 згідно договору не передавалось і не приймалось… Крім того, ФОП Гуменюк В.М. була поінформована ТОВ «МАКАЛА» про наявність в останнього майнових прав на несамохідну баржу-площадку « НОМЕР_1». Враховуючи викладене, ФОП Гуменюк В.М. вважає договір суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2018 року недійсним, а вимогу щодо сплати орендної плати нікчемною.».

Також в матеріалах справи наявні претензії №01-08/22-Г від 12.09.2022, №01-08/22-Г від 14.09.2022, № 01-08/22-Г від 26.09.2022 та №01-08/22-Г від 27.09.2022 направлені представником позивача - адвокатом Кисловим Ю.А. до відповідачів в яких, зокрема викладено вимогу про звільнення тимчасової споруди та вжиття протягом п`яти днів з дня отримання даного листа заходи на усунення перешкод у користуванні майном - нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3, шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу вимог ч. 4 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, а саме: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За своєю правовою природою позов, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, є негаторним. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Так, позивач посилаючись на договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 дозволів на розташування кафе-бару на воді, та договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011 вважає себе власником будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка розташована на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця.

Дослідивши договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 суд зазначає наступне.

Загальні положення про найм (оренду) регулюються главою 58 Цивільного кодексу України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст. 761 ЦК України).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Законом України «Про внутрішній водний транспорт» Розділом 65 ст.1 визначено, що судно - самохідний чи несамохідний плавучий транспортний засіб, що використовується: для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибогосподарської діяльності, розвідки і видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей та суден, що зазнають лиха на воді, буксирування, штовхання або ведення складу інших суден чи плавучих об`єктів, здійснення аварійно-рятувальних, шляхових, гідротехнічних, навігаційно-гідрографічних робіт, обслуговування суден і пасажирів у річковому порту (терміналі) чи піднімання затонулого майна; для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства, охороною навколишнього природного середовища і водних біоресурсів; для відпочинку (прогулянок, туризму, любительського рибальства); для занять спортом; для наукових, науково-дослідних, навчальних і культурних цілей.

Параграфом 5 глави 58 Цивільного кодексу України визначено найм (оренда) транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Відповідно до ч. 1 та ч.4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 209 ЦК України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

За приписами ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається з договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009 його укладено за участю двох фізичних осіб, разом з тим судом встановлено, що даний договір нотаріально не посвідчений.

Параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.1, 2 ст. 215 ЦК України).

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

При цьому ч. 2 ст. 220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Позивачем в підтвердження дійсності Договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009 надано до суду Акт приймання-передачі майна від 01.04.2010.

Суд дослідивши даний Акт встановив що він укладений на виконання договору оренди №б/н від 01.04.2010, а не договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009, разом з тим в матеріалах справи відсутній договір оренди №б/н від 01.04.2010 на виконання якого був складений Акт приймання-передачі майна від 01.04.2010 між Філією "Пристань "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" "Орендодавець" та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, та ФОП ОСОБА_1 "Орендар" за яким Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове платне користування баржу НОМЕР_1 в повній експлуатаційній готовності.

Крім того, як встановлено судом та зазначалось вище Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 укладався між Філією "Пристань "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" "Орендодавець" та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, ОСОБА_1, Подолян Іриною Василівною "Орендар" тобто з трьома орендарями двоє з яких є фізичні особи, а у вище зазначеному Акті приймання-передачі майна від 01.04.2010 орендарями є лише дві особи, які є фізичними особами-підприємцями.

Інших доказів, зокрема доказів проведення орендних платежів, матеріали справи не містять та сторонами суду не надавались.

З огляду на вище зазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що укладений між Філією "Пристані "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, ОСОБА_1, Подолян Іриною Василівною Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 є нікчемним оскільки нотаріально не посвідчений, а письмових доказів щодо повного або часткового виконання договору для визнання такого договору судом дійсним матеріали справи не містять.

Статтею 236 ЦК України визначено момент недійсності правочину, а саме ч. 1 даної статті визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Щодо договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011 та дозволів на розташування кафе-бару на воді, суд зазначає наступне.

Право власності, як і будь-яке інше суб`єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Ці обставини нерідко іменуються "способи набуття права власності".

Питання про набуття права власності регулюється Главою 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Визначені в Кодексі способи набуття права власності стосуються всіх форм права власності. Всі підстави набуття права власності мають бути не забороненими законом, тобто правомірними. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК). Щоб можна було встановити право власності на річ, вона повинна існувати. Отже, річ насамперед має бути створена, і створення нової речі є підставою для виникнення права власності на цю річ.

Підстави виникнення права власності поділяються на первісні та похідні. До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників новостворене майно (ст. 331 ЦК) , переробка речі (ст. 332 ЦК), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333 ЦК), безхазяйна річ (ст. 335 ЦК), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336 ЦК), знахідка (ст. 338 ЦК), бездоглядна домашня тварина (ст. 341 ЦК), скарб (ст. 343 ЦК), набувальна давність (ст. 344 ЦК), викуп пам`ятки історії та культури (ст. 352 ЦК), реквізиція (ст. 353 ЦК), конфіскація (ст. 354 ЦК). До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом). Практичне значення такого поділу полягає в тому, що при похідних підставах виникнення права власності на річ завжди необхідно враховувати можливість існування прав на дану річ інших осіб - невласників (наприклад, орендаря, заставодержателя, суб`єкта іншого обмеженого речового права). Ці права, як правило, не припиняються при зміні власника речі, яка переходить до нового володільця. Зрозуміло, що на первісного набувача речі подібні обмеження не поширюватимуться. У цьому відношенні діє відомий ще з римського приватного права принцип: "Ніхто не може передати іншому більше прав, ніж сам має".

Велике значення має правильне встановлення особи власника конкретного майна. В ст. 330 ЦК закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку, або незаконність права власності не випливатиме із закону. Таким чином, власник не зобов`язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно. Водночас окремими нормативно-правовими актами передбачаються різноманітні правовстановлюючі чи інші документи, якими має підтверджуватися право власності.

Так згідно договору про надання послуг №30-07/11 від 30.11.2011 року укладеного між Фізичною особою підприємцем Гринь Андрієм Володимировичем (Виконавець) та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем (Замовник) виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п.2.1. цього договору, власними силами та засобами у строки, обумовлені у цьому договорі, забезпечує необхідну якість робі у відповідності до ДБН (державні будівельні норми) та інших нормативних документів, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги, оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно цього Договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: «Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар «Шкіпер»), яка розташована на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця». Прийняття Замовником послуг оформляється Актом надання послуг. Строк надання послуг в повному обсязі - до 31.12.2011 р.

Договір про надання послуг №30-07/11 від 30.11.2011 року за своєю правовою природою є змішаним договором про надання послуг та підряду.

За положеннями ст. 901, ст. 902, ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. (ст. 837 ЦК України).

Статтями 839 та 840 ЦК України визначено, що виконання робіт може виконуватись з матеріалу підрядника або з матеріалу замовника, зокрема підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

На виконання вимог договору про надання послуг №30-07/11 від 30.07.2011 між Фізичною особою підприємцем Гринь Андрієм Володимировичем та Фізичною особою підприємцем Антонюк Ярославом Васильовичем підписано Акт надання послуг №1 від 05.09.2011 згідно якого Виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар «Шкіпер»), яка розташована на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця на суму 210 535,00 грн. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Так відповідно до даного договору та акту надання послуг вбачається, що на замовлення позивача було зведено будівельну конструкцію тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар «Шкіпер»), яка станом на вересень 2011 була розташована на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Однак, з наявних в матеріалі доказів, з вище зазначеного договору, акту та дозвільних документів які подані позивачем та досліджені судом не можливо встановити розміри та характеристики даної тимчасової споруди, які матеріали використовувались при її зведенні, можливість переміщення даної тимчасової споруди тощо.

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних №1640 від 01.06.2010, №1740 від 06.07.2010 укладених між ФОП Саблук О.М. (постачальник) та ОСОБА_1 (одержувач), згідно яких постачальник передав а одержувач отримав дошку обрізну, вагонку сосна та дошку не обрізну на загальну суму 82370,00 грн та видаткової накладної №РН-0000045 від 21.06.2010 укладеної між ФОП Андрійченко В.А. (постачальник) та Антонюк Я.В. (одержувач) згідно якої постачальник передав а одержувач отримав Піноізол на загальну суму 4800,00 грн., також не можливо встановити що дані матеріали використані саме для зведення тимчасової споруди розташованої на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця, а не для власних потреб позивача та ОСОБА_1.

Крім того, правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначаються Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV.

Відповідно до частин першої-третьої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Згідно з положеннями частини першої статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244 визначено механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Зокрема, відповідно до пункту 2.1 Порядку № 244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється.

Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди (п. 2.2. Порядку №244).

Згідно п. 2.3. Порядку №244 до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) /місцезнаходження тимчасової споруди / контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Цей перелік документів є вичерпним.

Паспорт прив`язки тимчасової споруди видається на безоплатній основі. (п. 2.15. Порядку №244).

Зі змісту наведених норм вбачається, що розміщення тимчасової споруди після 2011 року має здійснюватися виключно на підставі оформленого у встановленому порядку паспорта прив`язки. При цьому тимчасові споруди, що були розміщені до набуття чинності Порядком №244, мали бути приведені у відповідність до вимог цього Порядку.

Разом з тим матеріали справи не містять паспорту прив`язки тимчасової споруди, а тому суд доходить висновку, що позивачем не доведено правомірності набуття права власності на будівельну конструкцію тимчасової споруди.

Щодо укладеного між ОСОБА_1 та Гуменюк Вікторією Миколаївною договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017 року суд зазначає наступне.

Відповідно до даного договору, Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - Об`єкт оренди) площею 50,0 кв.м, з такими характеристиками: Місце знаходження: 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3); Загальна площа 246,0 кв.м. Об`єкт оренди знаходиться в користуванні Орендаря на підставі Договору оренди несамохідної баржи від 12.02.2009р. та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016р. з Філія «Пристань - Вінниця».

Тобто, під час укладення договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017 р. ОСОБА_1 вказав, що об`єкт оренди знаходиться в його користуванні на підставі Договору оренди несамохідної баржі від 12.02.2009 р., який як зазначалось вище е нікчемним та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016р., примірник якого матеріали справи не містять.

Крім того, в даному договорі в п. 1.3. зазначено, що Орендар підтверджує, що має право передачі Об`єкта оренди в суборенду. Разом з тим, в п. 3.2.8 Договору оренди несамохідної баржі від 12.02.2009 р. орендар зобов`язується не передавати несамохідну баржу в суборенду без письмової згоди Орендодавця, матеріали справи такої згоди не містять.

Також, за твердженнями відповідача1 - ФОП Гуменюк Вікторії Миколаївни, викладених у відзиві на позовну заяву, остання заперечує факт отримання в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 50,0 кв.м, що знаходиться на 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3), загальною площею 246,0 кв.м. та зазначає що жодного акту приймання передачі не підписувала, суборендні платежі не проводила.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять будь яких доказів передачі майна чи сплати орендних платежів на виконання умов договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017.

Строк дії Договору суборенди відповідно до п. 5.2 складає один рік з моменту його підписання і будь яких умов пролонгації умови даного договору не містять.

Як зазначалось вище підставою для подання негаторного позову є вчинення особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

З огляду на викладене Договір суборенди як доказ фактичного користування на день розгляду справи відповідачем1 будівельної конструкції тимчасової споруди яка розташована на несамохідному плавзасобі НОМЕР_1 стоянкового типу призначення судом відхиляється як не належний, а інші наявні в матеріалах справи документи не дають правових підстав вважати, що вказані права позивача порушуються відповідачем1, що виключає підстави для задоволення даного позову в частині, що стосується негаторного позову до відповідача1.

Щодо позовних вимог заявлених до відповідача2 суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.

Дослідивши Договір купівлі продажу державного майна №01/02-703 від 22.02.2022 укладеного між Державним підприємство «Адміністрація річкових портів» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКАЛА» (Покупець) предметом якого є державне майно - несамохідна баржа-площадка « НОМЕР_1», інв. № 264600, несамохідна баржа-площадка « НОМЕР_1», інв. № 264700, судом встановлено, що в даному договорі відсутні будь які застереження щодо наявності договорів оренди даного державного майна та дозволів на розміщення на даних плав засобах тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач2 зокрема зазначив, що не чинить перешкод у користуванні майном позивача, так як на несамохідній баржі НОМЕР_1, що перебуває у власності відповідача, відсутнє майно що перебуває у власності чи користуванні позивача, а наявні в матеріалах справи докази дане твердження відповідача2 не спростовують.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом обставини та зміст позовних вимог, суд погоджується з твердженнями відповідача2 що матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів перебування, на несамохідній баржі НОМЕР_1, що перебуває у власності відровідача2, належного позивачу на праві власності або титульного володіння майна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідачів, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Вирішуючи питання судових витрат, суд, виходячи з положень ст. 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладає на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.

3. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

4. Копію рішення надіслати на відомі суду адреси електронної пошти: позивача ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідача1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи