Постанова

від 31.05.2023 по справі 902/957/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року Справа № 902/957/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача-1: не з`явився

відповідача-2: Андрійчук М.О. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Антонюк Ярослава Васильовича на рішення Господарського суду Вінницької області, постановлене 15.02.2023 суддею Маслієм І.В., повне рішення складено 23.02.2023, у справі № 902/957/22

за позовом: Фізичної особи-підприємця Антонюк Ярослава Васильовича ( АДРЕСА_1 )

до: Фізичної особи-підприємця Гуменюк Вікторії Мирославівни ( АДРЕСА_2 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАЛА" (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, 21001)

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу

В жовтні 2022 року Фізична особа-підприємець Антонюк Ярослав Васильович та ОСОБА_1 звернулись до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Вікторії Мирославівни та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макала" про зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном позивачів - нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться на 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3, м. Вінниця) та розташоване на несамохідній баржі № 2647, шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу.

14.11.2022 до Господарського суду Вінницької області від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.11.2022 позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 залишено без розгляду, продовжено розгляд справи № 902/957/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Антонюк Ярослава Васильовича до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Вікторії Мирославівни та до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАЛА" про усунення перешкод в користуванні майном шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу за правилами загального позовного провадження.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що Філія Пристань Вінниця ВАТ Київського річкового порту в особі директора Чередніченко О.В. (орендодавець) з однієї сторони та ФОП Антонюк Я.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (орендарі) з іншої сторони, уклали Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009, терміном на 49 років, об`єктом оренди за яким є несамохідна баржа № 2647.

Орендна плата сплачувалась філії Пристань Вінниця ВАТ Київського річкового порту орендарями вчасно і в повному обсязі.

Відповідно до договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011, укладеного між ФОП Антонюк Я.В. (замовник) та ФОП Гринь А.В. (виконавець), виконавець надав замовнику наступні послуги: Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар), яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця. Вартість послуг відповідно до договору та Акту надання послуг від 05.09.2011 становить 210 535,00 грн.

Витрати на будівельні матеріали для зведення згаданої вище будівельної конструкції тимчасової споруди здійснювались також Геруном Ю.О., що за твердженням позивача підтверджується видатковими накладними ФОП Саблук О.М. № 1640, 1740.

За твердженням позивача, останнім отримано відповідно до вимог чинного законодавства дозвільну документацію з метою експлуатації кафе-бару, який було зведено за погодження директора філії Пристань Вінниця ВАТ Київського річкового порту на несамохідній баржі № 2647.

Відповідно до договору суборенди між Герун Ю.О. та ОСОБА_3 від 07.04.2017 вказане вище нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться на 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3), з метою здійснення комерційної діяльності, передане ОСОБА_3 строком на 1 рік.

На переконання позивача ОСОБА_3 фактично користується вказаним вище нежитловим приміщенням і на даний час.

Відповідно до договору купівлі-продажу державного майна від 22.02.2022 № 01/02-703 майнові права на несамохідну баржу № 2647 (інв. № 264700) перейшли до ТОВ Макала, ідентифікатор аукціону в системі Прозорро: ALЕ001-UА-20220119-42199.

Оскільки правовідносини щодо користування майном (тимчасової споруди, яка знаходиться на несамохідній баржі № 2647 і розташована на 674 км. річки Південний Буг (вул. Київська, 3, м. Вінниця)) між ФОП Антонюк Я.В., ОСОБА_1 та ТОВ Макала на договірних засадах не врегульовано, позивачем та Герун Ю.О. прийнято рішення про демонтаж згаданого приміщення шляхом його розбирання та вивезення будівельних матеріалів.

Неодноразові звернення позивача та Герун Ю.О. до відповідачів, як в усній так і в письмовій формі щодо звільнення тимчасової споруди, яка знаходиться на несамохідній баржі № 2647 і розташована на 674 км. річки Південний Буг (вул. Київська, 3 м. Вінниця) та надання безперешкодного доступу працівникам, які проводитимуть демонтажні роботи відповідачами проігноровано.

За твердженням позивача, за фактом перешкоджання власникам у користуванні майном та не допуску до вказаного вище нежитлового приміщення підрозділом дізнання відділу №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області 06.06.2022 зареєстроване кримінальне провадження № 12022025040000155 за ст. 356 КК України. Наразі досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

З огляду на викладене позивач, посилаючись на норми ст. 317, 321, 386 та 391 Цивільного кодексу України звернувся до суду з позовною заявою, в якій (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном позивача будівельною конструкцією тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар), яка розташована на самохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на лівому березі річки Південний Буг в м. Вінниця, шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у позові Фізичної особи-підприємця Антонюка Ярослава Васильовича до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Вікторії Мирославівни та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макала" усунення перешкод в користуванні майном - нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться на 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3 м. Вінниця) та розташоване на несамохідній баржі № 2647, шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу - відмовлено повністю.

Позивач Фізична особа-підприємець Антонюк Ярослав Васильович, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у справі № 902/957/23 скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає:

- в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений між філією "Пристані "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" та ФОП Антонюком Ярославом Васильовичем, Герун Юрієм Олександровичем, Подолян Іриною Василівною Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 є нікчемним, оскільки нотаріально не посвідчений, а письмових доказів щодо повного або часткового виконання договору для визнання такого договору судом дійсним матеріали справи не містять;

- щодо договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011 та дозволів на розташування кафе-бару на воді, судом першої інстанції зазначено що відповідно до даного договору та акту надання послуг на замовлення позивача було зведено будівельну конструкцію тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар "Шкіпер"), яка станом на вересень 2011 року була розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця. Однак розміщення тимчасової споруди після 2011 року має здійснюватися виключно на підставі оформленого у встановленому порядку паспорта прив`язки. При цьому тимчасові споруди, що були розміщені до набуття чинності Порядком № 244, мали бути приведені у відповідність до вимог цього Порядку;

- договір суборенди, як доказ фактичного користування на день розгляду справи відповідачем 1 будівельною конструкцією тимчасової споруди, яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення, судом першої інстанції відхилено як не належний, а інші наявні в матеріалах справи документи, на думку суду першої фнстанції, не дають правових підстав вважати, що вказані права позивача порушуються відповідачем 1;

- дослідивши Договір купівлі продажу державного майна № 01/02-703 від 22.02.2022, укладений між Державним підприємство "Адміністрація річкових портів" (продавець) та ТОВ "Макала" (покупець), предметом якого є державне майно - несамохідна баржа-площадка "2646", інв. № 264600, несамохідна баржа-площадка "2647", інв. № 264700, судом першої інстанції встановлено, що в даному договорі відсутні будь-які застереження щодо наявності договорів оренди даного державного майна та дозволів на розміщення на даних плав засобах тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності;

- також судом зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідач 2 зокрема зазначив, що не чинить перешкод у користуванні майном позивача, так як на несамохідній баржі № 2647, що перебуває у власності відповідача, відсутнє майно що перебуває у власності чи користуванні позивача, а наявні в матеріалах справи докази дане твердження відповідача 2 не спростовують;

- на виконання вимог договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011 між Фізичною особою підприємцем Гринь Андрієм Володимировичем та Фізичною особою підприємцем Антонюком Ярославом Васильовичем підписано акт надання послуг № 1 від 05.09.2011, згідно з яким виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар "Шкіпер"), яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця на суму 210 535,00 грн;

- тобто на замовлення позивача було зведено будівельну конструкцію тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар "Шкіпер"), яка станом на вересень 2011 була розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця;

- жоден з відповідачів не зазначив жодної правової підстави та не надав жодного документу на право власності чи користування будівельною конструкцією тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця, а також - правових підстав, які на їх думку дають право на здійснення перешкод у доступі позивача до вказаного вище майна;

- користуючись майном, що зазначене в предметі договору від 07.04.2017, наданим відповідачу, навіть після спливу терміну дії договору, відповідач чинить перешкоди позивачу з надання безперешкодного доступу до вказаного вище майна.

- за фактом перешкоджання власникам у користуванні майном та не допуску до вказаного вище майна підрозділом дізнання відділу № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області 06.06.2022 зареєстроване кримінальне провадження № 12022025040000155 за ст. 356 КК України. Вказаний факт судом першої інстанції взагалі проігноровано;

- будівельна конструкція тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар) зведена відповідно до договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011, укладеного між ФОП Антонюк Я.В. (Замовник) та ФОП Гринь А.В. (Виконавець) на несамохідній баржі № 2647, знаходиться на 674 км. річки Південний Буг (вул. Київська, 3 м. Вінниця), станом на момент дії договору від 07.04.2017, станом на момент організації проведення аукціону з приватизації державного майна, станом на 22.02.2022, а також на даний час розташована і використовується для здійснення підприємницької діяльності закладом громадського харчування Паб "Вінницька Реберня", що підтверджується публікаціями в соціальних мережах facebook, instagram тощо (https://www. instagram.com/rebemia.vinnytsia/, https://facebook.com/vinrebra/, https://misteram.com.ua/vinnytsia/rebemyavn, https://glovoapp.com/ua/uk/vinnitsva/vinnvts-ka-rebemya-vnt/);

- наведене ілюструє неоднозначну та непослідовну позицію відповідача 1 щодо чинності, дійсності чи недійсності договору суборенди, а саме факт отримання у користування Гуменюк В.М. на підставі договору суборенди від 07.04.2017 - нежитлового приміщення, яке знаходиться на 674 км. річки Південний Буг (вул. Київська, 3), з метою здійснення комерційної діяльності; факт надсилання В.М.Гуменюк листа від 26.05.2022 про те, що цей договір недійсний, а вимога щодо сплати орендної плати нікчемна; факт користування ОСОБА_3 цим майном і на даний час, таким чином неоднозначна поведінка відповідача 1 щодо дійсності договору суборенди може розцінюватись як недобросовісна;

- відповідач 2 (ТОВ "Макала") не зміг пояснити, як відсутність даного майна у Договорі купівлі- продажу державного майна № 01/02-703 від 22.02.2022, укладеного між Державним підприємство "Адміністрація річкових портів" (продавець) та ТОВ "Макала" (покупець), предметом якого є державне майно - несамохідна баржа-площадка "2646", інв. № 264600, несамохідна баржа-площадка "2647", інв. № 264700, так і свою бездіяльність щодо вжиття заходів позбутися вказаного майна з несамохідного плавучого транспортного засобу, оскільки його наявність суперечить вимогам законодавства;

- судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до п. 2.3 Договору купівлі-продажу державного майна № 01/02-703 від 22.02.2022 покупець зобов`язаний оплатити ціну продажу майна, протягом 30 календарних днів з дати опублікування Договору в електронній торговій системі. У разі несплати ціни продажу майна протягом 30 календарних днів з дати опублікування Договору в електронній торговій системі цей Договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за вимогою продавця (п. 5.1 Договору);

- не зважаючи на вимогу позивача, судом першої інстанції під час розгляду справи не встановлено право власності ТОВ "Макала" на вказане майно, оскільки на сайті онлайн_аукціонів з приватизації державного майна в системі Прозорро (https://auction.prozorro.sale/ALE001-UA-20220119-42199) інформація про надходження повної оплати лота відсутня, а підтверджуючі документи відповідачем до матеріалів справи не долучені;

- також судом першої інстанції, незважаючи на заяву представника позивача, залишено поза увагою факт збігу місця реєстрації відповідача 1 Гуменюк В.М. та засновника відповідача 2 ТОВ "Макала" - ОСОБА_4 , а саме: 21000, АДРЕСА_3 .

Отже апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ФОП Антонюка Ярослава Васильовича про зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном позивача - будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар), яка розташована на самохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на лівому березі річки Південний Буг в м. Вінниця, шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу - задоволити.

Апеляційну скаргу подано через суд апеляційної інстанції.

Листом № 902/957/22/1840/23 від 22.03.2023 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Вінницької області.

04.04.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 902/957/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця Антонюка Ярослава Васильовича на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у справі № 902/957/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 31.05.2023 об 10:00 год /а.с. 184-185/.

20.04.2023 (вх. № 3335/23) від ТОВ "Макала" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти апеляційної скарги, просить залишити рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у справі № 902/957/22 без змін, а апеляційну скаргу ФОП Антонюка Ярослава Васильовича без задоволення /а.с. 192-197/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 клопотання (вх. №2276/23) представника ТОВ "Макала" про участь в судовому засіданні 31.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено /а.с. 208-209/.

30.05.2023 (вх. № 4562/23) на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обгрунтування якого посилається на його участь 31.05.2023 у судовому засіданні по справі № 127/14804/23 у Вінницькому міському суді Вінницької області, що підтверджується судовими повістками.

Відповідно до ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.04.2023, явка представників сторін в судове засідання 31.05.2023 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки його не явка не перешкоджає перегляду справи.

Крім того колегія суддів зазначає, що позивач своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи - 06.04.2023, про що свідчать довідка про доставку електронного листа та витяг з електронного направлення ухвали суду від 06.04.2023 /а.с. 187/, відповідно, у позивача було достатньо часу щоб надати письмові пояснення по суті спору або забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Отже клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 31.05.2023 представник відповідача ТОВ "Макала" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідач ФОП Гуменюк В.М. явку повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 06.04.2023 явка представників сторін в судове засідання 31.05.2023 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача ФОП Гуменюк В.М., оскільки їх не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача ТОВ "Макала", дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2009 між Філією "Пристані "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" (орендодавець) та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, Герун Юрієм Олександровичем, Подолян Іриною Василівною (орендар) укладено Договір оренди несамохідних барж (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1.1-1.3 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно, яке належить орендодавцю на праві власності. Об`єкт оренди є несамохідна баржа № 2647. Метою передачі майна в оренду є його комерційне використання орендарем у якості площадки для облаштування кафе на воді /а.с. 25-27/.

Договір складено сторонами строком на 49 (сорок дев`ять) років. Договір вступає в силу з моменту підписання двостороннього акта прийому-передачі несамохідної баржі в оренду. Договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди сторін. Сторони не мають права відмовитись від виконання умов цього Договору в односторонньому порядку. В разі переходу права власності об`єкта оренди до інших осіб, Договір оренди зберігає чинність для нового власника (п. 2.1 - 2.5 Договору оренди).

Розділом 3 "Права і обов`язки сторін" Договору оренди сторони визначили наступне.

3.1. Орендодавець:

- передає несамохідну орендарю баржу, в повній експлуатаційній готовності на основі складеного акта з описом технічного стану баржі та переліком матеріальних цінностей;

- орендодавець має право здійснювати перевірку порядку використання орендарем та технічного стану баржі відповідно до умов цього Договору.

3.2. Орендар:

- приймає несамохідну баржу згідно акту приймання - передачі складеного представниками сторін;

- своєчасно й у повному обсязі сплачує орендодавцю орендну плату згідно з розділом 4 цього Договору;

- своєчасно здійснює поточний ремонт баржі, а також капітальний ремонт, якщо необхідність у такому ремонті виникла з вини орендаря;

- забезпечує і несе відповідальність за виконання вимог охорони праці і техніки безпеки в процесі орендної діяльності;

- додержується і суворо виконує вимоги державних органів у сфері охорони праці, природоохоронних, протипожежних і санітарних норм в процесі оренди баржі;

- несе повну матеріальну відповідальність за прийняту в оренду несамохідну баржу та усі передані матеріальні цінності згідно акта приймання-передачі;

- надає орендодавцю, станом на кожне 1 число місяця у 3-денний строк, належним чином оформлені акти виконаних робіт відповідно до умов цього Договору. Звірка розрахунків за цим договором проводиться щорічно станом на 31 грудня на протязі 15 днів. Для цього орендар з`являється до орендодавця. Звірка може проводитись за ініціативою сторін.

- не передавати несамохідну баржу в суборенду без письмової згоди орендодавця;

- дозволяти представнику орендодавця перевіряти технічний стан баржі;

- письмово повідомити орендодавця не пізніше, ніж за місяць про наступне звільнення майна, як у зв`язку з закінченням терміну дії цього Договору, та при достроковому його звільненні;

- у разі припинення дії цього Договору повернути орендодавцю баржу в термін і на умовах отримання, передбачених цим договором;

- призначити відповідальну особу за безпечну та надійну експлуатацію об`єкту оренди.

Розділом 4 Договору оренди сторони узгодили оплату і порядок розрахунків, а саме:

Орендна плата (з ПДВ включно) за календарний місяць, починаючи з моменту підписання акта прийому-передачі, несамохідної баржі в оренду, складає 2 000,00 грн, у тому числі ПДВ (п. 4.1 Договору).

Розмір орендної плати може бути змінений у разі зміни орендодавцем тарифів по орендній платі. Зміна розміру орендної плати допускається у випадках зміни витрат на утримання баржі, а також у зв`язку з прийняттям державними органами нових нормативних актів, які впливають на порядок розрахунків і величину орендних ставок, про що орендодавець повідомляє орендаря з обґрунтуванням підвищення орендної плати. У випадку зменшення вартості гривні більше як 5% орендна плата, на момент оплати, пропорційно індексується (п. 4.2 Договору).

Сплата орендної плати здійснюється у порядку попередньої оплати до 5-го числа поточного місяця на підставі цього договору чи інших платіжних документів встановлених законодавством. При цьому обов`язок отримати зазначені інші платіжні документи покладається на орендаря (п. 4.3 Договору).

В розділі 5 Договору оренди сторони визначили відповідальність сторін, а саме: сторони несуть відповідальність за невиконання або виконання неналежним чином зобов`язань по даному договору у відповідності з нормами діючого законодавства. У випадку не перерахування орендної плати, у встановлені цим договором терміни, орендар додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день. Облікова ставка визначається на момент платежу. У разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця з підстав не передбачених цим договором чи законом він зобов`язаний відшкодувати орендарю понесені ним витрати на усі поліпшення в п`ятдесяти кратному розмірі.

Одностороннє припинення дії цього Договору оренди допускається за умови попередження однією із сторін за 30 календарних днів (п. 6.1 Договору оренди).

Орендодавець може достроково розірвати цей Договір оренди, якщо орендар: - використовує баржу не відповідно до цього договору; - навмисно або через необережність погіршує стан баржі; - своєчасно не вносить орендну плату протягом 30 календарних днів з моменту визначеному у р. 4 цього Договору; - у разі не досягнення сторонами згоди щодо змін тарифів орендної плати (п. 6.2 Договору оренди).

Для розірвання цього договору за ініціативою орендодавця йому достатньо повідомити орендаря про виникнення у нього (орендодавця) права на одностороннє розірвання Договору оренди. Після цього по закінченні 30 днів цей договір вважається розірваним (припиненим). У випадку неможливості повідомлення орендодавцем орендаря про розірвання договору у загальному порядку, перший повинен дати об`яву про це у будь-яку газету яка виходить у Вінниці. Односторонні дії орендаря, щодо виконання порушених обов`язків, невиконання яких привело до ініціації розірвання договору оренди, не є підставою для його автоматичного відновлення, за винятком згоди на це орендодавця (п. 6.3 Договору оренди).

Орендар може пред`явити вимогу (об`явити право) про дострокове розірвання Договору оренди у визначених цим договором випадках, але при цьому не ініціювати його одностороннє розірвання. Відсутність умови розірвання зазначається у повідомленні (п. 6.4 Договору оренди).

Розділом 7 Договору оренди визначені інші умови, а саме:

- даний договір складено у двох екземплярах, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони.

- страхування транспортного засобу здійснюється орендарем;

- амортизаційні відрахування залишаються у орендодавця;

- відповідальним за чергові технічні огляди (передбачені законом) є орендодавець.

Право власності на баржу № 2647 залишається у орендодавця протягом всього строку дії договору (п. 7.5 Договору оренди).

Для забезпечення можливості використання орендованого майна з визначеною метою орендарю надається право відповідного облаштування баржі без зміни її конструктивних елементів. За здійснене облаштування баржі відповідальність несе орендар. Під час облаштування орендар повинен дотриматись усіх дозвільних процедур (отримати дозволи) та, за необхідності, відповідним чином його зареєструвати та повідомити усі (у т.ч. державні) сторони (п. 7.6 Договору оренди).

Орендар вважається повідомленим у випадку повідомлення Антонюка Ярослава Васильовича чи ОСОБА_1 за вибором орендодавця. У випадку неможливості повідомлення одного орендаря повідомлення іншого орендаря не є обов`язковим і не вимагається (п. 7.7 Договору оренди).

Зміни і доповнення до цього Договору оренди допускаються за взаємною згодою сторін у формі додаткового договору, який є його невід`ємною частиною (п. 7.8 Договору оренди).

В розділі 8 Договору оренди визначено адреси і реквізити сторін, а саме зазначено найменування адресу та реквізити орендодавця, адресу та реквізити орендаря 1 Антонюка Я.В., адресу та реквізити орендаря 2 ОСОБА_1 ..

Даний договір скріплено печаткою та підписом орендодавця та підписами трьох орендарів.

18.06.2009 Управлінням розвитку та споживчого ринку та послуг Вінницької міської ради на адресу ФОП Подолян І.В. направлено лист № 463 в якому зазначено, що Управління розвитку та споживчого ринку та послуг міської ради не заперечує щодо розташування літнього кафетерію на воді за адресою: вул. Київська, 3 на річці Південний Буг (Пристань), при умові оформлення документів згідно вимог чинного законодавства /а.с. 39/.

01.04.2010 між Філією "Пристань "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" (орендодавець) та ФОП Антонюком Ярославом Васильовичем, та ФОП Герун Юрієм Олександровичем (орендар) укладено Акт приймання-передачі майна згідно договору оренди № б/н від 01.04.2010, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування баржу 2647 в повній експлуатаційній готовності. Даний акт скріплено підписом та печаткою орендодавця та підписами орендарів /а.с. 88/.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні № 1640 від 01.06.2010, № 1740 від 06.07.2010, укладені між ФОП Саблук О.М. (постачальник) та Герун Ю.О. (одержувач), згідно з якими постачальник передав, а одержувач отримав дошку обрізну, вагонку сосна та дошку не обрізну на загальну суму 82 370,00 грн та видаткова накладна № РН-0000045 від 21.06.2010, укладена між ФОП Андрійченко В.А. (постачальник) та Антонюком Я.В. (одержувач), згідно з якою постачальник передав, а одержувач отримав Піноізол на загальну суму 4 800,00 грн /а.с. 31, 32, 33/.

01.09.2010 Відділом наглядово-профілактичної діяльності м. Вінниця видано Дозвіл № 1168 від 01.09.2010 ФОП Антонюк Я.В. на початок роботи приміщення кафе-бару на воді за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 3 (на річці Південний Буг) з 01.09.2010. Умови дії дозволу - укладання договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди на період до усунення порушень правил пожежної безпеки та виконання запланованих заходів щодо усунення таких порушень згідно термінів вказаних у плані заходів від 01.09.2010 /а.с. 36/.

07.09.2010 Пристань Вінниця ВАТ Київського річкового порту на адресу ФОП Антонюк Я.В. направлено лист, в якому повідомлено про не заперечення на розміщення кафе-бару Шкіпер /несамохідна баржа №2647 на річці Південний Буг паралельно вулиці Київська, м. Вінниця /а.с. 38/.

23.06.2011 ФОП Антонюк Я.В. отримав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 02-04/778 об`єкта експертизи Бар Шкіпер, розташованого м. Вінниця, 674 км річки Південний Буг, в якому зазначено, що бар "Шкіпер" за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути погоджений в заявленій сфері діяльності. Висновок дійсний на термін дії договору оренди.

При цьому у висновку вказано, що при внесенні змін до нормативного документа щодо сфери застосування, умов застосування об`єкта експертизи даний висновок втрачає силу /а.с. 37/.

30.07.2011 між Фізичною особою підприємцем Гринь Андрієм Володимировичем (виконавець) та ФОП Антонюком Ярославом Васильовичем (замовник) укладено Договір про надання послуг № 30-07/11 (далі - Договір послуг), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п. 2.1 цього договору, власними силами та засобами у строки, обумовлені у цьому договорі, забезпечує необхідну якість робі у відповідності до ДБН (державні будівельні норми) та інших нормативних документів, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги, оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором /а.с. 28-30/.

Відповідно до розділ 2 Договору послуг, виконавець надає замовнику наступні послуги: Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар Шкіпер), яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця. Прийняття замовником послуг оформляється Актом надання послуг. Строк надання послуг в повному обсязі - до 31.12.2011.

Вартість послуг становить 210 535,00 грн без ПДВ. Акт надання послуг підписується сторонами до 15-го числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг протягом 10 днів після підписання такого акту на розрахунковий рахунок виконавця (розділ 3 Договору послуг).

Обов`язки виконавця: - своєчасно та якісно надати послуги відповідно до дефектного акту. Державних будівельних норм, стандартів і правил; - забезпечити дотримання працівниками виконавця вимог щодо правил охорони праці, пожежної безпеки, технологічної дисципліни, не допускати пошкодження майна замовника під час виконання послуг; - своєчасно усунути за свій рахунок виявлені недоліки (дефекти) під час надання послуг та в гарантійний період; - при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно цього Договору, терміново повідомити про це Замовника (п. 4.1 Договору послуг).

Обов`язки замовника: - забезпечити доступ працівників виконавця до місця надання послуг; - прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору (п. 4.2 Договору послуг).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1 Договору послуг).

05.09.2011 між ФОП Гринь Андрієм Володимировичем та ФОП Антонюком Ярославом Васильовичем підписано Акт надання послуг № 1, в якому зазначено наступне: Ми, що нижче підписалися, представник Замовника ФОП Антонюк Ярослав Васильович, з одного боку, і представник Виконавця ФОП Гринь Андрій Володимирович, з іншого боку, склали цей акт про те, що на підставі наведених документів Договір про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011, виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар Шкіпер), яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця на суму 210 535,00 грн. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має /а.с. 35/.

07.04.2017 між Герун Юрієм Олександровичем, діючим на підставі Договору оренди несамохідної баржи від 12.02.2009 та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016, (орендар) та Гуменюк Вікторією Мирославівною (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення (далі - Договір суборенди), відповідно до розділу 1 якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об`єкт оренди) площею 50,0 м2 з такими характеристиками:

- місце знаходження: 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3);

- загальна площа 246,0 м2.

Об`єкт оренди знаходиться в користуванні орендаря на підставі Договору оренди несамохідної баржи від 12.02.2009 та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016 з Філія Пристань - Вінниця.

Орендар підтверджує, що має право передачі об`єкта оренди в суборенду.

Об`єкт оренди передається разом з меблями, побутовою технікою та іншими побутовими речами, перелік і стан яких зазначені в Акті прийому-передачі об`єкта оренди. Плата за користування таким майном включена в орендну плату (розділ 1 Договору суборенди).

За даний об`єкт оренди суборендар щомісяця сплачує орендареві плату, що становить 16 000,00 грн.

Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у готівковій формі.

Плата за спожиті суборендарем комунальні послуги (електроенергія) не включена до складу орендної плати і сплачується суборендарем відповідно рахунків (за показниками лічильника). Дана сума орендної плати підлягає сплаті не пізніше 10 числа поточного місяця.

У період з грудня по лютий (включно) орендна плата становить 4 000,00 грн за місяць; за листопад, березень - орендна плата становить 10 000,00 грн за місяць.

Розмір орендної плати може змінюватись не частіше 1 разу на рік (розділ 2 Договору суборенди).

Орендар зобов`язаний: - надати в користування суборендарю приміщення на строк, передбачений даним договором; стежити за використанням приміщення за призначенням; - не втручатися в діяльність суборендаря з використанням об`єкта оренди, якщо це не суперечить умовам даного договору (п. 3.1 Договору суборенди).

Суборендар зобов`язаний: - утримувати об`єкт оренди в справному стані; - не допускати погіршення стану об`єкту оренди, у встановлений строк повернути об`єкт оренди в такому ж стані, як на момент передачі його в суборенду; - проводити ремонт об`єкта оренди за свій рахунок, у разі необхідності; - перепланування та реконструкції об`єкта оренди здійснювати лише за згодою орендаря; - не передавати об`єкт оренди у користування третім особам; - вчасно вносити орендну плату в розмірі і в строки, передбачені даним договором; - вчасно вносити оплату за спожиту електроенергію (згідно показників лічильника) (п. 3.2 Договору суборенди).

Орендар зобов`язаний передати об`єкт оренди суборендарю протягом 5 днів з моменту укладання даного договору, а суборендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди. Суборендар зобов`язаний в останній день дії даного договору повернути орендарю об`єкт оренди в такому ж стані як на момент прийняття його в суборенду, за актом прийому-передачі. У разі несплати орендної плати в указаний термін орендар має право передчасно розірвати договір оренди в односторонньому порядку. У випадку істотного порушення суборендарем строків внесення орендної плати орендар вправі вимагати від нього дострокового внесення орендної плати, але не більш ніж за два строки підряд (розділ 4 Договору суборенди).

Усі суперечки і розбіжності сторони зобов`язуються вирішувати шляхом переговорів. При неможливості вирішення сторонами виниклих розбіжностей спір передається на розгляд господарського суду. Термін дії даного договору складає один рік з моменту його підписання. Даний договір не може перевищувати термін дії договору оренди між орендарем і орендодавцем. Договір складений у двох екземплярах, по одному для кожної сторони (розділ 5 Договору суборенди) /а.с. 40-41/.

22.02.2022 між Державним підприємство Адміністрація річкових портів (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Макала (покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна № 01/02-703 (далі Договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю державне майно - несамохідну баржу-площадку 2646, інв. № 264600, несамохідну баржу-площадку 2647, інв. № 264700 (далі майно), а покупець зобов`язується сплати ціну продажу майна, прийняти його і виконати визначені в Договорі умови.

Місцезнаходження майна: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, 64 (розділ 1 Договору купівлі-продажу).

Ціна продажу майна становить 918 002,00 грн, без ПДВ, разом з ПДВ -1 101 602,40 грн, згідно з підписаним та опублікованим в електронній торговій системі протоколом про результати електронного аукціону №АLЕ00І-UА-20220119-42199 від 08.02 2022 та відповідно до вимог Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. № 803 (803-2007-п) (із змінами) (далі - Порядок) (п. 2.1 Договору купівлі-продажу).

Передача майна покупцю здійснюється продавцем протягом 5 робочих днів (крім випадку, визначеного пунктом 5.4 цього Договору) після сплати покупцем у повному обсязі ціни продажу майна шляхом укладення акту приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності). Право власності на Майно переходить до покупця лише після сплати в повному обсязі Ціни Продажу Майна відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України (розділ 3 Договору купівлі-продажу).

Усі витрати, пов`язані з укладенням Договору та його виконанням, бере на себе покупець. Договір у випадках, передбачених законом, або за домовленістю сторін підлягає нотаріальному посвідченню. Договір набирає чинності з моменту його укладання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, а у випадках, передбачених законом, з моменту нотаріального посвідчення (п. 11.1 11.4 Договору купівлі-продажу) /а.с. 42-46/.

26.05.2022 ФОП Гуменюк В.М. направила на адресу Герун Ю.О. лист в якому зазначила про таке: На Ваш лист від 24.05.2022 щодо сплати орендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2018 повідомляємо, що даний договір оренди є недійсним… А тому предмет договору зазначений в договорі суборенди нежитлового приміщення, а саме нежитлове приміщення площею 50 кв.м. з характеристиками : місце знаходження: 674 км. річки Південний Буг (вул. Київська,3); загальна площа: 246,0 кв.м, є визначеним не вірно та містить ознаки недостовірних відомостей (підробки), а спроба розпорядження неіснуючим майном виходить за межі правової дієздатності особи….. ФОП Гуменюк В.М. жодні акти прийому-передачі майна не підписувались та жодне майно від Геруна Ю.О. згідно договору не передавалось і не приймалось… Крім того, ФОП Гуменюк В.М. була поінформована ТОВ МАКАЛА про наявність в останнього майнових прав на несамохідну баржу-площадку 2647. Враховуючи викладене, ФОП Гуменюк В.М. вважає договір суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2018 року недійсним, а вимогу щодо сплати орендної плати нікчемною /а.с. 12-14/.

Також в матеріалах справи наявні претензії № 01-08/22-Г від 12.09.2022, № 01-08/22-Г від 14.09.2022, № 01-08/22-Г від 26.09.2022 та № 01-08/22-Г від 27.09.2022 направлені представником позивача адвокатом Кисловим Ю.А. до відповідачів, в яких зокрема викладено вимогу про звільнення тимчасової споруди та вжиття протягом п`яти днів з дня отримання даного листа заходів на усунення перешкод у користуванні майном - нежитлове приміщення загальною площею 246 м2, яке знаходиться за адресою 674 км. річки Південний Буг (вул. Київська, 3), шляхом надання доступу до нього з метою демонтажу /а.с. 25, 26, 27, 28/.

За результатами розгляду справи № 902/957/22 Господарський суд Вінницької області вирішив відмовити ФОП Антонюку Ярославу Васильовичу у задоволенні позову. Підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів перебування на несамохідній баржі № 2647, що є власністю відповідача 2, належного позивачу на праві власності або титульного володіння майна, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу вимог ч. 4 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, а саме: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За своєю правовою природою позов, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, є негаторним. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Позивач, посилаючись на договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009, дозволів на розташування кафе-бару на воді та договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011 вважає себе власником будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця.

Щодо договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009.

Загальні положення про найм (оренду) регулюються главою 58 Цивільного кодексу України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст. 761 ЦК України).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про внутрішній водний транспорт, судно - самохідний чи несамохідний плавучий транспортний засіб, що використовується: для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибогосподарської діяльності, розвідки і видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей та суден, що зазнають лиха на воді, буксирування, штовхання або ведення складу інших суден чи плавучих об`єктів, здійснення аварійно-рятувальних, шляхових, гідротехнічних, навігаційно-гідрографічних робіт, обслуговування суден і пасажирів у річковому порту (терміналі) чи піднімання затонулого майна; для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства, охороною навколишнього природного середовища і водних біоресурсів; для відпочинку (прогулянок, туризму, любительського рибальства); для занять спортом; для наукових, науково-дослідних, навчальних і культурних цілей.

Параграфом 5 глави 58 Цивільного кодексу України визначено порядок найму (оренди) транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 209 ЦК України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

За приписами ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 укладено за участю Філії Пристань Вінниця ВАТ Київського річкового порту (орендодавець), ФОП Антонюка Я.В. та двох фізичних осіб Герун Ю.О. та Подолян І.В. Натомість вказаний договір нотаріально не посвідчений /а.с. 25-27/.

Параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.1, 2 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

Разом з тим згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Позивач в підтвердження дійсності Договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009 надав до суду Акт приймання-передачі майна від 01.04.2010.

Однак вищезазначений Акт укладений на виконання договору оренди № б/н від 01.04.2010, а не договору оренди несамохідних барж від 12.02.2009.

При цьому в матеріалах справи відсутній договір оренди № б/н від 01.04.2010, на виконання якого був складений Акт приймання-передачі майна від 01.04.2010 між Філією "Пристань "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" (орендодавець) та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, та ФОП Герун Юрієм Олександровичем (орендар), за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування баржу 2647 в повній експлуатаційній готовності /а.с. 88/.

Крім того, як вже зазначалося вище Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 укладався між Філією "Пристань "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" (орендодавець) та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, а також фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (орендар), тобто з трьома орендарями, двоє з яких є фізичними особами, а у вище зазначеному Акті приймання-передачі майна від 01.04.2010 орендарями є лише дві особи, які є фізичними особами-підприємцями.

Інших доказів, зокрема, доказів оплати орендних платежів матеріали справи не містять та сторонами суду не надавались.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що укладений між Філією "Пристані "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем, ОСОБА_1 , Подолян Іриною Василівною Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 є нікчемним, оскільки зазначений договір нотаріально не посвідчений, а в матеріалах справи відсутній Акт приймання-передачі об`єкта оренди за даним договором, а також відсутні письмові докази в підтвердження виконання зазначеного договору.

Статтею 236 ЦК України визначено момент недійсності правочину, а саме ч. 1 даної статті визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже з урахуванням ст. 236 ЦК України Договір оренди несамохідних барж від 12.02.2009 є нікчемним з моменту його вчинення - з 12.02.2009.

Щодо договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011 та дозволів на розташування кафе-бару на воді.

Право власності, як і будь-яке інше суб`єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Ці обставини нерідко іменуються способи набуття права власності.

Питання про набуття права власності регулюється Главою 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Визначені в Кодексі способи набуття права власності стосуються всіх форм права власності. Всі підстави набуття права власності мають бути не забороненими законом, тобто правомірними. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК).

Щоб встановити право власності на річ вона повинна існувати. Отже річ насамперед має бути створена, і створення нової речі є підставою для виникнення права власності на цю річ.

Підстави виникнення права власності поділяються на первісні та похідні. До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників новостворене майно (ст. 331 ЦК), переробка речі (ст. 332 ЦК), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333 ЦК), безхазяйна річ (ст. 335 ЦК), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336 ЦК), знахідка (ст. 338 ЦК), бездоглядна домашня тварина (ст. 341 ЦК), скарб (ст. 343 ЦК), набувальна давність (ст. 344 ЦК), викуп пам`ятки історії та культури (ст. 352 ЦК), реквізиція (ст. 353 ЦК), конфіскація (ст. 354 ЦК). До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом). Практичне значення такого поділу полягає в тому, що при похідних підставах виникнення права власності на річ завжди необхідно враховувати можливість існування прав на дану річ інших осіб невласників (наприклад, орендаря, заставодержателя, суб`єкта іншого обмеженого речового права). Ці права, як правило, не припиняються при зміні власника речі, яка переходить до нового володільця. Зрозуміло, що на первісного набувача речі подібні обмеження не поширюватимуться. У цьому відношенні діє відомий ще з римського приватного права принцип: Ніхто не може передати іншому більше прав, ніж сам має.

Статтею 330 ЦК України закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку, або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Отже власник не зобов`язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно. Водночас окремими нормативно-правовими актами передбачаються різноманітні правовстановлюючі чи інші документи, якими має підтверджуватися право власності.

Згідно з договором про надання послуг № 30-07/11 від 30.11.2011, укладеним між Фізичною особою підприємцем Гринь Андрієм Володимировичем (виконавець) та ФОП Антонюк Ярославом Васильовичем (замовник), виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені п. 2.1 цього договору, власними силами та засобами у строки, обумовлені у цьому договорі, забезпечує необхідну якість робі у відповідності до ДБН (державні будівельні норми) та інших нормативних документів, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги, оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Також відповідно до умов цього Договору виконавець надає замовнику наступні послуги: Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар Шкіпер), яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця. Прийняття замовником послуг оформляється Актом надання послуг. Строк надання послуг в повному обсязі - до 31.12.2011.

Договір про надання послуг № 30-07/11 від 30.11.2011 за своєю правовою природою є змішаним договором про надання послуг та підряду.

За положеннями ст. 901, ст. 902, ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ст. 837 ЦК України).

Статтями 839 та 840 ЦК України визначено, що виконання робіт може виконуватись з матеріалу підрядника або з матеріалу замовника, зокрема підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

На виконання вимог договору про надання послуг № 30-07/11 від 30.07.2011 між Фізичною особою підприємцем Гринь Андрієм Володимировичем та Фізичною особою підприємцем Антонюк Ярославом Васильовичем підписано Акт надання послуг № 1 від 05.09.2011, згідно з яким виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Зведення будівельної конструкції тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар Шкіпер), яка розташована на несамохідному плавзасобі №2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця на суму 210 535,00 грн. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Тобто на замовлення позивача станом на вересень 2011 року було зведено будівельну конструкцію тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар Шкіпер), яка була розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Однак з долучених до матеріалів справи доказів, з вище зазначеного договору, акту та дозвільних документів які подані позивачем не можливо встановити розміри та характеристики цієї тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (кафе-бар Шкіпер), яка була розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця, які матеріали використовувались при її зведенні, можливість переміщення даної тимчасової споруди тощо.

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних № 1640 від 01.06.2010, № 1740 від 06.07.2010, укладених між ФОП Саблук О.М. (постачальник) та Герун Ю.О. (одержувач), за якими постачальник передав, а одержувач отримав дошку обрізну, вагонку сосна та дошку не обрізну на загальну суму 82370,00 грн та видаткової накладної № РН-0000045 від 21.06.2010, укладеної між ФОП Андрійченко В.А. (постачальник) та Антонюк Я.В. (одержувач), за якою постачальник передав, а одержувач отримав піноізол на загальну суму 4 800,00 грн, також не можливо встановити, що вказані матеріали використані саме для зведення тимчасової споруди, розташованої на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення на 637 кілометрі лівого берегу річки Південний Буг в м. Вінниця, а не для власних потреб позивача та Герун Ю.О.

Крім того правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначаються Законом України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 № 2807-IV.

Відповідно до частин першої-третьої статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про благоустрій населених пунктів самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, визначено механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється.

Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди (п. 2.2. Порядку № 244).

Згідно з п. 2.3 Порядку № 244 до заяви додаються:

- графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості;

- реквізити замовника (найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) /місцезнаходження тимчасової споруди/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Цей перелік документів є вичерпним.

Паспорт прив`язки тимчасової споруди видається на безоплатній основі (п. 2.15 Порядку № 244).

Зі змісту наведених норм вбачається, що розміщення тимчасової споруди після 2011 року має здійснюватися виключно на підставі оформленого у встановленому порядку паспорта прив`язки. При цьому тимчасові споруди, що були розміщені до набуття чинності Порядком № 244, мали бути приведені у відповідність до вимог цього Порядку.

Разом з тим матеріали справи не містять паспорту прив`язки тимчасової споруди, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено правомірності набуття права власності на будівельну конструкцію тимчасової споруди.

Щодо укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017.

Відповідно до умов договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017, орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об`єкт оренди) площею 50,0 м2, з такими характеристиками:

- місце знаходження: 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3);

- загальна площа 246,0 м2.

Об`єкт оренди знаходиться в користуванні орендаря на підставі Договору оренди несамохідної баржи від 12.02.2009 та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016 з Філія Пристань - Вінниця.

Тобто під час укладення договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017 ОСОБА_1 вказав, що об`єкт оренди знаходиться в його користуванні на підставі Договору оренди несамохідної баржі від 12.02.2009 та Договору надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016.

Натомість судом встановлено, що Договір оренди несамохідної баржі від 12.02.2009 є нікчемним, а Договір надання послуг адміністративно-господарської діяльності від 01.10.2016 в матеріалах справи відсутній.

Крім того п. 1.3 договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017 сторони погодиди, що орендар підтверджує, що має право передачі об`єкта оренди в суборенду.

Разом з тим відповідно до п. 3.2.8 Договору оренди несамохідної баржі від 12.02.2009 орендар зобов`язується не передавати несамохідну баржу в суборенду без письмової згоди орендодавця, однак матеріали справи такої згоди орендодавця філії "Пристань "Вінниця" ВАТ "Київського річкового порту" не містять.

Відповідач 1 ФОП Гуменюк Вікторія Миколаївна у відзиві на позовну заяву, заперечує факт отримання в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 50,0 м2, що знаходиться на 674 км річки Південний Буг (вул. Київська, 3), загальною площею 246,0 м2 та зазначає, що жодного акту приймання-передачі не підписувала, суборендні платежі не проводила.

Також матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо передачі майна за Актом приймання-передачі чи сплати орендних платежів на виконання умов договору суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2017.

Строк дії Договору суборенди відповідно до п. 5.2 складає один рік з моменту його підписання, однак будь-яких умов пролонгації умови даного договору матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що підставою для подання негаторного позову є вчинення особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Договір суборенди як доказ фактичного користування відповідачем 1 будівельною конструкцією тимчасової споруди, яка розташована на несамохідному плавзасобі № 2647 стоянкового типу призначення, є неналежним доказом, а з інших долучених до матеріалів справи доказів неможливо встановити, що права та законні інтереси позивача порушуються відповідачем 1, а тому підстави для задоволення даного позову в частині, що стосується негаторного позову до відповідача 1 відсутні.

Щодо позовних вимог заявлених до відповідача 2 ТОВ "Макала".

Із Договору купівлі-продажу державного майна № 01/02-703 від 22.02.2022, укладеного між Державним підприємством Адміністрація річкових портів (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Макала (покупець), предметом якого є державне майно - несамохідна баржа-площадка 2646, інв. № 264600, несамохідна баржа-площадка 2647, інв. № 264700, вбачається, що у цьому договорі відсутні будь-які застереження щодо наявності договорів оренди вказаного державного майна та дозволів на розміщення на цих плавзасобах тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності.

Одночасно у відзиві на позовну заяву та на апеляційну скаргу відповідач 2, зокрема, зазначив, що не чинить перешкод у користуванні майном позивача, оскільки на несамохідній баржі № 2647, що перебуває у його власності, відсутнє майно, що перебуває у власності чи користуванні позивача, а наявні в матеріалах справи докази, а також доводи викладені позивачем в апеляційній скарзі дане твердження відповідача 2 не спростовують.

Щодо доводів позивача про те, за фактом перешкоджання власникам у користуванні майном та не допуску до вказаного вище нежитлового приміщення підрозділом дізнання відділу № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області 06.06.2022 зареєстроване кримінальне провадження № 12022025040000155 за ст. 356 КК України, колегія суддів зазначає наступне.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 6 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є наявність вироку суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили, і в якому встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Тобто преюдиційне значення для господарського суду має вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Натомість у матеріалах господарської справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні № 12022025040000155, який набрав законної сили щодо факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 356 КК України, а тому колегія суддів вважає, що зареєстроване Вінницьким районним управлінням поліції ГУНП у Вінницькій області 06.06.2022 кримінальне провадження № 12022025040000155 за ст. 356 КК України не може бути доказом перешкоджання у користуванні майном та не допуску до нежитлового приміщення.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, були також відображені останнім у позовній заяві та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у справі № 902/957/22 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Антонюк Ярослава Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2023 у справі № 902/957/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 902/957/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "07" червня 2023 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.