Рішення

від 23.02.2023 по справі 914/3249/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023 Справа № 914/3249/22

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Намортранс», м. Львівдо відповідача:Приватного підприємства «СЛ СІТІ ГРУП», м. Львівпро:стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних, пені Суддя - Крупник Р.В.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Намортранс» до ПП «СЛ СІТІ ГРУП» про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних, пені.

Ухвалою від 23.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

АРУГМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 01.04.2021 між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено Договір транспортного експедирування №290321-2, згідно із яким експедитор бере на себе зобов`язання в інтересах, за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином та надав транспортно-експедиційне обслуговування на загальну суму 1771000,00 грн. Разом з цим, відповідач у повному обсязі не оплатив вартості поставленого товару, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 20000,00 грн.

Зважаючи на це, ТОВ «Намортранс» звернулось до суду із позовом про стягнення 225586,01 грн., з яких 20000,00 грн. основний борг, 57737,44 грн. пеня, 65045,57 гривень за користування грошовими коштами, 82803,00 грн. інфляційних втрат.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

Ухвала від 23.12.2022 про відкриття провадження у справі направлялась на юридичну адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Львів, вул. Навроцького, буд. 1.

Рекомендований лист №7901414742320, яким вказана вище ухвала надсилалась відповідачу, повернувся на адресу суду із зазначенням причин невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із відповіддю АТ «Укрпошта» (вх. №4673/23 від 22.02.2023) рекомендований лист №7901414742320, адресований відповідачу, надійшов до відділення поштового зв`язку 79028 28.12.2022 та в цей же день був переданий у доставку листоноші. Адресата не було виявлено за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, буд. 1 , оскільки він за вказаною адресою не значиться. Відтак, рекомендований лист не було вручено і повідомлення про надходження рекомендовано листа також за вказаною відправником адресою не було залишено. Контактний номер телефону одержувача не було зазначено відправником, тому працівники відділення поштового зв`язку не мали змоги зв`язатись з представником відповідача та повідомити про надходження поштового відправлення. Порядок доставки поштових відправлень з ПП «СЛ СІТІ ГРУП» не узгоджено, у відділенні поштового зв`язку 79028 заяви на доставку поштових відправлень та довіреності на довірену особу для отримання поштових відправлень відсутні. У зв`язку із цим, відповідний лист був повернутий на зворотну адресу 29.12.2022 через відсутність адресата.

Суд зазначає, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі - Закон) покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009.

Однак відповідач, попри визначений для нього Законом обов`язок, не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, за адресою, визначеною у відомостях в ЄДР, у зв`язку із чим отримання ПП «СЛ СІТІ ГРУП» листа із ухвалою від 23.12.2022 перебувало поза межами контролю суду.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зважаючи на те, що ухвала про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача, яка не змінювалась із початку розгляду справи, і була повернута поштою у зв`язку з відсутністю адресата, то відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд судом справи №914/3249/22.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.04.2021 між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено Договір транспортного експедирування №290321-2 (надалі - Договір), згідно із п. 2.1. якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання в інтересах, за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Цей договір встановлює загальні умови співпраці сторін, пов`язаної із наданням клієнту транспортно-експедиційного обслуговування. Істотні умови конкретного перевезення (групи однотипних перевезень) визначаються окремо для кожного перевезення (групи однотипних перевезень) у відповідності до заявок клієнта, погоджених сторонами. Заявка, узгоджена сторонами в порядку, встановленому цим договором, становить його невід`ємну частину (п. 2.2. Договору).

Як передбачено п. 5.2. Договору вартість транспортно-експедиційних послуг, що підлягає оплаті експедитору, погоджується сторонами в заявках та/або в додатку до цього договору про тарифи, який може бути підписаний сторонами. До зазначеної вартості включаються витрати на оплату вартості послуг залучених до виконання перевезення третіх осіб, інші пов`язані із перевезенням витрати експедитора, а також винагорода експедитора з урахуванням ПДВ.

Сторони погодили, підписали та скріпили своїми печатками Заявку №6 на транспортування та експедирування контейнерів від 08.11.2021, згідно із якою сторони погодили, що вартість послуг по перевезенню контейнерів FFAU3005842, FFAU2949339, CAAU5596817, MSDU8047597 по коносаменту WMS21102224 становитиме 1771000,00 грн.

При цьому такі послуги передбачають морське перевезення вантажу за межами державного кордону України; автотранспортні послуги на території України; компенсацію транспортно-експедиторських послуг (у т.ч. навантажувально-розвантажувальні роботи) на території України; експедиційні послуги на території України.

Згідно із п. 2.5. Договору перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в межах території України.

У матеріалах справи наявна копія коносаменту WMS21102224, а також його переклад, засвідчений належним чином.

Відповідно до п. 5.10. Договору за фактом виконання кожного організованого за цим договором перевезення сторонами підписується акт виконаних робіт.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та надав замовлені відповідачем послуги на загальну суму 1771000,00 грн., що підтверджується Актом надання послуг №321-008197 від 12.01.2022.

Згідно із п. 5.3. Договору платежі за транспортно-експедиційні послуги здійснюються клієнтом відповідно до виставленого експедитором рахунку (рахунку-проформи).

Рахунки (рахунки-проформи) експедитора підлягають оплаті протягом 3-х календарних днів з дати виставлення рахунку (п. 5.4. Договору).

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №321-008197 від 10.01.2022 на суму 1771000,00 грн.

Відповідач частково оплатив вказаний рахунок на суму 1751000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2022 по 21.11.2022, платіжними дорученнями №1223 від 16.02.2022, №1259 від 17.03.2022, №1270 від 24.03.2022, №1301 від 12.04.2022, №1327 від 11.05.2022, №1346 від 18.05.2022, №1366 від 27.05.2022, №1383 від 02.06.2022, №1404 від 10.06.2022, №1416 від 16.06.2022, №1444 від 02.07.2022, №1456 від 11.07.2022, а також платіжною інструкцією №1704 від 22.11.2022.

Станом на момент розгляду цієї справи судом, неоплаченою залишається сума у розмірі 20000,00 грн. (1771000,00 - 1751000,00).

Пунктом 6.3.1. Договору визначено, що у разі порушення клієнтом строків здійснення розрахунків за цим договором та/або у разі перевищення встановленої п. 5.8. цього договору суми, клієнт сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення оплати, за кожен день прострочення, від суми боргу. У разі порушення клієнтом строків здійснення розрахунків більш ніж на 10 (десять) календарних днів, клієнт сплачує експедитору суму заборгованості з урахуванням 36% річних за користування чужими грошовими коштами.

На підставі вказаного пункту договору, а також ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути із відповідача 57737,44 грн. пені, 65045,57 гривень за користування грошовими коштами, 82803,00 грн. інфляційних втрат. При цьому, розмір пені, річних за користування коштами та інфляційних втрат позивач обраховує не лише від несплаченого розміру коштів (20000,00 грн.), а від несвоєчасної сплати коштів, які повинні були бути сплачені згідно Акту надання послуг №321-008197 від 12.01.2022 (1771000,00 грн.).

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено Договір транспортного експедирування №290321-2 від 01.04.2021.

Відтак, на спірні правовідносини поширюються як положення цивільного законодавства про перевезення вантажів, так і загальні положення про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Свої зобов`язання за Договором позивач виконав належним чином та згідно із Актом надання послуг №321-008197 від 12.01.2022 надав відповідачу послуги на загальну суму 1771000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 5.3. Договору платежі за транспортно-експедиційні послуги здійснюються клієнтом відповідно до виставленого експедитором рахунку (рахунку-проформи).

Рахунки (рахунки-проформи) експедитора підлягають оплаті протягом 3-х календарних днів з дати виставлення рахунку (п. 5.4. Договору).

У матеріалах справи наявний рахунок на оплату №321-008197 від 10.01.2022 на суму 1771000,00 грн.

Слід зауважити, що позивач не надав суду доказів вручення вказаного рахунку відповідачу 10.01.2022, що свідчить про безпідставність його доводів про те, що останнім днем оплати цього рахунку є 13.01.2022.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4.1.7. Договору експедитор (позивач) зобов`язаний після надання послуг за конкретною заявкою надати клієнту, зокрема оригінал рахунку на оплату вартості транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до п. 5.10. Договору за фактом виконання кожного організованого за цим договором перевезення сторонами підписується акт виконаних робіт.

Зі змісту наданого позивачем Акту надання послуг №321-008197 від 12.01.2022 вбачається, що замовник (відповідач) отримав оригінали усіх документів згідно із Договором.

Зважаючи на це, а також враховуючи відсутність доказів протилежного, суд доходить висновку, що відповідач отримав рахунок на оплату №321-008197 від 10.01.2022 лише 12.01.2022, тобто у день підписання акту надання послуг.

Погоджений сторонами у п. 5.4. Договору строк почав обраховуватись з 13.01.2022 та сплив 17.01.2022 (включно), враховуючи те, що останній третій календарний день відповідного строку припав на вихідний день (субота), у зв`язку із чим був перенесений на перший за ним робочий день (понеділок) у відповідності до приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив вартості наданих йому послуг у строк до 17.01.2022, у зв`язку із чим, починаючи з 18.01.2022, у нього виникло прострочення за сумою, вказаною у рахунку №321-008197 від 10.01.2022.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2022 року ПП «СЛ СІТІ ГРУП» періодично частково погашало суму заборгованості за виставленим рахунком. Загальна сума перерахованих позивачу грошових коштів становить 1751000,00 грн.

Таким чином, станом на момент ухвалення цього рішення судом, неоплаченою залишається сума у розмірі 20000,00 грн.

Належних та допустимих доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача 20000,00 грн. основної заборгованості є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Звернувшись до суду із позовом, позивач, окрім основної суми заборгованості, також просить стягнути із відповідача 57737,44 грн. пені, 65045,57 гривень за користування грошовими коштами, 82803,00 грн. інфляційних втрат.

При цьому, розмір пені, річних за користування коштами та інфляційних втрат позивач обраховує не лише від несплаченого розміру коштів (20000,00 грн.), а від несвоєчасної сплати коштів, які повинні були бути сплачені згідно Акту надання послуг №321-008197 від 12.01.2022 (1771000,00 грн.).

Належним чином проаналізувавши вказані позовні вимоги, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.3.1. Договору визначено, що у разі порушення клієнтом строків здійснення розрахунків за цим договором та/або у разі перевищення встановленої п. 5.8. цього договору суми, клієнт сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення оплати, за кожен день прострочення, від суми боргу.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом встановлено, що така обрахована ТОВ «Намортранс» неправильно, а тому підлягає частковому задоволенню у розмірі 59780,00 грн.

Позивачем не враховано, що першим днем прострочення суми у розмірі 1771000,00 грн. є 18.01.2022, що унеможливлює врахування інфляційної складової боргу за січень 2022 року, оскільки час прострочення у неповному місяці є меншим, ніж половина місяця.

Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Що стосується 65045,57 гривень за користування грошовими коштами, то вказана позовна вимога також підлягає частковому задоволенню у розмірі 43793,58 грн.

При здійсненні таких висновків суд враховує наступне.

Як вбачається зі змісту розрахунків позивача, нарахування 36% річних здійснюється, серед іншого, за період з 14.01.2022 по 02.02.2022 на суму 1771000,00 грн.

Разом з цим, при здійсненні обрахунку позивачем не враховано, що відповідно до п. 6.3.1. Договору у разі порушення клієнтом строків здійснення розрахунків більш ніж на 10 (десять) календарних днів, клієнт сплачує експедитору суму заборгованості з урахуванням 36% річних за користування чужими грошовими коштами.

Зважаючи на це, право на нарахування 36% річних виникає лише у випадку порушення клієнтом строків здійснення розрахунків більш ніж на 10 (десять) календарних днів та, відповідно, може бути реалізоване на наступний день, що йде за днем спливу десятиденного строку.

Оскільки першим днем прострочення у даній справі є 18.01.2022, то останнім днем десятиденного строку, про який ідеться у п. 6.3.1. Договору, є 27.01.2022.

Відтак, право на нарахування 36% річних за користування чужими грошовими коштами на суму основної заборгованості виникло у ТОВ «Намортранс» лише з 28.01.2022, а не з 14.01.2022, як визначено позивачем.

У той же ж час, позивач вправі нараховувати на суму заборгованості відповідача 3% річних, починаючи з першого дня прострочення, тобто 18.01.2022, по останній день спливу строку передбаченого п. 6.3.1. Договору, а саме по 27.01.2022, що відповідає приписам ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про стягнення 57737,44 грн. пені, то суд встановив, що вказана сума також обрахована позивачем неправильно, без урахування того, що першим днем прострочення за рахунком є 18.01.2022, а тому вона може бути задоволена лише частково, а саме у розмірі 55214,37 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд, керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, дійшов висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2681,82 грн.

Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, представницею позивача подано до суду заяву про відшкодування судових витрат (вх. №993/23 від 16.01.2023), у якому вона, серед іншого, просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Проаналізувавши зміст вказаної заяви та дослідивши докази долучені до неї, суд зазначає наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд зазначає, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Так, ч. 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 8000,00 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Зі змісту поданої заяви вбачається, що остаточна сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 8000,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано:

1) Копію Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №02-12-22 від 02.12.2022 (надалі - Договір), згідно із п. 1.1. якого ТОВ «Намортранс» (клієнт) доручає, а Адвокатське бюро Ольги Тур (бюро) приймає зобов`язання надавати клієнту послуги у галузі права та професійну правничу допомогу, передбачені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти послуги та здійснити їх оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору послуги, що надаються бюро на замовлення клієнта, включають надання послуг професійної правничої допомоги та представництво інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до ПП «СЛ СІТІ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором.

Правова (професійна правнича) допомога, що надається клієнту за цим договором включає, зокрема представництво інтересів та захист клієнта в господарському, адміністративних судах усіх інстанцій з правами, які надані представнику учасника провадження у справі (позивачу, відповідачу, заявнику, третій особі тощо) (п. 1.3. Договору).

Згідно із п.п. 4.1., 4.2. Договору оплата послуг здійснюється в порядку та на умовах, узгоджених сторонами. Вартість послуг бюро з професійної правничої допомоги клієнту у справі за позовом клієнта до ПП «СЛ СІТІ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором послуг в суді першої інстанції становить 8000,00 грн. До обсягу послуг включається вивчення матеріалів справи, аналіз доказової бази, формування правової позиції, підготовка і подання до суду позовної заяви, інших процесуальних документів. Вартість послуг є фіксованою. Вартість послуг, наданих за цим договором, визначається сторонами в актах наданих послуг. Клієнт додатково оплачує фактичні витрати, понесені бюро та необхідні для виконання договору (транспортні, поштові витрати тощо).

2) Копію Акту надання послуг №2023-01 від 12.01.2023, згідно із яким позивачу надано послуги з професійної правничої допомоги у справі №914/3249/22 за позовом ТОВ «Намортранс» до ПП «СЛ СІТІ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором на суму 8000,00 грн.

3) Копії рахунку на оплату №2023-01 від 12.01.2023 та платіжного доручення №6771 від 12.01.2023, відповідно якого позивач перерахував на рахунок Адвокатського бюро Ольги Тур 8000,00 грн.

4) Детальний опис наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги у справі №914/3249/22, у якому вказано вид, дату та вартість наданих послуг, а також час витрачений на їх надання, а саме:зустріч із клієнтом, первинна консультація (02.12.2022, 1 год.), правовий аналіз ситуації, вивчення документів, формування доказової бази (05.12.2022, 1 год.), узгодження правової позиції з клієнтом (07.12.2022, 1 год.), підготовка позовної заяви з додатками (09.12.2022, 4 год.), підготовка та подання до суду заяви на виконання вимог суду (12.01.2023, 1 год.), підготовка та подання до суду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача (12.01.2023, 1 год.).

У матеріалах справи наявні також копії Ордеру серії ВС №1170936 від 02.12.2022, виданого адвокатці Тур О.Т., та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000867 від 22.01.2018.

Приписами ч. 4-6 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Здійснивши аналіз та оцінку представлених позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокаткою Тур О.Т. підтверджується матеріалами справи.

У даній справі позовні вимоги задоволенні судом частково, а саме у загальному розмірі 178787,95 грн., що становить 79,25% від заявленої до стягнення суми.

Враховуючи те, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено документально, а також зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 6340,00 грн. (8000,00 х 79,25/100).

При цьому суд зауважує, що вказана сума не підлягає зменшенню судом, з огляду на те, що заперечення про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі відповідач не подавав, а частково задоволений судом розмір витрат на професійну правничу допомогу не виходить за межі розумності, є співмірним з ціною позову та складністю справи.

Керуючись ст.ст. 4, 74, 76-80, 123, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СЛ СІТІ ГРУП» (79034, м. Львів, вул. Навроцького, буд. 1; код ЄДРПОУ 42743243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Намортранс» (79024, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, офіс 624; код ЄДРПОУ 41171733) 20000,00 грн. основної заборгованості, 55214,37 грн. пені, 59780,00 грн. інфляційних втрат, 43793,58 грн. 36% річних, 2681,82 грн. судового збору та 6340,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено в нарадчій кімнаті 23.02.2023.

Суддя Крупник Р.В.