ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
23.02.2023 Справа№914/2736/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув заяву (вх.№715/23 від 21.02.2023) Львівської міської ради, м. Львів
про: забезпечення позову
у справі за позовом Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю НЕРО-ПРОДМАРКЕТ, м. Львів
до відповідача2 Державного підприємства «Сетам», Київ
до відповідача3 Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНУС ПЛЮС ІНВЕСТ", м. Львів
до відповдіача4 Приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
про витребування майна з чужого незаконного володіння з припиненням права власності
За участю представників сторін: не викликались
21.02.2023 Львівською міською радою подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо приміщення загальною площею 61,9 м2 за адресою м. Львів, вул. Ужгородська, 6 (реєстраційний номер: 2094979846101).
Подана заява обґрунтовується тим, що станом на час подання позову до суду у державному реєстрі речових прав з 26.02.2021 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 61,9 м2 за адресою: м. Львів, вул. Ужгородська, 6, приміщення 21 (реєстраційний номер 2094979846101) за ТОВ "Неро-Продмаркет". Підставою виникнення права власності відповідача на нежитлові приміщення вказано свідоцтво від 26.02.2021 № 197, видане приватним нотаріусом Залецькою Н. М. При цьому, позовні вимоги з посиланням, зокрема, на статті 13, 41 Конституції, статті 316- 319, 321, 324, 327, 387 та пункт 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що нежитлові приміщення під ін. ХІ, ХІІ, загальною площею 57 м2, за адресою: м. Львів, вул. Ужгородська, 6 належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується записом у державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер 1387015746101), та перебувають у користуванні Львівського комунального підприємства "Старий Львів" (далі - ЛКП "Старий Львів") на підставі договору оренди від 07.08.2018 №Г-11351-18.
Заявник зазначив, що після повернення справи з суду касаційної інстанції, йому стало відомо, що згідно з інформації з державного реєстру права власності на нерухоме майно та їх обтяжень, власником приміщення загальною площею 61,9 м2 за адресою: м. Львів, вул. Ужгородська, 6, приміщення 21 (реєстраційний номер 2094979846101) є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БОНУС ПЛЮС ІНВЕСТ" на підставі свідоцтва, серія та номер: 1459, виданий 15.12.2022, видавник: Залецька Н.М., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу. Право власності набуто на підставі проведеного електронного аукціону 10.11.2022 року, оформленого протоколом № 578998. При цьому, продаж майна відбувався на підставі судового наказу від 14.04.2021 року у справі № 914/926/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Неро - Продмаркет» (79040, м. Львів, вул. Каховська, буд. 34; ідентифікаційний код 40371182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Девелопмент» (79011, м. Львів, вул. Ярославенка, буд. 19; ідентифікаційний код 42985343) заборгованість за договором №01/12 від 01.12.2020 та додатковою угодою №1 від 28.12.2020 в розмірі 200000,00грн. Таким чином, нерухоме майно, яке є предметом даного спору не було предметом при розгляді справи № 914/926/21.
Львівська міська рада зазначає, що має реальні підстави побоюватись, що відповідач може розпорядитися даною будівлею, що в нього знаходиться на праві власності та відчужити його на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить, або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.
Також, вказує, що у Львівської міської ради достатньо майна для покриття будь-яких збитків, які можуть бути заподіяні сторонам внаслідок забезпечення позову, а тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.
Розглянувши заяву (вх.№715/23 від 21.02.2023) Львівської міської ради про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (постанова Верховного суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16).
Як зазначає Верховний суд у постанові від 17.06.2022 року у справі № № 908/2382/21 «При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо)».
Перевіривши зазначені позивачем фактичні обставини, дослідивши долучені до заяви докази, суд вважає доведеною та належним чином підтвердженою необхідність вжиття заходів забезпечення позову у зазначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2021 у справі №914/2736/21 вже відмовлялось у задоволення заяви (вх.№3622/21) Львівської міської ради про забезпечення позову. При цьому, суд мотивував свою відмову тим, що Львівська міська рада не наводить жодних аргументів «реальних побоювань», підтверджених відповідними доказами вчинення таких дій, а голослівно зазначає про можливість в майбутньому їх вчинення.
При цьому, відповідно до матеріалів справи після повернення справи з суду касаційної інстанції відбувся продаж майна на підставі судового наказу від 14.04.2021 року у справі № 914/926/21.
Таким чином, спірне приміщення вже було один раз відчужене в ході розгляду справи.
Суд зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Зважаючи на те, що заявник просить заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо приміщення загальною площею 61,9 м2 за адресою м. Львів, вул. Ужгородська, 6 (реєстраційний номер: 2094979846101), суд вважає доведеним зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Отже, такий вид забезпечення співставний по характеру заявленій у справі позовній вимозі.
Частиною 4 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд вважає, що наведені у заяві обставини (факт відчуження спірного приміщення в ході розгляду даної справи на підставі судового наказу від 14.04.2021 року у справі №914/926/21), як підстави для застосування заходів забезпечення позову, відповідають принципам обґрунтованості і адекватності, забезпечуватимуть збалансованість інтересів сторін, доводять імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ
1.Заяву (вх.№715/23 від 21.02.2023) Львівської міської ради про забезпечення позову задовольнити.
2.Вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо приміщення загальною площею 61,9 м2 за адресою м. Львів, вул. Ужгородська, 6 (реєстраційний номер: 2094979846101).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 23.02.2023.
Суддя Кидисюк Р.А.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2023 |
Оприлюднено | 24.02.2023 |
Номер документу | 109156562 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні