Рішення

від 09.02.2023 по справі 915/335/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року Справа № 915/335/22

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі судового засідання Степановій І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою заступника керівника окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73, код ЄДРПОУ 02910048) подану в інтересах держави в особі департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54005, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, код ЄДРПОУ 03365707) до товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій-НК" (57134, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, вул. Центральна, 1, корп. А, код ЄДРПОУ 41917991), про стягнення штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

прокурор Левкович А.Є.

від позивача Семенчук А.В.

від відповідача не з`явився.

09.12.2022 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 12.01.2023 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Зазначена ухвала суду була направлена прокурору та позивачу на зазначені у позові електронні адреси та поштою. Отримання ухвали прокурором підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5400500935266, позивачем за №5400500935258.

Відповідач ухвалу суду не отримав. Поштове відправлення №5400500935240, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, було повернуто до суду із довідкою поштового відділення із зазначенням причини - адресат відсутній за вказаною адресою.

12.01.2023 року протокольною ухвалою суду було закрите підготовче провадження та призначене судове засідання із розгляду справи по суті на 26.01.2023 року.

Ухвалою, постановленою 12.01.2023 року викликано прокурора у судове засідання, призначене на 26.01.2023 року та повідомлено про засідання позивача і відповідача.

Зазначену ухвалу суду прокурор та позивач отримали у суді під розписку.

Відповідач ухвалу суду не отримав. Поштове відправлення №5400501011246, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, було повернуто до суду із довідкою поштового відділення із зазначенням причини - адресат відсутній за вказаною адресою.

26.01.2023 року протокольною ухвалою суду судове засідання було відкладене на 09.02.2023 року, в зв`язку із тим, що у суду були відсутні дані щодо належного повідомлення відповідача.

Прокурор у позові зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду, який згодом за ініціативи позивача було розірвано, в зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору. Договором передбачені штрафні санкції за невиконання сторонами своїх зобов`язань, проте в ході з`ясування підстав для представництва інтересів держави прокурором було встановлено, що позивачем заходи по стягненню з відповідача штрафу та пені не вживалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вказано у ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на представлені прокурором докази на підтвердження обставин, викладених у позові, на які він посилається як на підставу своїх вимог, викладену позицію, судом встановлено наступне.

17.11.2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №1913 (далі - договір) на виконання робіт з реконструкції скверу «Миколаївський» - території рекреаційного призначення, розташованої по вул. Космонавтів, біля ЗОШ № 20, будинків №№ 68а, 70 по вул. Миколаївській у Інгульському районі м. Миколаєва.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що його ціна становить 14208787 грн. Сума договору сплачується поетапно у відповідності до плану фінансування будівництва: на 2020 рік - 1247808,48 грн, та на 2021 рік - 12960978,52 грн.

Пунктами 5.2 та 5.3 договору строк виконання робіт визначено з моменту отримання дозвільних документів на початок робіт і до 01.04.2021 року, а строк дії договору до 31.12.2021 року, водночас до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Також, пунктом 5.4 договору передбачено, що датою прийняття виконаних робіт є дата підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3.

У період з 17.11.2020 року по 01.09.2021 рік сторонами внесено зміни до договору, зокрема:

- додатковою угодою №1 від 17.11.2020 року зменшено суму на 339942,33 грн до 13868844,67 грн з фінансуванням у 2020 році - 1247808,48 грн та 2021 році- 12621036,19 грн;

-додатковою угодою №2 від 28.12.2020 року змінено строки фінансування робіт на 2020 рік - 0,00 грн та на 2021 рік - 13868844,67 грн;

-додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року внесено зміни і доповнення стосовно необхідності реєстрації юридичних зобов`язань на суму коштів 2021 року;

-додатковою угодою №4 від 29.03.2021 року продовжено строк виконання робіт до 31.05.2021 року;

-додатковою угодою №5 від 27.05.2021 року продовжено строк виконання робіт до 30.06.2021 року;

-додатковою угодою №6 від 29.06.2021 року продовжено строк виконання робіт до 31.07.2021 року;

-додатковою угодою №7 від 29.07.2021 року продовжено строк виконання робіт до 15.08.2021 року;

-додатковою угодою №8 від 13.08.2021 року змінено порядок фінансування будівництва: на 2020 рік - 0,00 грн; на 2021 рік - 5355254,45 грн; на 2022 рік - 8513590,22 грн, а також продовжено строк дії договору до 31.12.2022 року, строк виконання робіт до 01.02.2022 року (строк виконання робіт на суму коштів 2021 року - до 01.09.2021 року);

-додатковою угодою № 9 від 01.09.2021 року продовжено строк виконання робіт на суму коштів 2021 року до 15.09.2021 року.

20.04.2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради зареєстровано дозвіл на виконання робіт за договоромза № МК012210416976.

Таким чином, відповідач до 15.09.2021 року мав виконати будівельні роботи на суму 5355254,45 грн.

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт відповідачем виконано роботи на суму 2070409,18 грн у строк до 28.08.2021 року та на суму 400879,92 грн у строк до 29.10.2021 року.

Додатковою угодою №10 від 15.11.2021 року договір розірвано з дня оплати позивачем виконаних робіт (роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року оплачені 22.11.2021 року).

Також, позивачем 25.11.2021 року в електронній системі закупівель оприлюднено звіт про виконання договору на загальну суму 2471289,10 грн.

Таким чином, в межах строку, визначеного п. 5.3 договору, відповідачем виконано роботи на суму 2070409,18 грн.

Порушено строки виконання робіт, тобто допущено прострочення, на суму:

- 3284845,27 грн (5355254,45 грн - 2070409,18 грн) упродовж 43 днів (з 16.09.2021 року по 28.10.2021 року);

- 2883965,35 грн (5355254,45 грн - 2070409,18 грн - 400879,92 грн) упродовж 23 днів (з 30.10.2021 року по 21.11.2021 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтями 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а за відсутності конкретних умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач своєчасно не виконав свої зобов`язання щодо реконструкції скверу «Миколаївський» до 15.09.2021 року, що було передбачено договором, він є боржником, що прострочив виконання зобов`язань.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 217 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГПК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 230 ГПК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом відшкодування штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення на суму 3284845 грн упродовж 43 днів, та на суму 2883965,35 грн упродовж 23 днів, то на підставі п. 7.2 договору позивачем нараховані пеня у сумі 207579,43 грн та штраф за прострочення зобов`язання понад 30 днів у сумі 229939,17 грн.

Загальна сума штрафних санкцій становить 437518,6 грн., детальний розрахунок якої додано до позовної заяви.

Миколаївською обласною прокуратурою сплачено судовій збір за подання позовної заяви в сумі 6562,78 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій-НК" (57134, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, вул. Центральна, 1, корп. А, код ЄДРПОУ 41917991) на користь департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54005, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, код ЄДРПОУ 03365707, р/р UA448999980314070544000014483, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37992030, отримувач: Миколаїв. ГУК/Централ.р-н/24060300) штрафні санкції у сумі 437518 (чотириста тридцять сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн. 60 коп., з яких: пеня - 207579 (двісті сім тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 43 коп. та штраф - 229938 (двісті двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 17 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій-НК" (57134, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, вул. Центральна, 1, корп. А, код ЄДРПОУ 41917991) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір в розмірі 6562 (шість тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн. 78 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2023 року.

Суддя А.П. Алексєєв