Рішення

від 21.02.2023 по справі 918/938/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2023 р. м. РівнеСправа № 918/938/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н.Церковної, при секретарі судового засідання І.Гусевик розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вирівської сільської ради Сарненського району до відповідача 1 Релігійної громади Християн Віри Євангельської П`ятидесятнтків с. Чудель Сарненського району, відповідача 2 Сарненської районної ради про визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання недійсним результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі - продажу будівлі в частині, повернення протирадіаційного укриття, площею 430 кв. м.

за участю сторін:

Від прокуратури - Котяй І.В.

Представник відповідача 1 - Курись О.П.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2022 року керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вирівської сільської ради Сарненського району звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Релігійної громади Християн Віри Євангельської П`ятидесятнтків с. Чудель Сарненського району та Сарненської районної ради про визнання незаконним та скасувати рішення Сарненської районної ради № 939 від 11.10.2019 року "Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району", в частині включення споруди цивільного захисту № 67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, до складу об`єкта, який підлягає приватизації, визнання недійсними результатів електронного аукціону за лотом "Будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки", що відбувся 02.01.2020 року, оформлені протоколом електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2 в частині продажу споруди цивільного захисту №67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, яка не підлягає приватизації, визнання недійсним договору купівлі - продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" від 30.01.2020 року, укладений між Сарненською районною радою та Релігійною громадою Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с.Чудель Сарненського району в частині продажу в приватну власність релігійної громади споруди цивільного захисту №67346, площею 430 кв.м., що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області та зобов`язати Релігійну громаду Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району повернути Вирівський сільській раді Сарненського району протирадіаційне укриття обліковий номер 67346, площею 430 кв.м.

Стислий виклад позиції прокуратури, позивача, заперечень відповідача, пояснень третіх осіб.

Згідно із позовною заявою, за адресою: по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, розташоване вбудоване в майновий комплекс "Дубки" протирадіаційне укриття, яке запроектоване в заглиблене у ґрунт приміщення підвального поверху двохповерхової будівлі (клубу - їдальні) літ. «Г-2», площею 430 кв.м, призначене як протирадіоційне укриття.

30.01.2020 року вказане приміщення відчужене за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу "Дубки".

Прокурор зазначає, що згідно норм чинного законодавства, захисні споруди цивільного захисту було віднесено до об`єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, у зв`язку з чим не могли відчужуватись із державної чи комунальної власності у приватну. Однак, всупереч викладеному, захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття під обліковим № 67346), комунальної власності була приватизована, а тому рішення Сарненської районної ради № 939 від 11.10.2019 року «Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу «Дубки» результати аукціону та договір купівлі-продажу підлягають визнанню недійсними в частині продажу в приватну власність споруди цивільного захисту № 67346 у судовому порядку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 15, 16, 202-204, 215, 216, 236, 317, 319, 328, 655 ЦК України, ст. 1, 2, 4, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 19, 21 Кодексу цивільного захисту України, ст. 1,2,15,30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», ст. 17,19,32 Кодексу цивільного захисту України

28.12.2022 року від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній позовні вимоги вважає безпідставними та незаконними з огляду на те, що в матеріалах інвентаризаційної справи не міститься жодного документа про те, що в майновому комплексі розміщена споруда цивільного захисту, а саме протирадіаційне укриття, будівництво якого мало відбуватися з дотриманням певних технічних характеристик та будівельних вимог. А відтак, при приватизації вказаного у відзиві об`єкту приватизації було дотримано вимоги чинного законодавства про приватизацію, в результаті чого є правомірними оспорювані позивачем рішення, результат аукціону та договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу. Окрім того, відповідач - 2 заперечує повноваження прокурора на подання відповідного позову, оскільки органи прокуратури не обгрунтували який інтерс держави порушено в даному випадку.

Крім того, відповідач -2 просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

05.01.2023 року від відповідача - 1 надійшов відзив на позов, за яким останній вважає, що прокурором належними та допустимими доказами не підтверджені обставини, викладені в позовній заяві, натомість наведені відповідачем - 2 докази є належними доказами на підтвердження того, що приміщення підвалу, не мало та не має статусу захисної споруди цивільної оборони.

05.01.2023року та 17.01.2023 року прокуратурою подано відповіді на відзиви відповідача 1,2 в яких підтримує позовні вимоги .

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 12.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 січня 2023 року.

28 грудня 2022 року від відповідача 2 надійшов на адресу суду відзив на позовну заяву та заява про застосування строків позовної давності.

03 січня 2023 року від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача 2.

04 січня 2023 року від прокуратури надійшло заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

05 січня 2023 року від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року розгляд справи судом відкладено на 25.01.2023 року.

17 січня 2023 року прокуратурою подано відповідь на відзив відповідача 1.

25 січня 2023 року відповідачем 2 подано суду додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 25.01.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2023 року.

Ухвалою суду від 31.01.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 918/938/22, призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2023 року. В судовому засіданні 15.02.2023 року оголошено перерву до 21.02.2023 року.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

В судовому засіданні 21.02.2023 року судом встановлено, що представник Сарненської районної ради в режимі відеоконференції на відеозв`язок з невідомих суду причин не вийшов. Суд зазначає , що згідно ухвали суду від 20.02.2023 року попереджено, у відповідності до ч.5 ст.197 ГПК України, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами примміщення суду, переривання зв`язку, тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву та згідно з ч.11 ст. 197 ГПК України, використовувані учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку.

Таким чином, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Сарненською районною радою 11.10.2019 року прийнято рішення № 939 «Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу«Дубки», які розміщеніза адресою: с.Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району», яким вирішено здійснити приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу «Дубки», що перебувають на балансі комунального некомерційного підприємства «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради, шляхом продажу на аукціоні.

На виконання зазначеного рішення, 28.10.2019 року рішенням постійної комісії Сарненської районної ради з економічних питань, підприємництва, залучення інвестицій та комунальної власності № 53-03 опубліковано Інформаційне повідомлення про продаж на електронному аукціоні будівель та споруд майнового комплексу «Дубки», які розміщенізаадресою: с.Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району, та знаходиться на балансі КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради.

Згідно Інформаційного повідомлення найменування об`єкта: будівлі та споруди майнового комплексу «Дубки», а саме: корпуси № 1, 2, 3 , котельня, господарчий корпус, клуб-їдальня, дизельна електростанція, артезіанська свердловина, вбиральня, водонапірна башта, огорожа території Дубки, 2 пожежні резервуари, колодязі для гасіння пожежі, станція біологічної очистки. Спосіб проведення аукціону - аукціон без умов. Стартова ціна об`єкта (без ПДВ) - 3750313 грн. Стартова вартість об`єкта (без ПДВ) для продажу на аукціоні із зниженням стартової ціни - 1875156,5 грн.

В подальшому, 31.10.2019 року Сарненською районною радою оголошено про проведення електронного аукціону UA-РS-2019-10-31-000047-2 щодо продажу будівель та споруд майнового комплексу «Дубки» з початковою ціною реалізації лоту 3 750 313 грн., однак аукціон не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників,що підтверджується протоколом електронногоаукціону від 18.11.2019 року.

Сарненською районною радою 18.11.2019 року повторно оголошено про проведення електронного аукціону UA-РS-2019-11-18-000038-2 щодо продажу будівель та споруд майнового комплексу «Дубки» з стартовою ціною реалізації лоту 1875156,50 грн., однак аукціон не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників,щопідтверджується протоколом електронногоаукціону від 08.12.2019 року.

Сарненською районною радою 08.12.2019 року втретє оголошено та 02.01.2020 року проведено електронний аукціон UA-РS-2019-12-08-000011-2 за лотом «Будівлі та споруди майнового комплексу «Дубки» з стартовою ціною реалізації 1875156,50 грн.

Участь в аукціоні взяв один учасник - Релігійна громада Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району (код ЄДРПОУ 22582729), яку визначено переможцем з ціновою пропозицією 1687640,85 грн., що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2 від 02.01.2020 року.

За результатами проведених електронних торгів, 30.01.2020 року між Сарненською районною радою та Релігійною громадою Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд майнового комплексу «Дубки».

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2, затвердженого наказом органу приватизації - Сарненською районною радою Рівненської області від 13.01.2020 року № 62-01, будівлі та споруди майнового комплексу «Дубки», розташованого за адресою: с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, вулиця Лісова (урочище Розвилка), 5, а Покупець зобов`язується прийняти вказані вище будівлі та споруди майнового комплексу та сплатити за них ціну відповідно до умов, визначених у цьому Договорі.

Пунктом 1.2. договору купівлі-продажу передбачено, що вказаний вище майновий комплекс «Дубки» включає в себе:

1.2.1. Будівля корпусу № 1, трьохповерхова будівля, літ.Б-ІІІ, матеріал стін - цегла, а-ганок (бетонний), а 1-ганок (бетонний), а2-ганок (бетонний), аЗ- ганок (бетонний), загальною площею 1045,7 кв.м.;

1.2.2. Будівля корпусу № 2, трьохповерхова будівля, літ.В-ІІІ, матеріал стін - цегла, в-ганок (бетонний), в 1-ганок (бетонний), в2-ганок (бетонний), вЗганок (бетонний), загальною площею 1047,7 кв.м.;

1.2.3.Будівля корпусу № 3, трьохповерхова будівля, літ.Г-ІІІ, матеріал стін - цегла, г-ганок (бетонний), гі-ганок (бетонний), г2-ганок (бетонний), гЗ- ганок (бетонний), загальною площею 1053,0 кв.м.;

1.2.4.Господарський корпус, одноповерхова будівля, літ.Є-1, матеріал стін - цегла, еі-вхідні східці (бетонні), е2-вхідн східці (бетонні), загальною площею 144,5 кв.м.;

1.2.5.Будівля клубу-їдальні, двохповерхова будівля, літ.Г-2, матеріал стін - цегла, Пд/Г- підвал (бет.б.), г-вх.східці (бетонні), гі-вх.східці (бетонні), г2-вх. в підвал (бетонний), гЗ-вх.східці (бетонні), г4-вх.східці (бетонні), г5- вх. в підвал (бетонний), гб-вх.східці (бетонні), г7-вх.східці (бетонні), загальною площею 2322,8 кв.м.;

1.2.6.Будівля котельні, одноповерхова будівля, літ.Д-1, матеріал стін - цегла, д-прибудова (цегла), загальною площею 143,1 кв.м.;

1.2.7.Будівля вбиральні, одноповерхова будівля, літ.3-1, матеріал стін - цегла, загальною площею 11,0 кв.м.;

1.2.8 Будівля водонапірної башти, одноповерхова будівля, літ.К-1, матеріал стін - цегла, загальною площею 4,9 кв.м.;

1.2.9. Будівля артезіанської скважини, одноповерхова будівля, літ.Л, матеріал стін - цегла, л-вхідні сходи (бетонні), загальною площею 8,2 кв.м.;

1.2.10. Будівля дизельної електростанції, одноповерхова будівля, літ.Ж- 1, матеріал стін - цегла, ж-вхідні сходи (бетонні), загальною площею 51,7 кв.м.;

1.2.11.Огорожа території, пожежний резервуар (2 шт.), колодязі для гасіння пожежі, станція біологічної очистки.

Дані об`єкти включені до переліку майна будівель та споруд майнового комплексу «Дубки» на підставі рішення Сарненської районної ради Рівненської області від 11 жовтня 2019 року за №939, довідка органу інвентаризації - ТОВ «Консалтингова компанія Білд Лайф» від 24 січня 2020 року за №1369.

В подальшому, 05.02.2020 року між територіальною громадою в особі Сарненської районної ради та Релігійною громадою Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с.Чудель Сарненського району складено акт приймання-передачі будівель та споруд майнового комплексу «Дубки».

Після чого, рішенням постійної комісії Сарненської районної ради з економічних питань, підприємництва, залучення інвестицій та комунальної власності № 64-1 від 10.02.2020 року завершено приватизацію будівель та споруд майнового комплексу «Дубки», які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5.

Згідно облікової картки (мовою оригіналу - Учетная карточка) на ПРУ обліковий номер 67346 зазначено, що в мирний час протирадіаційне укриття використовується піонертабором «Дубки», призначене для укриття дітей та обслуговуючого персоналу. Тип укриття - вбудоване (мовою оригіналу - встроенное). Дата здачі в експлуатацію - 1986 рік, площа - 430 м2.

Згідно додатку до листа Сарненської районної державної адміністрації № 01/09/23-643/22 від 09.08.2022 року по вул. Лісова, 5 в с. Чудель Сарненського району знаходиться протирадіаційне укриття обліковий № 67346, яке перебуває у приватній власності та експлуатується Релігійною громадою Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району.

Крім того, факт наявності за вищевказаною адресою протирадіаційного укриття обліковий номер 67346, площею 430 м.кв. також підтверджується інформацією Вирівської сільської ради Сарненського району № 02-14-1312 від 24.08.2022 року.

Отже, за твердженням прокуратури, на момент прийняття рішення Сарненської Районної ради від 11.10.2019 року за № 939, проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, Сарненській міській раді було достовірно відомо про наявність у підвальному приміщенні будівлі, що входило до цілісного майнового комплексу, захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття під обліковим записом № 67346).

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносинами, пов`язані із відчуженням протирадіаційного укриття, регулювання яких здійснюється ЦК України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», тощо.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

Сарненською окружною прокуратурою на адресу Вирівської сільської ради скеровано лист від 07.09.2022 року, яким проінформовано сільську раду про наявні підстави для представництва інтересів держави.

Листом від 22.09.2022 року сільська рада зазначила, що не вбачає прав комунальної власності при відчуженні об`єкта. Тобто, заходи по поверненню майна не вживались.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), до захисних споруд цивільного захисту належать: 1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; 2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості; 3) швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

Згідно ч. 8 ст, 32 КЦЗ України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч. 12 ст. 32 КЦЗ України, захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 17 КЦЗ України, формування та реалізація заходів державної політики щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КЦЗ України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, зокрема, організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Отже, законодавець визначив систему органів (як державної виконавчої влади, так і місцевого самоврядування), що здійснюють реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, з розмежуванням їх повноважень в залежності від статусу відповідного органу в структурі органів влади в Україні та виходячи із форми власності (державної чи комунальної) на захисну споруду, а також визначив органи місцевого самоврядування як такі, що відповідальні за прийняття рішень про використання захисних споруд цивільного захисту населення як державної, так комунальної власності.

Положеннями п. З ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» закріплено, що аукціон без умов - спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну без додаткових умов продажу об`єкта приватизації.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону (ч. 6 ст. 3 Закону).

Положеннями ст, 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» закріплено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: захисні споруди цивільного захисту; державні заклади охорони здоров`я, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади охорони здоров`я.

Суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці (ст. 6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Статтею 11 даного Закону передбачено, що ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Статтею 2 даного Закону закріплено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно положень п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями абз. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 1. ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. За ч. 2 ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Відповідно до ч.2 даної статті кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України закріплено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відтак, прокурор вважає, що Сарненська районна рада при прийнятті оскаржуваного рішення № 939 від 11.10.2019 року «Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу «Дубки», які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району», вийшла за межі наданих їй повноважень в частині включення споруди цивільного захисту № 67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області до складу об`єктів, які підлягають приватизації, а тому рішення в цій частині підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

При, цьому, як стверджує прокурор, частина приміщення, що було предметом оспорюваних рішення та договору, є протирадіаційним укриттям № 67346, на підтвердження чого надав інформацію щодо утримання та стану готовності захисних споруд цивільного захисту Сарненського райну станом на травень 2022 року у відповідності до листа Сарненської райдержадмінстрації № 01/05/23-643/22 від 09.08.2022 року.

Також, прокурором долучено копію листа ГУ ДСНС України в Рівненській області №6201-2859/6206/2 від 28.06.2022 року із переліком захисних споруд цивільного захисту Рівненської області.

Інших будь-яких документів на підтвердження того , що частина приміщення, яка була предметом оспорюваних рішення та договору, є протирадіаційним укриттям № 67346 прокурором суду не надано.

Так, в позовній заяві прокурор посилається на проведення 04.11.2019 року обстеження протирадіаційного укриття № 67346, про що було складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту. Проте акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 04.11.2019 року до позовної заяви також не долучено.

Окрім того, зі змісту позовної заяви та долучених до неї письмових доказів вбачається, що прокурор вважає, що спірна споруда цивільного захисту загальною площею 430 м.кв. розташована в у будівлі клубу-їдальні. Проте, згідно з технічним паспортом будівлі клубу-їдальні загальна площа підвалу складає 563,2 м.кв.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що листи не є первинними документами, на підставі яких можна встановити приналежність спірного майна до протирадіаційного укриття, при цьому документів, про які йдеться у вказаних листах (облікової документації), прокуратурою суду не надано, так само як і не заявлено клопотання про їх витребування у встановленому ГПК України порядку для дослідження у судовому засіданні.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Окрім того, ч.4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, за наявними матеріалами справи судом не установлено, підстав для скасування оспорюваного рішення Сарненської районної ради № 939 від 11.10.2019 року.

А відтак вимога прокурора про визнання незаконним та скасувати рішення Сарненської районної ради № 939 від 11.10.2019 року "Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району", в частині включення споруди цивільного захисту № 67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, до складу об`єкта, який підлягає приватизації не підлягає задоволенню.

Щодо інших вимог позовної заяви, суд зазначає, що вони є похідними від вищезазначеної вимоги, а відтак також не підлягають задоволенню.

Щодо застосування позовної давності, то суд зазначає таке.

Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. У визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила. Обов`язок позивача довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц).

Приписами ч. 3, 4 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц тощо).

Зважаючи на установлені судом обставини, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Також, суд залишає заяву прокурора про поновлення пропущеного строку на звернення з позовом в порядку ст. 119 ГПК України та 267 ЦК України - без розгляду, оскільки остання суперечить статям вищевказаних кодексів. Вказані статті, на які посилається прокурор, не передбачають можливості поновлення пропущеного строку на звернення з позозовом до суду.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", «Серявін та інші проти України», "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір у розмірі 9 924,00 грн покладається на прокурора.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2023 року.

Суддя Н.Церковна