Постанова

від 06.09.2023 по справі 918/938/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/938/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Офісу Генерального прокурора - Цимбалістого Т. О.,

Релігійної громади Християн Віри Євангельської П?ятидесятників -

Курися О. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023

(суддя Церковна Н. Ф.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023

(судді Петухов М. Г., Бучинська Г. Б., Мельник О. В.)

у справі за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вирівської сільської ради Сарненського району

до Релігійної громади Християн Віри Євангельської П?ятидесятників с. Чудель Сарненського району, Сарненської районної ради

про визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання недійсним результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі в частині, повернення протирадіаційного укриття площею 430 м2.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Керівник Сарненської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Вирівської сільської ради Сарненського району (далі - позивач) до Релігійної громади Християн Віри Євангельської П?ятидесятників с. Чудель Сарненського району (далі - відповідач-1), Сарненської районної ради (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-2 від 11.10.2019 № 939 "Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району", в частині включення споруди цивільного захисту № 67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, до складу об`єкта, який підлягає приватизації;

- визнати недійсними результати електронного аукціону за лотом "Будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки", що відбувся 02.01.2020, оформлені протоколом електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2 в частині продажу споруди цивільного захисту № 67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, яка не підлягає приватизації;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" від 30.01.2020, укладений відповідачами, в частині продажу в приватну власність релігійної громади споруди цивільного захисту № 67346, площею 430 м2, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області;

- зобов`язати відповідача-1 повернути позивачу протирадіаційне укриття обліковий № 67346, площею 430 м2.

1.2. В обґрунтування позову прокурор зазначив, що згідно з нормами чинного законодавства захисні споруди цивільного захисту віднесено до об?єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, у зв?язку з чим не могли відчужуватися із державної чи комунальної власності у приватну. Однак, всупереч викладеному, захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття під обліковим № 67346) приватизовано.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. Відповідач-2 11.10.2019 прийняв рішення № 939 "Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с.Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району", яким вирішив здійснити приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", що перебувають на балансі Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської районної ради, шляхом продажу на аукціоні (додатком до рішення є перелік майна).

2.2. На виконання рішення про приватизацію 28.10.2019 рішенням постійної комісії Сарненської районної ради з економічних питань, підприємництва, залучення інвестицій та комунальної власності № 53-03 опубліковане Інформаційне повідомлення про продаж на електронному аукціоні будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с.Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району, та знаходиться на балансі КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської районної ради.

2.3. 02.01.2020 проведений електронний аукціон UA-РS-2019-12-08-000011-2 за лотом "Будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки" з стартовою ціною реалізації 1 875 156,50 грн. Участь в аукціоні взяв один учасник - відповідач-1, якого, відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2 від 02.01.2020 визначено переможцем з ціновою пропозицією 1 687 640,85 грн.

2.4. За результатами електронних торгів 30.01.2020 відповідачі уклали договір купівлі-продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", за умовами якого продавець (відповідач-2) зобов`язався передати у власність покупцю (відповідач-1) на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2, затвердженого наказом органу приватизації - Сарненською районною радою Рівненської області № 62-01 від 13.01.2020, будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки", розташованого за адресою: с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, вулиця Лісова (урочище Розвилка), 5, а покупець зобов`язався прийняти вказані вище будівлі та споруди майнового комплексу та сплатити за них ціну відповідно до умов, визначених у цьому договорі (пункт 1.1 договору).

2.5. Пунктом 1.2 договору визначено, що майновий комплекс "Дубки" включає в себе:

- будівлю корпусу № 1, трьохповерхова будівля, літ.Б-ІІІ, матеріал стін - цегла, а-ганок (бетонний), а1-ганок (бетонний), а2-ганок (бетонний), а3- ганок (бетонний), загальною площею 1045,7 м2;

- будівлю корпусу № 2, трьохповерхова будівля, літ.В-ІІІ, матеріал стін - цегла, в-ганок (бетонний), в1-ганок (бетонний), в2-ганок (бетонний), в3-ганок (бетонний), загальною площею 1047,7 м2;

- будівлю корпусу № 3, трьохповерхова будівля, літ.Г-ІІІ, матеріал стін - цегла, г-ганок (бетонний), г1-ганок (бетонний), г2-ганок (бетонний), г3-ганок (бетонний), загальною площею 1053,0 м2;

- господарський корпус, одноповерхова будівля, літ.Є-1, матеріал стін - цегла, е1-вхідні східці (бетонні), е2-вхідн східці (бетонні), загальною площею 144,5 м2;

- будівлю клубу-їдальні, двохповерхова будівля, літ.Г-2, матеріал стін - цегла, Пд/Г- підвал (бет.б.), г-вх.східці (бетонні), г1-вх.східці (бетонні), г2-вх. в підвал (бетонний), г3-вх.східці (бетонні), г4-вх.східці (бетонні), г5- вх. в підвал (бетонний), г6-вх.східці (бетонні), г7-вх.східці (бетонні), загальною площею 2322,8 м2;

- будівлю котельні, одноповерхова будівля, літ.Д-1, матеріал стін - цегла, д-прибудова (цегла), загальною площею 143,1 м2;

- будівлю вбиральні, одноповерхова будівля, літ.3-1, матеріал стін - цегла, загальною площею 11,0 м2;

- будівлю водонапірної башти, одноповерхова будівля, літ.К-1, матеріал стін - цегла, загальною площею 4,9 м2;

- будівлю артезіанської скважини, одноповерхова будівля, літ.Л, матеріал стін - цегла, л-вхідні сходи (бетонні), загальною площею 8,2 м2;

- будівлю дизельної електростанції, одноповерхова будівля, літ.Ж-1, матеріал стін - цегла, ж-вхідні сходи (бетонні), загальною площею 51,7 м2;

- огорожу території, пожежний резервуар (2 шт.), колодязі для гасіння пожежі, станція біологічної очистки.

2.6. Відповідачі 05.02.2020 склали акт приймання-передачі будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" та рішенням постійної комісії Сарненської районної ради з економічних питань, підприємництва, залучення інвестицій та комунальної власності № 64-1 від 10.02.2020 завершили приватизацію будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 у позові відмовлено.

3.2. Суд встановив, що прокурор дотримав вимоги статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

3.3. По суті спору суд зазначив про недоведеність належними та допустимими доказами того, що частина приміщення, яка була предметом оспорюваних рішення та договору, є протирадіаційним укриттям № 67346, оскільки надані прокурором до матеріалів справи інформація щодо утримання та стану готовності захисних споруд цивільного захисту Сарненського району станом на травень 2022 року у відповідності до листа Сарненської райдержадміністрації від 09.08.2022 № 01/05/23-643/22, лист ГУ ДСНС України в Рівненській області від 28.06.2022 №6201-2859/6206/2 із переліком захисних споруд цивільного захисту Рівненської області, а також лист Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради від 31.08.2022 № 1064 про проведення 04.11.2019 обстеження протирадіаційного укриття № 67346 та складання акта оцінки стану готовності захисної споруди не є первинними документами, на підставі яких можна встановити приналежність спірного майна до протирадіаційного укриття та його наявність, а є лише фактично інформаційними відповідями на запити прокурора. До них не долучені будь-які правовстановлюючі документів, на підставі яких суд може встановити реальність існування спірного приміщення протирадіаційного укриття та його розміщення в приміщенні будівлі. Більше того, ці листи можуть бути відкликані в будь-який момент.

3.4. Суд також зазначив, що до матеріалів справи не додано будь-якого акта введення в експлуатацію будівлі майнового комплексу "Дубки", в якому було б вказано про наявність в ній протирадіаційного укриття. Також матеріали справи не містять матеріалів інвентаризації, складених за результатом технічної інвентаризації будівлі у відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, на підставі чого суд міг би встановити існування протирадіаційного укриття всередині будівлі. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації речових прав на протирадіаційне укриття.

3.5. Щодо заяви прокурора про поновлення пропущеного строку на звернення з позовом та заяв відповідачів про пропуск позовної давності, суди не надавали оцінку таким заявам з огляду на те, що не встановили порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача, за наявності порушень яких, могли б бути застосовані наслідки спливу позовної давності за заявою сторони.

3.6. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.05.2023 рішення суду залишив без змін.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. 19.05.2023 прокурор подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 (повний текст складений 04.05.2023), в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначив неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини дванадцятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) та порушення статей 79, 86, 236, 237 ГПК України. Наведене, на думку скаржника, свідчить про те, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.03.2023 у справі № 925/1288/20, від 23.10.2018 у справі № 918/249/17, від 21.01.2022 у справі № 904/2524/19, від 09.06.2022 у справі № 913/140/21, що призвело до порушення судами статей 13, 76, 79, 86, 236 ГПК України при оцінці доказів у справі, зокрема, листів Сарненської районної державної адміністрації від 09.08.2022, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області від 28.06.2022, позивача від 24.08.2022 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).

4.3. Скаржник також вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у подібних правовідносинах з урахуванням тієї обставини, що захисна споруда цивільного захисту внесена до фонду захисних споруд, але облікова документація не долучена до матеріалів справи, оскільки вказаний доказ є документом, якому присвоєно гриф "для службового користування" (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

4.4. Скаржник покликається на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України та зазначає, що суд необґрунтовано залишив поза увагою його усне клопотання про витребування облікової картки протирадіаційного укриття № 67346 з метою підтвердження факту приналежності спірного майна до протирадіаційного укриття (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просять оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення. Прокурор подав відповідь на відзиви відповідачів та зазначив, що доводи, викладені у відзивах є безпідставними та необґрунтованими, а тому просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.2. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

6.2. Предметом позову в цій справі є визнання частково незаконним та скасування рішення відповідача-2, визнання недійсним результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі в частині продажу в приватну власність релігійної громади споруди цивільного захисту № 67346, площею 430 м2, зобов`язання відповідача-1 повернути позивачу протирадіаційне укриття обліковий № 67346, площею 430 м2.

Щодо позовних вимог в частині визнання частково незаконним та скасування рішення відповідача-2, визнання недійсним результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі в частині продажу в приватну власність релігійної громади споруди цивільного захисту

6.3. Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідачем-2 11.10.2019 прийнято рішення № 939 яким вирішено здійснити приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", що перебувають на балансі Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської районної ради, шляхом продажу на аукціоні. На виконання рішення 02.01.2020 проведено електронний аукціон UA-РS-2019-12-08-000011-2 за лотом "Будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки" і, за результатами електронних торгів, 30.01.2020 між відповідачами укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки".

6.4. Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України вбачається, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).

6.5. Отже, торги (аукціон) є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимога про визнання недійсними торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону не є належним та ефективним способом захисту.

6.6. Враховуючи проведення на виконання рішення відповідача-2 електронного аукціону, за результатами проведення якого укладено договір, слід дійти висновку, що рішення відповідача-2 виконано укладенням договору і саме з договору у відповідачів виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

6.7. Частиною першою статті 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

6.8. Відповідно до частини третьої статті 145 Господарського кодексу України (далі - ГК України) правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

6.9. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим на час виникнення спірних правовідносин визначалися Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

6.10. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.

6.11. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

6.12. Частиною дванадцятою статті 32 КЦЗ України передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

6.13. Отже, на час виникнення спірних правовідносин закон виключав можливість приватизації (відчуження) зазначених у статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та частині дванадцятій статті 32 КЦЗ України об`єктів, якими є захисні споруди цивільного захисту, у приватну власність.

6.14. Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

6.15. Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

6.16. Звертаючись з позовом, прокурор зазначає, що захисні споруди цивільного захисту, якими є протирадіаційне укриття під обліковим № 67346, віднесені до об?єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, у зв?язку з чим не могли відчужуватися із державної чи комунальної власності у приватну.

6.17. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша, друга статті 228 ЦК України).

6.18. Зважаючи на те, що на час виникнення спірних правовідносин закон виключав можливість приватизації (відчуження) зазначених у статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та частині дванадцятій статті 32 КЦЗ України об`єктів, якими є захисні споруди цивільного захисту, у приватну власність, тому укладення договору купівлі-продажу, за яким могло бути відчужено у приватну власність таке майно, може свідчити про намір сторін договору незаконно заволодіти майном шляхом проведення приватизації такого майна. Правові наслідки вчинення такого правочину передбачені статтею 228 ЦК України.

6.19. Разом з тим нікчемність правочину щодо приватизації спірного майна означає, що жодних юридичних наслідків (крім пов`язаних з його недійсністю), у тому числі перехід права власності, такий правочин не спричиняє.

6.20. В такому випадку перехід прав щодо володіння, користування та розпорядження вказаним майном від відповідача-1 до його законного власника (розпорядника) є наслідком задоволення саме вимоги про повернення майна його власнику, а тому встановити законність рішення про приватизацію (відчуження) будівель та споруд, а також дати оцінку обставинам недійсності правочину, укладеного на виконання цього рішення за результатами проведення аукціону, можливо в межах позовних вимог про повернення майна його власнику і така вимога заявлена прокурором в межах цієї справи.

6.21. Оскільки задоволення зазначених вимог не призведе до відновлення порушених прав держави на спірне майно, тому колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові в частині визнання незаконним та скасування рішення відповідача-2 від 11.10.2019 № 939 в частині включення споруди цивільного захисту № 67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, до складу об`єкта, який підлягає приватизації, визнання недійсними результати електронного аукціону, що відбувся 02.01.2020, оформлені протоколом електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2 в частині продажу споруди цивільного захисту № 67346, визнання недійсним договору купівлі - продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" від 30.01.2020, укладеного між відповідачами в частині продажу в приватну власність відповідача-1 споруди цивільного захисту № 67346, площею 430 м2, загалом є правильними, однак з урахуванням мотивів відмови, наведених у цій постанові.

6.22. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 повернути позивачу протирадіаційне укриття обліковий № 67346, площею 430 м2 колегія суддів зазначає таке.

6.23. Як встановили суди попередніх інстанцій, на підтвердження наявності споруди цивільного захисту у складі майна, яке приватизовано за рішенням № 939, прокурор до матеріалів справи надав лист Сарненської райдержадміністрації від 09.08.2022 № 01/05/23-643/22 про утримання та стан готовності захисних споруд цивільного захисту Сарненського району станом на травень 2022 року, лист ГУ ДСНС України в Рівненській області від 28.06.2022 № 6201-2859/6206/2 із переліком захисних споруд цивільного захисту Рівненської області, а також лист Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради від 31.08.2022 № 1064 про проведення 04.11.2019 обстеження протирадіаційного укриття № 67346 та складання акта оцінки стану готовності захисної споруди.

6.24. У своїх судових рішеннях суди виходили з того, що такі листи не є первинними документами, на підставі яких можна встановити приналежність спірного майна до протирадіаційного укриття та його наявність, а є лише інформаційними відповідями на запити прокурора, до яких не долучені будь-які правовстановлюючі документи, на підставі яких суд може встановити реальність існування спірного приміщення протирадіаційного укриття та його розміщення в приміщенні будівлі. Тому дійшли висновку про недоведеність належними та допустимими доказами тих обставин, що частина приміщення, приватизована за спірним договором, є протирадіаційним укриттям № 67346.

6.25. Суди взяли до уваги те, що акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 04.11.2019, про який вказано у листі Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради від 31.08.2022 № 1064, до матеріалів справи не додано, не надано будь-якого акта введення в експлуатацію будівлі, в якому було б вказано про наявність в ній протирадіаційного укриття, не долучено прокурором також і паспорт чи облікову картку захисної споруди, а також інвентаризаційної справи будівлі чи будь-яких інших матеріалів інвентаризації, складених за результатом технічної інвентаризації у відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, на підставі яких суд міг би встановити існування протирадіаційного укриття всередині такої будівлі.

6.26. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.

6.27. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

6.28. Частиною дванадцятою статті 32 КЦЗ України передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

6.29. Разом з тим, зміст частини шістнадцятої статті 32 КЦЗ України (в редакції станом на час розгляду справи) не виключає існування різних форм власності на захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття, передбачаючи натомість можливість доступу користувачів до таких споруд.

6.30. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" затверджений "Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку" (далі - Порядок №138), який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.

6.31. Так, Порядком № 138 визначено, що обліку підлягають усі захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності (пункт 15), облік фонду захисних споруд ведеться у паперовому та електронному вигляді (пункт 16), облік фонду захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі (пункт 17), паперовий облік фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення паспорта захисної споруди, облікової картки захисної споруди, ведення книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, зразки яких визначаються МВС (пункт 18), паспорт та облікова картка захисної споруди складаються балансоутримувачем після прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом захисної споруди або за результатами її технічної інвентаризації як об`єкта нерухомого майна (пункт 20), ДСНС веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд. Електронний облік захисних споруд є спеціальним програмним забезпеченням, яке призначене для збирання, обробки та зберігання інформації про захисні споруди незалежно від форми власності і формується на підставі даних документального обліку захисних споруд (пункт 23).

6.32. Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

6.33. За змістом частини першої статті 73 та частин першої, третьої статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

6.34. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

6.35. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

6.36. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

6.37. Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

6.38. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

6.39. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

6.40. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

6.41. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

6.42. Так, вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій врахували наведені норми процесуального закону та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і у сукупності дійшли правильного висновку про недоведеність прокурором тієї обставини, що частина приміщення, яка була предметом оспорюваних рішення та договору, є протирадіаційним укриттям № 67346.

6.43. Посилання скаржника на викладені у постановах Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 925/1288/20, від 23.10.2018 у справі № 918/249/17, від 21.01.2022 у справі № 904/2524/19, від 09.06.2022 у справі № 913/140/21 висновки є необґрунтованими та фактично зводяться до намагання скаржника здійснити переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

6.44. Також, як вбачається з позовної заяви, прокурор визначив управненою особою у цій справі (особою, чиї права власника порушені та на захист права власності якої подається позов) Вирівську сільську раду. Зазначив, що саме Вирівська сільська рада на підставі Законів України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій від 17.11.2020, "Про добровільне об`єднання територіальних громад" рішень Вирівської сільської ради від 03.01.2020 № 13, від 24.11.2020 № 1 є органом, на теритрії якого фактично перебуває спірне майно та до повноважень якого віднесені питання використання цього майна як захисної споруди цивільного захисту.

6.45. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

6.46. Прокурор не просить відповідача-1 усунути перешкоди у користуванні спірним майном, про спричинення перешкод у доступі до нього як до споруди цивільного захисту, не наводить тих доводів, а ґрунтує свої позовні вимоги на необхідності захисту права власності позивача на приватизоване майно.

6.47. Як вбачається із оспореного рішення відповідача-2 від 11.10.2019 № 939, відповідач-2 розпорядився об`єктом спільної власності територіальних громад Сарненського району Рівненської області, до якого, як стверджує прокурор, входить саме спірне майно. Водночас, доводів та доказів про зміст прав позивача як власника спірного майна чи про його право представляти територіальні громади Сарненського району Рівненської області, матеріали справи не містять.

6.48. Прокурор в касаційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано залишив поза увагою його усне клопотання про витребування облікової картки протирадіаційного укриття № 67346 з метою підтвердження факту приналежності спірного майна до протирадіаційного укриття.

6.49. В тексті оскаржуваного рішення суду першої інстанції зазначено, що прокурором не заявлялося клопотання про витребування у порядку, встановленому ГПК України для дослідження у судовому засіданні документів, які є обліковою документацією. Апеляційний господарський суд, посилаючись на статтю 81 ГПК України, зазначив, що з матеріалів справи не вбачається подання прокурором в суді першої інстанції клопотання про витребування облікової картки протирадіаційного укриття № 67346, тоді як зі змісту апеляційної скарги скаржник (прокурор) визнає, що таке клопотання було заявлено усно.

6.50. Відповідно до наведеної в пункті 3 частини третьої статті 310 ГПК України норми процесуального права підставою для скасування судового рішення є, зокрема, таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були встановлені.

6.51. Перевіривши у межах доводів та вимог касаційної скарги прокурора наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, щодо скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

6.52. Право учасників справи подавати заяви та клопотання передбачено статтею 42 ГПК України.

6.53. Відповідно до частини першої статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

6.54. Згідно з частинами другою, четвертою статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта).

6.55. Таким чином, статті 80, 81 ГПК України передбачають строки подання доказів та порядок їх витребування. Зокрема, якщо доказ не подано разом з позовною заявою та є необхідність заявлення клопотання про витребування доказів судом, учасник справи має повідомити суд письмово та зазначити в клопотанні відомості щодо таких доказів (частина четверта статті 80 ГПК України).

6.56. Апеляційний господарський суд, посилаючись на статтю 81 ГПК України, обґрунтовано зазначив, що з матеріалів справи не вбачається подання прокурором в суді першої інстанції клопотання про витребування доказів у відповідності до приписів статей 80, 81 ГПК України; у касаційній скарзі прокурор цих висновків суду апеляційної інстанції не спростував.

6.57. Поза тим, обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, були повно та всебічно встановлені судами попередніх інстанцій.

6.58. Прокурор у касаційній скарзі зазначає про необхідність формування висновку з питання застосування статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з урахуванням тієї обставини, що захисна споруда цивільного захисту внесена до фонду захисних споруд, але облікова документація не долучена до матеріалів справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

6.59. Колегія суддів зазначає, що зміст пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України свідчить, що ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

6.60. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

6.61. Відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" в контексті тієї обставини, що захисна споруда цивільного захисту внесена до фонду захисних споруд, але облікова документація не долучена до матеріалів справи, у даному випадку не впливає на висновки, викладені в оскаржених рішенні та постанові судів першої та апеляційної інстанцій, яких суди дійшли, зважаючи на підстави позовів, встановлені судами обставини справи, наявні у справі докази та відповідні положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини, а також мотиви суду касаційної інстанції, з яких мотивувальні частини рішення та постанови судів попередніх інстанцій підлягають зміні.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

7.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

7.4. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій (резолютивні частини) підлягають залишенню без змін з викладенням їх мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

8. Судові витрати

8.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 у справі № 918/938/22 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський