Постанова

від 01.05.2023 по справі 918/938/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 травня 2023 року Справа № 918/938/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023

(ухвалене о 12:02 год. у м. Рівному, повний текст складено 23.02.2023)

у справі № 918/938/22 (суддя Церковна Н.Ф.)

за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вирівської сільської ради Сарненського району

до:

1) Релігійної громади Християн Віри Євангельської П`ятидесятнтків с. Чудель Сарненського району

2) Сарненської районної ради

про визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання недійсним результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі - продажу будівлі в частині, повернення протирадіаційного укриття, площею 430 кв. м.

за участю представників сторін:

від Вирівської сільської ради Сарненського району - не з`явився;

від Релігійної громади Християн Віри Євангельської П`ятидесятнтків с. Чудель Сарненського району - Курись О.П.;

від Сарненської районної ради - Рацкевич С.А.; Олексійовець Л.О.;

прокурор - Котяй І.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вирівської сільської ради Сарненського району звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Релігійної громади Християн Віри Євангельської П`ятидесятнтків с. Чудель Сарненського району та Сарненської районної ради, в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Сарненської районної ради № 939 від 11.10.2019 "Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району", в частині включення споруди цивільного захисту № 67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, до складу об`єкта, який підлягає приватизації;

- визнати недійсними результатів електронного аукціону за лотом "Будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки", що відбувся 02.01.2020, оформлені протоколом електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2 в частині продажу споруди цивільного захисту №67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, яка не підлягає приватизації;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" від 30.01.2020, укладений між Сарненською районною радою та Релігійною громадою Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с.Чудель Сарненського району в частині продажу в приватну власність релігійної громади споруди цивільного захисту №67346, площею 430 кв.м., що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області;

- зобов`язати Релігійну громаду Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району повернути Вирівський сільській раді Сарненського району протирадіаційне укриття обліковий номер 67346, площею 430 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за адресою: по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, розташоване вбудоване в майновий комплекс "Дубки" протирадіаційне укриття, яке запроектоване в заглиблене у ґрунт приміщення підвального поверху двохповерхової будівлі (клубу - їдальні) літ. "Г-2", площею 430 кв.м, призначене як протирадіоційне укриття.

30.01.2020 вказане приміщення відчужене за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу "Дубки".

Прокурор зазначає, що згідно норм чинного законодавства, захисні споруди цивільного захисту було віднесено до об`єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, у зв`язку з чим не могли відчужуватись із державної чи комунальної власності у приватну. Однак, всупереч викладеному, захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття під обліковим № 67346), комунальної власності була приватизована, а тому рішення Сарненської районної ради № 939 від 11.10.2019 "Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" результати аукціону та договір купівлі-продажу підлягають визнанню недійсними в частині продажу в приватну власність споруди цивільного захисту № 67346 у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 у справі № 918/938/22 в позові відмовлено.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено, що частина приміщення за адресою: вул. Лісова, 5, с. Чудель, Сарненського району, Рівненської області, є протирадіаційним укриттям №67346.

Також, з огляду на відмову в задоволені позову, з вказаної підстави, суд не застосовував наслідки пропуску позовної давності, про що заявлялося Сарненськоб районною радою.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 15, 16, 256, 257, 260, 261, 267, 393 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 17, 19, 32 Кодексу цивільного захисту України, ст. ст. 1, 4, 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. ст. 1, 2, 26, 60 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 у справі № 918/938/22 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На думку прокурора, відмовляючи у задоволенні позову, судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у результаті чого зроблено хибні висновки.

Згідно листів Сарненської районної державної адміністрації № 01/09/23-643/22 від 09.08.2022 та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області № 6201-2859/6206/2 від 28.06.2022, які є уповноваженими органами у сфері цивільного захисту, здійснюють ведення обліку захисних споруд цивільного захисту, по вул. Лісова, 5 в с. Чудель Сарненського району знаходиться протирадіаційне укриття обліковий №67346, яке перебуває у приватній власності та експлуатується Релігійною громадою Християн Віри Євангельської.

Відповідно до інформації некомерційного комунального підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради, будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки" використовувалися лікарнею для надання медичної допомоги пацієнтам до 2003 року. 04.11.2019 було проведено обстеження протирадіаційного укриття № 67346, що розташоване за адресою: вул. Лісова (урочище Розвилка), 5, с. Чудель, про що складено акт оцінки стану готовності захисної споруди.

Факт наявності за вищевказаною адресою протирадіаційного укриття з обліковим номером 67346, площею 430 м.кв. також підтверджується інформацією Вирівської сільської ради № 02-14-1312 від 24.08.2022.

Окрім того, на підтвердження розміщення за адресою: вул. Лісова, 5, с. Чудель протирадіаційного укриття №67346, прокурором у позовній заяві та у ході розгляду справи судом першої інстанції звернуто увагу на докази, які необгрунтовано залишились поза увагою суду, а саме:

- облікова картка (мовою оригіналу - "Учетная картонка") на ПРУ з обліковим номером 67346, де зазначено, що в мирний час протирадіаційне укриття використовується піонертабором "Дубки", призначене для укриття дітей та обслуговуючого персоналу. Тип укриття - вбудоване (мовою оригіналу - "встроенное"). Дата здачі в експлуатацію - 1986 рік, площа - 430 кв.м.

- інформація, що міститься в додатку до листа Сарненської райдержадмінстрації №01/09/23-643/22 від 09.08.2022, а саме під номером 87 зазначено захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №67346, що знаходиться за адресою: вул. Лісова, 5, с. Чудель.

- аналогічна інформація щодо розміщення за вищевказаною адресою захисної споруди цивільного захисту підтверджується додатками до листа ТУ ДСНС України в Рівненській області №6201-2859/6206/2 від 28.06.2022, де під номером 1451 зазначено протирадіаційне укриття №67346.

Крім того, в ході судового розгляду прокурором у справі заявлялось усне клопотання про необхідність витребування, у разі наявності сумнівів щодо її змісту, облікової картки протирадіаційного укриття № 67346, з метою підтвердження факту приналежності спірного майна до протирадіаційного укриття. Однак, вказане клопотання було залишено поза увагою суду.

Судом безпідставно вказано, що згідно технічного паспорту будівлі, площа клубу-їдальні, в якому, на, думку прокурора, знаходиться спірна захисна споруда цивільного захисту площею 430 кв.м., складає 563,2 кв.м., а тому прокурором не доведено існування протирадіаційного укриття саме у вказаному підвальному приміщенні.

В той же час, протирадіаційне укриття № 67346 розміщується саме в підвалі двоповерхового приміщення будівлі клубу-їдальні, що по вул. Лісова, 5 в с. Чудель Сарненського району, при цьому захисна споруда цивільного захисту не обов`язково має складати всю площу підвального приміщення, що в свою чергу, не свідчить про фактичну його відсутність.

Про факт перебування будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", в тому числі споруди цивільного захисту населення, у приватній власності Релігійної громади Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району, окружна прокуратура дізналася 09.08.2022 з листа Сарненської районної державної адміністрації.

Про допущені порушення під час продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", в частині включення споруди цивільного захисту населення, Вирівська сільська рада, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, дізналася лише 19.08.2022 з листа Сарненської окружної прокуратури, однак будь-яких заходів для їх усунення не вжила.

Враховуючи викладене, строк позовної давності пропущений з поважних причин та наявні достатні підстави для поновлення строків позовної давності.

Сарненська районна рада у відзиві, вважає, що апеляційна скарга є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Зі змісту апеляційної скарги незрозуміло, у чому полягає невірне застосування норм матеріального права.

Ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи по суті, окрім посилання на відомості з облікової картки на протирадіаційне укриття №67346 щодо площі протирадіаційного укриття та адреси (за якою розміщуються 15 об`єктів майнового комплексу "Дубки") не надано жодних технічних документів, які б надавали можливість ідентифікувати підвальне приміщення як споруду цивільного захисту.

Скаржник вказує, що площа протирадіційного укриття складає 430 кв.м. і окрім посилання на відомості з облікової картки на протирадіаційне укриття стосовно площі останнього, не надано інших документів, які підтверджували ці відомості. Разом з тим, згідно відомостей з технічного паспорту будівлі клубу-їдальні площа підвалу складає 563,2 кв.м.

В судовому засіданні судом досліджено всі докази, у тому числі і документи, що надані сторонами в обґрунтування своїх позицій. Скаржником не надано належних доказів, у тому числі і технічних документів, які надають змогу ідентифікувати підвальне приміщення як споруду цивільного захисту.

Листи Сарненської райдержадміністрації від 09.08.2022 №01/09/23 та ГУ ДСНС України в Рівненській області від 28.06.2022 №2859/6206/2 на які посилається скаржник не є документами, що дають можливість ідентифікувати спірну споруду як споруду цивільного захисту.

Апеляційна скарга ґрунтується на припущеннях скаржника стосовно розміщення в одній із будівель майнового комплексу "Дубки" споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття, проте доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Прокурор обґрунтовуючи причини пропуску строку позовної давності, передбаченої статтею 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", зазначав що Вирівська сільська рада, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, дізналася лише 19.08.2022. Однак вказане не відповідає дійсності, оскільки ще у квітні 2020 року прокурор володів інформацією щодо об`єктів приватизації, результатів аукціону, що підтверджується листом Сарненської місцевої прокуратури від 10.04.2020 вих №36-1198вих-20 та листом Сарненської районної ради від 13.04.2020 вих №01/24-330.

Скаржником не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Вирівської сільської ради в суді шляхом звернення із цим позовом та не обґрунтовано у чому полягає порушення інтересів держави.

З огляду на наведене, на думку Сарненської районної ради, суд першої інстанції аргументовано відхилив доводи скаржника та дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що частина оспорюваного приміщення є спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому просить, в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю та залишити без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 у справі № 928/938/22.

Релігійна громада Християн Віри Євангельської П`ятидесятнтків с. Чудель Сарненського району подала суду апеляційної інстанції відзив, в якому вказує, що суд першої інстанції вірно встановив, як предмет так і підставу пред`явленого позову та вірно обрано норми матеріального права, що підлягають до застосування.

Так підставою пред`явленого позову зазначено факти, що вказують на відчуження Сарненською районною радою нерухомого майна, відчуження якого заборонено законом - ст. 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна, ч. 12 ст. 32 КЦЗ України.

Незважаючи на такі доводи, позивач не виконав обов`язок встановлений приписами ст.ст. 13, 73, 74 ГПК України, доведення наявності за адресою: 34542, с. Чудель, вул. Лісова, 5 Сарненського району, Рівненської області зареєстрованого об`єкту нерухомого майна - протирадіаційне укриття обліковий номер 67346, як доказу його існування.

Скаржник перекладає встановлений приписами ст. ст. 13, 73, 74 ГПК України обов`язок доказування на інших учасників справи, спростовувати висунуті ним доводи, не підтверджуючи їх ні технічним паспортом, а ні матеріалами інвентарної справи, які б містили відомості про наявність у складі підвалу будівлі клубу-їдальні за адресою: 34542, с. Чудель, вул. Лісова, 5 Сарненського району, Рівненської області - ПРУ площею - 430 кв.м.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовної заяви, на основі повного та всебічного дослідження доказів, їх оцінці відповідно до норм матеріального та процесуального права, вірно прийшов висновку про не доведення існування протирадіаційного в підвальному приміщенні будівлі клубу-їдальні за адресою: 34542, с. Чудель, вул. Лісова, 5 Сарненського району, Рівненської області, а відтак вірно встановив безпідставність пред`явленої позовної заяви, в результаті чого постановлене законне та обґрунтоване судове рішення, на основі повно та всебічно встановлених обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наведеного просить, в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 у справі № 928/938/22 - залишити без змін.

Вирівська сільська рада Сарненського району не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 01.05.2023 прокурор підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було не надано оцінку всім обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 у справі № 918/938/22 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представники Сарненської районної ради в судовому засіданні заявили, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник Релігійної громади Християн Віри Євангельської П`ятидесятнтків с. Чудель Сарненського району заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін. В свою чергу, на думку представника, апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції про відмову в позові, тому в її задоволенні слід відмовити.

В судове засідання 01.05.2023 представник Вирівської сільської ради Сарненського району не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції (т. 4, а. с. 117), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Сарненською районною радою 11.10.2019 прийнято рішення № 939 "Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с.Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району", яким вирішено здійснити приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", що перебувають на балансі комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської районної ради, шляхом продажу на аукціоні (т. 1, а. с. 102-105).

На виконання зазначеного рішення, 28.10.2019 рішенням постійної комісії Сарненської районної ради з економічних питань, підприємництва, залучення інвестицій та комунальної власності № 53-03 опубліковано Інформаційне повідомлення про продаж на електронному аукціоні будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с.Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району, та знаходиться на балансі КНП "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської районної ради.

Згідно Інформаційного повідомлення найменування об`єкта: будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки", а саме: корпуси № 1, 2, 3, котельня, господарчий корпус, клуб-їдальня, дизельна електростанція, артезіанська свердловина, вбиральня, водонапірна башта, огорожа території Дубки, 2 пожежні резервуари, колодязі для гасіння пожежі, станція біологічної очистки. Спосіб проведення аукціону - аукціон без умов. Стартова ціна об`єкта (без ПДВ) 3 750 313 грн. Стартова вартість об`єкта (без ПДВ) для продажу на аукціоні із зниженням стартової ціни 1 875 156 грн 50 коп. (т. 1, а. с. 139-145).

Як зазначає прокурор, в подальшому, 31.10.2019 Сарненською районною радою оголошено про проведення електронного аукціону UA-РS-2019-10-31-000047-2 щодо продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" з початковою ціною реалізації лоту 3 750 313 грн., однак аукціон не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників, що підтверджується протоколом електронногоаукціону від 18.11.2019.

Сарненською районною радою 18.11.2019 повторно оголошено про проведення електронного аукціону UA-РS-2019-11-18-000038-2 щодо продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" з стартовою ціною реалізації лоту 1875156,50 грн., однак аукціон не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників, що підтверджується протоколом електронногоаукціону від 08.12.2019.

Сарненською районною радою 08.12.2019 втретє оголошено та 02.01.2020 проведено електронний аукціон UA-РS-2019-12-08-000011-2 за лотом "Будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки" з стартовою ціною реалізації 1 875 156 грн 50 коп.

Участь в аукціоні взяв один учасник - Релігійна громада Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району (код 22582729), яку визначено переможцем з ціновою пропозицією 1 687 640 грн 85 коп., що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2 від 02.01.2020 (т. 1, а. с. 137-138).

За результатами проведених електронних торгів, 30.01.2020 між Сарненською районною радою та Релігійною громадою Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" (т. 1, а. с. 133-136).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-РS-2019-12-08-000011-2, затвердженого наказом органу приватизації - Сарненською районною радою Рівненської області від 13.01.2020 № 62-01, будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки", розташованого за адресою: с. Чудель, Сарненського району Рівненської області, вулиця Лісова (урочище Розвилка), 5, а Покупець зобов`язується прийняти вказані вище будівлі та споруди майнового комплексу та сплатити за них ціну відповідно до умов, визначених у цьому Договорі.

Пунктом 1.2. Договору купівлі-продажу передбачено, що вказаний вище майновий комплекс "Дубки" включає в себе:

1.2.1. Будівля корпусу № 1, трьохповерхова будівля, літ.Б-ІІІ, матеріал стін - цегла, а-ганок (бетонний), а1-ганок (бетонний), а2-ганок (бетонний), а3- ганок (бетонний), загальною площею 1045,7 кв.м.;

1.2.2. Будівля корпусу № 2, трьохповерхова будівля, літ.В-ІІІ, матеріал стін - цегла, в-ганок (бетонний), в1-ганок (бетонний), в2-ганок (бетонний), вЗганок (бетонний), загальною площею 1047,7 кв.м.;

1.2.3.Будівля корпусу № 3, трьохповерхова будівля, літ.Г-ІІІ, матеріал стін - цегла, г-ганок (бетонний), г1-ганок (бетонний), г2-ганок (бетонний), г3-ганок (бетонний), загальною площею 1053,0 кв.м.;

1.2.4.Господарський корпус, одноповерхова будівля, літ.Є-1, матеріал стін - цегла, е1-вхідні східці (бетонні), е2-вхідн східці (бетонні), загальною площею 144,5 кв.м.;

1.2.5.Будівля клубу-їдальні, двохповерхова будівля, літ.Г-2, матеріал стін - цегла, Пд/Г- підвал (бет.б.), г-вх.східці (бетонні), г1-вх.східці (бетонні), г2-вх. в підвал (бетонний), г3-вх.східці (бетонні), г4-вх.східці (бетонні), г5- вх. в підвал (бетонний), г6-вх.східці (бетонні), г7-вх.східці (бетонні), загальною площею 2322,8 кв.м.;

1.2.6.Будівля котельні, одноповерхова будівля, літ.Д-1, матеріал стін - цегла, д-прибудова (цегла), загальною площею 143,1 кв.м.;

1.2.7.Будівля вбиральні, одноповерхова будівля, літ.3-1, матеріал стін - цегла, загальною площею 11,0 кв.м.;

1.2.8 Будівля водонапірної башти, одноповерхова будівля, літ.К-1, матеріал стін - цегла, загальною площею 4,9 кв.м.;

1.2.9. Будівля артезіанської скважини, одноповерхова будівля, літ.Л, матеріал стін - цегла, л-вхідні сходи (бетонні), загальною площею 8,2 кв.м.;

1.2.10. Будівля дизельної електростанції, одноповерхова будівля, літ.Ж-1, матеріал стін - цегла, ж-вхідні сходи (бетонні), загальною площею 51,7 кв.м.;

1.2.11.Огорожа території, пожежний резервуар (2 шт.), колодязі для гасіння пожежі, станція біологічної очистки.

Вказані об`єкти включені до переліку майна будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" на підставі рішення Сарненської районної ради Рівненської області від 11.10.2019 за №939, довідка органу інвентаризації - ТОВ "Консалтингова компанія Білд Лайф" від 24.01.2020 за №1369 (т. 2, а. с. 24-26).

В подальшому, 05.02.2020 між територіальною громадою в особі Сарненської районної ради та Релігійною громадою Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с.Чудель Сарненського району складено акт приймання-передачі будівель та споруд майнового комплексу "Дубки" (т. 1, а. с. 95-96).

Після чого, рішенням постійної комісії Сарненської районної ради з економічних питань, підприємництва, залучення інвестицій та комунальної власності № 64-1 від 10.02.2020 завершено приватизацію будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5 (т. 1, а. с. 146-147).

Прокурор вказує, що згідно облікової картки (мовою оригіналу - Учетная карточка) на ПРУ обліковий номер 67346 зазначено, що в мирний час протирадіаційне укриття використовується піонертабором "Дубки", призначене для укриття дітей та обслуговуючого персоналу. Тип укриття - вбудоване (мовою оригіналу - встроенное). Дата здачі в експлуатацію - 1986 рік, площа- 430 кв. м.

Посилається на лист ГУ ДСНС України в Рівненській області №6201-2859/6206/2 від 28.06.2022 із переліком захисних споруд цивільного захисту Рівненської області (т. 3, а. с. 41-79).

Продовжує, що згідно додатку до листа Сарненської районної державної адміністрації №01/09/23-643/22 від 09.08.2022 по вул. Лісова, 5 в с. Чудель Сарненського району знаходиться протирадіаційне укриття обліковий № 67346, яке перебуває у приватній власності та експлуатується Релігійною громадою Християн Віри Євангельської П`ятидесятників с. Чудель Сарненського району (т 1, а. с. 24-74).

Крім того, факт наявності за вищевказаною адресою протирадіаційного укриття обліковий номер 67346, площею 430 кв.м. також підтверджується інформацією Вирівської сільської ради Сарненського району № 02-14-1312 від 24.08.2022.

Отже, за твердженням прокуратури, на момент прийняття рішення Сарненської Районної ради від 11.10.2019 за № 939, проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, Сарненській міській раді було достовірно відомо про наявність у підвальному приміщенні будівлі, що входило до цілісного майнового комплексу, захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття під обліковим записом № 67346).

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч. 1. ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України закріплено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), до захисних споруд цивільного захисту належать: 1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; 2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості; 3) швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

Згідно ч. 8 ст. 32 КЦЗ України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч. 12 ст. 32 КЦЗ України, захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 17 КЦЗ України, формування та реалізація заходів державної політики щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КЦЗ України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, зокрема, організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Отже, законодавець визначив систему органів (як державної виконавчої влади, так і місцевого самоврядування), що здійснюють реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, з розмежуванням їх повноважень в залежності від статусу відповідного органу в структурі органів влади в Україні та виходячи із форми власності (державної чи комунальної) на захисну споруду, а також визначив органи місцевого самоврядування як такі, що відповідальні за прийняття рішень про використання захисних споруд цивільного захисту населення як державної, так комунальної власності.

Положеннями п. 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" закріплено, що аукціон без умов - спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну без додаткових умов продажу об`єкта приватизації.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону (ч. 6 ст. 3 Закону).

Положеннями ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" закріплено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: захисні споруди цивільного захисту; державні заклади охорони здоров`я, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади охорони здоров`я.

Суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці (ст. 6 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Статтею 2 такого Закону закріплено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно положень п.30 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як зазначено вище, прокурор вважає, що Сарненська районна рада при прийнятті оскаржуваного рішення № 939 від 11.10.2019 "Про приватизацію (відчуження) будівель та споруд майнового комплексу "Дубки", які розміщені за адресою: с. Чудель, вул. Лісова, 5, що є об`єктом спільної власності територіальних громад району", вийшла за межі наданих їй повноважень в частині включення споруди цивільного захисту № 67346, що розташована по вул. Лісова, 5 в с. Чудель, Сарненського району Рівненської області до складу об`єктів, які підлягають приватизації, а тому рішення в цій частині підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

Суд бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (далі Порядок №138), який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.

Відповідно п. 3 Порядку № 138 (тут і надалі в редакції станом на 10.03.2017) терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі;

будівництво захисних споруд - нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт захисних споруд. Будівництво захисних споруд здійснюється відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, державних будівельних норм, державних стандартів і правил щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту з урахуванням забезпечення їх доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення;

утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням;

фонд захисних споруд - сукупність усіх захисних споруд та інших споруд, що можуть бути використані для укриття населення.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України.

Згідно із п. п. 9-10 Порядку № 138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд, конструкцій і обладнання, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, визначений паспортом захисної споруди, але не більше 12 годин.

У разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд (п. 13 Порядку № 138).

Обліку підлягають усі захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності (п. 15 Порядку №138).

Пунктами 17-18 Порядку № 138 передбачено, що облік фонду захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі. Ведення обліку фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки захисної споруди, а також ведення в паперовій та електронній формі книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів за формою, передбаченою вимогами щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженими МВС.

Згідно із п. 20 Порядку № 138 паспорт та облікова картка захисної споруди складаються балансоутримувачем після прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом захисної споруди або за результатами її технічної інвентаризації як об`єкта нерухомого майна.

ДСНС веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд (п. 23 Порядку №138).

З огляду на викладене, обставина розміщення в підвалі будівлі клубу-їдальні протирадіаційного укриття може бути підтверджена. серед іншого, паспортом та обліковою карткою захисної споруди, електронною формою книги обліку захисних споруд і книгою обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-ІХ від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор, посилається на інформацію щодо утримання та стану готовності захисних споруд цивільного захисту Сарненського району станом на травень 2022 року у відповідності до листа Сарненської райдержадмінстрації № 01/05/23-643/22 від 09.08.2022.

Також, прокурором долучено копію листа ГУ ДСНС України в Рівненській області №6201-2859/6206/2 від 28.06.2022 із переліком захисних споруд цивільного захисту Рівненської області.

Однак, такі листи не є первинними документами, на підставі яких можна встановити приналежність спірного майна до протирадіаційного укриття та його наявність, а є лише фактично інформаційними відповідями на запити прокурора, до яких не долучено будь-яких правовстановлюючих документів, на підставі яких суд може встановити реальність існування спірного приміщення протирадіаційного укриття та його розміщення в приміщенні будівлі клубу-їдальні. Більше того, відповідні листи можуть бути відкликані в будь-який момент.

Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради від 31.08.2022 № 1064, будівлі та споруди майнового комплексу "Дубки" використовувалися лікарнею для надання медичної допомоги пацієнтам до 2003 року. 04.11.2019 було проведено обстеження протирадіаційного укриття № 67346, що розташоване за адресою: вул. Лісова (урочище Розвилка), 5, с. Чудель, про що складено акт оцінки стану готовності захисної споруди, в якому зазначено, що дана споруда не готова до використання за призначенням, оскільки стан приміщень сире зруйноване, відповідно до вищезазначеного акту дане приміщення не готове до експлуатації (т. 1, а. с. 84-85).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 04.11.2019, про який вказано у згаданому листі до матеріалів справи не додано.

Окрім того, судом звертається увага на відсутність в матеріалах справи будь-якого акту введення в експлуатацію будівлі клубу-їдальні та в якому було б вказано про наявність в такій будівлі протирадіаційного укриття.

Прокурором не долучено до матеріалів господарської справи також інвентаризаційної справи будівлі клубу-їдальні чи будь-яких інших матеріалів інвентаризації, складених за результатом технічної інвентаризації у відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 № 127, на підставі яких суд міг встановити існування ПРУ всередині такої будівлі.

Апеляційний господарський суд вказує, що матеріали справи не містять доказів щодо вчинення, перед зверненням до суду із цим позовом, органами прокуратури спільно із балансоутримувачем/власником захисної споруди дій щодо безпосереднього його дослідження, інвентаризації чи інших дій, за результатами яких були б складені документи, з яких вбачалися обставини існування ПРУ.

Поруч з наведеним, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації речових прав на ПРУ.

Одночасно, суд зважає на інформаці. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 23.08.2022 № 308090438 (т. 1, а. с. 148-157) будівлі клубу-їдальні присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1766492856254 і щодо нього відсутні будь-які відомості щодо наявності в ньому ПРУ в описі об`єкта нерухомого майна, як його складової частини у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.

Так само прокурором не надано паспорт чи облікової картки захисної споруди. При цьому, суд акцентує увагу на те, що на облікову картку захисної споруди прокурор посилається, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі.

Статтею 14 ГПК України визначено принципи диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1-4, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, посилаючись на обставину існування протирадіаційного укриття в приміщенні будівлі клубу-їдальні протирадіаційного укриття та вчинення відповідачами дій щодо нього, прокурор мав надати одночасно із позовною заявою суду докази, які окремо або в своїй сукупності підтверджували таку обставину або обґрунтувати причину їх неподання.

В крайньому випадку, прокурор не був позбавлений права подати докази суду апеляційної інстанції, з дотриманням порядку, встановленого ГПК України.

Однак, вказаного вище прокурором не вчинено.

Натомість прокурор, звертаючись до суду із позовом в цій справі, долучив лише докази перебування на обліку ПРУ, без жодних правовстановлюючих документів чи будь-яких інших доказів, щоб підтвердили існування такого сховища.

Пояснення прокурора відносно того що облікова картка не може бути долучена до матеріалів справи, з огляду на те, що вона призначена для службового використання не досліджуються судом, оскільки такі доводи не підкріплені будь-якими доказами.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в ході судового розгляду прокурором у справі заявлялось усне клопотання про необхідність витребування, у разі наявності сумнівів щодо її змісту, облікової картки протирадіаційного укриття № 67346, з метою підтвердження факту приналежності спірного майна до протирадіаційного укриття, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 вказаної статті встановлені основні вимоги до відповідного клопотання.

З матеріалів справи не вбачається подання прокурором відповідного клопотання до суду першої інстанції про витребування облікової картки протирадіаційного укриття №67346, у встановлені процесуальним законодавством строк. Натомість зі змісту апеляційної скарги скаржник визнає, що таке клопотання було заявлено усно.

Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги в частині не витребування судом доказу у справі.

Суд зауважує, що за змістом ст. 41 та 53 ГПК України прокурор є учасником справи, а тому несе покладені на нього ч. 2 ст. 42 ГПК України обов`язки, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що прокурор будучи ініціатором цього судового провадження, не користувався своїми процесуальними правами та не виконував належним чином покладені на нього обов`язки щодо сприяння розгляду справи та подання доказів на обґрунтування своїх доводів, а навпаки намагався перекласти свій обов`язок з доказування на суд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого про недоведеність прокурором належними та допустимими доказами тієї обставини, що частина приміщення, яка була предметом оспорюваних рішення та договору, є протирадіаційним укриттям № 67346.

З огляду на викладене, судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора в частині скасування рішення Сарненської районної ради № 939 від 11.10.2019.

Враховуючи відмову в позові в частині скасування рішення Сарненської районної ради №939 від 11.10.2019 та те, що інші позовні вимоги є похідними від вказаної вимоги, суд апеляційної інстанції не вбачає будь-яких порушень судом першої інстанції при відмові в позові в решті позовних вимог - визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним Договору купівлі продажу, зобов`язання повернути протирадіаційне укриття.

Доводам скаржника та відповідачів щодо пропуску позовної давності судом апеляційної інстанції оцінка не надається, з огляду на те, що під час апеляційного провадження не було встановлено порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за наявності порушень яких може бути застосовано наслідки пропуску позовної давності, за заявою сторони.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 у справі №918/938/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури - без задоволення.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 21.02.2023 у справі №918/938/22 - без змін.

2. Справу № 918/938/22 надіслати Господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складений "04" травня 2023 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Мельник О.В.