Ухвала

від 19.01.2023 по справі 569/18273/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2023 року

м. Київ

справа № 569/18273/19

провадження № 61-13340ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Апрель» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування,

В с т а н о в и в:

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Апрель» звернулося до Рівненського міського судуРівненської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 у якому просило суд:

- визнати недійсним договір дарування № 610 від 09 квітня 2014 року посвідчений 09 квітня 2014 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л. П. щодо об`єкта нерухомого майна - будівлі літера «Р-2», загальною площею 41,3 кв. АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:017:0011, цільове призначення для обслуговування виробничих приміщень;

- визнати недійсним договір дарування від 27 січня 2015 року № 118 посвідчений 27 січня 2015 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л. П. щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, загальною площею 87 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м., трикімнатної за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати недійсним договір дарування №608 від 09 квітня 2014 року посвідчений 09 квітня 2014 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л. П., щодо об`єкта нерухомого майна - будівлі літера «П-2», загальною площею 446,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5610100000:01:017:0011, цільове призначення для обслуговування виробничих приміщень;

- визнати недійсним договір дарування №606 від 09 квітня 2014 року посвідчений 09 квітня 2014 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л. П. щодо земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:017:0011, площею 0,0744 га, цільове призначення для обслуговування виробничих приміщень.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року витребувано докази по справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2021 року застосовані заходи забезпечення позову.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2021 року позовні вимоги ТОВ «Апрель» задоволено.

Визнано недійсним договір дарування від 09 квітня 2014 року № 610, який посвідчений 09 квітня 2014 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л. П.

Визнано недійсним договір дарування від 27 січня 2015 року №118, який посвідчений 27 січня 2015 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л. П.

Визнано недійсним договір дарування від 09 квітня 2014 року № 608, який посвідчений 09 квітня 2014 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л. П.

Визнано недійсним договір дарування від 09 квітня 2014 року № 606, який посвідчений 09 квітня 2014 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л. П.

На вказані ухвали та рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2021 року про застосування заходів забезпечення позову залишено без руху для подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та надання відповідних документальних підтверджень, а також сплати судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку із не усуненням її недоліків.

30 грудня 2022 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у вказаній вище справі.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу про застосування заходів забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено

вимоги, встановлені статтею 272 ЦПК України, щодо вручення судом судового рішення особі, яка має офіційну електронну адресу, де днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на електронну адресу особи, зокрема, ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, що призвело до ухвалення рішення про повернення апеляційної скарги. Вказує, що у розділі «скаржник» та прохальній частині апеляційної скарги ним було зазначено про направлення процесуальних документів на його електронну адресу, що зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, на яку ухвала суду від 02 листопада 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху не надходила, що в послідуючому призвело до невиконання вимог ухвали суду. Крім того, зазначає, що в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про отримання процесуальних документів в електронному вигляді на зазначену електронну адресу.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у зв`язку із наступним.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Суд встановив, що в жовтні 2021 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Рівненського міського суду від 16 вересня 2021 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2021 року про застосування заходів забезпечення позову залишено без руху та надано строк для усунення допущених недоліків (для подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та надання відповідних документальних підтверджень та сплати судового збору) протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Рівненського апеляційного суду в частині оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 27 травня 2021 року постановлено 02 листопада 2021 року та оприлюднено 03 листопада 2021 року.

До Рівненського апеляційного суду повернуто поштовий конверт з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Згідно довідки про доставку електронного документу ухвала Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року про залишення без руху апеляційної скарги доставлена до електронного кабінету заявника 02 листопада 2021 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно (абзац двадцять перший підпункту 15 пункту 1 розділу XIII ЦПК України).

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України (абзац двадцять другий підпункту 15 пункту 1 розділу XIII ЦПК України).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року N 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (пункт 5.8 Положення про ЄСІТС).

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 Положення про ЄСІТС).

Разом з тим, за приписами статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом встановлено, що станом на 21 листопада 2022 року заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги до апеляційного суду не надходила.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 не були усунені, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Апрель» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук