Ухвала
від 23.02.2023 по справі 308/1423/20
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1423/20

1-кс/308/608/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгород клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування арешту майна

в с т а н о в и в:

на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання про скасування арешту майна, в якому заявники просять слідчого суддю скасувати арешт, накладений на земельні ділянки з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, з кадастровими номерами: №2124455900:02:002:0752, площею 0,0168, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; №2124455900:02:002:0772, площею 0,0254, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та №21244559900:02:002:0791, площею 0,0218, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що кримінальне провадження №12019070000000213 від 13.08.2019, у межах якого накладався арешт на перелічені земельні ділянки, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Між тим, питання про скасування такого арешту залишається невирішеним.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення. Від заявників надійшло клопотання про розгляд питання про скасування арешту за їх відсутності.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заявленого клопотання по суті, слідчий суддя встановив таке.

У провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області перебувало кримінальне провадження №12019070000000213, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2019, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.

Ухвалою від 18.05.2022 слідчий суддя у межах згаданого кримінального провадження наклав арешт із забороною користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124455900:02:002:0752 площею 0,0168 га, 2124455900:02:002:0772 площею 0,0254 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, які розташовані у АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0791 площею 0,0218 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована у АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя, постановляючи ухвалу від 18.05.2022, виходив із того, що слідчий довів необхідність накладення арешту із забороною користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124455900:02:002:0752, 2124455900:02:002:0772 та 2124455900:02:002:0791 з метою їх збереження в якості речового доказу та недопущення продажу чи зміни власника, а тому клопотання підлягає до задоволення. Крім того, слідчий суддя встановив, що земельні ділянки за кадастровими номерами 2124455900:02:002:0772 та 2124455900:02:002:0752 перебувають у приватній власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Своєю чергою, власником земельної ділянки за кадастровим номером 2124455900:02:002:0791 є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою слідчого б/н від 21.10.2022 кримінальне провадження №12019070000000213 від 13.08.2019 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Питання про скасування арешту, накладеного на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124455900:02:002:0752, 2124455900:02:002:0772 та 2124455900:02:002:0791, залишилося невирішеним.

Виходячи з наявності підстав для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 18.05.2022, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з відповідним клопотанням.

Вирішуючи подане клопотання про скасування арешту, слідчий суддя виходив із такого.

Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункту 2 - визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 1 статті 16 КПК України).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, слідчий суддя доходить до переконання про обґрунтованість клопотання, оскільки кримінальне провадження, у межах якого накладався арешт на земельні ділянки, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Водночас застосований захід забезпечення обмежує речове право власників майна.

Із наведеного вбачається, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, а тому його слід скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Отже, слідчий суддя, доходить до переконання про необхідність задоволення поданого клопотання та скасування арешту.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 22, 170-174 КПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасуванняарешту майназадовольнити повністю.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.05.2022 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124455900:02:002:0752 площею 0,0168 га, 2124455900:02:002:0772 площею 0,0254 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, які розташовані у АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0791 площею 0,0218 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована у смт. Солотвино, Гагаріна, б/н.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення23.02.2023
Оприлюднено27.02.2023
Номер документу109166152
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —308/1423/20

Ухвала від 23.02.2023

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 16.02.2023

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 08.08.2022

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 26.05.2022

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 18.05.2022

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 18.05.2022

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 07.02.2022

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 08.02.2021

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 12.08.2020

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

Ухвала від 04.08.2020

Кримінальне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Данко В. Й.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні