Постанова

від 21.02.2023 по справі 916/1196/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1196/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Таран С.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС» - Фірсов С.Г. ордер №388576 від 20.02.2022

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС»

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2022

у справі №916/1196/22

за позовом фізичної особи-підприємця Ревуцької Флоріанни Лазаріївни

до відповідача Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС»

про стягнення 136117,65 грн.

суддя суду першої інстанції Невінгловська Ю.М.

місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.09.2022.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФОП Ревуцька Ф.Л. звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС», в якій просить суд (з урахуванням заяви (вх.№13758/22) про збільшення позовних вимог) стягнути з останнього 129850,00 грн. заборгованості, 3204,24 інфляційне збільшення, 3063,40 штрафні санкції та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2020 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС» на користь фізичної особи-підприємця Ревуцької Флоріанни Лазаріївни заборгованість у розмірі 129850,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3204,25 грн., а також 2425,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано наступним.

Відповідачем не надано доказів здійснення повної та своєчасної оплати оренди за договором від 01.08.2020 за березень-липень 2022 року, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» основного боргу в розмірі 129850,00 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань у розмірі 3204,24 грн. за березень-червень 2022 року, суд встановив його обґрунтованість та арифметичну правильність.

Відмовляючи у стягненні пені судом враховано засвідчення ТПП України факту того, що введення воєнного стану на території України є форс-мажорними обставинами для суб`єктів господарської діяльності, суд прийняв до уваги зазначене при вирішенні спору у даних правовідносинах та, з огляду на засади законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування п.4.3 договору оренди, в зв`язку із чим відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені з відповідача за несвоєчасну оплату оренди за договором від 01.08.2020.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство «АВАНГАРД-ЛЕКС» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 по справі №916/1196/21 повністю та ухвалити нове рішення, за яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП Ревуцької Ф.Л. до ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» у повному обсязі; відповідно до ч.3 ст.270 ГПК України розглядати апеляційну скаргу з викликом апелянта.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що на момент укладання 01.08.2020 договору оренди відповідач не був ознайомлений належним чином про загальну площу приміщень, права власності на ці приміщення, тобто апелянт був введений в оману щодо умов договору. Вказану обставину не враховано судом першої інстанції під час ухвалення рішення у справі №916/1196/22.

Позивач безпідставно з 01.08.2020 стягує з відповідача орендну плату за користування підвальним приміщенням за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 91, власником якого є територіальна громада міста Одеси і встановлена на підставі вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 року №157-ІХ заборона суборенди комунального майна.

До матеріалів справи долучено відповідь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 18.08.2022 року про відсутність інформації щодо укладення договорів оренди підвального приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 91. Тобто, ФО-П Ревуцька Ф.Л. безпідставно та з порушенням норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" стягує з відповідача оренду плату за користування підвальним приміщенням.

Під час ухвалення рішення судом не враховано, що згідно п. 4.3. Орендар не несе відповідальності за не виконання договору в умовах воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022 року на підставі Закону України від 24.02.2022 №64/2022.

Судом не розглянуто усне клопотання представника відповідача у судовому засіданні 29.08.2022 року про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Одеської міської ради, що є порушенням ст. 50 ГПК України

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 по справі №916/1196/22 - залишено без руху.

Встановлено Приватному підприємству «АВАНГАРД-ЛЕКС» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу у справі, а саме: фізичній особі-підприємцю Ревуцької Флоріанни Лазаріївни разом з листом опису вкладення про направлення апеляційної скарги з зазначенням номеру поштового відправлення - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

31.10.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До вказаної заяви було додано лист опису вкладення про направлення фізичній особі-підприємцю Ревуцької Флоріанни Лазаріївни копії апеляційної скарги з додатками.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 поновлено Приватному підприємству «АВАНГАРД-ЛЕКС» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 у справі № 916/1196/22.

Відкрито апеляційне провадження у справі №916/1196/22 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2022.

Призначено справу № 916/1196/22 до розгляду на 13.12.2022 о 14:30 год.

13.12.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю у Південно-західному апеляційному господарському суді електропостачання, про що було складено довідку секретаря судового засідання від 13.12.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи № 916/1196/22 відбудеться 21.02.2023 о 14:00 год.

У судовому засіданні 21.02.2023 представник Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник фізичної особи-підприємця Ревуцької Флоріанни Лазаріївни у судове засідання 21.02.2023 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статей 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

01.08.2020 між ФОП Ревуцька Ф.Л. (Орендодавець) та ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого, Орендодавець передає Орендарю в користування та володіння належне йому нежитлове приміщення загальною площею 76.2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 91.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що строк оренди складає 2 роки та 11 місяців та визначається з 01.08.2020.

При цьому, як перебачено п.1.3 договору, Орендодавець передає у користування Орендаря підвальне приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 91, загальною площею 55 кв.м.

Згідно п. п. 2.5, 2.6 договору, Орендар зобов`язується щомісяця, не пізніше 10 числа наступного за періодом платежу місяця, вносити плату за користування приміщеннями у розмірі 27000,00 грн., розмір орендної плати за користування підвальним приміщенням складає 2000,00 грн.

Як передбачено п. 4.1 договору, у випадку порушення свої зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність передбачену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 4.3 договору, жодна із сторін не несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання чи неналежне виконання зумовлені дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої скались форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 3 календарних днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу Сторону.

Згідно п. 5.2 договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань і одностороння зміна умов договору не допускаються. Договір може бути розірваний у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи меморіального ордеру №2PL197546 від 08.03.2022, ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» сплатило на користь ФОП Ревуцька Ф.Л. 15150,00 грн. згідно договору б/н від 01.08.2020.

Претензією від 10.05.2022 представник позивача просив відповідача сплатити заборгованість по оренді на той час у розмірі 71850,00 грн. у строк до 20.05.2022.

У відповідь на вказану претензію ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» повідомив, що претензія не відповідає вимогам ст. 222 ГК України та не підтверджено належним чином повноваження представника, у зв`язку із чим претензія не може бути розглянута по суті.

Згідно довідки взаєморозрахунків станом на 10.07.2022, підписаної ФОП Ревуцькою Ф.Л. в односторонньому порядку, заборгованість ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» по орендним платежам складає 129850 грн.

Відповідно до наданої позивачем банківської виписки ФОП Ревуцької Ф.Л. з 01.03.20202 по 28.07.2022 ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» здійснювало оплати рахунків на користь позивача виключно за комунальні послуги, крім оплати 08.03.2022 оренди у розмірі 15150,00, що було встановлено судом та зазначено вище.

За таких обставин, нездійснення відповідачем орендних платежів стало підставою для звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення із ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» 129850,00 грн. заборгованості, 3204,24 грн. інфляційних втрат та 3063,40 грн. пені.

Позиція Південно західного апеляційного господарського суду.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, відповідно до наступного.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини першої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи обставини справи та те, що відповідачем не надано доказів здійснення повної та своєчасної оплати оренди за договором від 01.08.2020 за березень-липень 2022 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» основного боргу в розмірі 129850,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань у розмірі 3204,24 грн. за березень-червень 2022 року, судом першої інстанції встановлено його обґрунтованість та арифметичну правильність. Скаржником до апеляційної інстанції не надано власного та іншого розрахунку.

Рішення Господарського суду від 29.08.2022 у даній справі в частині відмови у стягненні пені та застосуванням судом першої інстанції п.4.3 договору оренди в апеляційному порядку Приватним підприємством «АВАНГАРД-ЛЕКС» не оскаржується, у зв`язку з чим судова колегія не переглядає рішення в цій частині.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Щодо доводів скаржника, що на момент укладання 01.08.2020 договору оренди відповідач не був ознайомлений належним чином про загальну площу приміщень, права власності на ці приміщення, тобто апелянт був введений в оману щодо умов договору, судова колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2020, Орендодавець (ФОП Ревуцька Ф.Л.) передає Орендарю (ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС») в користування та володіння належне йому нежитлове приміщення загальною площею 76.2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 91 та підвальне приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 91, загальною площею 55 кв.м.

Отже, укладаючи Договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2020, відповідач був обізнаний про загальну площу нежитлових приміщень у тому числі і з площею підвального приміщення.

Щодо доводів скаржника, що позивач не є власником нежитлових приміщень, судова колегія зазначає, що ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» не надано а ні суду першої інстанції, а ні під час розгляду справи в апеляційному порядку належних та допустимих доказів, що власником нежитлового приміщення загальною площею 76.2 кв.м. та підвального приміщення загальною площею 55 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 91 є територіальна громада міста Одеси.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумцію правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У разі неспростування презумції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Крім того, як вірно зазначено місцевим господарським судом договір оренди від 01.08.2020 є дійсним, у встановленому законом порядку не розірваний, не визнаний судом недійсним, об`єкти оренди використовуються відповідачем в своїй господарській діяльності про що свідчать наявні в матеріалах справи рахунки про споживання комунальних послуг.

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення позову ФОП Ревуцької Ф.Л. про стягнення з ПП «АВАНГАРД-ЛЕКС» основного боргу у розмірі 129850,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3204,25 грн.

Інші заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-283 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АВАНГАРД-ЛЕКС» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 у справі № 916/1196/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «АВАНГАРД-ЛЕКС».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.02.2023.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяС.В. Таран