Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
Справа № 639/5346/21
номер провадження 2/695/231/23
22 лютого 2023 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючого судді Середи Л.В.
за участю секретаря Оніщенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС-Трейд», Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Державне підприємство «Сетам», про визнання права власності на майно, придбане з електронних торгів ЧФ ДП «Сетам» та зняття з нього обтяжень, накладеного в межах виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати за ним право власності на сідловий тягач Е, Volvo FН 12-42Т, випуск 2002р., державний реєстраційний № НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 , білий, та зняти з нього арешт, накладений Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що він 08.11.2018р. придбав за 100119.00 грн. вказаний автомобіль на електронних торгах ЧФ ДП «Сетам». Зазначений автомобіль раніше належав ТОВ «ВТС Трейд».
23.11.2018р. приватним виконавцем Бурмагою Є.А. винесена постанова про припинення розшуку майна боржника, а саме вказаного автомобіля, який було оголошено у розшук у рамках виконавчого провадження №57151163.
29.11.2018р. приватним виконавцем Бурмагою Є.А. передано позивачу акт про проведення електронних торгів від 20.11.2018, який видано на підставі протоколу №368236 проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна 08.11.2018.
Позивач наполягає, що вказаний автомобіль перебував у поганому технічному стані, не міг експлуатуватись за призначенням та потребував значних капіталовкладень для проведення відповідних ремонтних робіт, а тому він витратив значний час для відновлення автомобіля та комплектування його необхідними запчастинами. За таких підстав позивач не мав можливості пройти обов`язковий технічний контроль, тому не зареєстрував своє право на нього у порядку встановленому законом.
У подальшому позивач реалізував своє право та подав до територіального сервісного центру №6350 Регіонального сервісного центру в Харківській області заяву про реєстрацію вказаного автомобіля, однак в проведенні таких дій сервісним центром було відмовлено через наявність в базі даних арешту та розшуку відповідних відомостей про арешт вказаного автомобіля, який був накладений Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Вказаний арешт на автомобіль був накладений в рамках виконавчого провадження № 60094566 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва №6-428/10 від 28.11.2011 про стягнення з ТзОВ «ВТС-Трейд» заборгованості.
Позивач наполягає, що ним вказаний автомобіль був придбаний раніше, ніж накладений державним виконавцем арешт, а тому він звернувся до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції з вимогою про зняття обмеження на транспортний засіб. Однак вказані вимоги були проігноровані, а тому позивач позбавлений можливості використовувати придбаний автомобіль, оскільки його обмежено у праві володіння, користування та розпорядження майном, яке набуто ним на законних підставах та за відплатним договором.
За таких підстав позивач вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою про визнання права власності та скасування арешту.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.08.2021р. матеріали даної справи передано на розгляд до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду по суті у зв`язку із реєстрацією зазначеного автомобіля в м. Золотоноша.
Нормами ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Ухвалою суду від 21.09.2021 р. вказана цивільна справа прийнята до провадження суду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачам був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач скерував до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) направило до суду пояснення, в яких вказувало про безпідставність по відношенню до нього позовних вимог, оскільки останнє жодним чином не порушувало, не визнавало чи не оспорювало права позивача, крім того вимоги позовної заяви стосуються зняття з майна арешту накладеного Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а тому включення до числа відповідачів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є безпідставним.
Інші відповідачі належним чином повідомлені про час, місце та суть позовних вимог у порядку встановленому чинним законодавством, відзив до суду не подали, представника в судове засідання із невідомих суду причин не направили.
Третя особа в судове засідання не з`явилась, жодних клопотань, заперечень чи заяв по суті спору не подала.
За таких обставин суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи за відсутності учасників справи заочно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 08.11.2018р. позивач придбав на електронних торгах з реалізації арештованого майна, які проводилися ДП «Сетам», реєстраційний номер лота 309422, транспортний засіб - автомобіль марки «Volvo», модель - FN 12-42T, рік випуску - 2002, колір - білий, тип ТЗ - сідловий тягач, № кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить боржникові ТОВ «ВТС-Трейд», в особі директора Прищепова Матвія Ігоровича, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_3 , виданого 14.06.2008р. Золотоніським МРЕВ ДАПІ ГУ УМВС України.
Відповідно до акту про проведені електронні торги (аукціон) від 20.11.2018р., що складений приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А., переможцем електронних торгів став ОСОБА_1 .
Вказані електронні торги проводились в рамках виконавчого провадження № 57150387 з примусового виконання виконавчого листа №2-703/2011, виданого 24.04.2012р. Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області.
У зв`язку з реалізацією майна на електронних торгах, постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 23.11.2018р. в рамках виконавчого провадження № 57150387 було припинено розшук майна боржника, а саме: сідловий тягач Е, Volvo FН 12-42Т, випуск 2002р., державний реєстраційний № НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 , білий.
Із листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 01.02.2021 р. №К-403, приватним виконавцем Бурманою Є.А. на момент видачі акту про проведені торги винесено постанови про зняття арешту та розшуку з реалізованого майна у відповідності до вимог ст.,ст. 36, 59 Закону та вжито всіх заходів щодо зняття обмежень з реалізованого майна.
Відповідно до п. 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової"), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронних торгів. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Згідно з пунктами 7, 8, 9, 10 цього розділу Порядку № 2831/5 не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 у справі №465/650/16-ц та від 23.01.2019 у справі №522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.,ст. 203, 2015 ЦК України).
Матеріали справи не містять, а судом не встановлено обставин визнання торгів недійсними.
Отже, взявши участь у прилюдних торгах та ставши їх переможцем, позивач набув статусу покупця з відповідними правами та обов`язками у правовідносинах. При цьому вказаний вище акт про проведенні електронні торги (аукціон) підтверджує виникнення права власності на придбане майно у особи, яка його придбала.
Позивач наполягає, що придбаний ним автомобіль був в неналежному технічному стані, що позбавило його можливості після придбання транспортного засобу зареєструвати останній у встановленому законом порядку.
З матеріалів наданого суду виконавчого провадження №60094566 вбачається, що Ярмолинецьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №6-428/10, виданого 28.11.2011 Шевченківським районним судом м. Києва в рамках якого, постановами державного виконавця Дичко А.В. від 01.11.2019р. було накладено арешт та оголошено в розшук майно ТзОВ «ВТС-Трейд», а саме: сідловий тягач Е, Volvo FН 12-42Т, випуск 2002р., державний реєстраційний № НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 , білий.
У подальшому вказане виконавче провадження №60094566 було передано до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
23.12.2019 державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стужуком П.П. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №60094566. У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що зазначений автомобіль зареєстрований за боржником по виконавчому провадженню №60094566 ТзОВ «ВТС-Трейд», а тому, 19.02.2020 державним виконавцем було винесено постанову про розшук вищевказаного транспортного засобу.
07.07.2020р. державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Стужуком П.П. на підставі п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Станом на дату розгляду справи в суді, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження №60094566 завершено.
Із врахуванням наведеного, оскільки транспортний засіб сідловий тягач Е, Volvo FН 12-42Т, випуск 2002р., державний реєстраційний № НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 , білий, був придбаний на електронних торгах 08.11.2018р. позивачем в установленому законом порядку та із дотриманням відповідної процедури, останній набув права власності на це майно, а наявність арешту цього майна, яке накладено в рамках іншого виконавчого провадження та вже після придбання такого майна позивачем, порушує його законні права як фактичного власника рухомого майна та перешкоджає в належному оформленні такого майна.
У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 826/12775/15 за адміністративним позовом юридичної особи до органу ДВС про зняття арешту з майна, яке позивач вважав своєю власністю, Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані іншим учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не призведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання адміністративним судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 60 Закону № 606-ХІV. Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, який не призведе до поновлення речового права на майно. Оскільки зняття арешту з майна здійснює виконавець, приймаючи постанову на підставі ухваленого судового рішення з цього питання, ефективним способом захисту права позивача на таке майно є звернення до суду за правилами господарського судочинства з позовом про визнання права власності та зняття арешту зі спірного майна.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19 за позовом фізичної особи до органу державної виконавчої служби про визнання неправомірною відмови щодо зняття арешту з майна та зобов`язання зняти арешт Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для визначення юрисдикції суду необхідно встановити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби з накладення арешту на певне майно, то такий спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності чи іншого речового права, то ці спори слід розглядати за правилами цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.
Оскільки підставою позову позивач визначив наявність арешту накладеного на майно, яке належало іншій юридичній особі, яка є боржником у вказаному виконавчому провадженні, що перешкоджає позивачу в оформленні своїх прав на рухоме майно, то суд вважає, що позов спрямований на захист цивільних прав позивача, пов`язаний з оформленням права власності на майно, який треба розглядати за правилами цивільного судочинства.
Згідно з п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388 (далі Порядок №1388), власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Відповідно до п. 8 цього Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться, зокрема, на підставі документів, що посвідчують правомірність придбання транспортних засобів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку серед інших акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
Таким чином зазначений акт про проведення електронних торгів є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством та підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Отже, наявність вказаних постанов про розшук майна порушує права позивача, оскільки ним сплачені кошти за транспортний засіб та у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» наявні підстави для зняття усіх арештів, які б перешкоджали реалізації права власності на майно
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно зі ст.,ст. 317 та 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 статті 386 цього Кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
За правилами ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зняття арешту з майна позивача та визнання права власності на вказаний автомобіль за позивачем підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 206, 263 265, 280-282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВТС-Трейд»,Оболонський районнийвідділ державноївиконавчої службиу містіКиєві Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ);Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції(м.Харків);третя особа: державнепідприємство «Сетам», про визнанняправа власностіна майно, придбанез електроннихторгів ЧФДП «Сетам» тазняття знього обтяжень, накладеногов межах виконавчого провадження задовольнити.
Зняти арешт з рухомого майна, а саме: сідлового тягача Е, Volvo FН 12-42Т, випуск 2002р., державний реєстраційний № НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 , білий, що був накладений Ярмолинецьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області постановою від 01.11.2019 р. у виконавчому провадженні №60094566.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на сідловий тягач Е, Volvo FН 12-42Т, випуск 2002р., державний реєстраційний № НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 , білий, об`єм двигуна 12130 куб. см., повна маса 19000, маса без навантаження 5890, зареєстрований в МРЕВ ДАІ ГУ УМВС м. Золотоноша 14.06.2006р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданий МРЕВ ДАІ ГУ МВС м. Золотоноша 14.06.2006р.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Середа Л.В.
Суд | Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2023 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 109180464 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Середа Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні