Рішення

від 22.11.2022 по справі 163/1067/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/1067/18

Провадження № 2/163/7/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 , в режимі відеоконференції

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Любомльської міської ради Волинської області про визнання недійсними рішення міської ради та свідоцтва про право на спадщину (треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ),

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог.

1. У червні2018року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_7 , Любомльської міської ради Волинської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з позовом, у якому просила визнати недійсними рішення Любомльської міської ради від 25 вересня 2012 року про надання ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 площею 0,0588 га та свідоцтва про право на спадщину від 25 травня 2016 року про перехід цієї ділянки до ОСОБА_7 .

Рух справи.

2. Справа перебувала в провадженні судді Чишія С.С. Любомльського районного суду Волинської області.

3. 23 листопада 2018 року судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

4. Постановою Волинського апеляційного суду від 27 березня 2019 року зазначене рішення місцевого суду залишено без змін.

5. Постановою Верховного Суду від 11 березня 2020 року судові рішення по суті спору Любомльського районного суду від 23 листопада 2018 року та Волинського апеляційного суду від 27 березня 2019 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. У зв`язку з неможливістю утворення нового складу суду в Любомльському районному суді розпорядженням голови суду від 20 березня 2020 року справу надіслано для розгляду до Шацького районного суду Волинської області, як найбільш територіально наближеному суду.

7. 08 квітня 2020 року справа зареєстрована в Шацькому районному суді Волинської області.

8. Ухвалами Шацького районного суду Волинської області від 06 травня 2020 року, від 05 червня 2020 року, від 29 липня 2020 року задоволено заяви представника позивача про відвід суддям Матвійчука С.П., Жевнєрової Н.В., Сушик Н.В.

9. Через неможливість утворення нового складу суду розпорядженням голови цього суду від 30 липня 2020 року справу надіслано для розгляду до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

10. В Ковельський міськрайонний суд справа надійшла 11 серпня 2020 року та цього ж дня розподілена для розгляду судді Логвинюк І.М.

11. Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року суддя Логвинюк І.М. прийняла справу до свого провадження зі стадії підготовчого засідання.

12. Оскільки у справі встановлено, що відповідач ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник позивача 18 березня 2021 року подала клопотання про залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_7 ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після її смерті.

13. Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 18 березня 2021 року справу направлено для розгляду за підсудністю до Любомльського районного суду, оскільки станом на цю дату у даному суді уже відпала обставина, яка попередньо слугувала підставою для направлення справи для розгляду до іншого суду, а саме, у штаті цього суду працює суддя, якому в порядку авторозподілу дана справа може бути передана для розгляду.

14. Клопотання представника позивача про залучення до участі в справі правонаступника відповідача Ковельським міськрайонним судом не вирішувалось.

15. 08 квітня 2021 року справа надійшла на розгляд Любомльського районного суду та цього ж дня автоматизованою системою документообігу суду розподілена для розгляду судді Шереметі С.А.

16. Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 16 квітня 2021 року суддя Шеремета С.А. прийняв справу до свого провадження зі стадії підготовчого засідання.

17. Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 11 червня 2021 року залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_4 як правонаступника після смерті відповідачки ОСОБА_7 .

Узагальнений виклад позиції учасників справи.

18. Заявлені вимоги позивачка обґрунтовує тим, що на присадибній земельній ділянці земель комунальної власності по АДРЕСА_2 розташований двоквартирний житловий будинок. Власником квартири АДРЕСА_3 є позивач та члени її сім`ї; власником квартири АДРЕСА_4 відповідач, яка набула цю квартиру і присадибну земельну ділянку за цією адресою в 2016 році в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_8 . На належній відповідачу земельній ділянці знаходяться господарські будівлі та споруди, призначені для обслуговування квартири АДРЕСА_3 , а саме: сарай в 1978 році на підставі ордера був переданий матері позивача ОСОБА_9 для обслуговування квартири АДРЕСА_3 , а також гараж, на який чоловікові позивача було надано дозвіл на будівництво, а згодом вирішено його узаконити. Спірна земельна ділянка без погодження власників квартири АДРЕСА_3 і незважаючи на заяву позивача про непогодження із схемою розподілу присадибних ділянок через знаходження на ній належних власникам квартири АДРЕСА_3 господарських будівель була передана у власність ОСОБА_8 рішенням Любомльської міської ради від 25.09.2012 року №24/39. Вважає, що колишня власниця квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_8 незаконно захопила належну сім`ї позивача частину земельної ділянки під їх сараєм і гаражем як складових їх квартири, незаконно приватизувала і зареєструвала своє право власності на цю земельну ділянку без погодження сусідів, чим було позбавлено можливості користуватися належним їм майном (сараєм і гаражем).

19. Позивач ОСОБА_1 та її представниця позовні вимоги підтримали з наведених у ньому підстав. Представниця також вказала, що про факт приватизації ОСОБА_8 земельної ділянки був вчинений без погодження власників квартири, зокрема ОСОБА_1 , що є недопустимим.

20. Треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

21. Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, свої права та інтереси доручив представляти представнику ОСОБА_3 .

22. Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Климович Т.Д. в судовому засіданні позов не визнала, підтримала свою позицію викладену у відзиві.

23. Представник Любомльської міської ради, як відповідач в судове засідання не з`явився. Міський голова в канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за відсутності представника ради, при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

23. Житловий будинок по АДРЕСА_2 віднесений до комунального фонду, його власником було Любомльське виробниче управління житлово-комунального господарства.

24. Будинок складається із двох квартир, загальною площею 82,5 кв. м, житловою 53,4 кв. м. Серед наявних дворових споруд значиться один сарай під літерою Б1.

25. Власником квартири АДРЕСА_5 була ОСОБА_8 , яка їй належала на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 13 квітня 1992 року та рішення Любомльського районного суду від 05 травня 2006 року, і зареєстрована в установленому порядку в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 29 червня 2006 року. Загальна площа квартири 39,7 кв. м, житлова площа 25,6 кв. м.

26. Згідно із технічним паспортом, виданим 19 червня 2006 року на ім`я ОСОБА_8 , належна їй квартира складається із 2-х кімнат, кухні, коридору, вбудованої шафи.

27. Відповідно до копії ордера від 30 січня 1978 року № 21 він виданий ОСОБА_10 у складі сім`ї з 4-х осіб на право проживання в будинку АДРЕСА_6 , що складається із 2-х кімнат, 1-ї кухні, 1-го сараю, 1-ї кладової. Житлова площа становить 28 кв. м.

28. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 померла, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .

29. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26 вересня 2007 року, виданого на підставі розпорядження органу приватизації від 26 вересня 2007 року, позивач ОСОБА_1 та члени її сім`ї: ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 є співвласниками квартири АДРЕСА_7 в порядку Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

30. Рішенням Любомльської міської ради від 28 березня 2002 року № 21/23 ОСОБА_11 надано дозвіл на будівництво гаража на прибудинковій території житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Любомльської міської ради від 26 березня 2002 року вирішено узаконити раніше побудований гараж ОСОБА_11 на прибудинковій території житлового будинку по АДРЕСА_2 .

31. Рішенням Любомльської міської ради від 28 березня 2002 року ОСОБА_8 надано дозвіл на будівництво господарської споруди площею 30 кв. м на прибудинковій території по АДРЕСА_2 .

Рішенням Любомльської міської ради від 27 серпня 2010 року скасовані рішення виконавчого комітету Любомльської міської ради від 26 березня 2002 року №47 та рішення Любомльської міської ради від 28 березня 2002 року, як такі, що суперечать чинному законодавству.

32. При прийнятті вказаного рішення Любомльської міської ради, на підставі правовстановлюючих документів, технічної документації було виявлено, що всі розміщені по АДРЕСА_2 господарські будівлі побудовані з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, відсутня згода інших співвласників та підприємства з утримання житла Любомльського ВУЖКГ на будь-яку будівлю або споруду. Власників квартир зобов`язано перенести тимчасові будівлі і споруди на земельні ділянки згідно проекту розподілу до 01 січня 2012 року.

33. Цим же рішенням затверджено проект розподілу території земель одноповерхової садибної забудови по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,01132 га, з яких: квартира АДРЕСА_4 ОСОБА_8 - площею 0,0588 га; квартира АДРЕСА_3 спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 - площею 0,0516 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

34. ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0588 га з накладенням постійного сервітуту на земельну ділянку для обслуговування водопроводу та каналізаційного колектору, який проходить через земельну ділянку, та строкового сервітуту для проїзду та проходу до земельної ділянки квартири АДРЕСА_3 до моменту влаштування під`їзду згідно проекту розподілу, але не більше одного року з дня реєстрації сервітуту. Термін дії рішення та вимог встановлено упродовж одного року.

35. Рішенням Любомльської міської ради від 28 вересня 2011 року, на підставі заяви ОСОБА_8 від 29 липня 2011 року, термін дії вищевказаного рішення від 27 серпня 2010 року в частині терміну його дії продовжено до 27 серпня 2012 року.

36. Листом від 16 грудня 2011 року Любомльська міська рада проінформувала ОСОБА_8 та ОСОБА_1 про затвердження проекту розподілу території по АДРЕСА_2 між двома квартирами і надання дозволу ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власність відповідно до статті 121 ЗК України (шляхом безоплатної приватизації). Оскільки власники квартири АДРЕСА_3 не погоджуються із схемою розподілу присадибної ділянки, міською радою рекомендовано звернутись до суду з відповідним позовом щодо реалізації конституційного права безоплатної приватизації земельної ділянки для обслуговування квартири.

37. Рішенням Любомльської міської ради від 25 вересня 2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку) по АДРЕСА_1 та цю земельну ділянку площею 0,0588 га передано ОСОБА_8 у власність.

38. На підставі цього рішення органу місцевого самоврядування за ОСОБА_8 оформлено право приватної власності на вказану земельну ділянку і 06 вересня 2013 року здійснено її державну реєстрацію державним реєстратором реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Литвинюком А.М. і 10 вересня 2013 року видано свідоцтво про право власності.

39. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла. Копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2016 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2016 року стверджено, що відповідач ОСОБА_7 набула у власність в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8 спірну земельну ділянку площею 0,0588 га по АДРЕСА_1 .

40. З аналогічних підстав відповідач ОСОБА_7 також стала власником квартири за цією ж адресою, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2016 року та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2016 року.

41. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла, що встановлено на підставі копії свідоцтва серії НОМЕР_2 . Після її смерті спадщину прийняв ОСОБА_4 , що підтверджується відповіддю №97/01-16 від 15.07.2022 на ухвалу суду від 14.06.2022 приватного нотаріуса Гута Анатолія Павловича про те, що 28.12.2021 за №1744 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0588 га, кадастровий номер 0723310100:01:000:0039, яка розташована в АДРЕСА_1 .

42. На підставі ухвали Любомльського районного суду Волинської області від 23 серпня 2022 року було проведено огляд доказів за їх місцезнаходженням, а саме огляд земельної ділянки кадастровий номер 0723310100:01:000:0039, яка розташована в АДРЕСА_2 та об`єктів рухомого і нерухомого майна, розміщеній на ній.

43. Проведення огляду здійснювалося з участю спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_13 .

44. Під час проведення огляду встановлено, що точки повороту земельної ділянки кадастровий номер 0723310100:01:000:0039 проходять через квартиру, яка належить позивачці та третім особам і саме на цій ділянці розташований гараж, що був побудований ОСОБА_11 .

Мотивувальна частина.

45. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

46. Предметом позову у справі, яка переглядається, є визнання недійсними рішення Любомльської міської ради від 25 вересня 2012 року про надання ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 площею 0,0588 га та свідоцтва про право на спадщину від 25 травня 2016 року про перехід цієї ділянки до ОСОБА_7 .

47. Як установлено, 27 серпня 2010 року Любомльська міська рада скасувала раніше прийняті нею рішення від 26 березня 2002 року, яким узаконено раніше побудований гараж ОСОБА_11 на прибудинковій території житлового будинку по АДРЕСА_2 та від 28 березня 2002 року про надання ОСОБА_11 дозволу на будівництво гаража на прибудинковій території житлового будинку по АДРЕСА_2 .

48. Цим же рішенням ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0588 га з накладенням постійного сервітуту на земельну ділянку для обслуговування водопроводу та каналізаційного колектору, який проходить через земельну ділянку, та строкового сервітуту для проїзду та проходу до земельної ділянки квартири АДРЕСА_3 до моменту влаштування під`їзду згідно проекту розподілу, але не більше одного року з дня реєстрації сервітуту. Термін дії рішення та вимог встановлено упродовж одного року.

49. Рішенням Любомльської міської ради від 28 вересня 2011 року, на підставі заяви ОСОБА_8 від 29 липня 2011 року, термін дії вищевказаного рішення від 27 серпня 2010 року в частині терміну його дії продовжено до 27 серпня 2012 року.

50. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

51. Відповідно до статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

52. У рішенні № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

53. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

54. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

55. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини першої та другої статті 55 Конституції України.

56. За змістом статей 16, 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

57. Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

58. Отже Любомльська міська рада, як орган місцевого самоврядування не могла відмінити чи скасувати свої рішення від 26 березня 2002 року, яким узаконено раніше побудований гараж ОСОБА_11 на прибудинковій території житлового будинку по АДРЕСА_2 та від 28 березня 2002 року про надання ОСОБА_11 дозволу на будівництво гаража на прибудинковій території житлового будинку по АДРЕСА_2 , оскільки такі рішення є актами одноразового застосування які вичерпали свою дію фактом його виконання.

59. За цих обставин, рішення органу місцевого самоврядування, якими скасовано свої акти одноразового застосування які вичерпали свою дію фактом його виконання є нікчемними і не породжують правових наслідків окрім як тих, що пов`язані з їх нікчемністю.

60. Висновок - рішення Любомльської міської ради від 26 березня 2002 року, яким узаконено раніше побудований гараж ОСОБА_11 є дійсним, а побудований гараж є об`єктом нерухомого майна, що належить позивачці в порядку спадкування.

61. Суд при огляді доказів за місцем знаходження з`ясував, що цей гараж розміщений на земельній ділянці що формована за проектом землеустрою, що затверджений оспорений Рішенням Любомльської міської ради №24/39 від 25.09.2012 року

62. За змістом частин першої та другої статті 116 ЗК України (в редакції на момент спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

63. Слід також зазначити про обов`язковість надання погодження землекористувача, закріплене ч.6 ст. 118 ЗК України (в редакції на момент спірних правовідносин), згідно з яким громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають погодження землекористувача.

64. 26 березня 2002 року Любомльською міською радою був узаконений побудований ОСОБА_11 гараж і з цього часу за вимогами ст. 120 ЗК України було набуто право користування земельною ділянкою, на якій розташований цей гараж.

65. Отже обов`язковою умовою при наданні у власність ОСОБА_8 земельної ділянки мало бути погодження землекористувача гаража, яким на той час був ОСОБА_11 чого не було зроблено.

66. Також, під час проведення огляду за місцем знаходження установлено, що точки повороту земельної ділянки кадастровий номер 0723310100:01:000:0039 проходять прямо через квартиру, яка належить позивачці і третім особам, що свідчить про явне порушення прав власників квартири, як землекористувачів на якій вона розташована.

67. Окрім того, зважаючи на те, що земельна ділянка є прибудинковою територією двоквартирного житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, який відносився до майна комунальної власності, то згідно з технічним паспортом на житловий будинок ОСОБА_1 від 30.03.1992 це передбачало розподіл території земель у рівних частинах, що підтверджується експлікацією земельної ділянки. Таким чином, здійснення проекту землеустрою та приватизації земельної ділянки потребувало відповідних заяв від кожного із землекористувачів згідно з п.6 ст. 118 Земельного кодексу України.

68. Окремо слід зазначити, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою (див. Рішення Конституційного Суду України N4-рп/2004 від 02.03.2004 року).

69. Як установленотехнічний паспортвід 30березня 1992року,виготовлений назамовлення ЛюбомльськогоВУЖКГ,у якомузначиться підлітерою Б1 сарай,був складенийна житловийбудинок вцілому,а томув процесіприватизації відійшову співласністьвласників цихдвох квартир,що щераз свідчитьпро обов`язковістьповного погодженнявласників квартиржитлового будинку по АДРЕСА_2 в проектах землеустрою в процесі приватизації земельних ділянок для обслуговування кожної із квартир.

АДРЕСА_8 . На підставі ч.8 ст. 118 ЗК України (в редакції на момент спірних правовідносин), підставою відмови у погодженні проекту є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

71. Отже, за відсутності погодження землекористувачів під об`єктами нерухомого майна: квартири та гаража проект землеустрою не міг бути затверджений, а відтак рішення Любомльської міської ради №24/39 від 25.09.2012 року про його затвердження та передачу у власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,0588 га по АДРЕСА_1 прийняте в порушення вимог закону, тому на підставі статей 16, 21 ЦК України суд дійшов висновку про його незаконність та скасування.

Щодо вимоги про визнання недійним свідоцтва про право на спадщину.

72. Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

73. Відповідно до пункту «г» частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

74. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства й порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

75. Установлено, що технічна документація із землеустрою на земельну ділянку розроблена на ім`я спадкодавця ОСОБА_8 і Любомльська міська рада незаконно прийняла рішення про передачу цієї земельної ділянки у власність

76. Оскільки спадкодавець ОСОБА_8 неправомірно набула право власності на спірну земельну ділянку, рішення про передачу у власність такої ділянки судом скасоване наслідком чого є відновлено становище, яке існувало повернення земельної ділянки у комунальну власність та недійсності правовстановлюючих документів, що посвідчували власність цієї земельної ділянки за ОСОБА_8 , відтак свідоцтво про право на спадщину що видане спадкодавиці ОСОБА_7 є недійсним.

Щодо питання позовної давності.

77. Позивач достеменно дізналась про порушене право лише 2017 року від часу коли звернулась із заяво про приватизацію земельної ділянки.

78. Позивачем заявлено вимогу про скасування свідоцтва про право на спадщину, тому перебіг позовної давності необхідно пов`язувати із фактом видачі свідоцтва про право на спадщину яке датоване 25.05.2016 роком.

79. Позов поданий 07.06.2018 року тобто в межах строку позовної давності.

80. Окрім того, фактичний зміст позовних вимог зводиться до усунення права користування земельною ділянкою, що під об`єктами нерухомого мана квартири та гаража, а тому до такого позову позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

81. Зважаючи на викладене не підлягає задоволенню заява сторони відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Любомльської міської ради від 25.09.2012 року №24/39 про надання ОСОБА_8 у власність земельної ділянки площею 0,0588 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.05.2016 зареєстрованого в реєстрі за № 739 про посвідчення за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 0723310100:01:000:0039 площею 0,0588 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Ім`я позивача ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Ім`я відповідача ОСОБА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Найменування відповідача Любомльська міська рада Волинської області; місцезнаходження: вулиця Незалежності, 23, місто Любомль Волинської області; код ЄДРПОУ - 04051336.

Імена третіх осіб:

ОСОБА_5 ; місце проживання: АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

ОСОБА_6 ; місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Дата складання повного судового рішення 02 грудня 2022 року.

Головуючий : суддя С.А. Шеремета