Ухвала

від 21.02.2023 по справі 216/4097/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/450/23 Справа № 216/4097/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю:

представника власника майна ОСОБА_6

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року, про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022041230001277 від 28.09.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358 КК України, відмовлено.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що прокурором належним чином не обґрунтована необхідність арешту майна, не доведено, що нежитлова будівля - торгівельний павільйон, який знаходиться у власності ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН», відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, зокрема, не надано належних доказів того, що він є предметом злочину, зберіг на собі його сліди.

Інші відомості, зокрема щодо проведення реконструкційних робіт, випливають із узгоджень з Криворізькою міською радою щодо укладення в подальшому договору оренди земельної ділянки для розміщення магазину, і на даному етапі досудового розслідування не можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Наявність об`єкту нерухомості у власності ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН», яке є добросовісним набувачем зазначеного майна і, в силу закону, користувачем земельної ділянки, на якій останній знаходиться, не свідчить про можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження на шкоду завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя зауважив, що обмеження у користуванні спірним майном зможе нашкодити у реалізації права власності вказаної юридичної особи в частині його законного володіння та користування. Крім того, на даний час особи, повідомлені про підозру в рамках кримінального провадження №12022041230001277 від 28.09.2022 року, відсутні, розмір шкоди, завданої злочином, не визначений, цивільний позов в рамках провадження не заявлений, що вказує на відсутність законних підстав для застосуванню арешту зазначеного в клопотанні об`єкту - нежитлової будівлі торгівельного павільйону з підстав, заявлених прокурором.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон, що розміщений за адресою АДРЕСА_1 , із забороною користування, розпорядження та відчуження цього майна.

В обґрунтуваннясвоїх апеляційнихвимог вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Вказує, що слідчим суддею не враховано, що під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ Векта Лайн набуло право власності на будівлю торгівельного павільйону всупереч вимогам законодавства, після чого було здійснено самовільне будівництво торговельного павільйону на земельній ділянці площею 53 квадратних метри.

Зазначає, що вказана споруда є речовим доказом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки вона не відповідає вимогам, визначеним у Технічному паспорті та не узгоджується із схемою розташування нежитлової будівлі, оскільки наданими прокурором матеріалами підтверджено, що жодному нерухомому майну не було присвоєно юридичну адресу по АДРЕСА_1 .

Вважає, що слідчим суддею не взято до уваги, що право власності на нерухоме майно ніким не набувалось, оскільки рішення Криворізької міської ради 3540 від 08.12.1992 не містить відомостей про передачу нерухомого майна у власність будь-якому субєкту, а тому КАПТ Меркурій -2 не міг продати вказане майно наступному власнику ОСОБА_8 та, як наслідок, усі наступні реєстрації права власності на нерухоме майно є незаконними.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора,який підтримавапеляційну скаргута просивта наполягавна їїзадоволенні звикладених вній підстав;представника власникамайна,який заперечувавпроти задоволенняапеляційної скаргита просивухвалу слідчогосуддів залишитибез змін; перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Надаючи оцінку правильності висновків слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Вказаних вимог закону слідчим суддею при розгляді клопотання прокурора про арешт майна дотримано у повному обсязі, а доводи прокурора колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження, з огляду на наступне.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що у провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12022041230001277 від 28.09.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358 КК України, тобто самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, а також підроблення документів та використання підроблених документів.

Як зазначено у клопотанні про арешт майна, органом досудового розслідування встановлено, що невстановлена група осіб здійснила самовільне будівництво нежитлових споруд на самовільно зайнятих земельних ділянках, що розташовані поблизу буд. АДРЕСА_2 та 43 по проспекту Поштовому та поблизу буд. АДРЕСА_3 . Також зі змісту клопотання вбачається, що метою арешту майна є збереження речових доказів.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що прокурором у клопотанні лише формально зазначено, що вказана нежитлова будівля є речовим доказом, при цьому будь-якого обгрунтування відповідності його вимогами ст. 98 КПК України, а саме того, що вона зберегла на собі його сліди, або як матеріальний об`єкт може бути доказом фактів чи обставин, що встановлюються у межах кримінального провадження, і яких саме, - не наведено, як не додано до клопотання і будь-яких належних доказів таких обставин.

Також зазначена нежитлова будівля не відповідає ознакам знаряддя вчинення кримінального правопорушення, оскільки під такими належить розуміти предмети або пристрої, які використовуються для руйнівного впливу на предмет злочину або для заподіяння фізичної шкоди.

Крім того приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Натомість з клопотання прокурора та його пояснень у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не вбачається, яким саме чином застосування або незастосування арешту вказаної нежитлової будівлі може вплинути на можливість використання її як матеріального об`єкту у якості доказу у кримінальному провадженні, предметом розслідування у якому є самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництва, а також підроблення документів та використання підроблених документів.

Таким чином,клопотання прокуроране міститьналежного обґрунтуваннявідповідності майна,на якепропонується накластиарешт,ознакам речовогодоказу,визначеним ст.98КПК України,до нього не додані копії відповідних процесуальних документів та інших матеріалів, що підтверджують ці обставину, і якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання у цій частині, що прямо передбачено положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України.

Щодо посилання прокурора на незаконність набуття ТОВ ВЕКТА ЛАЙН права власності на нежитлову будівлю, до якої запропоновано застосувати арешт, та самовільного використання земельної ділянки під нею, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із нотаріально посвідченим актом прийому-передачі майна до Статутного капіталу TOB «ВЕКТА ЛАЙН» від 14.05.2020 р., ОСОБА_9 , який є учасником ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН», передав, а ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН» прийняло до Статутного капіталу Товариства майно - нежитлову будівлю загальної площею 51,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером 046524612110, яка до цього набута ОСОБА_8 відповідно до Договору купівлі-продажу від 08.08.1995 р., посвідченого приватним нотаріусом KP нотаріального округу ОСОБА_10 , зареєстрованого в реєстрі за №1-343, та зареєстрований в Криворізькому міському БТІ.

Вказаний об`єкт - нежитлова будівля, торгівельний павільйон А, загальною площею 51,2 кв.м. по площі Визволення, 1А в м. Кривий Ріг, згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстрований згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52272142 від 18.05.2020 р., власником його є ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН».

Таким чином, доводи представника власника майна про те, що ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН» є добросовісним набувачем та на законних підставах володіє і користується відповідним майном, що підтверджується також Податковими деклараціями з податку на нерухоме майно щодо нежитлової будівлі, розташованої по пл. Визволення, 1А у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за 2020-2022 р., та квитанціями про здійснення платежів по сплаті податку на нерухоме майно від 21.10.2022 р., 12.01.2023 р., матеріалами справи не спростовуються.

Також слушними є висновки суду, про те що ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН» на підставі постанови КМУ від 07 червня 2017 року №406 мало право на відновлення конструкції будівель і споруд для відновлення функціювання об`єктів призначених для забезпечення життєдіяльності населення без отримання відповідних дозвільних документів.

Крім того враховується, що відомості про кримінальне провадження №12022041230001277 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358 КК України, було внесено до ЄРДР 28.09.2022 року, втім станом на час апеляційного розгляду, а отже на протязі близько п`яти місяців, жодній особі у ньому не повідомлено про підозру, що ставить під сумнів достатність обгрунтованості підозри для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу слідчого суддів залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргупрокурора Криворізькоїцентральної окружноїпрокуратури ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4