Ухвала

від 10.04.2023 по справі 216/4097/22

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/4097/22

Провадження № 1-кс/216/956/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Векта Лайн» про часткове скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2023 року ТОВ «Векта Лайн» звернулось до слідчого судді з указаним клопотанням про скасування арешту майна, яке обґрунтоване таким. Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 30.01.2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вулиця Лермонтова, будинок 2 В. Криворізька центральна окружна прокуратура оскаржила ухвалу слідчого судді від 30.01.2023 року. 01 березня 2023 року ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду по справі № 216/4097/22 було задоволено апеляційну скаргу Криворізької центральної окружної прокуратури, якою накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, будинок 2В з забороною користування та розпорядження нею. Заявник вважає, що на даний час застосування арешту майна у вигляді заборони користування відповідним майном відпала потреба, оскільки заборона або обмеження користування майном може бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Однак у разі надання права ТОВ «Векта Лайн» користуватися власним майном, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 2 В це ніяким чином не може вплинути на приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Таким чином, зняття арешту з відповідного майна і надання права їм користуватися в подальшому не буде перешкоджати проведенню досудового розслідування, так як зі сторони слідства були вжиті всі необхідні заходи для фіксування доказів та встановлення усіх обставин вчиненого діяння. Станом на 06 квітня 2023 року в рамках кримінального провадження, в якому було накладено арешт на нерухоме майно, жодній посадовій особі ТОВ «Векта Лайн» не було повідомлено про підозру про вчинення кримінального правопорушення, таким чином, ТОВ «Векта Лайн» у кримінальному провадженні виступає як третя особа.

Крім того, 09 листопада 2022 року між Криворізькою міською радою та ТОВ «Векта Лайн» було укладено Попередній договір щодо укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому № 18/11/2022, відповідно до якого, ТОВ «Векта Лайн» зобов`язується внести до міського бюджету платіж за користування земельною ділянкою площею 0,0150 га для розміщення нежитлової будівлі магазину по вулиці Лермонтова, 2 В в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу. 29 грудня 2022 року між КП «Кривбасводоканал» та ТОВ «Векта Лайн» було укладено Договір № 580 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Між АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» та ТОВ «Векта Лайн» було укладено Договір № 0050473121 про тимчасове приєднання об`єктів ТОВ «Векта Лайн» до електричних мереж. Враховуючи вищевикладене, заявник просить слідчого суддю частково скасувати арешт, накладений ухвалою Дніпровського апеляційного суду в частині користування даним об`єктом.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити з наведених в ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність, оскільки вказане приміщення визнано речовим доказом і потреба в застосуванні його арешту не відпала.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Криворізьким РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні№ 12022041230001277 від 28 вересня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2023 року в задоволенні клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна було відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року вказану ухвалу слідчого судді було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту на майно було задоволено й накладено арешт на нежитлову будівлю торговельний павільйон розмірами 15,97*2,28*13,22*11,23 м, загальною площею 88,1 м?, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 2в, із забороною користування та розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Водночас згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є не непорушним.

Статтею 319ЦК Українивизначено,що власникволодіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуді має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1ст.321ЦК Українипередбачено,що правовласності єнепорушним.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийцього правачи обмеженийу йогоздійсненні.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії»).

У певних випадках існування заборони на користування своїм майном являється непропорційним та непомірним тягарем для володільця, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод і свавільним обмеженням права власника на мирне володіння своїм майном.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності. У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України»).

У судовому засіданні представник власника майна наполягав на тому, що наразі потреба в застосуванні арешту майна саме в частині заборони користування ним відпала, оскільки протягом шести місяців досудового розслідування стороною обвинувачення було зафіксовано всю необхідну технічну інформацію щодо цієї будівлі, а дозвіл власнику користуватися належним йому майном жодним чином не перешкоджатиме дієвості кримінального провадження за наявності заборони на відчуження будівлі.

Разом з тим прокурором у судовому засіданні не доведено існування жодного з ризиків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, а також будь-яких негативних наслідків для досудового розслідування кримінального провадження у разі користування власником вказаною будівлею та нагальної потреби в продовженні застосування такого заходу забезпечення в частині заборони користування майном, яка виправдовує такий ступінь втручання в право власності й відповідне обмеження власника на користуванням своїм майном.

Згідно із ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; недоторканність права власності; розумність строків.

З огляду на наведені вимоги закону та встановлені в судовому засіданні обставини, а також зважаючи на конкретні обставини цього кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба в подальшому застосуванні арешту майна в частині заборони користування нежитловою будівлею дійсно відпала, тому заявлене ТОВ «Векта Лайн» клопотання є достатньо обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Векта Лайн» про часткове скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01березня 2023року на нежитлову будівлю - торговельний павільйон загальною площею 88,1 м?, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - в частині заборони користування цією будівлею.

Ухвала слідчого суддіоскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 12 квітня 2023 року об 11.15 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1