Окрема думка

від 24.02.2023 по справі 461/8686/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Кравчука В.М.

24 лютого 2023 року

м. Київ

справа №461/8686/17

адміністративне провадження №К/9901/26429/19

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі № 461/8686/17.

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. Департамент містобудування Львівської міської ради наказом №445 від 26.12.2014 затвердив містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Сувеніргал» багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель (далі - будівництво).

2. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ГО «Екофорум «Львів» оскаржили цей наказ до суду, оскільки, на їх думку, будівництво проводиться на земельній ділянці, що не відведена для цих цілей (багатоповерховий будинок збудовано на земельній ділянці, що відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні відноситься до земель транспорту). Невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є безумовною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

3. ТОВ «Сувеніргал», серед іншого, зазначило, що будівництво є завершеним, що підтверджується сертифікатом, виданим Інспекцією ДАБК у м. Львові. Усі квартири у будинку продано. Власники здійснюють ремонтні роботи, підключено усі комунікації. Будинок передано на баланс ОСББ та взято на баланс комунальними підприємствами.

4. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2019, залишеними без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019, у задоволенні позовів відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що оскаржуваний наказ не порушує права позивачки та не створює для них негативних наслідків, позаяк такий, як акт індивідуальної дії вже реалізований (об`єкт будівництва завершений), а відтак вичерпав свою дію фактом його виконання.

ІІ. ПОЗИЦІЯ БІЛЬШОСТІ

6. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу позивачки частково, направив справу на новий розгляд.

7. Суд дійшов висновку, що позивачка має право на оскарження наказу. І з цим я згоден.

8. Скасовуючи судові рішення, колегія суддів виходила з того, що суди:

- достеменно не встановили цільове призначення земельної ділянки, що впливає на можливість її забудови;

- не надали правової оцінки встановленим обмеженням забудови земельної ділянки, що містяться у пункті 4 висновку Управління архітектури і містобудування про наявність містобудівних обмежень щодо користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ;

- не дали оцінки відповідності намірів забудови меті виділення земельної ділянки в оренду (для обслуговування існуючих будівель).

9. За відсутності встановлених обставин щодо цільового призначення спірної земельної ділянки, посилання на завершення об`єкта будівництва колегія суддів вважала передчасними.

ІІІ. МОТИВИ НЕЗГОДИ

10. З висновками більшості частково не згоден.

11. Верховний Суд розглядав справи, в яких вирішувалося питання про можливість скасування декларацій після завершення будівництва.

12. Зокрема, у постанові від 24.10.2022 у справі №640/22599/19 Суд дійшов таких висновків:

113. За правилами ж статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

114. З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого їй цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

115. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

116. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19.

117. З фактичних обставин цієї справи вбачається, що право власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення - квартиру оформлене до видачі спірного наказу, що свідчить про те, що декларація про готовність об`єкту до експлуатації вичерпала свою дію фактом її виконання.

118. З урахування наведеного, колегія суддів констатує протиправність оспорюваного у цій справі наказу відповідача та наявність підстав для його скасування.

119. При цьому колегія суддів зазначає, що після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент ДАБК зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

120. Тобто ефективним способом захисту за таких обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо Департаментом ДАБК буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва.

121. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17.

13. Цей підхід, на мою думку, є застосовним і у справі, що розглядається.

14. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI у редакції, що діяла на час видачі оскаржуваного наказу (26.12.2014) суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

15. У ч. 5 ст. 26 цього Закону передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

16. Таким чином, отримання вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень, є першою стадією, на якій відбувається проектування. Після затвердження проекту значення містобудівних умов вичерпується, оскільки вони реалізовані (враховані) у проекті.

17. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості як декларації, так і містобудівні умови вичерпують свою дію фактом виконання.

18. Скасування містобудівних умов після завершення будівництва об`єкта не має жодного впливу на цей об`єкт і, на мою думку, не має практичної мети. Підстав для задоволення такого позову, навіть у разі встановлення обставин, на які звернув увагу Верховний Суд, не вбачається.

Суддя Кравчук В.М.