Рішення

від 14.02.2023 по справі 904/3048/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3048/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.

та представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Семенова О.П. - адвокат;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Василенко Л.М. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт по експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал", м. Дніпро

про стягнення 80 414,64 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт по експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 62 205,66 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт по експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі АТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал" (далі - ТОВ "Маліал") грошових коштів у сумі 80414,64 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані виникненням переплати зі сторони позивача на користь відповідача в сумі 80414,64 грн, що утворилася внаслідок добровільного виконання позивачем у повному обсязі рішень Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі №910/2336/19, від 23.04.2019 у справі № 910/2368/19, від 07.05.2019 у справі № 910/1962/19 та зайвого стягнення коштів у порядку примусового виконання цих рішень.

12.10.2022 від ТОВ "Маліал" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує, що у 2019 році мала місце переплата з боку АТ "Українська залізниця" грошових коштів у рахунок добровільного виконання судових рішень, ухвалених Господарським судом міста Києва на користь ТОВ "Маліал".

Відповідач зазначає, що більшість переплачених грошових коштів ТОВ "Маліал" невідкладно повернуло на банківський рахунок АТ "Українська залізниця" за першою його вимогою, а частина грошових коштів залишилася неповернутою.

У грудні 2018 року ТОВ "Маліал" здійснило декілька поставок товару за заявкою АТ "Українська залізниця" вартістю 31021,62 грн на умовах оплати наступного дня після поставки. Однак, до теперішнього часу АТ "Українська залізниця" не виконало свої грошові зобов`язання, а тому з 2018 року має заборгованість перед ТОВ "Маліал" у сумі 31021,62 грн.

Відповідач стверджує, що він неодноразово звертався до керівництва АТ "Українська залізниця" з проханням здійснити оплату за поставлений товар або здійснити зарахування наявного боргу у рахунок грошових коштів, зайво сплачених ним на користь ТОВ "Маліал" за виконання рішень господарського суду міста Києва.

До теперішнього часу АТ "Українська залізниця" не відреагувало на указану пропозицію й намагаючись захистити в судовому порядку свої права, грубо порушує права ТОВ "Маліал".

Тому, для відновлення справедливості, на думку відповідача, необхідно вирішувати питання погашення взаємної заборгованості сторін в одному судовому процесі, що стало підставою для подання ним зустрічного позову.

У зустрічній позовній заяві, поданій до суду разом із відзивом на позов, ТОВ "Маліал" просить стягнути з АТ "Українська залізниця" 62205,66 грн, з яких: 31021,62 грн основний борг, 13545,86 грн інфляційні втрати, 3520,21 грн 3% річних, 14117,97 грн проценти за користування чужими грошовими коштами. Судові витрати, серед яких окрім судового збору в сумі 2481,00 також попередньо визначені поштові витрати в сумі 200,00 грн й витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, позивач просить покласти на відповідача.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків оплати товару за видатковими накладними № М-113 від 25.12.2018 на суму 9624,00 грн, № М-114 від 25.12.2018 на суму 7488,00 грн, № М-115 від 25.12.2018 на суму 7488,00 грн, № 192 від 17.12.2018 на суму 6421,62 грн.

01.12.2022 та 20.12.2022 від АТ "Українська залізниця" до суду надійшли заяви про застосування строків позовної давності до зустрічних позовних вимог, у яких, посилаючись на статті 257, 261 Господарського процесуального кодексу України, відповідач за зустрічним позовом зазначає про те, що ТОВ "Маліал" звернулося до суду з позовом про стягнення 62205,66 грн лише 07.10.2022, у той час як про факт несплати рахунків-фактур за товар йому було відомо ще 26.12.2018 (а.с. 132 134, 163 165).

За вказаних обставин АТ "Українська залізниця" просить відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Також 20.12.2022 АТ "Українська залізниця" подало до суду відзив на зустрічний позов, в якому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову з підстав пропуску строку позовної давності, а також зауважує на тому, що відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу й розрахунку таких витрат є підставою для відмови у їх відшкодуванні (а.с.160 162).

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву та у запереченнях на заяву АТ "Українська залізниця" про застосування строку позовної давності ТОВ "Маліал", з посиланням на статті 257, 261 Цивільного кодексу України та пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу зазначає, що ним не пропущено загальний строк позовної давності - три роки до зустрічних позовних вимог з огляду на карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (а.с. 151 - 154).

При цьому ТОВ "Маліал" звертає увагу суду на те, що ним не заявлялися вимоги про стягнення з АТ "Українська залізниця" штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, а тому приписи частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо можливого їх нарахування протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, не підлягає застосуванню.

Не погоджується ТОВ "Маліал" і з доводами АТ "Українська залізниця" щодо відсутності підстав для задоволення його вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з ненаданням доказів їх понесення, оскільки позивач має право подати відповідні документи до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, зробивши про це заяву до закінчення судових дебатів.

Заперечуючи проти доводів відповідача за зустрічним позовом про застосування строку позовної давності, ТОВ "Маліал" указує на те, що за логікою АТ "Українська залізниця" строк позовної давності за його первісними позовними вимогами також закінчився, що є підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Тож, підсумовуючи викладене, ТОВ "Маліал" просить суд: відмовити у задоволенні заяви АТ "Українська залізниця" про застосування строку позовної давності до зустрічних позовних вимог; подовжити строк позовної давності для позовних вимог ТОВ "Маліал", зазначених у зустрічній позовній заяві відповідно до пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України; застосувати до позовних вимог АТ "Українська залізниця" за первісним позовом наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні первісного позову на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України; вважати заперечення ТОВ "Маліал" на заяву АТ "Українська залізниця" про застосування строків позовної давності також і заявою ТОВ "Маліал" про застосування наслідків спливу строку позовної давності (а.с. 151 154).

У запереченнях на відповідь на відзив, поданих до суду 30.12.2022, відповідач за зустрічним позовом АТ "Українська залізниця" підтримало свою правову позицію щодо пропуску ТОВ «Маліал» строку позовної давності до зустрічних позовних вимог. Щодо заяви останнього про застосування строку позовної давності до первісних позовних вимог, то АТ "Укрзалізниця" зазначає, що підписавши та засвідчивши печаткою підприємства акт звірки взаєморозрахунків від 10.09.2021, угоду про припинення зобов`язання за домовленістю сторін від 10.09.2021, листа № 44 від 10.09.2021, ТОВ "Маліал" фактично визнало свою заборгованість перед АТ "Укрзалізниця" у розмірі 80414,64 грн, а тому 10.09.2021 перебіг строку позовної давності був перерваний і його відлік почався заново та закінчиться лише 11.09.2024.

З огляду на викладене АТ "Укрзалізниця" просить зустрічні позовні вимоги ТОВ "Маліал" залишити без задоволення (а.с. 166-167).

Ухвалою суду від 19.09.2022 первісну позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками.

22.09.2022 від АТ "Укрзалізниця" засобом поштового зв`язку надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.09.2022 провадження у справі за первісним позовом було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 13.10.2022, після прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом у справі, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10.11.2022.

Під час підготовчого провадження підготовче засідання відкладалося на 01.12.2022, 05.01.2023 в межах продовженого ухвалою суду від 01.12.2022 строку підготовчого провадження до 11.01.2023.

Ухвалою суду від 05.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2023, за результатом якого протокольною ухвалою суду від 24.01.2023 оголошувалася перерва до 14.02.2023.

У судових засіданнях представники сторін надали пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 14.02.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 у справі № 910/2368/19, яке набрало законної сили 14.05.2019, частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Маліал" до АТ "Українська залізниця": стягнуто з позивача на користь відповідача у цій справі пеню в розмірі 9696,57 грн, 3% річних у сумі 808,05 грн, судовий збір у розмірі 4038,28 грн, поштові витрати у розмірі 94,65 грн (а.с. 10-12).

Загальна сума стягнення за судовим рішенням у справі № 910/2368/19 склала 14637,55 грн АТ "Українська залізниця" 03.06.2019 на користь ТОВ "Маліал" платіжним дорученням №1870028 у повному обсязі сплачено присуджені до стягнення грошові кошти в сумі 14637,55 грн (а.с. 13).

Разом з тим, згідно з повідомленням № 1113 від 24.06.2019 з АТ "Українська залізниця" примусово в межах виконавчого провадження № 59337354 стягнуто 16402,31 грн, з яких: 14637,55 грн сума стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №910/2368/19, 1463,76 грн виконавчий збір, 301,00 грн збір за провадження виконавчих дій (а.с. 14).

Тобто, поряд із добровільним виконанням АТ "Українська залізниця" рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 у справі № 910/2368/19 шляхом сплати на користь ТОВ "Маліал" грошових коштів у сумі 14637,55 грн з АТ "Українська залізниця" у примусовому порядку зайво стягнуто 14637,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/2336/19, яке набрало законної сили 23.04.2019, частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Маліал" до АТ "Українська залізниця": стягнуто з позивача на користь відповідача у цій справі 367987,20 грн основного бору, 1149,33 грн 3% річних, 13791,96 грн пені та 5743,91 грн судового збору (а.с. 15-16).

Загальна сума стягнення за рішенням у справі № 910/2336/19 становить 388672,40 грн. АТ "Українська залізниця" платіжними дорученням № 1708298 від 27.03.2019 на суму 367987,20 грн та № 1870049 від 03.06.2019 на суму 20685,20 грн на користь ТОВ "Маліал" у повному обсязі сплачено присуджені до стягнення грошові кошти (а.с. 17-18).

Разом з тим згідно з повідомленнями № 1118 від 24.06.2019 та № 1306 від 10.07.2019 з АТ "Українська залізниця" примусово в межах виконавчого провадження № 59337300 стягнуто 22753,72 грн, з яких: 20685,20 грн сума стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 у справі № 910/2336/19, 2068,52 грн виконавчий збір, та 301,00 грн - збір за провадження виконавчих дій (а.с. 19-20).

Тобто, поряд із добровільним виконанням АТ "Українська залізниця" у повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 910/2336/19 шляхом сплати на користь ТОВ "Маліал" грошових коштів у загальній сумі 388672,40 грн, з Акціонерного товариства "Українська залізниця" у примусовому порядку зайво стягнуто 20685,20 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.05.2019 у справі № 910/1962/19, яке набрало законної сили 07.06.2019, частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Маліал" до АТ "Українська залізниця": стягнуто з позивача на користь відповідача у цій справі заборгованість у розмірі 1130832,90 грн, пеню в сумі 24634,93 грн, 3% річних у сумі 2816,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 262,77 грн та судовий збір у розмірі 17378,19 грн (а.с. 21 - 25).

Загальна сума стягнення за рішенням у справі № 910/1962/19 становить 1175924,79 грн. АТ "Українська залізниця" платіжними дорученням № 1836936 від 17.05.2019 на суму 565416,45 грн, № 1913609 від 18.06.2019 на суму 282708,22 грн, № 1937677 від 26.06.2019 на суму 45091,89 грн, № 1952614 від 09.07.2019 на суму 282708,23 грн на користь ТОВ "Маліал" у повному обсязі сплачено присуджені до стягнення грошові кошти (а.с. 26 - 29).

Разом з тим згідно з повідомленням № 1305 від 10.07.2019 з АТ "Українська залізниця" примусово в межах виконавчого провадження № 59453642 стягнуто 387941,13 грн, з яких 352400,12 грн сума стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 910/1962/19, 35240,01 грн виконавчий збір, 301,00 грн збір за провадження виконавчих дій (а.с. 30).

ТОВ "Маліал" повернуло АТ "Українська залізниця" частину зайво сплачених коштів у загальній сумі 307308,23 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 31.07.2019 № 447 на суму 282708,23 грн, № 448 на суму 24600,00 грн (а.с. 31).

Тобто, поряд із добровільним виконанням АТ "Українська залізниця" рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 у справі № 910/1962/19 шляхом сплати на користь ТОВ "Маліал" грошових коштів у загальній сумі 1175924,79 грн з АТ "Українська залізниця" у примусовому порядку зайво стягнуто 45091,89 грн (352400,12 307308,23 = 45091,89).

Відтак, загальна сума зайво сплачених АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Маліал" грошових коштів становить 80414,64 грн (14637,55 + 20685,20 + 45091,89 = 80414,64).

У грудні 2018 року ТОВ "Маліал" відвантажило одержувачу - Виробничому підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" товар на загальну суму 31021,62 грн, що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень видатковими накладними (далі спірні видаткові накладні):

№ М-113 від 25.12.2018 на суму 9624,00 грн;

№ М-114 від 25.12.2018 на суму 7488,00 грн;

№ М-115 від 25.12.2018 на суму 7488,00 грн;

№ 192 від 17.12.2018 на суму 6421,62 грн (а.с. 86 - 89).

Письмовий договір між сторонами у справі не укладався.

Для здійснення оплати за поставлений товар ТОВ "Маліал" виставило рахунки-фактури: №М-136 від 25.12.2018 на суму 9624,00 грн, № М-137 від 25.12.2018 на суму 7488,00 грн, № М-138 від 25.12.2018 на суму 7488,00 грн, № М-98 від 17.12.2018 на суму 6421,62 грн (а.с. 103 - 106).

АТ "Укрзалізниця" грошових коштів за отриманий товар за спірними видатковими накладними не сплатило; за двостороннім актом звірки станом на 25.02.2029, скріпленим печатками сторін, визнало заборгованість у сумі 31021,62 грн (а.с. 102).

ТОВ "Маліал" звернулося до одержувача товару з претензією № 219 від 29.07.2019 про погашення заборгованості, в якій просило здійснити зарахування боргу АТ "Укрзалізниця" в сумі 31021,62 грн у рахунок грошових коштів, зайво сплачених ним на користь ТОВ "Маліал" у порядку добровільного виконання рішень Господарського суду міста Києва у справах №910/2884/19, № 910/2336/19, № 910/2368/19 (а.с. 107).

Листом № 44 від 10.09.2021 ТОВ "Маліал" повторно звернулося до одержувача товару з пропозицією часткового зарахування однорідних грошових вимог шляхом укладення угоди про припинення зобов`язання за домовленістю сторін (а.с. 33 - 35).

АТ "Українська залізниця" на звернення ТОВ "Маліал" не відреагувало.

Причиною спору є зазначена заборгованість сторін.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з:

- наявністю підстав для повернення ТОВ "Маліал" грошових коштів у сумі 80414,64 грн, сплачених АТ "Українська залізниця" на виконання рішень Господарського суду міста Києва у справах № 910/2884/19, № 910/2336/19, № 910/2368/19, та

- виконанням/невиконанням АТ "Українська залізниця" обов`язку щодо оплати товару в сумі 31021,62 грн, поставленого ТОВ "Маліал" за спірними видатковими накладними.

За приписом частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання рішення суду можливе самостійно боржником або примусово в порядку та строки, що встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За змістом частини четвертої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

З наданих позивачем доказів убачається, що АТ "Українська залізниця" самостійно виконало рішення Господарського суду міста Києва: від 23.04.2019 у справі № 910/2368/19, від 02.04.2019 у справі № 910/2336/19, від 07.05.2019 у справі № 910/1962/19, сплативши в добровільному порядку на користь ТОВ "Маліал" присуджені до стягнення з нього грошові кошти.

За таких обставин в АТ "Українська залізниця" припинилися зобов`язання зі сплати заборгованості перед ТОВ "Маліал" за вказаними судовими рішеннями, що відповідає положенням статей 598, 599 Цивільного кодексу України.

Утім ані позивач, ані відповідач не виконали встановленого частиною четвертою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язку щодо невідкладного письмового повідомлення виконавця про повне самостійне виконання судових рішень боржником у межах виконавчих проваджень №№ 59337354, 59337300, 59453642, що й зумовило надмірне стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Маліал" спірних грошових коштів у сумі 80414,64 грн.

Оскільки зобов`язання АТ "Українська залізниця" перед ТОВ "Маліал" зі сплати сум, стягнутих на підставі рішень Господарського суду міста Києва у справах № 910/2368/19, №910/2336/19, № 910/1962/19 припинилися за фактом самостійного виконання, то утримання ТОВ "Маліал" надмірно стягнутої на його користь з боржника спірної суми є таким, що здійснюється без достатньої правової підстави.

Частиною першою статті 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На грошові кошти як об`єкт цивільних прав розповсюджується правовий статус майна, визначений главою 13 "Речі. Майно" Цивільного кодексу України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, позовні вимоги АТ "Українська залізниця" за первісним позовом про стягнення з ТОВ "Маліал" надмірно сплачених грошових коштів у сумі 80414,64 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Частинами першою, четвертою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 181 ГК України).

За частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом пункту 2 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

З огляду на викладене та наявні у матеріалах справи докази між сторонами виникли правовідносини, характерні для договору поставки, що укладений ними у спрощений спосіб.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За приписом частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин та з урахуванням вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків оплату товару за спірними видатковими накладними мала бути здійснена у такі строки: за видатковою накладною № 192 від 17.12.2018 на суму 6421,62 грн не пізніше 18.12.2018, за видатковими накладними № М-113 на суму 9624,00 грн, № М-114 на суму 7488,00 грн, № М-115 від 25.12.2018 на суму 7488,00 грн від 25.12.2018 не пізніше 26.12.2018.

Отже, строк виконання зобов`язань з оплати товару за спірними видатковими накладними є таким, що настав. Докази його оплати АТ "Укрзалізниця" відсутні.

Тому, зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 31021,62 грн є законними та обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем за зустрічним позовом до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 13545,86 грн розраховані окремо із заборгованості в сумі 6421,00 грн за видатковою накладною від 17.12.2018 та із заборгованості в сумі 24600,00 грн за видатковими накладними від 25.12.2018 за період із січня 2019 року по серпень 2022 року.

Перевіркою розрахунку інфляційних втрат правових підстав для їх зменшення, з урахуванням меж позовних вимог, судом не встановлено.

Заявлені позивачем за зустрічним позовом до стягнення 3% річних у загальній сумі 3520,21 грн також розраховані окремо із заборгованості в сумі 6421,00 грн за видатковою накладною від 17.12.2018 за період з 18.12.2018 по 05.10.2022 та із заборгованості в сумі 24600,00 грн за видатковими накладними від 25.12.2018 за період з 26.12.2018 по 05.10.2022.

Перевіркою наведених у зустрічному позові розрахунків 3% річних судом встановлено їх арифметичну точність.

Заявлені позивачем за зустрічним позовом до стягнення проценти за користування чужими грошовими коштами розраховані: із заборгованості в сумі 6421,00 грн за видатковою накладною від 17.12.2018 за період з 18.12.2018 по 05.10.2022 у сумі 2942,35 грн та із заборгованості в сумі 24600,00 грн за видатковими накладними від 25.12.2018 за період з 26.12.2018 по 05.10.2022 у сумі 11175,62 грн, виходячи з облікової ставки НБУ. Усього 14117,97 грн.

Правовою підставою нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами позивач за зустрічним позовом вказує частину третю статті 692 Цивільного кодексу України, частини першу, шосту статті 231 та частину четверту статті 232 Господарського кодексу України.

Частина третя статті 692 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

У зв`язку з відсутністю письмового договору між сторонами ними не було визначено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами. В той же час норми закону, які регулюють спірні правовідносини, так само не встановлюють розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, яка підлягає нарахуванню за порушення відповідного грошового зобов`язання.

Посилання відповідача на норми Господарського кодексу України, що визначають розмір і порядок застосування штрафних санкцій, до яких згідно з положеннями статті 230 цього Кодексу належать тільки неустойка, штраф та пеня, є необґрунтованим.

Тож, оскільки проценти за користування чужими грошовими коштами не є штрафними санкціями в розумінні статті 230 Господарського кодексу України, розмір цих процентів не визначений ані договором між сторонами, ані законом чи підзаконним актом, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 14117,97 грн, виходячи з облікової ставки НБУ, є неправомірним.

Отже, законними й обґрунтованими є зустрічні позовні вимоги про стягнення з АТ "Українська залізниця" заборгованості у загальній сумі 48087,69 грн, з яких: 31021,62 грн основний борг, 13545,86 грн інфляційні втрати, 3520,21 грн 3% річних.

Заяви сторін про застосування позовної давності до вимог за первісним і зустрічним позовами судом не приймається з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

До сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом пункту 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі Закон України № 540-IX), чинного з 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Приймаючи до уваги нормативні приписи статті 261 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку позовної давності, строк позовної давності щодо первісних вимог про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у сумі 80414,64 розраховується з дня їх стягнення в примусовому порядку:

- з 24.06.2019 щодо вимог про стягнення сум 14637,55 грн та 20685,20 грн;

- з 10.07.2019 щодо вимог про стягнення суми 45091,89 грн.

Строк позовної давності щодо зустрічних вимог про стягнення заборгованості за товар, поставлений за видатковою накладною від 17.12.2018 № 192 на суму 6421,62 грн, починає свій перебіг з 18.12.2018, а за видатковими накладними від 25.12.2018 №№ М-113, М-114, М-115 на загальну суму 24600,00 грн з 26.10.2018.

Що стосується зустрічних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, то право на позов про стягнення цих сум виникає у кредитора за кожен розрахунковий період (місяць, день) з моменту порушення строків оплати і до моменту його припинення, оскільки невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням.

З огляду на приписи Закону України № 540-IX й дату звернення позивача з первісним позовом до суду (21.09.2022 дата оформлення поштового відправлення з позовною заявою на адресу суду; а.с. 65) станом ні на дату введення карантину (12.03.2020), ні на дату набрання цим Законом чинності (02.04.2020) трирічний строк позовної давності за вимогами щодо стягнення грошових коштів у сумі 80414,64 грн не закінчився та продовжується на увесь період карантину.

Так само не закінчився на дату звернення позивача із зустрічним позовом до суду (07.10.2022 дата оформлення поштового відправлення з позовною заявою на адресу суду; а.с. 113) та продовжується на увесь період карантину трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу за поставлений товар та сум інфляційних втрат й 3% річних.

Відтак, позовні вимоги за первісним і зустрічним позовами заявлені в межах встановленого законом строку позовної давності.

З огляду на необґрунтованість позову в частині вимог за зустрічним позовом про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, заява АТ "Українська залізниця" про застосування строку позовної давності до цих вимог задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує нормативні положення статті 123 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими до судових витрат крім судового збору відносяться також витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

АТ "Українська залізниця" за подання первісного позову платіжним дорученням № 57997 від 09.08.2022 сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн (а.с. 7).

ТОВ "Маліал" у зв`язку з розглядом справи понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн, сплаченого платіжним дорученням № 232 від 06.10.2022 (а.с. 81) та витрати з відправлення на адресу суду й відповідача за зустрічним позовом копій позову з додатками у загальному розмірі 129,60 грн (64,80+64,80 = 129,60), що підтверджується фіскальними чеками від 07.10.2022 (а.с. 82, 83).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову в сумі 2481,00 грн покладаються на ТОВ "Маліал" повністю. Судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову та поштові витрати покладаються на АТ "Українська залізниця" пропорційно задоволеним зустрічним позовним вимогам, а саме у сумі 1917,92 грн судового збору (48087,69 х 2481,00 / 62205,66 = 1917,92) та 100,19 грн поштових витрат (48087,69 х 129,60 / 62205,66 = 100,19).

Згідно з частиною 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За приписом частини одинадцятої статті 238 цього Кодексу у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

З огляду на викладене суд вважає за можливе провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами та стягнути з ТОВ "Маліал" на користь АТ "Українська залізниця" заборгованість у сумі 32326,95 грн (80414,64 48087,69 = 32326,95), судовий збір у сумі 462,89 грн (2481,00 1917,92 100,19 = 462,89).

Судові витрати позивача за зустрічним позовом щодо професійної правничої допомоги під час ухвалення цього рішення судом не розподіляються з огляду на заяву представника позивача щодо надання доказів в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України та фактичним поданням таких доказів суду безпосередньо перед судовим засіданням 14.02.2023.

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт по експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал" про стягнення заборгованості в сумі 80414,64 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал" (49000, м. Дніпро, вул. Марка Озерного, буд. 1А; ідентифікаційний код: 37538490) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд, 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт по експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 61, ідентифікаційний код: 41149437) заборгованість у сумі 80414,64 грн, судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт по експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 62 205,66 грн з яких: 31021,62 грн - основний борг, 13545,86 грн - інфляційні втрати, 3520,21 грн - 3% річних, 14117,97 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд, 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт по експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 61, ідентифікаційний код: 41149437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал" (49000, м. Дніпро, вул. Марка Озерного, буд. 1А; ідентифікаційний код: 37538490) основний борг у сумі 31021,62 грн, інфляційні втрати в сумі 13545,86 грн, 3% річних у сумі 3520,21 грн, судовий збір у сумі 1917,92 грн, поштові витрати в сумі 100,19 грн.

У решті зустрічного позову - відмовити.

Провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал" (49000, м. Дніпро, вул. Марка Озерного, буд. 1А; ідентифікаційний код: 37538490) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд, 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт по експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 61, ідентифікаційний код: 41149437) заборгованість у сумі 32326,95 грн, судовий збір у сумі 462,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Призначити на 23.02.2023 о 14:15 год судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маліал".

Викликати представників сторін у судове засідання.

Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання № 1-208 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.02.2023.

Суддя І.І. Колісник